Важливі законопроєкти. Випуск 4: розширення мобілізації, мінімізація схем при експорті зерна та підвищення соціального захисту вчителів

Важливі законопроєкти. Випуск 4: розширення мобілізації, мінімізація схем при експорті зерна та підвищення соціального захисту вчителів

Photo: ua.depositphotos.com / Efetova
16 Листопада 2023
FacebookTwitterTelegram
1009

Огляд законопроєктів, зареєстрованих за період з 30 жовтня по 12 листопада.

Протягом двох останніх тижнів у парламенті зареєстрували 58 законопроєктів (депутати ініціювали 42 законопроєкти, уряд 12, Президент 4) та 34 проєкти постанов. Ми обрали для вас найважливіші.

У фокусі останні два тижні було приборкання тіньової економіки. Ключові зміни у цій сфері стосувалися експорту зерна, обліку пального та оподаткування віртуальних активів (криптовалюти, NFT, ігрові скіни (вигляд персонажів)).

Секторальні зміни

Проєкт 10225 вперше запроваджує оподаткування віртуальних активів (раніше вони не оподатковувалися) новий податок називається податком на інвестиційний прибуток і становить 18% від прибутку, отриманого від віртуального актива. Також володільці віртуальних активів мають платити військовий збір (1,5% від прибутку). Прибуток, принесений віртуальним активом, розраховується в момент продажу, обміну чи дарування такого активу як різниця ціни продажу та ціни купівлі. За фізосіб податки буде сплачувати платформа (наприклад, криптовалютна біржа), на якій відбувається передача прав на віртуальні активи (купівля, продаж, дарування). ФОПи 1-3 групи та юридичні особи, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок) не зможуть проводити операції з віртуальними активами. Також проєкт визначає, що операції з віртуальними активами не обкладаються ПДВ.

Законопроєкт запроваджує обов’язковий фінмоніторинг для переказів віртуальних активів на суму від 30 тис. грн. Моніторинг здійснюватиме платформа, на якій відбувається операція. Тому кожна операція з переказу таких активів має містити інформацію про ініціатора та отримувача переказу (ім’я чи назви юросіб, ідентифікаційні коди, унікальний ідентифікатор сторін на торговельному майданчику тощо). За невиконання цих вимог Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (Нацкомісія) може оштрафувати торговельний майданчик на 170 тис. грн (10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Крім того, проєкт 10225 запроваджує процедуру банкрутства компаній, що випускають та розміщують токени/криптовалюту (емітенти), та платформ, що забезпечують обіг цих активів. Інформація про початок справи про банкрутство має бути оприлюднена на сайтах цих компаній. У випадку загрози банкрутства чи банкрутства господарський суд має призначити арбітражного керуючого для розпорядження майном банкрута (чи для уникнення банкрутства), а керуючий мусить мати спеціальний сертифікат, виданий Нацкомісією з цінних паперів. 

Проєкт забороняє прогнозувати у рекламі майбутню вартість віртуальних активів та рекламувати фінансові піраміди.

До розробки цього законопроєкту долучилося одразу кілька стейкхолдерів: депутати через  фінансовий комітет ВРУ, регулятор Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), та бізнес через компанію Ernst and Young. Це гарна практика, коли позиції всіх сторін можуть бути враховані ще на етапі створення законопроєкту.

Боротьба із схемами ухилення від оподаткування під час експорту зернових та олійних культур

Законопроєкти 10168 і 10169 мають на меті подолати схеми ухилення від оподаткування під час експорту зернових та олійних культур. Якщо їх ухвалять, то операції з експорту зернових та олії зможуть здійснювати лише платники ПДВ (з березня 2023 року ця вимога діє на підставі змін до Перехідних положень Податкового кодексу). При цьому вони повинні будуть складати окрему податкову накладну для кожної позиції товару та реєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних до подання митної декларації. Якщо митне оформлення відбувається пізніше, ніж через 30 днів після подання податкової накладної, у ньому може бути відмовлено. Іншими підставами для відмови є низька вартість товарів порівняно з мінімальними експортними цінами, встановленими Мінагро (на сьогодні відсутні), вища вартість товарів у митній декларації порівняно з податковою накладною та технічні невідповідності у документації, наприклад, неправильний код за УКТ ЗЕД чи розбіжності в реквізитах податкових накладних.

