Є два способи подолання корупції в освіті. Перший – звільнення з посад та покарання корупціонерів, а другий – зміна процедури ухвалення рішень для того, щоб ускладнити або унеможливити корупційну діяльність.
Україна суттєво змінилася після Євромайдану. Однак, як і раніше, однією з найбільших її проблем залишається корупція. Зараз в Україні приблизно 2 мільйони студентів. Протягом 4–6 років стикаючись із можливістю списати на контрольній, нелегально отримати кращу кімнату в гуртожитку або скласти іспит за хабар, вони виробляють стійку навичку розв’язувати свої проблеми подібними шляхами. Закінчивши університети, вони застосовують такі практики у подальшому житті, іноді навіть не вбачаючи у цьому нічого поганого. Саме тому подолання корупції в освіті є вкрай важливим для нашого суспільства. Ми вважаємо, що є два основні способи боротьби з нею. Перший – звільнення з посад та покарання корупціонерів, а другий – зміна процедури ухвалення рішень для того, щоб ускладнити або унеможливити корупційну діяльність. Успіху можна досягти, лише поєднавши ці два підходи. Цей тезис ми хочемо проілюструвати перевіркою закладів публічного харчування, яку провели активісти в НМУ ім. Богомольця.
Адміністрація НМУ має монопольне право на допуск до участі в конкурсі підприємців, які хочуть вести діяльність на території університету. Обов’язок адміністрації – захистити студентів від недобросовісної конкуренції та забезпечити їхнє право вибирати між декількома продавцями. У цьому випадку завдяки ринковим механізмам знижуються ціни на товари та підвищується їхня якість. Але підприємець, який здобув ексклюзивне право на діяльність в університеті, отримує монопольну перевагу і потенційно може мати великий прибуток. Це створює стимули для змови між підприємцем та адміністрацією. У випадку такої неофіційної домовленості наслідки для студентів та працівників навчального закладу можуть бути вкрай негативними.
Під час студентської перевірки виявили, що послуги громадського харчування на території НМУ надає ФОП «Шкільний В. П.» Для цього з початку навчального року було відкрито кілька нових буфетів і кафе. ФОП «Шкільний В. П.» розташовується у великому приміщенні їдальні, закритої 5 травня 2014 року за наказом в. о. ректора Амосової К. М. Отже, право надання послуг громадського харчування на території НМУ фактично монополізовано. Ціни на продукти в новому закладі були невиправдано високі – на деякі товари на 50% вищі, ніж у супермаркетах міста. Ця ситуація виникла насамперед через те, що керівництво університету не зацікавлене у проведені чесного тендеру і має можливість ухвалити рішення без нього.
Також під час перевірки активісти виявили численні порушення.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендодавцем усього майна НМУ є Фонд державного майна як власник, а НМУ – лише балансоутримувач. Крім того, будь-які договори оренди медичних вузів відбуваються після погодження з Міністерством охорони здоров’я. Проте працівники Міністерства та Фонду держмайна повідомили на запит, що не мають ніякої інформації щодо ФОП «Шкільний В. П.». Не знають про роботу цього підприємця за адресою НМУ і «Київенерго» та «Київводоканал». Але через те, що це місце роботи ФОП погоджено з профкомом НМУ, університет сплачує рахунки їдалень і за електрику, і за воду.
Також було виявлено, що, згідно зі свідоцтвом про сплату єдиного податку, адресою підприємця є адреса корпусу НМУ – проспект Перемоги 34, який не належить до місць, де фізична особа-підприємець «Шкільний В. П.» має право здійснювати підприємницьку діяльність.
Через це все закрадається підозра про можливу змову між ФОП «Шкільний В. П.» та адміністрацією НМУ ім. Богомольця. Однак остаточний висновок щодо законності діяльності адміністрації НМУ надасть прокуратура, до якої вже були передані матеріали перевірки. Слід зауважити, що вони є лише маленькою частиною в розслідуванні корупційних інцидентів у НМУ.
Зазначимо, що діяльність студентських активістів та небайдужих викладачів рік тому привела до відставки попереднього ректора НМУ ім. Богомольця. Москаленко В. Ф. перебуває під домашнім арештом і обвинувачується у зловживанні своїм службовим становищем. Як можна бачити, лише звільнення та покарання корупціонерів не вирішує проблему корупції. На нашу думку, треба змінити нинішню систему ухвалення рішень, у межах якої адміністрація університету має чимало можливостей зловживати владою.
Які є варіанти вирішення цієї проблеми? На нашу думку, ключовою ідеєю може бути організація локальної антикорупційної ініціативи. Одним із методів є залучення студентства для обговорення та прийняття важливих рішень. Головним критерієм такої співпраці має бути масова участь студентів, наприклад, шляхом безпосереднього голосування. Якщо ж до процесу ухвалення рішень залучені лише один чи два представники від студентства, як це доволі часто практикується зараз, то керівництво університету може легко домогтися від них лояльності за допомогою адміністративного впливу. Ми бачимо це на прикладі керівників профкому НМУ, які погодили діяльність ФОП «Шкільний В. П.» на території університету.
Коли для ухвалення рішення треба приділити багато часу вивченню пропозицій, може бути доволі складно залучити до цього велику кількість студентів. У таких випадках згодиться інший підхід – проведення громадського моніторингу вже після прийняття рішення. Треба створити умови, за яких будь-яка ініціативна група студентів зможе легко отримати доступ до рішень адміністрації та проаналізувати їхню законність та ефективність. Якщо такі перевірки відбуватимуться щодо кожного підозрілого рішення за участю великої кількості різних ініціативних груп, а виявлені порушення будуть широко висвітлюватися у ЗМІ та за потреби – передаватися правоохоронним органам, то простору для зловживання владою в адміністрації буде значно менше. До такої діяльності варто також залучати зовнішніх активістів та студентів інших університетів, зменшуючи таким чином можливий тиск із боку адміністрації.
На наш погляд, такі механізми зможуть істотно знизити рівень корупції в діях керівництва університетів. Додатково, така діяльність навчить студентів бути ініціативними, стежити за рішеннями адміністрації та протидіяти корупції. Закінчивши університети, багато з них буде працювати в регіонах, маючи навичку організації локальної антикорупційної діяльності. Коли кількість таких людей досягне критичної маси, Україна зможе стати на шлях лікування від корупційної хвороби.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
