За крок до ринку землі

VoxUkraine підтримує голосування в першому читанні за проект закону, який дозволить понад 6 мільйонам власників паїв повноцінно розпоряджатися своєю власністю, сільгоспвиробникам – отримати додаткові можливості для підвищення продуктивності та розвитку високоприбуткового виробництва, а сільським громадам – мати більше ресурсів для свого розвитку. Сподіваємося, що законопроект невдовзі буде проголосовано в цілому й ринок землі офіційно запрацює з жовтня 2020 року, як і заплановано.

VoxUkraine, Київська школа економіки та кількадесят інших організацій є учасниками коаліції за скасування мораторію на продаж землі. Протягом багатьох років ми писали про необхідність скасування мораторію та параметри ринку землі. 

Мораторій на землю є одним із семи найгірших рішень української влади за роки незалежності. Він стосується 41 млн га або 96% усіх сільськогосподарських земель України.

Які наслідки мораторію?

Їх доволі багато і всі вони важливі. Але перш за все – це неможливість придбати землю для сільгосппідприємств. Це означає, що вони не інвестують у і виробництва з вищою доданою вартістю (фрукти, ягоди, тваринництво), а також, наприклад, у зрошення тощо. Крім того, неможливість використати землю як заставу також суттєво звужує інвестиційний потенціал сільгоспвиробників, в першу чергу малих фермерів, які працюють переважно на власній землі. Все це призвело до того, що продуктивність аграрного сектору України доволі низька порівняно із сусідніми країнами та конкурентами. 

По-друге, це функціонування тіньового ринку землі. Ми дослідили лише невелику частку цього ринку – продаж паїв через OLX – та виявили, що за останні три роки ціни на землю знижувалися.

Що можна очікувати в разі зняття мораторію та запровадження «білого» ринку землі?

За наявними дослідженнями, після скасування мораторію очікувана вартість землі збільшиться у 2-3 рази, потенційний обсяг кредитування сільського господарства під заставу сільгоспземлі може з часом скласти 10 млрд доларів США, а зростання ВВП України прискориться щонайменше на 1% щорічно. 

Державні землі за межами населених пунктів планується передати в комунальну власність громад, що дасть їм додатковий ресурс для розвитку. Крім того, зростання цін на землю підвищить доходи ОТГ за рахунок вищих надходжень від податку на доходи фізичних осіб (з доходів, отриманих від оренди земель), податку на землю та оренди/продажу земель комунальної власності через електронні аукціони. Отже, ОТГ матимуть більше ресурсів для  розвитку соціальної інфраструктури – шкіл, пунктів медичної допомоги тощо. Тому скасування мораторію є необхідним для успіху децентралізації.

Чи потрібні обмеження на ринку землі?

Ринки сільгоспземель практично всіх країн є регульованими. Проте обирати модель будь-якої країни складно. Потрібно виходити з основних принципів, міжнародного досвіду та досліджень, які дають доволі чітке бачення про найбільш доцільні обмеження чи моделі ринку, яка здатна адаптуватись під різноманітні особливості та обставини. 

Це бачення можна узагальнити такими основними тезами:  

1. Обмеження, включно із заборонами, на ринку купівлі-продажу земель с/г призначення рідко досягали бажаних результатів;
2. Гнучкі форми економічного стимулювання (податки, збори) мають значну перевагу над негнучкими адміністративними обмеженнями;
3. Більш доцільно дотримуватись децентралізованого підходу у визначенні моделі та обмежень ринку.

Чому українське населення переважно проти ринку землі?

Протягом 18 років існування мораторію політики не втомлювалися знаходити «обгрунтування» його продовженню. Зокрема, лякали рейдерством, концентрацією землі в руках іноземців чи великих агрохолдингів, «навалою» ГМО і навіть втратою суверенітету. VoxUkraine неодноразово  спростовував такі міфи.

Кому та як потрібно допомагати після скасування мораторію?

Перш за все, допомоги потребуватимуть малі фермерські господарства, які не мають достатньо коштів та доступу до кредитних ресурсів, щоб придбати землю. Держава витрачає 0,5% ВВП на підтримку аграріїв, однак дуже незначна частка цих субсидій зрештою опиняється у власне виробників сільгосппродукції, і зовсім мізерна – у малих та середніх фермерів. Тому державну підтримку потрібно переформатувати, спрямувавши її перш за все на виправлення «провалів ринку» та поліпшення доступу до кредитування для малих сільгоспвиробників.

Також потрібна буде правова допомога власникам паїв та невеликим орендарям. Для цього можна запровадити інститут земельного омбудсмена.