Коментарі видатних економістів до статті «Як реформувати українського спрута» | VoxUkraine
Beta

Коментарі видатних економістів до статті «Як реформувати українського спрута»

30 Липня 2018
FacebookTwitterTelegram
4039

Відповіді економістів на статтю Джеймса Робінсона та Тимофія Милованова «KSE Voice. Проблема країни #1, або Як реформувати українського спрута» 

 

Gerard RolandЖерард Роланд,
професор економічних та політичних наук
у Каліфорнійському університеті
 

Тимофій Милованов і Джеймс Робінсон мають рацію у тому, що Україні потрібна суттєва політична реформа. Успіх «Євромайдану» повинен був підкріплюватися конституційними змінами через конституційну конвенцію. Парламентська система з сильною партійною дисципліною була б кращою для України, ніж президентська система.

Децентралізація також повинна допомогти, даючи можливість успішним місцевим ініціативам поширюватися по всій країні та створювати навчальний майданчик для нових політиків. Найважливішим є те, що процес конституційних змін відкритий і підлягає широкому публічному обговоренню про ті види політичних установ, які хочуть українці.

Крім того, усі політичні сили, які хочуть сучасної демократії без корупції, повинні брати участь у цих дебатах і шукати консенсусу на єдиній платформі.

 

Володимир Лавренчук,
український економіст, голова правління
банку Райффайзен Банк Аваль
 

Як багато треба інституційних змін, щоб досягти «вірної (ефективної) моделі управління»? Як скоро чергова інституційна зміна (наприклад, перерозподіл політичної ваги на чиюсь користь) покаже свою ефективність: рік, два, п’ять? І що робити далі, якщо вагомого покращення не відбудеться?

Можу стверджувати, що ефективна зміна моделі управління (наприклад, з ієрархічної на матричну, чи з матричної на адаптивну, і т.д.) потребує від 3 до 5 років… якщо пощастить. Адже для ефективного управління інституції потребують «м’язів», а м‘язи потребуть пам’яті (досвіду). Отже, у випадку перерозподілу політичних функцій, «м’язам» треба буде спочатку стирати пам‘ять, а потім формувати нову.

У цьому випадку формування Нових інституцій (НАБУ, і т.д.) виглядає більш ефективним. Таким чином, наявна програма реформування має сенс.

Друге. Щодо впливу громадян на державний апарат. Тут важливим чинником є масове усвідомлення населенням права на такий вплив на підставі сплачених податків. Якщо ж 40 відсотків бізнесу в тіні, то підстави для масового впливу громадян є нерівними, або нечесними. Видається, що цим і визначається «тихе сприйняття корупції» значною частиною суспільства.

Отже, використовуючи образи авторів статті, тілом спрута можна було б назвати і тіньову економіку. Таким чином, знову нові інституції є майже безальтернативними для формування якісної зміни управління країною.