«Все для фронту»: благодійність та волонтерство українців з початку повномасштабної війни

«Все для фронту»: благодійність та волонтерство українців з початку повномасштабної війни

Photo: ua.depositphotos.com / AndrewLozovyi
30 Серпня 2022
FacebookTwitterTelegram
9017

За останні пів року благодійність стала невід’ємною частиною життя більшості українців: 86% українців стали благодійниками, а 33% долучилися до волонтерства. При цьому середньомісячна пожертва виросла майже вдесятеро порівняно з 2021 роком. Хто жертвує та волонтерить найбільше? Кому переважно жертвують кошти? Чи перевіряють фонди на доброчесність? Все це можна дізнатися з нещодавного опитування.

Zagoriy Foundation спільно з  дослідницькою агенцією «Соціоінформ» провели  кількісне дослідження «Благодійність у часи війни». Дані збиралися впродовж червня-липня 2022 методом телефонного інтерв’ю за випадково вибраними номерами. Розмір вибірки – 1605 осіб. Аналогічне дослідження проводилося в 2021 році, тому ми маємо змогу  розглянути динаміку змін. Головні результати дослідження наводимо у цій статті.

У 2022 році 86% мешканців України були благодійниками. Це на 19% більше, ніж у 2021 році, та на 26% більше, ніж у 2016. 

86% благодійників допомагали армії, 67% – іншим бенефіціарам. Тобто понад половина благодійників спрямовують свої внески як армії, так і на інші потреби – наприклад, для ВПО.

33% від усіх українців та 39% благодійників волонтерили з 24 лютого. В більшості випадків ідеться про фізичну роботу: розвантаження та завантаження вантажів, плетіння сіток, транспортування тощо. 

Зростання участі у благодійності не залишилося непоміченим: 84% мешканців України зазначили, що масштаби благодійності зростають. Респонденти бачать більше допомоги від благодійних фондів та організацій, а їхні друзі частіше долучаються до доброчинності.

Яким способом найчастіше допомагають?

Найпопулярнішим способом допомоги залишається фінансова підтримка (76% благодійників). На другому місці безоплатна передача їжі, одягу, засобів гігієни (69%), і на третьому — безоплатне надання послуг чи здійснення робіт (45%). Найчастіше мешканці України надсилали кошти на державний рахунок ЗСУ (37%) та банківські картки тим, хто потребував фінансової підтримки (32%). 27% передавали допомогу через волонтерів, а 25% – через благодійні фонди. 

При цьому якщо в 2021 році середній благодійний внесок становив 1046 грн, то зараз у понад 9 разів більше — 9730 грн. Втім, інтенсивність пожертв поступово знижується. Половина пожертв припадає на лютий-березень (по суті, на перших 40 днів війни), інша половина – на наступних три місяці (90 днів). Третина доброчинців робили внески 1000-3000 грн, чверть – 3000-6000 грн, 13% – до 1000 грн. 

Волонтерством займалися 33% респондентів. Серед благодійників ця частка була вищою – 39%. 66% волонтерів займалися фізичною працею, такою як розвантаження вантажів чи плетіння сіток, 39% організовували гуманітарну допомогу, 25% – допомогу військовим. 31% долучилися до боротьби на інформаційному фронті, а 10% стали кіберволонтерами.

Портрет благодійника та волонтера

Природно, більше (частіше та більшими сумами) допомагають ті, хто більш спроможний це робити – люди з вищими доходами та вищою освітою, працевлаштовані, чоловіки, молодші люди. За регіонами, найбільша частка людей долучалися до допомоги на заході (94%), тоді як на сході менше, але все одно багато – 76%. Жінки, мешканці сіл та люди з нижчими доходами частіше допомагають їжею та одягом, тоді як чоловіки, міські мешканці та люди з вищими доходами – грошима. 

Аналогічний висновок можна зробити й щодо волонтерства – люди обирали заняття згідно зі своїми навичками та фізичними можливостями. Так, чоловіки частіше долучалися до фізичного волонтерства, закупівлі й доставки військової допомоги, а також  кіберволонтерства. Жінки частіше приєднувались до інформаційного волонтерства та організації благодійних зборів. Молодші респонденти частіше долучалися до фізичного та інформаційного волонтерства, старші – до організації гуманітарної допомоги.

Що мотивує людей жертвувати?

