Як в Україну прийшли МВФ, ЄБРР та Світовий банк і чим допомагають зараз
Beta

Як в Україну прийшли МВФ, ЄБРР та Світовий банк і чим допомагають зараз

Photo: ua.depositphotos.com
22 Листопада 2022
FacebookTwitterTelegram
846

30 років тому, Україна стала повноправним членом Світового банку, Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). За 30 років роботи ці три організації надали Україні більше 60 млрд доларів фінансової підтримки*, а крім того – значну технічну допомогу. 

За співпрацею з міжнародними фінансовими організаціями можна прослідкувати становлення економіки України, її економічну історію новітнього часу. МФО почали працювати в Україні на тлі гіперінфляції 90-х років. На жаль, це був не єдиний виклик для молодої країни. Далі відбулися низка економічних криз, війна в 2014 році, глибока девальвація гривні і банківська криза. З останнього — повномасштабне вторгнення росії в лютому 2022.

Міжнародні фінансові установи підтримували Україну впродовж складних часів і продовжують робити це зараз. У цій колонці ми спробуємо розібратися в тому, хто чим може допомогти та допомагає Україні в складні часи.

Хто такі МВФ, Світовий банк та ЄБРР?

Активності міжнародних організацій мають багато спільного, але й суттєво відрізняються між собою.

Світовий банк розробляє стратегії допомоги для кожної зі своїх країн-клієнтів у співробітництві з державними органами, неурядовими організаціями й приватним сектором. Представництва Банку в різних країнах світу займаються реалізацією його програм, підтримують зв’язок з урядом і громадянським суспільством. Світовий банк є другим, після МВФ, кредитором України.

МВФ регулює валютно-кредитні відносини країн-членів і надає їм допомогу при дефіциті платіжного балансу через коротко- та середньострокові кредитів в іноземній валюті. 

На відміну від них, ЄБРР надає фінансування приватним і державним структурам під конкретні проєкти, що сприяють розвитку економіки. 60% позик спрямовуються у приватний і 40% — у державний сектор.

З приводу 30-річчя співпраці Центр економічної стратегії запросив на подію трьох українців, які займають високі пости в цих організаціях.  Нижче – їхнє бачення 30 років спільного руху та безпрецедентних викликів, які перед Україною та міжнародною спільнотою ставить російська агресія. 

Як усе починалося

Взаємодія між Україною та міжнародними фінансовими установами розпочалася одразу після проголошення незалежності. Хоча в уряді країни, яка щойно вийшла із СРСР, не було чіткого розуміння, що це таке.

“Перша місія Світового банку приїхала в Україну 19 січня 1992 року на Хрещення. Голова місії СБ в Москві запросив мене і попросив зустріти першу місію у Києві. Фактично Банк відкрив для світу тоталітарно ізольовану країну. Експертні місії тоді справляли на мене враження, як інопланетяни з науково-фантастичного роману”, – згадує Віра Нанівська, яка з 1992 по 1997 рік відповідала за розвиток програм представництва Світового Банку в Україні.

“Перші зустрічі були складними. Як згадували учасники тогочасної місії, у більшості кабінетів, до яких вони заходили, на стіні висів Ленін. На зустрічах сиділо багато людей, але всі мовчали. Діалог був дуже формальним. До речі, перший офіс СБ розташовувався у номері готелю Національний”, — згадує Роман Качур, заступник виконавчого директора у Світовому банку.

Для повноти картини додамо, що у перші роки незалежності Україна залишалася залежною від Москви, зокрема і в фінансовому плані.

“До жовтня 1992-го року всі розрахунки за зовнішньоекономічними операціями проводилися через Москву. Москва повністю контролювала валютний курс, переказ валютної виручки і т.д., дискримінуючи наших виробників”, – розповідає Качур. 

“У 1990-х в адміністрації президента Буша існувало два різних підходи до незалежності України. Перший – що Росія залишиться як центр, і треба все одно працювати через Москву. Інший – що до всіх колишніх республік треба ставитися як до рівних… На жаль, перший погляд виграв, і багато міжнародних корпорацій працювали через Москву”, – пригадує Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді.

Війна

Світовий банк

З лютого 2022 року Світовий банк мобілізував для України близько 13 мільярдів доларів США фінансової підтримки. 7 березня відбулося засідання Ради директорів, на якому ухвалили перший проєкт під символічною назвою «Peacе» («Мир») обсягом понад $700 млн. Половина цієї суми була перерахована Україні фактично наступного дня. 

“У червні 2022 року був великий дефіцит, картотека в казначействі – фінансова система України зупинялася, і потреба у коштах була нагальна. Кошти, які надавалися тоді урядом Сполучених Штатів, проходили через USAID. USAID підписало угоду з трастовим фондом Світового банку о 00:01 ночі. Вже до другої ранку кошти були проведені через міжнародні фінансові інституції.  Об 11-й ранку за українським часом кошти були на рахунку українського уряду. Уявіть, що топ-менеджмент USAID, банківська система – все о 12-й ночі приходить для того, щоб активувати і провести фінансову транзакцію, –це безпрецедентні події”, – підкреслює Качур.

МВФ

На початку березня Міжнародний валютний фонд передав Україні 1,4 млрд дол. Пізніше відкрив адміністративний рахунок, через який пройшло ще 2,5 млрд (кошти від Німеччини й Канади).

“9 березня було засідання МВФ. Оскільки МВФ дає гроші в той самий день, 9 березня 1,4 млрд доларів були вже в Україні. Люди, які знають, як працює МВФ, розуміють, що середньому від ідеї до втілення, тобто надходження грошей до країни, якщо усе добре, проходить 15 тижнів. Ми це зробили за тиждень. Це був дуже великий поштовх, що відкривав двері для інших”, – наголошує Рашкован.

У жовтні Виконавча рада МВФ підтримала виділення Україні близько 1,3 мільярда доларів додаткового екстреного фінансування у рамках Rapid Financing Instrument.

Нову програму з МВФ на суму орієнтовно 15-20 млрд дол поки що лише обговорюють, але фонд виступає як верифікатор потреб України у фінансуванні, і на його думку орієнтуються інші донори, які надають України фінансовий ресурс. 

ЄБРР

ЄБРР фокусується не на допомозі державі, а на бізнесі. Він кредитує приватні і державні компанії. 

Наприклад, для підтримки енергетичної стійкості України у жовтні ЄБРР надав кредит НЕК Укренерго на 90 млн євро.  Більшу частину кредиту гарантувала Велика Британія. Завдяки підтримці великих економік ЄБРР має змогу мобілізовувати фінансову підтримку. 

Зараз ЄБРР розглядає виділення “Укренерго” додатково 300 мільйонів євро позики на обладнання та поточну ліквідність та позики в обсязі 200 мільйонів євро для НАК “Нафтогаз”.

“Навіть зараз, під час війни, ЄБРР фінансує бізнеси на Заході України – ті підприємства, які переміщуються з окупованих територій, ті бізнеси, які нарощують своє виробництво на підконтрольних територіях. Це для мене дуже чіткий сигнал, що із завершенням військових дій підтримка лише зростатиме”, – стверджує Артем Шевельов, директор ЄБРР від України у лондонській штаб-квартирі.

Загалом початку російського вторгнення у лютому ЄБРР виділив понад 1 мільярд євро і планує збільшити цю суму втричі до кінця 2023 року. 

Подивитися запис дискусїі можна за посиланням.

* До 2022 року близько 37 млрд дол. в рамках 13 програм надійшли від МВФ, понад 14 млрд дол. – від Світового Банку та близько 12 млрд дол. від ЄБРР.

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний