Учора Міжнародна федерація фехтування дискваліфікувала титуловану українську спортсменку Ольгу Харлан після відмови потиснути руку росіянці (хоча федерація була повідомлена заздалегідь). Це не дивно, оскільки цією федерацією з 2008 року керував російський олігарх Алішер Усманов, і лише у 2022 році його замінив Емануель Кацідакіс. Відповідно, федерація дозволяє російським та білоруським спортсменам брати участь у змаганнях, окрім тих, на які накладено санкції (аналогічна ситуація була у Федерації стрілкових видів спорту, де до 2022 року президентом був Владімір Лісін; за повідомленнями ЗМІ, ця федерація також планує повернути російських спортсменів до змагань).
Чи можна очікувати подібних «сюрпризів» від інших спортивних федерацій? За допомогою даних Київської школи економіки можна дізнатися, які з 39 федерацій, визнаних Міжнародним олімпійським комітетом, дозволяють російським та білоруським спортсменам брати участь у змаганнях та активно працюють у росії.
За цими даними, лише три федерації, окрім фехтування, продовжують функціонувати в росії – з каное, дзюдо та таеквондо (в останніх двох путін донедавна був почесним членом). Ці федерації дозволяють участь у змаганнях російських та білоруських спортсменів під нейтральними прапорами чи прапорами федерацій. Ще 4 федерації (з бадмінтону, футболу, біатлону та гімнастики) скоротили свою присутність у росії, але повністю з неї не вийшли. Деякі також дозволяють участь цих спортсменів під нейтральними прапорами.
До них можуть приєднатися федерації з п’ятиборства, спортивних танців та ковзанярського спорту, які підтримали рішення МОК про допуск російських та білоруських спортсменів під нейтральними прапорами (це рішення має дуже довге «обгрунтування» про «спорт поза політикою»). Тож, хоча більшість спортивних федерацій поки що не дозволяють участь російських та білоруських спортсменів, рішення МОК може стати для них зручним виходом.
На графіку 1 ми зобразили кількість років, яку теперішній керівник кожної асоціації перебуває на посаді (це скоріше цікавий факт, а не фактор, який на щось впливає, оскільки структура управління у кожній федерації може бути різною). Проте ми також відобразили на графіку червоним федерації, які залишаються в росії (за даними КШЕ), а помаранчевим – ті, які скоротили свої операції або ті, які оголосили, що підтримують рішення МОК про допуск російських та білоруських спортсменів.
Рисунок 1. Кількість років, які перебуває на посаді президент кожної федерації, визнаної МОК
*Владімір Лісін був керівником з 2018 по 2022; **Алішер Усманов був керівником з 2008 по 2022
Шукаючи інформацію про президентів цих федерацій, можна натрапити на значну кількість повідомлень про корупційні та допінгові скандали. Що свідчить про системні проблеми з управлінням «великого» спорту.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
