Верховній Раді України запропонували запровадити кримінальну відповідальність за використання фейкових акаунтів, так званих «ботоферм», для поширення недостовірної інформації у соціальних мережах з покаранням у вигляді реального строку обмеження / позбавлення волі. Ця ідея викликала бурхливу реакцію у медійному просторі, зокрема, обвинувачення у черговій спробі ввести політичну цензуру. Разом з тим, більшість експертів уже на початкову етапі його розгляду сходяться на думці, що ухвалення цього законопроєкту малоймовірне. Водночас цей кейс виявився наочною ілюстрацією необхідності прогресу у реформі законотворення.
Контекст
Група народних депутатів на чолі з Георгієм Мазурашу 19 квітня цього року зареєструвала законопроєкт №9223 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за окремі дії проти основ національної безпеки України». Законопроєкт пропонує доповнити Кримінальний кодекс України статтею 114(3) «Використання облікових записів з метою поширення недостовірної інформації або для здійснення впливу на прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій».
Зокрема, за створення, придбання, використання або збут облікових записів в інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційних системах, електронних комунікаційних мережах – тобто у соціальних мережах типу Facebook, Instagram, Twitter тощо – загрожує покарання від штрафу до позбавлення чи обмеження волі.
Довідково. Відповідно до підпункту 31 статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», обліковий запис – це «формалізований згідно зі стандартами мережі Інтернет запис на комп’ютерному обладнанні (комп’ютерах, серверах), підключеному до мережі Інтернет, що ідентифікує користувача (наприклад, власника веб-сайту) на такому обладнанні, містить дані про доступ до частини каталогів і комп’ютерної програми, комп’ютерного обладнання, а також визначає права такого доступу, що надають можливість володільцю облікового запису додавати, видаляти, змінювати цифровий контент і дані веб-сайту, надавати доступ до веб-сайту або його частини, окремих даних іншим особам, припиняти функціонування такого веб-сайту або його частини в межах облікового запису».
Однак не всі зазначені дії будуть каратися. Згідно з проєктом закону, до ознак складу злочину належать такі:
- Облікові записи містять завідомо неправдиві відомості щодо користувача.
- За допомогою облікового запису здійснюється розміщення та поширення недостовірної інформації (у тому числі від імені інших осіб, причетність яких до оприлюдненої інформації не підтверджена) або втручання в діяльність фізичних і юридичних осіб.
- Дії вчинені на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, національній, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
За відсутності ознак державної зради порушникам загрожує штраф у розмірі від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17-51 тис. грн або виправні роботи строком до двох років. При здійсненні цих дій повторно чи групою осіб за попередньою змовою або для впливу на державні чи місцеві органи, їхніх посадових осіб, зловмисникам загрожує обмеження чи позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років. Ще більший строк, до семи років із конфіскацією майна, загрожує у випадку скоєння злочину в умовах воєнного стану.
Якщо ж використання облікових записів сприяє підвищенню рівня соціальної напруги, порушують конституційні права і свободи громадян, або іншим чином загрожують національній безпеці, однак немає ознак державної зради, то передбачається штраф у розмірі від семисот п’ятдесяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (12,75-17 тис. грн) або виправні роботи до одного року.
Такі зміни, на думку авторів законопроєкту, покликані захистити національні інтереси в інформаційній сфері, зважаючи на активне «використання ботів у соціально орієнтованих ресурсах мережі Інтернет для здійснення деструктивної інформаційної діяльності», мовиться у пояснювальній записці.
Крім того, законопроєкт пропонує віднести досудове розслідування цього злочину до компетенції Служби безпеки України.
Що не так із цим законопроєктом?
Попри те, що в Україні реєструється дуже багато законопроєктів (найбільше в Європі), саме ця законодавча ідея набула активного розголосу у медіапросторі. Ініціаторів законопроєкту звинувачують у черговій спробі посягання на свободу слова та впровадження цензури на критику влади.
Крім того, юристи та експерти наголошують на неякісній підготовці проєкту НПА, оскільки в законодавстві України вже наявні норми, які передбачають відповідальність за подібні дії. Наприклад, у вересні минулого року СБУ звітувало, що знешкодило 35 ботоферм, а дії з їх створення класифікуються за статтею 361 Кримінального кодексу України «Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж».
З іншого боку, навіть самі законотворці не ставляться серйозно до законопроєкту. Зокрема, голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначив, що шанси на прийняття закону близькі до «абсолютного нуля», і комітет розгляне проєкт на найближчому засіданні лише через суспільну увагу до нього.
Цей випадок виявився напрочуд наочною ілюстрацією проблем законотворчого процесу, про що йшлося в одному з останніх досліджень «ВоксУкраїна».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»:
«Найбільшою проблемою законотворчого процесу в Україні є неякісна підготовка законопроектів, пов’язана з їхньою великою кількістю. Комітети витрачають багато часу, аби визначити потребу в тих чи інших змінах і доопрацювати поданий проект. Парламент, у свою чергу, також не встигає якісно розглянути усі законопроекти – і через це нерідко ухвалює закони, які суперечать Конституції України або чинному законодавству».
Висновки
Законопроєкт навряд чи стане законом і внесе реальні зміни до Кримінального кодексу України, зважаючи на його потенційне використання для обмеження свободи слова та недопрацьованість по суті. Проте Регламент ВРУ (стаття 93) зобов’язує розглянути цей законопроєкт на засіданнях головного та інших комітетів. Це означає витрати часу та коштів платників податків на наперед нежиттєздатний проєкт.
Отже, необхідно розробити механізм перевірки законопроєктів на відповідність критеріям якості ще до етапу їх реєстрації. Наприклад, законопроєкт має пройти суспільне чи експертне обговорення, мати мінімальну кількість авторів або висновок юридичного управління ВР про відсутність суперечностей з чинним законодавством. Це зекономить цінний час роботи в комітетах та дозволить якісніше опрацьовувати релевантні потребам суспільства та реформаторські ініціативи.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Вікторії Агапової і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