По суті законопроєкт пропонує запровадити попередню реєстрацію податкової накладної, яка згодом має співпасти за обсягами та вартістю товарів із митною декларацією, що на думку авторів законопроєкту має призвести до мінімізації можливостей для зловживань під час експорту аграрної продукції.

Альтернативні Законопроєкти 10168-1 і 10169-1 стосуються заведення в країну валютної виручки від агроекспорту через запровадження попередніх експортних депозитів. Зокрема, для випуску товарів за межі митної території експортери мають подати довідку про поповнення експортного депозиту на суму не менше 10% митної вартості товару. Якщо загальна сума попередніх експортних депозитів становить $35 млн чи більше, експортер може додатково не поповнювати депозит при вивезенні агропродукції. Несвоєчасне повернення валютної виручки в Україну (з 11 листопада 2023 року 90 днів) веде до перерахування Нацбанком депозиту до держбюджету. 

Законопроєкт 10168-2 окрім нововведень, передбачених основним законопроєктом, приділяє більше уваги відшкодуванню ПДВ, а законопроєкт 10168-3 запроваджує кілька додаткових понять, зокрема «Система підтвердження походження сільськогосподарської продукції» в Державному аграрному реєстрі (автоматизований облік переходу права власності та переміщення с/г товарів на митній території України з моменту її виробництва до експорту). Порядок функціонування системи має розробити Кабмін. Проєкти 10169-2 та 10169-3 передбачають, що митне оформлення зернових та олійних може здійснюватися з використанням окремої спрощеної митної декларації, яка подається періодично. За таких умов дані митних декларацій не підлягають коригуванню. 

Більшість змін, які містяться у проєктах 10168, 10169 і альтернативних до них, повторюють положення режиму експортного забезпечення запровадженого у березні 2023 року. Це стосується і необхідності для експортерів бути платниками ПДВ, і подання податкової декларації раніше за митну декларацію, які згодом мають співпасти тощо.  Однак, учасники ринку заявляли про те, що цей режим так і не запрацював. Чи будуть враховані зауваження експортерів при доопрацюванні нових проєктів, побачимо згодом.

Проєкт 10215 спрямований на посилення контролю за обігом нелегального пального. Він пропонує віднести газовий конденсат та нафту підакцизних товарів із нульовою ставкою акцизного податку, що дозволить уникнути додаткового податкового навантаження на споживача, однак забезпечить контроль за цими товарами.  

Також запропоновано запровадження акцизу на органічні розчинники та розріджувачі за ставкою 245,50 євро за 1000 л (для порівняння ставка акцизу на бензин становить 213,50 євро за 1000 л) із можливістю використання механізму податкових векселів (письмове зобов’язання сплатити акциз протягом 90 днів з моменту отримання, наприклад, з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів). Додавання газового конденсату, нафти та розчинників до підакцизних товарів, дозволить контролювати їхній обіг через систему електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, що мінімізує їх використання на тіньовому ринку та зменшить кількість розбавленого пального. 

Законопроєкт №10234 пропонує збільшити граничні обсяги доходів для ФОПів: 

  • для ФОПів II групи до 8,5 млн грн (1200 розміри мінімальної зарплати (МЗП); зараз 5,6 млн грн 834 МЗП) (зараз МЗП становить 6700 грн, з 1 січня 2024 року 7100 грн);
  • для ФОПів III групи 8,5 млн грн (1200 МЗП) для тих, хто працює без найманих працівників, 21,3 млн грн (3000 МЗП) для тих, хто має до 10 працівників, та 42,6 млн грн  (6000 МЗП) для тих, хто має понад 10 працівників. Зараз для всіх ФОПів III групи граничний обсяг доходу на спрощенці становить 7,8 млн (1167 МЗП). Для електронних резидентів ліміти залишаються без змін – 7,8 млн грн.

