Проросійські медіа активно коментують тему скупчення російських військ на українських кордонах і схиляють до думки, що Росія нападати не буде. Натомість Україна нібито провокує загострення на Донбасі. Крім цього, не обійшлося без традиційних маніпуляцій про праворадикалів в Україні та «зовнішнього управління» — США, ЄС чи взагалі Великобританії.
Як в український інфопростір потрапляють російські наративи — VoxCheck аналізує в рамках спільного проєкту з Центром стратегічних комунікацій. Попередні випуски читайте тут.
Росія не нападе?
На цьому тижні німецьке видання «Bild» оприлюднило карту можливого вторгнення Росії до України, яке розгортатиметься у три фази. «Bild» посилається на власні джерела в НАТО та службах безпеки. Карту, звичайно, відразу розкритикували в Росії. Представниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що опублікована мапа нагадує… карту фашистів 1942 року. Проросійські медіа в Україні теж підхопили цей наратив («Звідки Bild брав схему російського вторгнення? З карт Вермахта?»). Опублікували це, правда, начебто не від себе, а в розділі «Стрічка соцмереж».
Останніми тижнями проросійські ЗМІ просувають наратив, що повідомлення про скупчення російських військ на українських кордонах та можливе вторгнення РФ в Україну — це інформаційна кампанія США, які таким чином досягають своїх політичних цілей. Наприклад, навмисне нагнітають ситуацію, щоб отримати більше від перемовин між Джо Байденом та Володимиром Путіним.
«…всі ці “карти наступів” без назв конкретних з’єднань, які можуть піти в атаку на Київ, Харків, Одесу схожі не на дані розвідки, а на прикидки журналістів чи аналітиків, які пишуть про військову тематику. Тобто з високою ймовірністю йдеться про чергову інформаційно-психологічну операцію під назвою “Путін скоро нападе”», — пише «Страна».
У деяких новинних повідомленнях у бекграунді «Страна» вказує аргументи лише російської сторони: посилається на директора зовнішньої розвідки РФ Сергія Наришкіна, який потенційне російське вторгнення назвав «зловмисною пропагандистською акцією Держдепу США». Крім цього, видання випустило статтю з посиланням на «анонімні джерела в українській розвідці», які нібито говорять, що ймовірність початку війни — 10%. А російські війська просто перекидаються на нові війська постійної дислокації.
Натомість просувається протилежний наратив, що якраз Україна влаштовує загострення на Донбасі. Мовляв, збільшення обстрілів фіксують лише ОБСЄ та на непідконтрольних Україні територіях. Це неправда: про порушення режиму припинення вогню з боку окупантів повідомляли в штабі ООС. Бойовики обстрілювали населені пункти, розташовані на підконтрольній Україні території. Станицю Луганську обстрілювали двічі за тиждень.
Україну звинувачують в тому, що було «зруйновано залишки перемир’я на Донбасі», зокрема рішенням про застосування «Байрактарів». Утім, це неправда: «Байрактари» застосували у відповідь на обстріли, які вели бойовики із заборонених Мінськими домовленостями 122-мм гаубиць по цивільних об’єктах та позиціях ЗСУ. Режим перемир’я був уже давно порушений. Бойовики не зупиняли обстріли навіть після того, як українська сторона задіяла стандартний механізм реагування: через СММ ОБСЄ висунула вимогу припинити вогонь. А відповідно до умов перемир’я від липня 2020 року, у разі невдалої спроби застосування механізму реагування дозволяється вогонь у відповідь.
Детально всі фейки про застосування «Байрактарів» VoxCheck спростовував у цьому моніторингу.
Маніпуляції: Всіх — від Зеленського до простих російськомовних громадян — тримають в страху праворадикали
«Всі ми чудово знаємо, як українські «патріоти» реагують на російськомовних українців, піддаючи їх не лише цькуванням у соцмережах та телефонним спам-атакам, а й фізичному насильству», — пише «Klymenko Time» (медіа, яке контролює Олександр Клименко, ексміністр доходів і зборів України та «друг сім’ї Януковичів»).
