Війна чи зміна клімату: що більше лякає світ?

Щорічні оцінки ризиків у Global Risks Report базуються на опитуванні експертів із науки, бізнесу, уряду та міжнародних організацій. Респонденти визначають імовірний вплив кожного з 33 глобальних ризиків на найближчі два роки за шкалою від 1 (низька серйозність) до 7 (висока серйозність). Після цього обчислюють середній бал, за яким ризики ранжуються. До 2013 року рейтинг найбільших загроз для світу очолювали економічні ризики. У 2009 році топ-ризиком вважалося знецінення активів, у 2012 — нерівність доходів. Але вже з 2014 року кліматичні ризики почали впевнено захоплювати перші позиції: нездатність протистояти змінам клімату, екстремальна погода, природні катастрофи. Наприклад, ризик екстремальної погоди очолював рейтинг 6 разів за останні 18 років, що є рекордним показником.  

Такі зміни рейтингу обґрунтовані, бо за 2014-2024 роки кліматичні катастрофи завдали світовій економіці збитків сумарно на 2 трлн дол., причому лише в 2022-2023 роках вони сягнули 451 млрд дол. За останні 100 років частота аномально високих температур виросла майже втричі, а посухи почастішали в 1,7 раза. Прогнози до 2030 року ще тривожніші: до 4 разів частіше будуть траплятися надзвичайні спеки, а посухи почастішають удвічі. Дослідження показують, що у 83% випадків екстремальні погодні явища спричинені людиною через її вплив на зміну клімату.

Однак, уже з 2016 року геополітичні ризики почали швидко просуватися до верхівки рейтингу. З 2023 року загрози міждержавних конфліктів та геоекономічного протистояння увійшли до п’ятірки лідерів. Зростання актуальності глобальної напруги помітно зі збільшення кількості активних воєнних конфліктів, яких сьогодні в світі налічується найбільше з часів Другої світової війни. Зменшується кількість конфліктів, які завершуються мирними угодами чи рішучими перемогами. Так, у 1970-х 49% протистоянь закінчувалися з розумінням однозначного переможця, у 2010-х таких стало 9%, а частка конфліктів, завершених підписанням мирних угод, зменшилася з 23% до 4%. Це означає, що багато конфліктів продовжують жевріти значно довше, ніж раніше. 

Військові конфлікти не лише призводять до жертв і руйнувань, але й впливають на світову економіку через міграцію населення та порушення ланцюгів постачання для бізнесу. У 2023 році глобальний економічний вплив насильства становив 19,1 трлн доларів або 13,5% світового ВВП, що дорівнює 2 380 дол. на особу. Ця сума охоплює витрати на стримування, запобігання та подолання наслідків насильства, і водночас це неотриманий «мирний дивіденд».

Ще один індикатор, який вимірює безпечність життя у світі, — Глобальний індекс миру (Global Peace Index, GPI), розроблений Інститутом економіки та миру. Він  оцінює рівень миру в країні на основі 23 показників у трьох сферах: поточні внутрішні та міжнародні конфлікти, суспільна безпека і стабільність, а також мілітаризація (останній показник включає розмір армії, витрати на оборону, експорт/імпорт зброї, наявність важкої та ядерної зброї). GPI має діапазон від 1 до 5: чим вищий індекс, тим менший рівень миру в країні. GPI за останні 10 років свідчить про зростання напруги у світі. 

Все більше країн стають учасниками міжнародних конфліктів, причому їхня кількість є найбільшою з моменту запуску GPI у 2008 році. Як наслідок, дві з трьох сфер GPI за останні 16 років виросли (що негативно впливає на GPI, зменшуючи рівень миру): індикатори групи поточних внутрішніх та міжнародних конфліктів — на 19%, а індикатори групи суспільної безпеки та стабільності — на 1,7%. Але водночас має місце цікавий парадокс — попри зростання числа конфліктів, країни в середньому стали менш мілітаризованими, незважаючи на те, що ця тенденція почала змінюватися з 2019 року. Покращення ситуації у домені мілітаризації відбулось завдяки зростанню фінансування миротворчих місій ООН та зменшенню чисельності військових (з 493 осіб на 100 тис. населення у 2008 році до 428 осіб на 100 тис. у 2024).