Зміни у сфері науки та освіти

Законопроєкт 10218 впроваджує низку актуальних визначень для кращого регулювання дослідницької сфери. Наприклад, визначає, що суб’єктами дослідницької інфраструктури є наукові установи, заклади вищої освіти, громадські наукові організації, державні ключові лабораторії, національні наукові центри, юрособи, що мають наукові підрозділи тощо. Законопроєкт передбачає створення Реєстру дослідницьких інфраструктур, який стане частиною Національної електронної науково-інформаційної системи, Положення про який має затвердити Кабмін.

Проєктом встановлюється відкритий доступ до дослідницької інфраструктури, що передбачає надання різним науковцям права та можливості використання об’єктів цієї інфраструктури (наукове обладнання, устаткування, набори інструментів, приладів, інвентарю, комп’ютерні програми тощо) для проведення наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок. Умови та порядок доступу до цих об’єктів мають бути затверджені у Регламенті доступу, розробленому власником такої інфраструктури.

Документ також впроваджує визначення «постдокторант» (вчений, що здобув освітній рівень «доктор філософії» і проводить наукові дослідження у постдокторантурі), «постдокторантура» (конкурсна наукова програма для проведення наукових досліджень постдокторантами у закладах освіти чи наукових установах) та «постдокторальні наукові дослідження» (наукові дослідження, які проводяться постдокторантом самостійно або під керівництвом призначеного наукового керівника). 

Проєкт 10226 пропонує за рахунок місцевих бюджетів установити педагогам у школах та дитсадках щомісячну доплату у розмірі однієї мінімальної зарплати чи більше. На думку авторів,  ці зміни сприятимуть посиленню кадрового потенціалу у сфері освіти, зменшенню відтоку педагогів та збільшенню привабливості роботи у сфері освіти. 

До відома: за даними державної служби статистики станом на кінець 2022 року в закладах дошкільної освіти налічувалося 123 183 педагогічних працівники, а кількість учителів закладів загальної середньої освіти на початок 2022/23 навчального року становила 401 836 осіб. Загалом виходить 525 тис осіб. Мінімальна заробітна плата на 2023 рік становить 6700 грн. Відповідно, доплати становитимуть 3,5 млрд грн щомісячно. За даними Мінфіну, залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ за загальним і спеціальним фондами за січень — серпень  2023 року станом на 1 вересня 2023 становлять 201,8 млрд гривень. Однак частково ці залишки зумовлені тим, що місцеві громади обмежені у своїх видатках. До того ж, ситуація в громадах нерівномірна. Чи обговорювали автори цей законопроєкт із громадами, нам невідомо.

Законопроєкт №10200 спрямований на сприяння використанню електронних книжок або планшетів у освітньому процесі. Автори законопроєкту пропонують, щоб держава безоплатно забезпечила школярів спеціалізованими пристроями для читання електронних підручників, якщо вони оберуть їх замість традиційних друкованих. Школи до початку навчального року мають зібрати заяви про потреби учнів у пристроях для читання електронних підручників, а Міністерство освіти і науки повинне буде виконати отримані запити та до вересня надати на безповоротній основі замовлені пристрої для використання учнями під час навчання. При потребі через 4 роки учень може подати запит на отримання нового пристрою.

