Як хвиля вимушених мігрантів з України впливає на економіки країн Європи?

У своєму дослідженні ми проаналізували, як одна з найбільших хвиль міграції з України вплинула на економіки країн Європи. Повний текст дослідження розміщено на сайті Національного банку. У цій статті наводимо ключові висновки.  

Витрати українських мігрантів за кордоном

Повномасштабна війна росії проти України може зменшити реальне приватне споживання в ЄС на 1,1% через інфляцію. Однак витрати мігрантів підтримують приватне споживання в цих країнах.

Витрати українців за кордоном у 2022 році порівняно з попереднім роком зросли більше, ніж утричі, – до 2 млрд дол. на місяць. На початку повномасштабної війни левова частка витрат здійснювалася за рахунок заощаджень в українських банках через розрахунки картками і зняття з них готівки. 

Надалі середньомісячні обсяги зняття готівки значно скоротилися: з 990 [1] млн дол. у березні – червні до 580 млн дол. у липні – жовтні. Цьому сприяли як процеси оформлення та отримання соціальної допомоги в країнах-реципієнтах, так і запровадження НБУ обмежень на зняття готівкової валюти за кордоном, що, зокрема, дало змогу призупинити так званий “картковий туризм”. 

Із запровадженням обмежень на зняття готівки загальні обсяги операцій із картками за кордоном знизилися. Натомість обсяги операцій у торговельних мережах знизилися не так відчутно – з 770 млн дол. (пікове значення у травні) до 560 млн дол. у жовтні. 

З активізацією працевлаштування українців за кордоном саме трудові доходи, отримані в країнах перебування, починають становити левову частку фінансування витрат мігрантів. 

Вплив на економічну активність

Витрати українських мігрантів за кордоном є позитивним чинником для економік країн перебування мігрантів через стимулювання приватного споживання.

Окремі економісти констатують значний вплив українців на роздрібні продажі. Так, хвиля міграції з України привела до короткочасного сплеску роздрібної торгівлі та приватного споживання в Польщі й Естонії, проте вже з червня їхні обсяги повернулися на довоєнний рівень. Зокрема, Credit Agricole визначив приплив мігрантів з України головним драйвером прискорення темпів роздрібних продажів у Польщі в березні, що компенсувало негативний вплив інфляції та погіршення споживчих настроїв на витрати домогосподарств. 

В інших країнах вплив українських мігрантів можна класифікувати як незначний через або невелику кількість мігрантів порівняно з населенням країни-реципієнта (Німеччина), або вищий рівень вартості життя (Німеччина, Чехія, Австрія, Франція, Швейцарія, Нідерланди, Великобританія). 

Загалом дані досліджень впливу українських мігрантів на економіки країн-реципієнтів вельми різняться та ґрунтуються на різних припущеннях (зокрема, можуть відрізянтися припущення про політику реінтеграції і відповідно рівень участі мігрантів у робочій силі, їхній розподіл за країнами). Проте всі доходять єдиного висновку, що цей вплив є позитивним. 

Згідно з нашими розрахунками на основі оцінок з дослідження МВФ (2020), опитувань ООН та Центру Разумкова, за інших незмінних умов завдяки внеску українських мігрантів випуск товарів та послуг в Естонії, Польщі та Чехії у 2026 році буде на 2,2–2,3% більшим, ніж у базовому сценарії без міграції, а у Німеччині – на 0,6–0,65% (розрахунки припускають, що кількість українських мігрантів за кордоном залишиться на теперішньому рівні). 

Попри позитивний вплив присутності мігрантів, є і пов’язані з ним виклики. Так, витрати українських мігрантів були додатковим чинником високих темпів інфляції в ЄС, яка на тлі значного зростання цін на енергоносії у 2022 році досягла рекордних за десятиліття значень (зокрема в Литві, Естонії, Латвії та Угорщині – понад 20% р/р, у Чехії і Польщі – близько 18% р/р, а у Єврозоні – до майже 10% р/р). Крім того, присутність українських мігрантів вплинула на ринки нерухомості країн їхнього перебування. Попри те, що орендувати житло самостійно могла лише чверть із них, у багатьох містах ціна оренди суттєво виросла.

Вплив на державні фінанси

Підтримка економічного зростання також проявлятиметься через державне споживання, зокрема витрати на освіту й охорону здоров’я, житлово-комунальну інфраструктуру. Це посилить навантаження на державні фінанси цих країн. Водночас чистий фіскальний ефект для Європи в довгостроковому періоді буде додатним, оскільки українці активно інтегруються в європейський ринок праці.

Bird and Amaglobeli (МВФ, 2022) оцінили короткостроковий фіскальний вплив мігрантів з України на економіки ЄС приблизно у 30–37 млрд євро або 0,19–0,23% від ВВП ЄС (вплив державних витрат, пов’язаних із мігрантами). Водночас очікується, що найбільше навантаження припадатиме на країни-сусіди України та країни Балтії. За розрахунками EIB (2022), Латвія може витратити понад 9% ВВП для адаптації мігрантів, Естонія – понад 7% ВВП, а Угорщина, Польща і Чехія – від 4% до 6% ВВП. Натомість IFW Kiel (2022) наводить значно помірніші оцінки: лише у Польщі, Естонії та Чехії витрати можуть перевищити 1% ВВП. Така різниця може бути викликана різними оцінками як кількості мігрантів, так і обсягів витрат на людину (10 тис. євро у EIB та 6 тис. євро у Kiel).

