Які спеціальності цікавлять майбутніх вступників: результати опитування

Які спеціальності цікавлять майбутніх вступників: результати опитування

Photo: ua.depositphotos.com / ArturVerkhovetskiy
8 Червня 2023
FacebookTwitterTelegram
2148

Розвиток системи освіти є одним із ключових напрямків Плану відновлення України. Це зрозуміло, адже освіта впливатиме на розвиток України не лише одразу після завершення війни, але й десятиліття потому. Проблеми української освіти, які існували до повномасштабного вторгнення, поглибилися під час війни. Тим не менш, освітні заклади знаходять можливості організувати процес як для тих, хто залишився в Україні, так і для тих, хто виїхав (наразі понад 161 тис. школярів 12 585 вчителів знаходяться за кордоном).

Ми вирішили з’ясувати, що для українських школярів та студентів є ключовим при виборі навчальних закладів та спеціальностей і чи вони взагалі збираються продовжувати освіту після закінчення середньої школи. U-Report у партнерстві з «Вокс Україна» провели опитування серед української молоді. Опитування проводилося у чат-ботах у ФБ, Telegram та Viber. У ньому взяли участь 6 183 осіб. Воно не є репрезентативним, однак дозволяє оцінити погляди молодих українців на освіту. В опитуванні взяли участь як респонденти віком до 14 років, так і інші вікові групи – рис. 1. Найбільша частина респондентів – 51,3% – вже мають роботу, 16,3% – студенти, ще 12,2% – учні, а 10,8% – студенти, які працюють. Далі ми розглядаємо лише учнів та студентів, переважна більшість із них молодші 25 років.

Рисунок 1. Розподіл респондентів за віком та родом занять

Серед учнів шкіл з усіх вікових груп 26,5% хочуть вступати до коледжу,  57,8% – до закладів вищої освіти, а 9,2% опитаних не планують продовжувати свою освіту після школи. Ці показники суттєво відрізняються за віком респондентів: 57,1% учнів до 14 років планують продовжити навчання у коледжі, 29,9% – у ВНЗ, 1,3% – не планують продовжувати навчання, а 11,7% обрали «Інше» (рис. 2). Учні, які не планують вступати до ЗВО, називають такі причини: 34,3% не можуть обрати спеціальність, 23,9 % ще не вирішили, 17,9% не мають бажання навчатися далі, 4,5% не мають фінансової можливості, 1,5% не відпускають батьки.

Рисунок 2.

Такий високий відсоток охочих покинути школу може мати причиною реформу повної середньої освіти – а саме, створення ліцеїв для учнів 10-11 (у перспективі 10-12) класів. Отже, якщо після 9 класу учневі потрібно переходити до іншого навчального закладу, він/вона скоріше обере коледж, де одночасно з повною середньою освітою можна отримати якийсь фах. 

У віковій групі 14-18 років 22,1% планують продовжити навчання у коледжі, а 63,6% – у ЗВО, 8,8% – не планують продовжувати навчання.

Із тих, хто планує вступати до закладу вищої освіти, найбільша частина – 23,0% – ще не вирішили, на яку спеціальність вступати. 13,2% респондентів хочуть отримати гуманітарну спеціальність, а 11,1% – спеціальність з комп’ютерних наук та ІТ . Найменше респондентів планують опановувати математику та виробничі спеціальності – по 0.5%.

В розрізі вікових груп (рис. 3), серед тих, хто не визначився, більше учнів до 14 років (44%), серед учнів 14-18 років таких 19,4% тобто старшокласники переважно знають, на яку спеціальність вступатимуть. Серед жінок вища частка тих, хто планує вступати до ЗВО (60% порівняно з 48% для чоловіків) та нижча частка тих, хто планує вступати до коледжу (26% проти 32%).

Рисунок 3.

Порівняння учнів та студентів також виявило цікаві факти (рис. 4). 

По-перше, серед сьогоднішніх студентів частка тих, хто вивчає гуманітарні дисципліни, становить 20,2%. Серед школярів планують їх обрати 13,2%. Це може свідчити як про зниження популярності гуманітарних дисциплін, так і про те,  що учні, які планували навчатися в іншій галузі, зрештою вступають на гуманітарні науки. Зазвичай точні науки складають менше випускників, і середній бал ЗНО за ними нижчий. Через відносну легкість вступу гуманітарні спеціальності популярніші, ніж технічні (окрім ІТ).

Аналогічна ситуація з такими спеціальностями як менеджмент, підприємництво, фінанси, бухгалтерський облік. Їх вивчають 11,5 % студентів, а планують вивчати 6% учнів. Можливо, ці спеціальності також втрачають популярність.

Натомість для ІТ частки студентів, які їх вивчають, та школярів, які планують вивчати, однакові – 11%. Проте ІТ сферу більше вибирають чоловіки –  їхня частка як серед сьогоднішніх, так і серед майбутніх студентів утричі вища, ніж частка жінок. 

Рисунок 4.

При виборі місця навчання для більшості опитаних найважливішими критеріями вибору спеціальності є престижність або висока майбутня зарплата (рис. 5). За таким критерієм вибирають місце навчання 44,5% опитаних (можна було вибрати кілька варіантів відповіді), а 32,7% опитаних вибирають навчальний заклад за рейтингом, що свідчить про орієнтацію на якість освіти та професійний успіх. 21,4% вважають важливим невеликий конкурс на бюджетні місця. Для 14% учнів важливою є локація університету або коледжу – молодь хоче, щоб заклад навчання був доступним та знаходився поблизу їхнього місця проживання.

Рисунок 5.

Отже, при виборі місця навчання молодь частіше керується раціональними (локація, спеціальність, рейтинг ЗВО), ніж емоційними (поради батьків, друзів, знайомих) мотивами. 

Тому, щоб залучити більше молоді до продовження навчання, важливо надавати інформацію про орієнтовний кар’єрний шлях після його закінчення, а також можливості отримання стипендій, грантів та інших видів фінансової підтримки. Також важливо залучати до цього процесу батьків, адже їхня підтримка та поради можуть бути вирішальними при виборі місця навчання.

Для цього можна створити (або удосконалити існуючий) комплексний і зручний вебсайт з інформацією про всі аспекти вищої освіти, такі як навчальні програми, вимоги до вступу, плата за навчання, фінансова допомога, стипендії та перспективи кар’єрного зростання. На цьому вебсайті мають також бути дані про результати студентів: рівень випускників (успішність, середні бали за предметами навчання, рейтинги і т.п.), рівень зайнятості, зарплати та студентська заборгованість, щоб допомогти абітурієнтам і батькам приймати обґрунтовані рішення щодо інвестицій у вищу освіту.

Варто проводити регулярні опитування, щоб слідкувати за преференціями учнів, студентів і їхніх батьків. З іншого боку, необхідні опитування роботодавців щодо зарплат і потреб у тих чи інших фахівцях. Ця інформація буде потрібна як для учнів та студентів (для визначення професійного шляху), так і для навчальних закладів для розробки відповідних програм.  

Заклади вищої та професійної освіти можуть співпрацювати зі школами, щоб пояснювати ще учням середньої школи різні можливості для подальшого навчання. Варто проводити для учнів до 14 років уроків профорієнтацію, щоб вони могли визначитися, йти їм до коледжу чи до 10-11 класу. 

Більше пропозицій з реформування української системи освіти можна знайти в наших статтях про відбудову України.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний