Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Постанова КМУ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» дозволяють приватну практику медичним працівникам з освітою молодшого спеціаліста (тобто після закінчення медичного коледжу). Але попри великий попит на послуги з догляду та медсестринські послуги, приватна медсестринська практика досі є явищем, яке рідко зустрічається в українській дійсності. Юрист у сфері медичного права Олександр Явтушенко пояснює, як відкрити ФОП та отримати ліцензію на медсестринську діяльність.
Коли медсестра чи медбрат, які працюють у лікарні та не мають окремої ліцензії на медичну діяльність, домовляється із пацієнтами надавати їм певні послуги на дому, ці послуги є нелегальними. Але на практиці я ніколи не стикався з тим, щоб медсестра (медбрат) самостійно відкривала фірму (ФОП чи юрособу) і отримувала на неї ліцензію. Натомість розповсюдженою є практика, коли медичний заклад відкриває для своїх співробітників ФОП, допомагає їм в отриманні ліцензій, і на підставі таких ліцензій медсестри надають послуги у клініці. Зазвичай така співпраця відбувається на підставі договору оренди (кабінету) між медсестрою і відповідним медичним центром. Медсестра (медбрат) орендує у медцентрі кабінет, і в цьому кабінеті надає свої послуги. Така практика розповсюджена у стоматологічній і косметологічній сфері.
На мою думку, непоширеність офіційної зареєстрованої приватної медсестринської практики пов’язана не з юридичними перепонами, а з фінансовим фактором, оскільки відкриття навіть якогось невеликого медичного кабінету потребує певних інвестицій. Медичні працівники рідко мають впевнені економічні та юридичні знання. Тому для відкриття власної справи їм доводиться залучати спеціалістів із цих сфер, а в суспільній уяві залучення юриста — це завжди дорого. Також потрібні витрати на оренду приміщення (але не на всі види медсестринської діяльності), обладнання, рекламу.
Надання медичних послуг потребує ліцензування. Це передбачено Законом України про ліцензування та Постановою Кабміну від 2 березня 2016 р. № 285. Там зазначено, що ліцензіат проводить медичну практику за лікарськими спеціальностями та спеціальностями молодших спеціалістів з медичною освітою. Наразі в Україні існує 14 таких спеціальностей, це зокрема медична сестра, операційна сестра, акушерка, рентгенолог тощо.
Для початку діяльності та отримання ліцензії медсестри / медбрати мають пройти таку саму процедуру, як і лікарі.
Коротка інструкція, як зареєструвати ФОП для медсестринської практики
Крок 1. Відкриття ФОП. Це можна зробити за допомогою онлайн сервісу державних послуг «Дія», у місцевому центрі надання адміністративних послуг або у нотаріуса, який уповноважений на здійснення функцій державного реєстратора. Процедура оформлення ФОПу триває близько 10 хвилин, а з документів необхідний лише паспорт громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків. Важливо попередньо визначитися, яку діяльність ви будете здійснювати, а саме — обрати потрібні коди з Класифікатора видів економічної діяльності – КВЕДи.
Хоча «чистого» медсестринського КВЕДу не існує, є дотичні, які підходять для медсестринської діяльності. Для приватної медсестринської практики рекомендую обрати два КВЕДи — 86.90 «Інша діяльність у сфері охорони здоров’я» і 88.10 «Надання соціальної допомоги без забезпечення проживання для осіб похилого віку та інвалідів». За необхідності можна додати нові або змінити існуючі КВЕДи пізніше. Онлайн така послуга є безкоштовною.
Крок 2. Після обрання КВЕДу необхідно обрати систему оподаткування. Ми рекомендуємо 3 групу, яка не обмежує надання та отримання послуг. Для 3 групи доступні дві опції оподаткування: 3% від доходу+ПДВ або 5% від доходу. Систему оподаткування ФОП обирає на власний розсуд, проте для приватної медсестринської практики рекомендуємо обрати 5% від доходу без ПДВ. Додатково оплачується єдиний соціальний внесок (станом на серпень 2021 року це 1320 гривень щомісячно).