До відома: За даними сайту Розетка вартість електронної книги становить від 5 до 15 тис. грн, планшету – від 6 до 20 тис. грн. За даними МОН середня вартість одного підручника для 6 класу становить 127 грн. Якщо спрощено прийняти, що в класі видають в середньому 8 підручників, і навчання триває 12 років, то за весь період навчання необхідно приблизно 100 підручників на одного учня. Тобто витрати на підручники за весь період навчання становитимуть приблизно 12700 грн. Якщо натомість протягом навчання учень використає три планшети або електронні книги, витрати становитимуть щонайменше 15 000 грн (в теперішніх цінах). Отже, теоретично ця ініціатива могла б скоротити витрати на друк підручників, якщо (1) учні користуватимуться своїми пристроями довше, ніж 4 роки, (2) у майбутньому ціна друку виросте, а ціна гаджетів знизиться (що імовірно).

За даними Державної служби статистики кількість учнів закладів загальної середньої освіти на початок 2022/23 навчального року становила 4 млн осіб. Отже, якщо цю ініціативу ухвалять і якщо половина учнів зголоситься використовувати електронні підручники, вартість закупівлі пристроїв становитиме понад 10 млрд грн. 

Зміни у галузі соціального захисту

Законопроєкт 10235 передбачає, що органи місцевого самоврядування повинні виявити та прийняти у комунальну власність безхазяйну нерухомість для подальшої  її передачі внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Якщо така нерухомість придатна для проживання, вона має бути передана ВПО за рахунок житлових сертифікатів на придбання об’єкта житлової нерухомості. Якщо житло непридатне для проживання, то місцева влада спочатку має його відремонтувати за рахунок грошей з цільових програм підтримки ВПО.

Даний законопроєкт навряд чи вирішить житлові проблеми ВПО, яких у нас мільйони, однак може покращити ситуацію із покинутими домівками, які не мають власників і повільно руйнуються, у громадах.

Законопроєкт 10185 впроваджує додаткові санкції проти агропромислових підприємств, які порушують законодавство про працевлаштування осіб з інвалідністю (існуюча вимога: 4% від штату, а якщо на підприємстві працює від 8 до 25 осіб одне робоче місце). На додачу до штрафу у розмірі середньорічної зарплати на кожне незаповнене особою з інвалідністю робоче місце впроваджується заборона на отримання такими підприємствами державної підтримки. У альтернативному проєкті 10185-1 передбачене послаблення цієї норми: агропідприємства не позбавляються держпідтримки, якщо до них не звертались особи з інвалідністю для працевлаштування.

Захист медичних працівників

Законопроєкт №10221 пропонує посилити кримінальну відповідальність за напади на медичних працівників, фармацевтів, реабілітологів та рятувальників під час виконання ними службових обов’язків, зрівнявши їх у цьому сенсі з правоохоронцями і військовими. Нині, за словами депутата-ініціатора Радуцького, випадки нападів на медичних працівників трактуються як хуліганство, що не відображає важливості їхньої служби та ризиків, які вони приймають на себе для збереження людського життя. За погрози вбивством, насильство, пошкодження майна медиків та їхніх колег порушник буде позбавлений волі на строк від 5 до 12 років. За умисне побиття чи вбивство вищевказаних фахівці злочинець отримає позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічне ув’язнення.

Зміни у мобілізації

У законопроєкті №10209 розглядається можливість залучення до Збройних Сил України працівників правоохоронних органів, щоб забезпечити ротацію для мобілізованих військовослужбовців. Також законопроєкт пропонує дозволити територіальним центрам комплектування призивати на військову службу під час мобілізації заброньованих громадян або громадян, які мають право на відстрочку, якщо ті мають як мінімум дворічний досвід роботи у державних структурах на посадах, які передбачали використання вогнепальної зброї (працівники правоохоронних органів: МВС, Нацполіція, СБУ, розвідка, прикордонна служба, митниця, а також охоронні фірми тощо).

Ще при призові на військову службу пропонується враховувати морально-вольові якості призовника. Однак ця норма виглядає проблемною і суб’єктивною, бо навряд чи існують способи неупередженої оцінки таких якостей.  

Крім того, у законопроєкті передбачені певні переваги для учасників бойових дій — призначення без конкурсу на посади державної служби, якщо вони відповідають фаховим та кваліфікаційним вимогам.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний