11 січня «Дзеркало тижня» опублікувало статтю «Війна та схеми в медицині», у якій звинувачує НСЗУ в корупції та відсутності уявлення про реальний стан справ у медичній системі. Головний аргумент авторки статті Алли Котляр — кількість медичного персоналу, згідно з даними НСЗУ, збільшилась протягом повномасштабного вторгнення, хоча посадовці неодноразово заявляли про нестачу медперсоналу через виїзд лікарів за кордон. А голову НСЗУ звинувачують у ймовірній корупції, бо вона працювала в Чернівцях, а там в одній з приватних клінік зафіксували випадок привласнення державних коштів.
VoxCheck перевірив основні тези зі статті, які можуть вплинути на довіру аудиторії до НСЗУ, а відтак — погіршити сприйняття медреформи серед українців.
У цьому матеріалі ми не намагаємося дискредитувати видання «Дзеркало тижня», авторку матеріалу або ж заявити про систематичні порушення виданням журналістських стандартів. Навпаки, «Дзеркало тижня» входить у топ-9 найбільш якісних ЗМІ в Україні, відповідно до «Білого списку» Інституту Масової інформації, опублікованого у вересні 2022 року. А у грудні 2022 року ІМІ вкотре засвідчив, що у «Дзеркала тижня» не виявлено жодних порушень щодо балансу, достовірності та відокремлення фактів від коментарів.
Водночас матеріал, який ми розглядаємо у цій статті, містить суттєві маніпуляції щодо стану системи охорони здоров’я в Україні. Стаття «Дзеркала тижня» набула розголосу і в інших великих українських медіа, як от УП.Життя (матеріал оновили, додавши дані від начальника аналітичного управління НСЗУ Василя Півня) або Obozrevatel. У підсумку це може негативно вплинути на сприйняття українцями медичної реформи, зокрема щодо принципів функціонування НСЗУ.
Теза 1: В Україні попри війну побільшало лікарів та медперсоналу, вони не лише не виїжджали, а навпаки, приїжджали
Посилаючись на НСЗУ, «Дзеркало тижня» наводить таку статистику:
«…за цей період [з 1 січня по 1 листопада 2022 року] кількість лікарів-спеціалістів в Україні збільшилася на 4% (+4467), лікарів первинної медичної допомоги (ПМД) — на 4,2% (+1080), а середнього медичного персоналу — на 5,7% (+8961)», — та порівнює її з даними, озвученими на початку червня міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком: «В Україні до війни було близько 143 тисячі лікарів та 261 тисяча середнього медперсоналу. Зараз з України, за даними наших реєстрів, виїхали 2273 медпрацівники, у тому числі лікарі та медсестри, без урахування санітарок». З цього авторка статті робить висновок, що: «…медперсонал з України з 1 січня по 1 листопада 2022 року не тільки не виїжджав, а навпаки, приїжджав».
Перевірка VoxCheck:
Авторка статті сплутала загальну кількість медпрацівників із кількістю зареєстрованих в електронній системі охорони здоров’я. Оскільки зареєстрованих лікарів було (і залишається) менше, ніж лікарів загалом, зростання кількості зареєстрованих лікарів не суперечить тому, що певна кількість лікарів виїхали за кордон.
У червні 2022 року міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що (1) до повномасштабної війни в Україні працювали 143 тисячі лікарів та 261 тис. середнього медичного персоналу – тобто всього 404 тисячі медпрацівників та (2) що понад дві тисячі медичних працівників (0,5% загальної кількості) виїхали з України. Це становить 0,5 % від загальної кількості медиків в Україні. Водночас в електронній системі охорони здоров’я на початок 2022 року було зареєстровано 288 тис. медичних працівників (71% загальної кількості). Станом на 1 січня 2023 року кількість зареєстрованих медпрацівників перевищила 325 тисяч осіб. Як пояснює начальник аналітичного управління НСЗУ Василь Півень, це можна пояснити дореєстрацією медичних закладів в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ), оскільки під час реєстрації нового медичного закладу, реєструють і медперсонал установи. Упродовж 2022 року до ЕСОЗ приєдналося 2474 медичні заклади та ФОП. Зокрема з жовтня по грудень 2022 року в ЕСОЗ уперше зареєструвалося більше ніж півтори тисячі медзакладів.
До прикладу, наприкінці жовтня 2022 року Кабмін погодив реорганізацію Національного інституту раку в Україні. Реорганізація дає можливість закладу укладати договори за Програмою медичних гарантій із НСЗУ. Це означає, що Національний інститут раку буде отримувати державне фінансування за кожного пацієнта, якому надають відповідні послуги. Реорганізація також передбачає автономність установи. У такому випадку заклад має зареєструвати персонал у системі eHealth, що збільшує кількість медпрацівників в єдиній електронній системі охорони здоров’я.