Загалом короткостроковий фіскальний вплив може виявитися як нижчим, так і вищим за попередні оцінки. З одного боку, менша кількість бюрократичних процедур, нижчі витрати на первинне розміщення (завдяки допомозі громадян та волонтерів) та швидша інтеграція українців у ринки праці відповідних країн сприятимуть зменшенню видатків держав, що їх приймають. З іншого боку, демографічна структура мігрантів (частка дітей становить від 28% до 44% у різних країнах) відрізняється від попередніх хвиль міграції, тому витрати на освіту, охорону здоров’я та адаптацію можуть суттєво вирости. 

Зважаючи на суттєве збільшення фіскальних потреб, Європейська Рада у квітні 2022 року юридично затвердила можливість перерозподілу фінансування з інших фондів в обсязі до 17 млрд євро для допомоги країнам, що приймають мігрантів з України. 

За оцінками МВФ, чистий фіскальний ефект для Європи у довгостроковому періоді буде додатним, оскільки українці активно інтегруються до європейського ринку праці. Яскравим прикладом такої інтеграції є сплата податків українськими мігрантами в Польщі. З початку повномасштабної війни, відповідно до оцінок Center for Migration Research at the University of Warsaw, працевлаштовані українці в Польщі заплатили 10 млрд злотих (близько 2.4 млрд дол.) податків, що перевищує обсяги наданої допомоги, хоча ці обсяги не враховують витрати на освіту та охорону здоров’я.

Вплив на ринок праці

Інтеграція українських мігрантів вплине на показники ринку праці країн-реципієнтів. Європейський центральний банк очікує, що коефіцієнт участі в робочій силі країн єврозони українських мігрантів працездатного віку становитиме від 25% до 55% у середньостроковій перспективі. 

Хоча мігранти створюють додаткові виклики для державних фінансів у короткостроковій перспективі, якщо вони залишатимуться в країнах перебування на термін довший, ніж кілька років, і стануть активними учасниками ринку праці, для цих країн вплив на бюджет й економічне зростання найімовірніше буде позитивним. 

Процес інтеграції мігрантів та їхнього залучення до ринку праці країн перебування є досить тривалим та особливо складним у перший час. Стримуючими чинниками для участі в робочій силі стають мовний бар’єр, невідповідність кваліфікацій та/або потреба їхнього підтвердження, брак чи складність влаштування дітей до дитячих закладів. З іншого боку, більшість країн перебування українців впроваджують для них активні заходи на ринку праці (active labor market policies), які включають підтримку під час пошуку роботи, тренінги та освіту дорослих, мовні курси. 

Географічна та культурна наближеність України до Європи, наявність діаспори, а також статус тимчасового захисту сприятимуть збільшенню участі вимушених мігрантів у робочій силі. Зокрема, за розрахунками ОЕСР (2022), робоча сила сукупно всіх країн ЄС виросте на 0,5% до кінця 2022 року, що вдвічі більше, ніж протягом попередньої хвилі мігрантів у 2014–2017 роках. Найбільший вплив очікується в Чехії (2,2%), Польщі (2,1%), Естонії (1,9%), трохи нижчим він буде в Угорщині, Латвії, Словаччині, Литві, Румунії – від 1% до 1,5%. Загальне зростання зайнятості в ЄС може становити 0,4%. 

Через структурну нестачу робочої сили рівень безробіття в основних країнах перебування мігрантів у Європі (зокрема Польщі, Німеччині та Чехії) перед початком війни був нижчим за 3%, тобто значно нижче середнього у ЄС (6,2%). Попри негативний вплив війни в Україні на економічну активність через зростання цін, сильні ринки праці [2] та дефіцит у низці професій і галузей створюють можливості для українців. Зокрема, асоціації роботодавців у Польщі висловили впевненість, що зможуть працевлаштувати нову робочу силу. 

Однак, попри доволі оптимістичні для країн перебування українців оцінки, наявні дані свідчать про помірну інтеграцію вимушених мігрантів до їхніх ринків праці. Так, хоча 63% опитаних мігрантів працювали в Україні до початку повномасштабного вторгнення, у вересні лише 28% були працевлаштовані (UNHCR, 2022). 

У Польщі 1,2 млн мігрантів отримали номери соціального страхування і близько половини з них знайшли роботу. Однак переважно вони працювали у сферах із нижчим рівнем оплати праці – логістиці, промисловості, сільському господарстві, будівництві, готельному бізнесі – хоча значна частина з них мала вищу кваліфікацію. 

Згідно з останнім звітом МОП, статистика зайнятості країн перебування українців починає відображати їхній вплив на ринок праці, який, однак, наразі не є загрозливим. Наприклад, у Німеччині зростання рівня безробіття повністю пояснюється включенням мігрантів у статистику починаючи із червня 2022 року, проте жодних ознак структурних змін ринку праці немає. У Польщі ж, попри велику кількість мігрантів, безробіття знизилося.

Таким чином, попри первинні виклики для країн-реципієнтів від припливу українських мігрантів, вигоди для економік цих країн є більшими в середньо- та довгостроковому періоді завдяки активній інтеграції українців як у ринок праці, так і в суспільство загалом.

Повний текст дослідження доступний за посиланням.