Вихід міжнародних бізнесів з російського ринку: чи є прогрес?

Коли росія розпочала повномасштабну війну проти України, міжнародна спільнота досить швидко відреагувала на російське вторгнення. Захід уже запровадив 7 пакетів економічних санкцій проти рф. Вони передбачають широкий спектр заходів у різних сферах —  фінансах, енергетиці, промисловості, торгівлі.  Деякі країни пішли далі —  закрили небо для російських літаків, заборонили кораблям заходити до своїх портів чи навіть вислали з країни російських дипломатів. 

Однак, окрім санкцій на рівні держав, важливим кроком стало рішення багатьох міжнародних компаній припинити працювати в рф. Бізнеси, що продовжують функціонувати в росії, фактично своїми податками спонсорують російську агресію в Україні. Зараз ці компанії змушені брати участь у мобілізації, яку проводить росія — відповідно їхня підтримка війни з непрямої стає прямою. 

Чому вони не виходили раніше? Для багатьох компаній покинути рф означало суттєві фінансові втрати, адже це величезний ринок. У деяких холдингів у росії були  виробничі потужності — це інвестиції, які складно чи неможливо “вивести” з країни. Тож піти чи залишитися — стало складним вибором для багатьох. 

За цим процесом майже одразу почали стежити різні дослідники. Розбираємося, хто і за якими критеріями ділить міжнародні компанії на ті, що пішли, що залишилися, і тих, хто вагається. Докладно зупинимося на переліках Єльського університету та проєкту LeaveRussia.

Науковці Єльського університету з 24 лютого ведуть реєстр міжнародних компаній, які залишили ринок рф, та тих, що продовжують там працювати. Станом на 18 вересня цей перелік нараховує 1385 компаній. Дослідники поділили  їх на 5 груп залежно від позиції до ведення бізнесу в рф:

А — повністю покинули ринок;

B — тимчасово припинили свою діяльність, але розглядають можливість повернутися;

C — скоротили обсяг поточних операцій;

D — призупинили нові інвестиції /розвиток.

F — продовжують працювати без будь-яких змін;

Сьогодні в росії продовжують працювати 568 міжнародних компаній. Зокрема, 240 підприємств належать до групи F,  159 — до групи D, 169 — до групи С. Здебільшого це промислові підприємства — 100 компаній, та рітейлери — 75.  Бізнеси, які потрапили в групи від А до D, згідно з дослідженням Єльського університету, забезпечували до 40% російського ВВП.

У травні вчені Єлю також дослідили, як вихід міжнародних компаній із російського ринку впливає на їхнє становище на фондових ринках. Незважаючи на знецінення активів та зупинку операцій, бізнес, який покинув росію, від цього навіть виграв — його акції зростали. Цей ефект не залежав від сектору, регіону чи розміру компанії. І чим повніше бізнеси згортали свою діяльність в рф, тим позитивнішою була реакція ринку. Це пов’язують із тим, що інвесторам важливо, щоб компанії позбулися ризиків, пов’язаних із роботою в рф. Науковці також відзначили, що хоч невелике, але все ж статистично значуще зростання ймовірності дефолту тих компаній, які залишаються в росії, порівняно з тими, що вийшли.

Проєкт LeaveRussia на 18 вересня нараховує 2867 міжнародних компаній (при цьому приблизно 1300 компаній є як у базі даних Єлю, так і в базі даних LeaveRussia). Дослідники поділили їх на 4 категорії (статуси): 

• статус «залишаються» — компанії, які продовжують діяльність у росії (1143);
• статус «вичікують» — компанії,  які скоротили поточні операції та призупинили нові інвестиції (494);
• статуc «виходять» — компанії, які згорнули російські операції (1119);
• статус «вийшли» — компанії, що завершили вихід з рф (112). 

База KSE є найбільш повною, регулярно оновлюється і містить значно більше інформації, ніж більшість інших схожих за тематикою джерел. Наприклад, дані про кількість персоналу, доходи, капітал та інші фінансові показники. Також KSE стежить за тим, як компанії юридично організовують свій вихід з рф, і відносять до тих, що вийшли, лише компанії, що справді повністю завершили цей процес, тобто не продають свої товари в росії та продали російські активи, якщо вони були. 

Продовжують працювати в рф: розподіл за країнами

За даними LeaveRussia, сьогодні в росії продовжують працювати 1637 міжнародних компаній (компанії зі статусом «залишаються» + компанії зі статусом «вичікують»). Найбільше таких підприємств мають головний офіс у США — 294  компанії. На другому місці представники німецького бізнесу — 247, третю сходинку посіла Франція —  107 компаній.  Четверту і п’яту позицію — Японія (98) та Велика Британія (93). 

Дані дослідників Єльського університету також  показують, що  найбільше компаній, які продовжують працювати в рф, походять зі США (133 компанії). На другому місці німецькі компанії — 63, на третьому китайські — 46. Французький бізнес посів четверту сходинку з результатом 44, Італія на п’ятому місці — 28 компаній. 

Утім, на США припадає і найбільше компаній, що пішли з рф і в процесі виходу (за даними Єльського університету — 274, групи А та В; LeaveRussia — 351, статуси «вийшли» та «виходять»). Серед країн, компанії з яких найактивніше йдуть із росії, також Німеччина. Вчені Єльского університету підрахували, що російський ринок залишили 64 німецькі компанії, а згідно з даними LeaveRussia, 105 компаній із Німеччини вже юридично припинили працювати в рф або в процесі виходу. 

США та Німеччина на перших місцях як за кількістю компаній, які пішли, так і за кількістю тих, що залишилися, тому що найбільше компаній із цих країн працювали в росії до початку повномасштабної війни. Тому варто зважати не лише на кількість компаній, які пішли чи залишилися, але й на частку компаній, які пішли, у загальній кількості компаній, які працювали в росії. Тут на першому місці Фінляндія (65%) та Великобританія (60% компаній) за даними проекту LeaveRussia.

Чи є зв’язок між політиками відповідних урядів із підтримки України (в т.ч. застосування санкцій до росії) та виходом із росії компаній із цих країн? Наразі упевнено можна сказати лише про зворотний зв’язок – якщо уряд певної країни не накладає санкції на росію (як-от Китай), компанії з цією країни навряд чи взагалі замисляться над виходом з рф. Скоріше, вони сприйматимуть вихід західних компаній як можливість зайняти більшу частку російського ринку. 

Міжнародні бізнеси мають продовжувати виходити з росії — це питання і етики, і їхньої власної вигоди. Вести справу в рф стає все менш і менш вигідно: санкції, зруйновані логістичні ланцюжки, проблеми з фінопераціями, погіршення економічного становища росії ускладнюють бізнес. І головне, кожен додатковий день роботи в рф допомагає їй вести війну проти України та всього цивілізованого світу. Щоб стимулювати компанії покинути російський ринок, іноземні уряди можуть запроваджувати додаткові обмеження на торгівлю з росією — наприклад, заборонити постачання до неї продукції машинобудування, автомобілів та запчастин до них, хімічної продукції, обладнання та технологій для енергетичної галузі, фінансових послуг. Долучитися можуть усі громадяни, бойкотуючи тих, хто не хоче зупиняти свій кривавий бізнес у росії.