16 лютого 2022 року Кабінет Міністрів видав Постанову «Деякі питання провадження господарської діяльності з медичної практики». Згідно з документом, усі заклади, які отримали ліцензію на медичну практику, обов’язково мають зареєструватися в електронній системі охорони здоров’я. Раніше вимога реєстрації стосувалася лише тих закладів, які працювали за договором із НСЗУ. Заклади охорони здоров’я мають робити базові медичні записи в електронній системі охорони здоров’я. У такий спосіб уся медична інформація про пацієнта зберігається в одній електронній медичній картці. Утім, реєстрація медзакладу в ЕСОЗ не передбачає обов’язкового укладення договору із НСЗУ чи участь у Програмі медичних гарантій.
До прикладу, наприкінці жовтня 2022 року Кабмін погодив реорганізацію Національного інституту раку в Україні. Реорганізація дає можливість закладу укладати договори за Програмою медичних гарантій із НСЗУ. Це означає, що Національний інститут раку буде отримувати державне фінансування за кожного пацієнта, якому надають відповідні послуги. Реорганізація також передбачає автономність установи. У такому випадку заклад має зареєструвати персонал у системі eHealth, що збільшує кількість медпрацівників в єдиній електронній системі охорони здоров’я.
Аналізуючи дані від НСЗУ, авторка «Дзеркала тижня» додала кілька невиправданих власних коментарів, які можуть спотворювати сприйняття читачами матеріалу. Зокрема, фраза «НСЗУ відповіло довгим простирадлом даних, вочевидь розраховуючи, що ми в них потонемо і не розберемося в бюрократії та казуїстиці показників» одразу зміщує акцент, мовляв, НСЗУ намагається заплутати журналістів та приховує якісь дані. Це може одразу створити у читача упереджене ставлення до НСЗУ і більше схилити аудиторію до позиції автора.
Інша фраза: «…ми залучили фахівців, які в позаурочний час допомогли нам розібратися…», — також невиправдано апелює до співчуття з боку читачів щодо проробленої роботи. Хоча насправді рішення про те, яку тему брати в роботу і який обсяг робіт необхідний для її висвітлення, редакція приймає на власний розсуд і з урахуванням власних можливостей.
«Дзеркало тижня» не позиціонує статтю як колонку або інтерв’ю, де авторські коментарі та особисті думки цілком можливі і доречні. Цей матеріал видання класифікує як статтю, яка мала б надавати аудиторії об’єктивну та неупереджену інформацію. Подібні ліричні відступи роблять матеріал суб’єктивним і передають позицію автора замість фактів.
Теза 2: Програми медичних гарантій НСЗУ сформовані некоректно через нестачу даних, що дає лікарням простір для маніпуляцій
Цитати з матеріалу «Дзеркала тижня»: «…або міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко бреше, заявляючи про нестачу в Україні на цей час лікарів і середнього медичного персоналу через їх виїзд за кордон. Або бреше НСЗУ. <…> відомство [НСЗУ] не володіє інформацією, не знає, скільки лікарів насправді є в країні, а отже не може правильно сформувати Програму медичних гарантій для населення України (ПМГ). Це, своєю чергою, означає, що договори отримують лікарні, які свідомо не відповідають умовам закупівлі. Тобто медзаклади, заявляючи, що мають необхідний медперсонал для надання тієї чи іншої медичної послуги, насправді його не мають, а оплати за пакетами отримують. <…> НСЗУ має чудову можливість контрактувати лікарні в ручному режимі: своїм — усе, чужим — закон»
Перевірка VoxCheck:
Як ми пояснили вище, повідомлення Віктора Ляшка та НСЗУ не суперечать одне одному, тобто висновки про брехню когось із них безпідставні.
Крім того, оскільки НСЗУ укладає контракти лише із зареєстрованими у системі медичними закладами, вона має усі необхідні дані для підписання контракту (навіть якщо не володіє даними про всіх лікарів, які є в країні). Крім того, НСЗУ може укладати контракти лише із тими медзакладами, які відповідають встановленим законом вимогам. Отже, твердження про те, що “договори отримують лікарні, які свідомо не відповідають умовам закупівлі”, не відповідає дійсності.
Як відбувається укладання договору з НСЗУ?
Спочатку НСЗУ розміщує на офіційному сайті оголошення про можливість укладення договорів. В оголошенні зазначають послуги з програми медичних гарантій, які повинні надаватися згідно з договором, та спеціальні умови їх надання. Також в оголошенні зазначають строк подання заяв про укладення договору, форму заяви та перелік необхідних документів. Медичний заклад, який бажає укласти договір із НСЗУ, подає відповідну заяву про укладення договору в електронній формі.
Далі НСЗУ перевіряє, наскільки подані медзакладом документи відповідають вимогам НСЗУ. Якщо заява закладу відповідає всім вимогам — НСЗУ надсилає повідомлення про намір укласти з цією установою договір в електронній формі. У повідомленні НСЗУ зазначає, які медичні послуги вона має намір замовити у медзакладу.
Якщо ж заява від медзакладу не відповідає умовам НСЗУ, остання надсилає закладу пропозицію виправити помилки в заяві про укладення договору або подати необхідну інформацію та документи. У такому випадку медична установа повинна усунути недоліки в заяві про укладення договору та подати необхідні документи до кінця строку, зазначеного в оголошенні. Після узгодження проєкту договору уповноважені особи НСЗУ та медичної установи підписують договір через електронну систему. Тобто теза «своїм — усе, чужим — закон» неправильна, бо укласти договір із НСЗУ з дотриманням вимог може медзаклад, який пройде перевірку і відповідає усім вимогам.
Теза 3: НСЗУ може брати участь у реалізації корупційних схем із заволодіння бюджетними коштами
Цитата із матеріалу «Дзеркала тижня»: «На жаль, роботу за НСЗУ і за нас [із викриття корупційних схем] (оскільки ми не мали вихідних даних) виконав Офіс генпрокурора, викривши на Буковині приватну клініку, яка привласнила мільйони гривень від НСЗУ. (До речі, Наталія Гусак до призначення головою НСЗУ з січня 2020 року обіймала посаду заступника голови Чернівецької ОДА, координатора медичного напряму)».
Також в матеріалі згадується інший випадок розкрадання бюджетних коштів на Дніпропетровщині: «Директорка одного з медзакладів, залучивши начальника управління, завідувача відділення та чотирьох лікарів, розробила масштабну схему незаконного заволодіння бюджетними коштами. Фігуранти вносили до відповідних баз інформацію про надання медичних послуг неіснуючим пацієнтам і безпідставно отримали від НСЗУ 67 млн грн бюджетних коштів», на основі чого виникає питання про корупційність галузі загалом та зв’язку із цим відомства: «Обсяги безконтрольного фінансування «мертвих душ» з числа медперсоналу, що виїхав, і «мертвих (ненаданих) послуг» пацієнтам, які навіть не здогадуються, що на них списують бюджетні кошти, насправді можуть обчислюватися не мільйонами (спійманих за руку пройдисвітів від медицини), а мільярдами гривень. А якщо це справді так, значить за місяці війни в країні вибудувано злочинну піраміду, де «у темі й на паях» усі рівні: від сімейного до головного лікаря, від чиновників мерій і обласних ДОЗів до МОЗ і НСЗУ?»
Перевірка VoxCheck:
Теза, нібито НСЗУ не володіє актуальними даними щодо кількості лікарів маніпулятивна, оскільки кожна лікарня, з якою НСЗУ уклала договір, подає фактичні дані про кількість медперсоналу, включно з тими, які продовжують працювати за кордоном. Для підтвердження правдивості інформації працівники відомства можуть перевіряти внутрішні документи медичного закладу на відповідність даним у системі.
З початком повномасштабного вторгнення Кабінет Міністрів постановив, що на період дії воєнного стану НСЗУ буде сплачувати фіксовану суму коштів медичним закладам, попри фактично внесені записи в електронну систему охорони здоров’я (оскільки деякі медзаклади фізично не могли внести дані до ЕСОЗ). 1 липня цю норму скасували й повернулись до оплати за фактично надані послуги.
Під час дії воєнного стану НСЗУ не припиняла контролювати виплати та виконання умов договору медичними закладами. 24 лютого Кабмін доручив структурним підрозділам з питань охорони здоров’я подати до НСЗУ перелік медзакладів, у яких різниця між нарахованою та виплаченою заробітною платою становить більше 50 000 гривень.
До того ж, недоречними є натяки на можливу співпрацю голови НСЗУ із корумпованими лікарями за фактом того, що вони раніше працювали в одному місті. А риторичні питання, якими авторка завершує текст, вкотре підштовхують читача до думки, нібито існує корупційна схема, до якої долучені НСЗУ, обласні ДОЗи та МОЗ.
Коментар НСЗУ з приводу приватної клініки на Буковині
У коментарі для VoxCheck, в НСЗУ пояснили, що мова йде про приватну клініку «Меднеан». Так, НСЗУ регулярно перевіряє дані в ЕСОЗ. Зокрема, електронні медичні записи, які вносила ця приватна клініка у липні-вересні 2022 року за пакетами з реабілітації. Тоді виявилося, що середня тривалість амбулаторного лікування склала 1 день. Тобто послуга не надавалася в повному обсязі. Адже тривалість реабілітації має складати 14 днів, що вказано в Порядку реалізації Програми медичних гарантій. Якщо тривалість реабілітації менша — НСЗУ її не оплачує. Тому в результаті перерахунків глобальна ставка на листопад-грудень для медзакладу склала 0 грн. А запланована вартість медпослуг зменшена для двох пакетів з реабілітації на загальну суму 9,69 млн грн. НСЗУ уклала із закладом додаткову угоду про зменшення суми договору.
Теза 4: НСЗУ нічого не робить для викриття корупційних схем
Цитата: «А скільки ще таких ділків є по країні, тоді як НСЗУ не володіє даними і нічого не робить задля виправлення ситуації [корупції]? Боїмося навіть припустити — можливо, нічого не робить свідомо, бо такі схеми дахує?»
Перевірка VoxCheck:
У цій тезі вкотре використано кілька маніпулятивних прийомів.
- «Нічого не робить» — це узагальнення, яке, опускає пророблені НСЗУ кроки у подоланні корупції й підштовхує читача до думки про те, що НСЗУ — корумпована структура;
- «…можливо, нічого не робить свідомо, бо такі схеми дахує?» — через питання-сумнів та надбудовані до того маніпулятивні аргументи нас знову схиляють до думки про корумпованість НСЗУ.
Однією з функцій Національної служби здоров’я (НСЗУ) є контроль за якістю послуг, які надають медичні заклади, та контроль за дотриманням умов договорів. Для цього відомство проводить моніторинг та оцінювання виконання програми медичних гарантій, аналізує звітності аптек про відпущені лікарські засоби, їхню вартість та, у разі виявлення порушень, повідомляє про це уповноважені державні органи.
Крім того, «Дзеркало тижня» пише: «І якщо, наприклад, пацієнта з інсультом привезли в лікарню, яка надає послуги за пакетом «Медична допомога при гострому мозковому інсульті» і отримує за це гроші, цілком може виявитися, що відповідних фахівців, які можуть надати допомогу пацієнтові, фактично в лікарні немає. Схема працює, а система втрачає пацієнта. В усіх сенсах».
У 2021 році НСЗУ провела внутрішній аудит дотримання вимог умов закупівлі медичних послуг якраз за програмою «Медична допомога при гострому мозковому інсульті». В його ході виявили, що деякі лікарні не надали пацієнтам вчасно послуги, які мали бути надані відповідно до протоколів. НСЗУ за результатами аудиту підготувало рекомендації, частину коштів лікарні повернули вже в процесі перевірки.
23 грудня НСЗУ презентувала нову систему моніторингу дотримання умов договорів із медзакладами. Працівники відомства будуть безперервно відстежувати відхилення у діяльності медичних закладів від умов договору та вживати заходи для усунення невідповідностей. Моніторинг буде здійснюватись автоматично (аналіз даних в електронній системі охорони здоров’я) та фактично. Другий вид перевірки буде відбуватись планово кожні шість місяців або позапланово за певними напрямами медичної допомоги.
Загальний висновок
Цей матеріал «Дзеркала тижня» містить низку логічних хиб та маніпуляцій щодо роботи Національної служби здоровʼя України. Головним аргументом авторки про те, що НСЗУ працює з порушеннями, було збільшення кількості зареєстрованих лікарів протягом повномасштабного вторгнення. Однак ми зʼясували, що цьому є обʼєктивні пояснення.
Спростування міфів про роботу НСЗУ є пріоритетним, оскільки згідно з опитуванням, проведеним 12-30 жовтня 2022 року агенцією InfoSapiens на замовлення «Вокс Україна», медична реформа входить у топ-5 найважливіших реформ для українців — це засвідчили 80% респондентів. За продовження реформи охорони здоров’я у 2023 році виступили 10,6% респондентів — за важливістю продовження медреформу випереджає лише реформа обороноздатності.
А вже цього року, 13 січня, стартувало онлайн-опитування пацієнтів щодо змін в системі охорони здоров‘я для МОЗ України спільно з Проектом USAID «Підтримка реформи охорони здоров‘я». У фокусі опитування — про які зміни в охороні здоров‘я знає український пацієнт, які його потреби і очікування.
Цей інформаційний матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданої від імені народу Сполучених Штатів Америки. Відповідальність за зміст цього інформаційного матеріалу, який необов’язково відображає погляди USAID, Уряду Сполучених Штатів Америки, несе виключно компанія ТОВ «Делойт Консалтинг» в рамках контракту №72012118C00001.
Автори: Аліна Тропиніна, Єлизавета Ткаченко, Анастасія Бродовська, Світлана Сліпченко, Валерія Степанюк
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