«Ультраправі вже давно перетворилися в Україні на ідеологічну поліцію, якій дозволено цькувати всіх, хто не відповідає їхньому образу “справжнього українця”», — йдеться у статті «Страни».
«Ультраправі», «крайні праві», «праворадикали» — улюблені герої російських та проросійських медіа. В Україні, як і в багатьох розвинених країнах, а також у Росії, є представники крайніх правих. Однак ці організації нечисленні й далеко не мають такої підтримки в суспільстві та органах управління, як це намагаються змалювати прокремлівські медіа (про це свідчать хоча б результати виборів, на яких націоналістичні партії набирають близько нуля). Російські ЗМІ постійно перебільшують впливовість та значущість ультраправих організацій в Україні. Проросійські розповідають, що це меншість, яка веде агресивну політику проти всього російського.
Тему праворадикалів так люблять у російських медіа ще тому, що так можна приховати свої злочини. За російським міфом, саме радикали влаштували Євромайдан 2013 року, а не українці обрали євроінтеграцію. Це від радикалів треба було «рятувати» — окупувати — Крим та Донбас, які начебто не підтримали нову владу та вирішили «відокремитися».
Проросійські медіа в Україні також залякують історіями про «жорстокість» бійців українських добровольчих батальйонів. 1 грудня Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України добровольцю «Правого сектору» Дмитру Коцюбайлу з позивним «Да Вінчі». Навесні NYT брало в нього інтерв’ю, де Коцюбайло пожартував, що годує вовка «кістками російськомовних дітей», висміюючи фейки російської пропаганди про українських націоналістів («The commander, Dmytro Kotsyubaylo — his nom de guerre is Da Vinci — jokes that the fighters feed it the bones of Russian-speaking children, a reference to Russian state media tropes about the evils of Ukrainian nationalists» — NYT). Цю фразу вирвали з контексту й про те, що це жарт, в маніпулятивних заголовках не вказували.
Крім цього, проросійські медіа пишуть, що «радикали» не дають президенту Зеленському підписати закон про воєнні злочини, бо тоді нібито виявиться, що більшість злочинів на Донбасі здійснювала українська армія. Схожі дискредитаційні матеріали поширювали сайти з пулу Медведчука (112, Zik) та інші проросійські ресурси (from.ua, Вести, Mignews тощо).
А на телеканалі «UkrLive» розповідали, що в Україні так довго не приймали закон про воєнних злочинців, бо не могли визнати, що на Донбасі українську армію використовували проти «громадян України». Що дуже співзвучно з фейком про «громадянську війну», який поширює російська пропаганда. Насправді ж українську армію використовують проти російських окупантів та незаконних формувань бойовиків, яких підтримує РФ. Але в Росії це не визнають, бо «іх там нєт».
Маніпуляторам завжди є що додати про «зовнішнє управління»
На проросійських ресурсах — ні дня без так званого «зовнішнього управління». Факти виривають із контексту, ними маніпулюють або ж відверто брешуть, аби переконати, що Україна — не самостійна суверенна держава, а залежна від когось країна. Чи то «сировинний придаток» Євросоюзу, чи то «воєнний плацдарм» для США, чи підлегла «кураторів з Лондона».
Схожі тези часто звучать на проросійських телеканалах, зокрема «Нашому». І озвучують їх не тільки політики та псевдоексперти, а й самі ведучі. В етері за 30 листопада ведучий Макс Назаров сперечається з депутатом від «Європейської солідарності» в Київській обласній раді Борисом Білим. Коли Білий коментує, що в Україні потрібно розвивати високотехнологічні підприємства, Назаров емоційно заперечує: «Так як же ж, ваша асоціація підписана не дає цього робити. Сировинний придаток з України зробили. Слухайте, давайте подивимося по кожному пункту економічної асоціації з Європейським Союзом. Давайте подивимося на те рішення, яке в Європейському Союзі педалюється щодо України останні роки щодо, до прикладу, імпорту сировини деревної з Карпат, тобто нашого лісу-кругляку».
Макс Назаров далеко не вперше просуває антизахідні наративи, співзвучні з російськими міфами про відносини України з міжнародними партнерами. В іншому шоу «Просто Назаров» він розповідає, що Україна для США — воєнний плацдарм, а в ЄС нас ніхто не чекає.
Теза про те, що Угода про асоціацію з ЄС зробила Україну сировинним придатком, часто звучить від проросійських політиків в Україні. Це також любить повторювати російська державна пропаганда, якій необхідно довести, що віддалення від Росії та євроатлантичні прагнення ведуть Україну до економічного колапсу. Утім, це твердження, як і приклад Назарова, маніпулятивне.
По-перше, Угода про Асоціацію України з ЄС — це не перетворення України на сировинний придаток. Вона передбачає вільніший доступ до ринку ЄС для українських товарів. ЄС став найбільшим торговельним партнером України з 2014 року. Від Угоди про Асоціацію виграли майже 40% експортерів та імпортерів, і лише 6% програли.
Насправді дві найбільших статті нашого експорту до ЄС — це продукти промислової галузі: чорні метали та електричні машини. Із 2016 року постійно зростає експорт продукції з більшою доданою вартістю, такої як машини й прилади та транспортне обладнання. Кількість компаній, що експортують до ЄС, зросла з 11.7 тисяч у 2015 році до понад 14.5 тисяч у 2019.
По-друге, ЄС вимагає зняття мораторію на експорт лісу-кругляку, оскільки це суперечить умовам Угоди про Асоціацію. Для збереження українського лісу ЄС пропонує обмежити його вирубку. Чинний мораторій на експорт лісу не припинив його вирубку, а внутрішнє виробництво готової продукції із власної сировини розвивається повільно.
У цьому ж етері власник «Нашого» Євгеній Мураєв розповідає: «Зовнішнє управління вже побудоване. І за управління нашою країною, яка зараз знаходиться в руках Великобританії і Сполучених Штатів, чи так званих їхніх наглядових рад, Міжнародного валютного фонду, агентів, які відбирають суддів в наші судову систему, вони вже своє отримали».
Про зовнішнє управління говорили й на каналі «UkrLive» (колишній «Перший Незалежний»). Нардеп від «ОПЗЖ» Наталія Королевська заявляла: «Якщо ми розуміємо, що сьогодні український “Енергоатом” – це остання броня нашої енергетичної незалежності, то ми в жодному разі не маємо права віддавати його знову ж таки під зовнішнє управління».
Фейки про МВФ та «зовнішнє управління» українськими судами та наглядові ради на державних підприємствах ми детально спростовували в цьому моніторингу.
Наша методологія
Аналітики VoxCheck моніторять сайти та соціальні мережі українських проросійських медіа та визначають головні новини чи теми за тиждень, яким виділили найбільше етерного часу чи уваги в стрічці новин. Ми визначаємо ключові наративи за тиждень, що минає, та аналізуємо їхнє походження.
Медіа, які ми моніторимо: «Страна», «Klymenko Time», «Вести», «Українські новини», «Подробности», «Апостроф», «From.ua», «Голос.ua», «КП в Україні», «Znaj.ua», «Телеграф», «112.ua», «Zik», «NewsOne», телеканали «Наш», «Перший Незалежний», «Интер» та інші. Ми не стверджуємо, що ці ЗМІ навмисне поширюють російську пропаганду, втім, їхні матеріали містять елементи російської дезінформації.
VoxCheck шукає фейки та маніпуляції і спростовує їх. В основі перевірки — методика «натисни та перевір». Кожен може перевірити нашу аргументацію та джерела. Перевірка може базуватися тільки на відкритих даних з відповідними посиланнями. Статтю з фактчеком можна публікувати тільки за умови, що її підписали два члени редакційної колегії.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
