Великдень і місто. Частина перша: як міські віряни реагують на нові виклики | VoxUkraine

Великдень і місто. Частина перша: як міські віряни реагують на нові виклики

Photo: depositphotos / Curioso_Travel_Photography
10 Квітня 2020
FacebookTwitterTelegram
4147

Релігійні організації всього світу готуються до безпечної служби на Великдень. Україна не є винятком. Більше того, українські церкви показали цілу палітру думок про послаблення церковних практик у відповідь на карантин: від «аскетичного подвигу» (тобто повної підтримки карантину) до «меж, де не можна поступатися» (про те, що через причастя не можна заразитися). 

Якщо думки релігійних діячів чи політиків можна почути в ЗМІ, то реакція пересічних громадян часто залишається таємницею. Саме тому ми провели опитування серед респондентів додатку Gradus. Онлайн опитування тривало 8 квітня з 17.00 до 23.40. Було опитано 1176 респондентів [1].

Дисклеймер: Респонденти Gradus – це мешканці великих міст (населення більше 50 тисяч) віком 18-60 років. Можна припустити, що релігійність в малих містах і селах, а також серед представників старших вікових груп є вищою.  Аналіз великих міст є важливим. Щільність населення в містах значно вища, ніж у селах. Тому дуже важливо розуміти поведінку вірян саме в містах, адже там ризик поширення вірусу більший. Базуючись на цих даних влада зможе будувати свою політику зі зниження швидкості поширення вірусу.

Віра в бога та приналежність до конфесій

Соціологи давно знають, що формальна приналежність до церкви, виконання релігійних ритуалів та власне віра не завжди йдуть пліч-о-пліч [2]. В Україні та інших пострадянських країнах релігійні ідентичності тісно пов’язані з національними чи громадянськими ідентичностями. Якщо просто – «добрий» громадянин має поважати національну церкву та довіряти їй навіть якщо не вірить у Бога. Власне, українцям добре знайома фраза «атеїст Київського патріархату». Церква вже давно стала інститутом, якому українці довіряють більше, ніж державі [3].

Як корелює релігійна поведінка та конфесійна приналежність у нашій вибірці?

Більшість респондентів, які належать до певної конфесії [4], стверджують, що вірять у Бога. Тим не менш, релігійна поведінка суттєво різниться. Так, віряни Греко-Католицької церкви дуже часто відвідують церкву та моляться поза церквою. Серед православних конфесій найбільш дисциплінованими є віряни УПЦ (Московського патріархату).

Таблиця 1. Найбільші релігійні конфесії у вибірці

Конфесія Вірять у Бога Часто(щодня) моляться поза церквою  Ходять до церкви хоча б один раз на місяць і частіше
Греко-католицька, 84 респонденти 88% 42% 78%
УПЦ (Московський патріархат),103 респонденти 88% 33% 38%
Просто православна без поділу, 275 респондентів 77% 20% 17%
ПЦУ (Помісна), 84 респонденти 76% 28% 27%
УПЦ (Київський патріархат), 241 респондент 76% 15% 21%

Що думають про онлайн-літургії в різних конфесіях?

МВС і Всеукраїнська рада церков та релігійних організацій разом погодили правила проведення великих релігійних свят, звівши присутність людей у церквах до мінімуму, необхідного для організації онлайн трансляцій літургії. Чи однакова підтримка онлайн-літургії у різних конфесійних групах в Україні? Найменша середня підтримка по шкалі від 0 до 10 серед вірян УПЦ Московського Патріархату, а найвища середня підтримка – серед греко-католиків (Таблиця 1). Це зовсім не дивно, враховуючи, що представники УПЦ МП систематично закликали вірян не відступати від класичних релігійних обрядів, а Греко-Католицька церква оголосила про-онлайн літургії вже декілька тижнів тому.