Як і раніше, на першому місці серед мотивів – прагнення допомогти та вміння поставити себе на місце іншої людини. Проте у 2022 році значно виросла частка тих, хто допомагає із патріотичних міркувань, почуття обов’язку перед суспільством чи хоче долучитися до спільної справи (рис. 1). Переважна більшість благодійників жертвуючи відчували позитивні емоції – надію (62%), радість (37%), полегшення (18%). Проте були й негативні емоції – сум (13%), хвилювання (14%), злість (6%). Зауважимо, що відчувати негативні емоції під час війни – цілком нормально, а «конвертувати» їх у підтримку ЗСУ та співгромадян – розумна поведінка.

Рисунок 1. Що мотивує українців здійснювати благодійні вчинки? (% респондентів)

Джерело: Дослідження «Благодійність у часи війни»

Звідки благодійники дізнаються про проблему?

Найчастіше люди дізнаються про те, що хтось потребує допомоги, з соцмереж та від родичів/ знайомих (по 49% респондентів). Трохи менш популярними джерелами інформації є веб-сайти (35%), на п’ятому місці мобільні додатки, а на шостому – телебачення. 34% респондентів зазначили, що дізналися про проблему з власного досвіду – тобто зіткнувшися з проблемою, українці діють, а не чекають поки проблему хтось вирішить.

Довіра до благодійних фондів виросла

Довіра до БФ з початку війни суттєво виросла (з 2,66 до 3,77 за 5-бальною шкалою). Найвищу довіру мають міжнародні благодійні фонди (4,11 бала), трохи менше – волонтерські організації (4,02), за ними йдуть всеукраїнські та місцеві БФ.

Тим не менш, українці значно частіше підтримують волонтерські ініціативи, ніж благодійні фонди (рис. 2). Можливо, вони вважають волонтерські об’єднання більш ефективними й корисними. Серед благодійних фондів, незважаючи на вищу довіру до міжнародних організацій, українці скоріше допоможуть місцевим БФ – вочевидь, тому, що вони “ближчі” до респондентів, тобто є можливість прийти до їхнього офісу, імовірно, там працюють друзі чи знайомі.

Рисунок 2. Кому б ви радше допомогли коштами чи волонтерством?, % респондентів

Джерело: Дослідження «Благодійність у часи війни»

Лише 30% перевіряють благодійні фонди перед пожертвою

В умовах війни лише 30% благодійників, які допомагали благодійним фондам та благодійним організаціям, перевіряли їх на доброчесність. Культура моніторингу доброчесності фондів та організацій більшою мірою притаманна молоді. Так, у віковій групі 18–29 років перевіряли чесність БФ та БО 46% респондентів; у групі 30–39 років таких було 41%; у групі 40–49 років – уже 26%, серед 50-річних – 18% і серед осіб старшого віку – 14%.

76% громадян чули про шахрайство з благодійною допомогою, однак лише 9% через це припинили надавати допомогу, а для 70% це ніяк не вплинуло на обсяги допомоги, яку вони надають.

Чи вийшли ми на новий рівень благодійності?

Більшість як благодійників, так і волонтерів планують продовжити жертвувати кошти або займатися волонтерством (рис. 3 та 4). Після війни волонтерів стане менше, ніж під час війни, однак більше, ніж до вторгнення. Волонтерити планують не менш як 23% українців (проти 5% у 2021 році), а жертвувати продовжать 55% українців.

Рисунок 3. На вашу думку, якими будуть ваші пожертви після завершення війни? % тих, хто жертвує кошти

Джерело: Дослідження «Благодійність у часи війни»

Рисунок 4. Чи плануєте ви займатися волонтерством після війни? % волонтерів

Джерело: Дослідження «Благодійність у часи війни»

Висновки

Повномасштабна війна мобілізувала українців допомагати як ЗСУ, так й іншим бенефіціарам – наприклад, ВПО. Більшість допомагає грошима, однак залучення до волонтерської діяльності також значно виросло. Українці значно довіряють волонтерським об’єднанням та благодійним фондам (довіра до останніх виросла порівняно з минулим роком). Вони не надто охоче перевіряють благодійні фонди, більше покладаючись на досвід друзів та знайомих.  

Більшість тих, хто долучилися до волонтерської чи благодійної діяльності, планують робити це і в майбутньому, деякі навіть більш інтенсивно, ніж під час війни. Отже, повномасштабна війна не лише спричинила сплеск благодійності, але й може стати поштовхом для постійно вищого рівня благодійності та волонтерства у майбутньому.

Волонтери та благодійни фонди вирішують багато проблем швидше й ефективніше, ніж держава. Отже, важливо зберегти ці навички та структури й у мирний час – адже проблем під час відбудови буде не менше, ніж під час війни, а можливості держави їх вирішувати певний час залишатимуться обмеженими.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний