Як земельний мораторій зробив українську економіку «крихкою» і вразливою (результати дослідження)

Те, що 66% території України не можуть бути об’єктом купівлі/продажу або використовуватись як застава для залучення кредитів у сільську економіку, давало всі підстави прогнозувати, що мораторій має серйозні наслідки для всієї країни, а не лише для сільського господарства та сільської місцевості. Унікальне дослідження, нещодавно проведене випускником Київської школи економіки[1], чітко демонструє, що саме і скільки втрачає Україна через таке масштабне обмеження ринку землі. Детально цю тему розкриває Олег Нів’євський, професор Київської школи економіки.

Ще раз про масштаби мораторію

Щоб зрозуміти, чому мова йде про вплив мораторію на економіку всієї країни, а не лише власників сільгоспземель чи сільську місцевість, слід ще раз нагадати про його масштаби. Масштаби мораторію дійсно вражають. Від загального обсягу 42 млн га сільгоспугідь близько 41 млн га – тобто 96% сільгоспземель, або 66% території України – підпадають під дію мораторію. Серед них понад 2/3 (27 млн га) – це земельні ділянки («паї»), розподілені 1990-х роках у приватну власність серед 6,9 млн колишніх працівників колгоспів. І от через мораторій ці землевласники – 16,2% населення України – не можуть вільно розпоряджатися своєю приватною власністю. Більшість із них проживають у сільській місцевості та є людьми похилого віку. Мораторій запроваджено 2001 року як тимчасовий інструмент захисту землевласників в умовах слаборозвиненої інфраструктури земельного ринку; відтоді його подовжували 9 разів.

Що вже було відомо про наслідки

Наслідки мораторію, як свідчать наявні економічні дослідження, достатньо добре зрозумілі й неодноразово викладені у різноманітних публікаціях. Так, мораторій позбавляє громадян вкрай необхідного джерела доходу, підриває стимули для інвестицій у сільське господарство та розвиток сільської місцевості, штовхає до надмірного використання земель, включно з руйнуванням ґрунту, та спотворює структуру аграрного виробництва, оскільки малі та середні виробники позбавлені доступу до кредитних коштів[2].

Емпіричних даних про наслідки мораторію, однак, обмаль. Вони обмежені лише кількома аналітичними матеріалами або коментарями, які зосереджуються на окремих аспектах – без урахування інших сутнісних питань. Наприклад, було підраховано, що після скасування мораторію очікувана вартість землі збільшиться у 2-3 рази, потенційний обсяг кредитування сільського господарства під заставу сільгоспземлі може скласти 10 млрд доларів США, а зростання ВВП України прискориться щонайменше на 1% щорічно. Такі матеріали аналітичного характеру та емпіричні докази є дуже важливими. Вони є фрагментами однієї мозаїки, яка дозволяє зрозуміти та визначити масштаби економічних наслідків через дію мораторію.

Що виявило економічне моделювання: новий результат

Нещодавнє дослідження, виконане Михайлом Матвєєвим[3], випускником Київської школи економіки, суттєво поглиблює наше розуміння ситуації навколо мораторію на сільськогосподарські землі в Україні. Матвєєв уперше змоделював вплив мораторію з точки зору моделі загальної рівноваги економічних відносин[4], тобто здійснено комплексне моделювання всієї економіки України (з її безліччю зв’язків, прямих та зворотних впливів) та виокремлений вплив саме мораторію на сільськогосподарську землю на економіку з урахуванням інших процесів в економіці.

Основні результати дослідження Михайла Матвєєва можна розділити на дві частини.

По-перше, ним побудовано дві альтернативні моделі економіки України. Одна модель описує економіку такою, якою вона є. А от в альтернативній моделі сільськогосподарську землю можна:

1. продавати/купувати;
2. використовувати як заставу.

Ці дві моделі дозволили прорахувати «сталі» (або статичні) результати аналізу – іншими словами, описати продуктивність двох альтернативних економік України за нормальних умов, тобто коли в економіці відсутні розлади або шокові потрясіння (такі, як фінансова криза 2008 року тощо). За допомогою такого підходу на основі експериментального моделювання виокремлено наслідки від скасування мораторію, а саме:

1. Збільшення обсягу кредитування: більше ніж удвічі бізнесом та на 20% домогосподарствами або населенням. Іншими словами, за умов економіки без мораторію на сільськогосподарську землю будуть значно розширені кредитні портфелі компаній та фізичних осіб;
2. Потрійне зростання вартості землі.                            

По-друге, використовуючи дані за минулі роки та початкову модель економіки, тобто модель без ринку сільськогосподарської землі, Матвєєв проаналізував шокові удари по ВВП України починаючи з 2006 року, розглянувши кожний із них окремо. Він оцінив інтенсивність або потужність різних потрясінь (фінансових, макроекономічних, технологічних тощо), які впливали на становлення ВВП України з 2006 року.

Потім він застосував результати аналізу шокових ударів до альтернативної моделі України із відкритим ринком сільгоспземель та провів оцінку розвитку ВВП країни. Цікавим результатом експерименту стало те, що відкритий ринок землі виявився своєрідною «подушкою» у «важкі часи» та підсилювачем – у добрі часи. Ринок землі додає економіці гнучкості, абсорбуючи негативні шокові впливи на економіку та пом’якшуючи загальне падіння у «важкі часи» (наприклад, внаслідок фінансової кризи 2008 року) за рахунок пом’якшення кредитних обмежень, або, іншими словами, збільшення можливостей економічних агентів кредитуватись. Це особливо важливо у важкі часи, коли «все падає» і наявність додаткової застави (у вигляді сільгоспземлі) підвищує кредитну спроможність економічних агентів і, таким чином, «живучість» всієї економіки.  

В цілому, отримані результати аналізу на основі складнішої моделі загальної рівноваги підтверджують прогнози, які вже лунали у попередніх дослідженнях. Більше того, ця робота доводить, що відкриття ринку сільгоспземель збільшує стійкість економіки країни перед економічними потрясіннями, знижує макроекономічні ризики та покращує інвестиційний клімат.

Примітки