Опитування Інституту соціології НАНУ показує, що вживання української та російської мов у повсякденному житті було практично незмінними до 2014 року, після чого частина людей почали переходити на українську.
Дані: Соціальний моніторинг ІС НАНУ
Втім, відповіді на питання “мова спілкування вдома” та “рідна мова” відрізняються, як видно на наступному графіку. Часто люди рідною називають мову своєї національності (так, як вони її визначають) - хоча у побуті можуть спілкуватися іншою мовою.
Джерело: опитування групи “Рейтинг”
Цілком можливо, що на вибір мови спілкування вдома значно впливає оточення. Третій рисунок показує значні відмінності у виборі мови спілкування за регіонами.
Джерело: опитування “Демократичних ініціатив”, листопад 2021р.
До останнього часу велика частка українців були не проти надання російській мові статусу офіційної. Це співвідношення помітно змінилося після 2014 року.
Дані: Соціальний моніторинг ІС НАНУ
Втім, навіть у 2012 році лише чверть населення підтримували надання російській мові статусу другої державної, а близько половини вважали, що її можна зробити офіційною у тих регіонах, де більшість населення цього бажає. До 2020 року частка прихильників офіційного статусу російської в окремих регіонах знизилася до менше, ніж 20%.
А у березні 2022 року, як показує наступна діаграма, частка прихильників української як єдиної державної мови перевищила 80%.
Джерело: опитування групи “Рейтинг”
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