Крок 3. Після реєстрації ФОПу необхідно відкрити рахунок у будь-якому відділені будь-якого банку, куди надходитимуть кошти за оплату праці.
Крок 4. Для приватної медсестринської практики необхідно отримання ліцензії. Для її отримання потрібно подати заяву до Міністерства охорони здоров’я.
Якщо планується надавати послуги в окремому приміщенні, інформацію про нього потрібно заповнити у відомості суб’єкта господарювання про стан матеріально-технічної бази. Воно має відповідати вимогам, зазначеним у ліцензійних умовах та у державних будівельних нормах. Деякі види допомоги, а саме «допомогу у проходженні медичної реабілітації» та «виїзну (мобільну) консультативно-діагностичну допомогу» можна надавати без окремого приміщення — за місцем проживання пацієнта.
Законодавці у документах не дають визначення послузі «допомога у проходженні медичної реабілітації», а класифікатор медичних послуг, затверджений МОЗ, наразі має лише рекомендаційну функцію. Отже, будь-яка послуга, яка обґрунтовано вважається реабілітаційною, може надаватися на дому, якщо інше не передбачено клінічними протоколами.
Також у пакет документів за потреби додаються документи про наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня та опис документів, що додані до заяви. Всі ці документи потрібно надіслати до МОЗ поштою, нарочно чи в електронному вигляді.
Шаблони документів можна завантажити на сайті Міністерства охорони здоров’я.
Крок 5. Сплата державного мита для реєстрації і видачі ліцензії — воно дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб. Станом на серпень 2021 року це 2379 гривень.
Крок 6. Протягом місяця з дати подання документів і сплати мита Міністерство охорони здоров’я має видати ліцензію, але фактично термін може затягнутися. Раз на кілька місяців Міністерство охорони здоров’я публікує наказ, в якому зазначає перелік суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на медичну практику. У разі порушення вимог до ліцензії (наприклад, щодо приміщення) у видачі ліцензії може бути відмовлено. Після виправлення помилок заяву на ліцензію можна подавати знову.
Крок 7. Після отримання ліцензії можна починати роботу.
Крок 8. Ви маєте повідомляти МОЗ про істотні зміни у роботі, як-от зміна адреси, прийом на роботу нових співробітників, купівля медичного обладнання. Це можна робити у будь-який зручний для ліцензіата спосіб (передати особисто чи кур’єром, поштовим відправленням або в електронному вигляді) у місячний строк з дня настання таких змін. У повідомленні зазначаються тільки ті відомості, які змінилися.
Крок 9. При обранні спрощеної системи оподаткування (3 група, 5% від доходу) щотримісяці потрібно подавати податкову декларацію платника єдиного податку та щорічно подавати звіт з єдиного соціального внеску.
Міністерство охорони здоров’я може проводити планові перевірки діяльності ФОП, наприклад, у випадку отримання скарг від пацієнтів, та позапланові перевірки медичної діяльності. Графік планових перевірок на рік затверджується наказом МОЗ у попередньому році, про позапланові попереджають як мінімум за 4 дні до початку перевірки. Якщо під час перевірок будуть знайдені порушення (наприклад, ви не повідомили про зміни у медичному обладнанні чи про нових працівників), то ліцензію можуть зупинити до виправлення порушень або анулювати. Також МОЗ може накласти на ліцензіата штрафи — їхній розмір становить до 10 000 гривень. Однак на моїй практиці МОЗ жодного штрафу не накладав — зазвичай вони просто виносять попередження і просять виправити помилку.
Що потрібно змінити, щоб медсестри/медбрати стали більш самостійними та почали більше заробляти, читайте у статті «Медсестринство Шредингера: погляд всередину». Стаття написана на основі аналітичного звіту «Непомітне медсестринство: як змінити ситуацію? Дорожня карта розвитку медсестринства в Україні 2021-2023», підготовленого в рамках проєкту «Розробка дорожньої карти розвитку медсестринства в Україні» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Проект виконується аналітичним центром «Вокс Україна» та Центром розвитку медсестринства Міністерства охорони здоров’я України.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