Таблиця 2. У світі окремі церкви проводять літургію онлайн. На Вашу думку це хороша ідея? (Середнє по шкалі від 0 до 10)

Конфесія Середнє
УПЦ (Московський патріархат),103 респонденти 6,2
Просто православна без поділу, 275 респондентів 7,8
УПЦ (Київський патріархат), 241 респондент 7,9
ПЦУ (Помісна), 84 респонденти 8,7
Греко-Католицька, 84 респонденти 9,2

Більше того,  різниця між конфесіями не тільки в середніх значеннях, але і у відхиленні від середнього. Як видно на Графіку 1, у православних вірян Московського патріархату є великі розбіжності – хтось сильно не підтримує онлайн-літургії, а хтось підтримує. Тобто думки доволі поляризовані. А ось серед представників інших конфесій вже набагато більше консенсусу.

Графік 1. В світі окремі церкви проводять літургію онлайн. На Вашу думку, це хороша ідея? (Шкала від 0 до 10)

Молитва та зцілення

Ми також запитали у респондентів чи можна вилікувати вірус молитвою? Респонденти могли відповісти «так», «ні», «важко відповісти». Як видно з Графіку 2, найбільш лояльними до думки, що молитва може вилікувати новий вірус, виявились віряни УПЦ МП та Греко-Католицької церкви (по 20% «так»). Водночас серед респондентів, які ідентифікують себе з просто Православною церквою, без поділів на конфесії, «так» відповіли лише 3%. 

Це відповідає даним Таблиці 1, які вказують, що представники саме УПЦ МП та УГКЦ частіше відвідують церкви та моляться, а також вірять у Бога. Інші ж респонденти частіше є більш номінальними вірянами, і їхня релігійна приналежність не обов’язково пов’язана з глибокими релігійними переконаннями.

Графік 2. На Вашу думку, чи можна вилікувати вірус молитвою?

Висновки

  • Опитування мешканців міст (населення понад 50 тисяч) показує, що українці часто є номінальними вірянами. Вони говорять про свою приналежність до конфесії, але не обов’язково часто відвідують церкви чи вірять у цілющу силу молитви. 
  • Найбільш дисциплінованими вірянами є представники УПЦ (МП) та Греко-католицької церкви.
  • В цілому, ідею онлайн-літургії підтримують велика кількість міських жителів. Найменша підтримка серед представників УПЦ (МП), що співпадає з активною позицією лідерів цієї церкви.

Примітки

[1] Респонденти Gradus – це українці віком 18-60, які проживають в містах з населенням 50 000 і більше. Тобто опитування є репрезентативним тільки для міського населення. Досяжність респондентів цього дослідження 54%. Варто зазначити, що популяція користувачів Gradus з часом зростає, відповідно загальна сума респондентів, від якої рахується досяжність змінюється. Зважування масиву даних відбувається за віком, статтю, розміром населеного пункту та регіона. Похибка вибірок з імовірністю 0,95 не перевищує 4%.

[2] Davie, Grace. 1990. “Believing Without Belonging: Is This the Future of Religion in Britain?” Social Compass 37: 455–69.

[3] Brik, T., & Korolkov, S. (2020). Religious Markets in Ukraine: Post-communist Revivals and New Directions. In Ukraine in Transformation (pp. 145-165). Palgrave Macmillan, Cham.

[4] Як ми питали про релігійну приналежність? Попередні дослідження вказують, що українці часто послуговуються загальними маркерами «просто православний» чи «православний без поділу на конфесій». Тож ми залучили цю альтернативу в анкету. Незважаючи на те, що в результаті отримання Томосу була проголошена нова Помісна церква ПЦУ, інші православні організації (УПЦ Київського та Московського патріархатів) продовжують активну діяльність. Тож ми зберегли ці альтернативи в анкеті.

Автори
  • Тимофій Брік, Ректор Університету Київської школи економіки (KSE), керівник соціологічних досліджень, віцепрезидент з міжнародних зв’язків KSE

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний