Як колишній ректор Харківського університету радіоелектроніки став грозою студентів-медиків

21 травня 7 тис. українських студентів-медиків, які навчаються на останніх курсах медвишів, склали тест «КРОК 2» на перевірку своїх професійних знань. Студенти складають цей іспит уже 20 років поспіль, але тест зразка 2019 року їм відверто не сподобався: в питальнику виявилася низка дуже складних запитань.

У наступні кілька тижнів студенти пікетували МОЗ, писали петиції президенту України і активно обговорювали в телеграм-каналі нового керівника Центру тестування при МОЗ Едуарда Рубіна. Той тим часом читав онлайн-обговорення 3500 людей в телеграм-чаті і намагався зрозуміти, як впоратися з цим обуреним натовпом молоді.

«Ми такого не проходили!» – скаржилися студенти. Мовляв, запитання були з американського тесту для медиків IFOM, який МОЗ намагається силоміць нав’язати студентам (докладніше про цю епопею VoxUkraine писала у статті «Не хочу вчитися»).

Едуард Рубін, колишній ректор Харківського університету радіоелектроніки і співвласник харківської IT-компанії «Телесенс», очолив Центр тестування при МОЗ буквально за пару тижнів до хвилювань студентів. «Він не розбирається в медицині! Як він перевірятиме наші знання!» – такими були основні претензії до Рубіна (крім складності запитань на іспиті). Найбільше студенти боялися не скласти тест – від цього залежить видача диплома лікаря.

5 червня Центр тестування оголосив результати іспиту: його не склали всього 6,8% студентів, а запитання, що виявилися складними, виключили з оцінювання. Хвиля обурення спала. А Рубін продовжив думати над тим, як впровадити американський тест в умовах, коли студенти цього категорично не хочуть.

Вас уже повноцінно призначили головою Центру тестування при МОЗ чи ще буде конкурс?

Я виконувач обов’язків, далі буде конкурс, у якому я можу брати участь. І буду.

Що собою являє зараз Центр тестування і які першочергові завдання стоять перед вами?

Центр розвивається з тією ж швидкістю, що й 20 років тому – досі друкують буклети з тестами, відправляють фельд’єгерською поштою до університетів для проведення іспитів – такі застарілі технології дають плідний ґрунт для виникнення корупції на всіх етапах проведення іспитів. Таку ситуацію можуть змінити сучасні технології – онлайн-тестування з використанням штучного інтелекту для ідентифікації, а також створення електронного Національного Банку Тестів. Це дозволить виключити людський фактор при проведенні державних іспитів.

Я йшов у Центр, розуміючи, що багато хто буде проти мене. Наприклад, колишня директор (Ірина Булах, чий контракт закінчився 2019 року – прим. ред.). Хоча ми з нею і по телефону розмовляли, і переписувалися, я їй пояснив, що не збирався її підсиджувати, що це не її особиста компанія, а держустанова… І прийшов я не красти, а керувати державною організацією. Я не приховую своїх доходів, і моя декларація, як публічної особи, повністю відкрита.

У будь-якому разі я не думаю, що в Центрі була якась корупція і не володію інформацією про це. Булах їздила на метро, ​​а по співробітниках я бачу, що вони скромно живуть, джипів і мерседесів немає.

Які у вас першочергові завдання?

Я прийшов для того, щоб провести вперше в Україні міжнародний іспит з основ медицини IFOM, це торгова марка американського центру тестування NBME, який існує вже понад сто років і визнаний лідером в усьому світі. Як я розумію, попередня директор робити цього не захотіла або вважала, що не зможе. У неї ментальність така: «Давайте швиденько все поміняємо. Але повільно».

Супрун – вона людина інша і не буде чекати, вона йде вперед, залишаючи позаду тих, хто не хоче йти з тією ж швидкістю. Для реформатора це добре і правильно, але для багатьох людей це погано. Вони не готові жити в такому темпі. Я спілкувався з лікарями, які розуміють, що це потрібно, і таких більшість. Я сам підтримую (медреформу – прим. ред.) – пожив у Європі, розумію, як працює медична страховка. Але багато лікарів не розуміють і не хочуть сприймати реформи. Вони за віком або за ментальністю не готові переучуватися, не готові «гнати велосипед», а деякі бачать небезпеку реформи в тому, що не зможуть наживатися на проблемах медицини, і саме від таких людей іде саботаж (реформи медицини – прим. ред.) на нижньому рівні. Нам просто потрібно пережити, перебороти цей перехідний період. І втриматися.  

Моє головне завдання на найближчі місяці – нормально провести КРОК та IFOM.

І як пройшов КРОК-2 у травні?

Відмінно. Але тут справа не в тім, добре чи погано, а в тім, як суспільство (студентів –прим. ред.) сприйняло іспит, що пройшов.

Не склало тест 6,8% студентів (вони не змогли набрати 60,5% зі 100%). Це 480 осіб із трохи більше 7 тис. людей. Це якщо рахувати м’яко. Якщо ж враховувати жорсткі критерії, як це роблять у США, – то не склало б 17%. Але ми розуміли, що ця цифра викличе суспільну бурю, оскільки багато в чому в цьому провина не тільки студентів, а всієї системи освіти.

Наше завдання не зламати систему взагалі, а протягом кількох років паралельними кроками університетів, міністерства та Центру змінити навчальні плани і ставлення до освіти всіх сторін таким чином, щоб вони стали конкурентоспроможними. Щоб до нас приїжджали вчитися не тільки студенти з Азії та Африки, але й із Європи.

Студенти кажуть, що готові складати американський іспит. Але їх до нього не готували

Ну, вибачте, стандарти виставляє МОЗ, Центр тестування має розробляти тести, які відповідають цим стандартам. Тому Центр тестування не повинен орієнтуватися на те, чого навчають у вишах, а це виші повинні орієнтуватися на стандарти навчання.

Років зо три тому МОЗ створював типові навчальні плани, де давав жорсткі рекомендації. Потім набрав чинності закон про вищу освіту, який передбачав автономію вишів при розробці навчальних планів.

Уже багато років тести КРОК постійно спрощуються – щоб студентам було легше складати іспити і не псувати вузам статистику. Це погана тенденція, і тепер потрібно швидко змінюватися, підвищуючи вимоги до рівня навчальних планів і методів викладання.

Що значить «жорсткі критерії» при оцінюванні результатів складання тесту?

Ми вибрали найскладніші запитання, на які відповіли менше 25% студентів – це 18 запитань, і віддали їх на розгляд експертам. Експерти визнали, що 3 запитання дійсно складні. Також розіслали ці запитання вишам, вони визнали важкими 15 запитань, 3 залишили в дії. Виходить, із тесту на 200 потрібно виключити мінімум 15. Також при розрахунку результатів ми врахували помилку вимірювання і в підсумку отримали 6,8% нездачі. І цей показник не набагато більше, ніж минулого року. Тоді була нездача 4,8% студентів.

Зараз ми робимо повний аналіз відповідей, і найважливіше, що потрібно зробити, – відіслати їх вишам із зазначенням проблемних місць, щоб вони зайнялися підтягуванням у цьому плані студентів.

Мабуть, найбільше студентів обурив той факт, що ці складні запитання були з американського тесту IFOM. Вони їх потім знайшли в інтернеті в загальнодоступній базі. Це так?

Схожими були одне запитання або два. Вони дійсно схожі по суті на американські. Причина в тому, що українські автори завдань і експерти повинні наближати наші тести для КРОК до американських – щоб поступово і кафедри, і студенти почали глибше вивчати медицину, більш якісно, ближче до західних стандартів освіти.

Як вибираються автори для тестів і як вони створюють базу запитань?

Автори – це викладачі вишів, як правило професори та доценти, які є і діючими лікарями, і викладають. Ми не розголошуємо їхні імена, щоб на них не було тиску. База оновлюється щороку – доповнюється новими запитаннями, частина виключається.

Студентам не подобається, що раніше список авторів був відкритим, а тепер його немає. Вони не можуть дізнатися, хто складав базу запитань

Це рішення було прийняте з початку 2019 року для всіх іспитів і фактично покликане запобігти тиску на авторів тестових завдань.

Але в кінцевому підсумку майже всі студенти тест КРОК-2 склали. Чи варто було хвилюватися?

Я думаю, це була істерика студентів, яка підігрівалася деякими викладачами. Деякі викладачі бояться IFOM, тому що втрачають контроль над складанням іспитів – відомі випадки, і, на жаль, багато, коли можна було підмінити студента, що складав іспит, домовитися зі спостерігачами і т.п. IFOM буде проходити онлайн, і всі дані зберігаються на американському сервері. Тестування буде проходити мовою навчання студента у виші – це українська для вітчизняних студентів або українська, російська та англійська для іноземних студентів. Російською, до речі, в липні буде паперовий варіант. Усі студенти, які не складуть IFOM, зможуть його перескласти у серпні онлайн.

Для цього потрібно буде обладнати комп’ютерні класи для тестування?

О, це одне з перших, що мені почали писати: «Вам ніде проводити тестування! У вишів комп’ютерів не вистачає». Що ж, я кинув клич IT-компаніям, і хтось платно, хтось безкоштовно – просто знаючи мене і розуміючи важливість питання – обладнали свої класи під тестування медиків. Іспити будуть прийматися у дві зміни, щоб встигнути їх провести максимум за 3 дні.

Ви брали участь у підготовці запитань для тесту?

Ні, це процес багатьох місяців, і директор Центру не вибирає, які запитання поставити в тест. Експерти, що складають тест, хороші: їм за державу прикро і за професію. Вони робили те, що потрібно, і, можливо, переборщили зі складністю. Але повторюся – це не питання складності. Це питання якості навчання.

Навіщо студенти заповнюють тести олівцем?

Використання олівця з гумкою – стандартна світова практика і дає можливість студенту під час тесту виправляти свої ж помилки. Центр тестування використовує цю практику з початку своєї роботи.

Але якщо студент незадоволений тим, як його оцінили (а зазвичай це ті, хто не пройшов), він може подати апеляцію і йому видадуть його екзаменаційну роботу для перевірки, що його результат розрахований правильно.

Апеляція не означає, що можна перескласти, апеляція – це порівняння бланка відповідей студента та протоколу його обробки, на підставі якого розрахований результат.

За кордоном студенти можуть подивитися свої відскановані роботи і перевірити ще раз, що вони зробили правильно, а що ні…

Складання цих завдань – велика праця. І якщо вони розійдуться по мережі – все знову перетвориться на зубріння.

Тому, якщо я стану повноцінним директором Центру, ми перенесемо все в комп’ютер. Створимо велику базу, яка буде рандомно видавати студенту запитання, наприклад, 200 з 2000.

База даних – це буде IFOM чи КРОК? Чи все разом?

У нас завдання максимум – не впровадити IFOM назавжди, а довести рівень наших українських тестів до світового рівня.

Найважливіше, що я хочу запровадити, – це онлайн-тестування. Тобто прибрати всю цю логістику з олівцем, блокнотом і так далі. І використовувати штучний інтелект, який буде визначати, що людина перебуває сама у приміщенні, і видно, списує вона чи ні. Також повинна створюватися система підготовки. Щоб був зрозумілий принцип.

Для нас важливо зараз змінити методику розробки тестів і залучити більше авторів та експертів.

Студенти вважають, що КРОК-2 був занадто складним? Американський тест складають 8 годин. 7 блоків по 45 хвилин і 10 хвилин на перерву. Тобто ти цілий день сидиш і пишеш. Ось так треба займатися, щоб стати лікарем. Лікар повинен вміти і 4 години вистояти за операцією, коли на перекур вийти ніколи.

В Україні є фундаментальна проблема – студенти відірвані від джерела якісних знань. Викладачі нічого не знають, лікарі лікують фуфломіцинами, а тобі дають тест, де ти повинен відповісти правильно за американськими стандартами. Як студентам вчитися в таких умовах?

Вони повинні вимагати від викладачів, щоб їх вчили нормально. Коли я був в.о. ректора в Харківському університеті радіоелектроніки, до мене приходили студенти і скаржилися на якість лекцій. Я їм: «Ідіть на кафедру і говоріть – вимагаємо змінити навчальний план на сучасний, досить нам старе викладати».

А як студенти можуть зрозуміти, як потрібно викладати?

Я не з медицини, я з IT – але в нашій сфері студенти вже на 3 курсі все чітко розуміють. Те, що викладачі не встигають за новими технологіями, – це їх проблема. Я в ХНУРЕ прив’язав до кожної кафедри IT-компанію, і завідувачі кафедр почали працювати.

А ще кажуть, що підручники американські – дорогі.

Хочеш вчитися – знайдеш можливість. Ось на Coursera, наприклад, можна отримати безкоштовні курси, якщо у тебе немає грошей. Також є гранти. Та й у гуглі, якщо на те пішло, можна скачати безкоштовну інформацію.

Цього року IFOM буде проводитися?

Так, 1-3 липня. І добре, якщо студенти наберуть хоча б 30% зі 100% за цим тестом.

Ті, хто здадуть вище американського критерію, отримають американський і український сертифікат. Ті, хто наберуть від вказаного МОЗ критерію, отримають тільки український.

У березні було проведено експериментальне тестування, зараз рахують результати і будуть визначати, наскільки можна знизити показник, щоб студенти з нашим рівнем склали. Висновки робить МОЗ.

Які ще завдання стоять перед вами в Центрі тестування?

Я нікого не звільняю, та й персонал не збирається масово звільнятися. Коли я прийшов першого дня, я всіх зібрав, усе про себе розповів – скільки у мене дітей, скільки онуків, що я робив у житті. «Я вам усе про себе розповів – а вас я дізнаюся, коли з вами поговорю. У мене мета – провести IFOM і далі працювати. Якщо у вас інші цілі – це ваша справа ». Ніхто не пішов, усі залишилися. Працюємо.   

А як у Центрі з технічним забезпеченням?

Там старі технології, але це не критично. Так, програми розроблялися 15 років тому, але вони дописуються, змінюються, вони працюють. Для КРОКу потрібно прорахувати бланки і просканувати –  це від 7 до 13 тис. бланків. Багато, але зрештою це не ЗНО на 100 тис. людей. Техніка нормально працює, і я не бачу поки причин її заміняти.

Але якщо я залишуся, то все буде розвиватися інакше – будемо замінювати програму і робити повне онлайн-тестування.

Ви – людина з бізнесу, яка вже досить давно працює у сферах, що погано оплачуються. То ректор університету в Харкові, то голова Центру тестування. Не бозна-які доходи. На що ви живете?

Якби не свій бізнес, працювати на подібних позиціях було б важко. Коли я прийшов керувати коледжем, я розумів, що викладач, який живе на 3 тис. грн на місяць, бере гроші у студентів не з жадібності, а з бідності. Ректором університету я отримував 20 тисяч гривень.