Збитки промисловості через війну

Станом на 1 липня 2022 року збитки промисловості від війни становили 8,1 млрд дол. США

За оцінками, промисловість є третім сектором після інфраструктури та ЖКГ за загальною вартістю збитків і втрачених активів (8,4% від загальної суми), спричинених російським вторгненням в Україну.

Згідно з методологією PDNA Світового банку, станом на 1 липня загальна вартість завданих промисловості збитків оцінюється у 8,1 млрд дол., що становить майже 4,1% ВВП країни у 2021 році, 6,3% загальних активів і вражаючі 24,9% сукупного розміру власного капіталу в усіх промислових підсекторах України станом на 3 квартал 2021 року. Іншими словами, під загрозою знаходиться майже чверть інвестицій у сектор, оскільки значна кількість активів наразі знищена. Найбільше збитків завдано приватному сектору – 5,35 млрд дол. США (66,3% від загальної суми); решту – державному сектору.

Більшість підприємств повністю зруйновані й потребують відновлення з нуля (64,9% або 5,3 млрд дол. США).

Серед найбільше постраждалих регіонів*:

1. Донецьк – 4,2 млрд дол. США (51,7%)
2. Харків – 0,9 млрд дол. США (11,2%)
3. Київ – 0,6 млрд дол. США (6,9%).

У більшості випадків підприємства повністю знищені, а не частково пошкоджені.

Дані

Дані були отримані зі звітів, надісланих до проекту damaged.in.ua KSE Institute, а також із моніторингу новинних платформ.

Для проведення оцінки використовувалися прямі й непрямі методи. Зокрема, для підприємств, які оприлюднили свої балансові звіти, оцінка пошкоджених або знищених активів дорівнювала сумі необоротних активів та запасів. Якщо фінансові звіти були недоступні, ми оцінювали ринкові частки цих підприємств на основі середнього обсягу продажів підгалузі. Отримані частки використовувалися для оцінки основних груп активів (будівель, інженерних споруд, машин, транспортних засобів, обладнання та інструментів) через капітальні витрати (тобто ми припустили, що частка активів підприємства в секторі дорівнює його частці ринку). В обох випадках збитки, завдані об’єктам, зазначеним як «знищені», оцінені у 100% балансової вартості, а зазначеним як «пошкоджені» – у 40%.

Набір даних містить звіти про дві регіональні компанії з підсектору комунальних послуг та 46 об’єктів, які неможливо ідентифікувати. До останніх належать звіти про «заводи», «підприємства» та інші промислові об’єкти, назва чи місцезнаходження яких не вказані, а отже не було можливості віднести їх до якоїсь підгалузі. Ці підприємства ми віднесли до групи «Інше» та оцінили збитки за допомогою непрямих методів.

Набір даних містить 166 звітів, кожен із яких надає інформацію принаймні про один пошкоджений або зруйнований промисловий об’єкт/споруду, що означає не лише втрату сотень або й тисяч робочих місць, але й зниження податкових надходжень від відповідних компаній. Якщо ці активи використовувалися як застава, відповідні банки також постраждають. 

Згідно з відкритими даними, 23,6% підприємств, чиї коди ЄДРПОУ були визначені, офіційно були банкрутами або закриті до 24 лютого 2022 року. Їхні активи могли були оцінені за ліквідаційною вартістю, їхні будівлі могли не використовуватися, або їхні матеріальні активи могли бути застарілими.

Дані мають такі обмеження: більшість малих підприємств не повідомляли про заподіяну шкоду; інформація про окремі підприємства є вкрай обмеженою через їхнє розташування на окупованих територіях, через стратегічне значення чи з інших причин. Тому повна загальна оцінка шкоди, завданої фізичним активам, можлива лише після проведення комплексного розслідування та аудиту.

Збитки за галузями промисловості

Гірничовидобувна промисловість: збитки на 99,7 мільйонів доларів

З 2014 року на гірничу промисловість припадало 12,1% – 16,1% загального промислового виробництва в Україні, що в середньому становить близько 4,4% ВВП. Через російське вторгнення у 2022 році гірничодобувна галузь (особливо донецькі соляні та нерудні шахти та одна харківська нафтогазовидобувна компанія) зазнала збитків у 99,7 мільйонів доларів США. Хоча ця цифра видається порівняно невеликою, слід пам’ятати, що Україна втратила 57% своїх видобувних потужностей ще в 2014 році, коли Крим і частини Донецької та Луганської областей були окуповані росією. Тож очікується, що реальні збитки є набагато більшими.

Найбільше з лютого 2022 року постраждали такі групи активів як обладнання (25,6% загальних активів) і будівлі (21,3%). Україна славиться експортом сировини (метали та мінерали становили 24% та 12% експорту відповідно у 2021 році), що робить її чутливою до коливань цін на сировину. До відбудови галузі потрібно серйозно підходити з точки зору післявоєнної структури виробництва України. Так, у процесі відновлення України виросте потреба в будівельних матеріалах, отже, видобуток піску, глини тощо буде вельми затребуваним відразу після закінчення війни або навіть раніше. Видобуток залізної руди та коксу не знадобиться відразу, оскільки потужності з виробництва металу серйозно пошкоджені або зруйновані. Видобуток енергетичного вугілля може взагалі виявитися непотрібним, якщо Україна буде налаштована на «зелене» відновлення. Однак у будь-якому разі будуть необхідні інвестиції в консервацію закритих шахт та мінімізацію їхнього негативного впливу на довкілля.

Переробна промисловість: збитки на 7,9 мільярда доларів

Збитки переробки оцінюються в 7,9 мільярда доларів США (96,9% від загального обсягу збитків промисловості), а більшість підприємств повністю знищено. Серед галузей, які найбільше постраждали:

1. Виробництво коксу та продуктів нафтопереробки – 3,5 млрд дол. США (43,6% від загального обсягу). Найбільше постраждали в грошовому еквіваленті Авдіївський коксохімічний завод (найбільший виробник коксу в Україні) та Кременчуцький НПЗ (найбільше нафтопереробне підприємство в Україні).
2. Виробництво основних металів, виробництво готових металевих виробів, крім машин та устаткування, – 2,2 млрд дол. США (27,1%). Половину суми становлять збитки, завдані руйнуванням «Азовсталі».
3. Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів – 1,0 млрд дол. США (12,8%). До цієї категорії переважно належать склади зі значними запасами продовольства. Лише Київська область через війну втратила п’яту частину складських площ, а це близько 364 тисяч квадратних метрів, включаючи офісні приміщення та інші будівлі на території комплексів.

Найбільше постраждала частково окупована у 2014 році та майже повністю окупована у 2022 році Донецька область. Тут знищено або пошкоджено 49% виробничих активів і 97% гірничовидобувних активів.

Інші  галузі: збитки на 156,4 млн дол.

Збитки, завдані іншим галузям промисловості, оцінюються в 156,4 млн дол. США. Більшість із цих об’єктів були частково пошкоджені та розташовувалися в Харківській області.

Висновки

Вочевидь війна сильно вдарила по українській економіці. На жаль, бойові дії проходять на сході України, де зосереджена більшість промислових підприємств (Україна втратила близько 20% промислових потужностей через російську окупацію ще в 2014 році). Відновлення зруйнованих промислових активів коштувало б неймовірно дорого. Тож українське суспільство має вирішити: (1) чи в першу чергу відновлювати певні активи чи розвивати працемісткі сфери послуг у цих регіонах та (2) чи відновлювати активи там, де вони раніше були, чи перемістити їх у безпечніше місце в центр або на захід країни.

Багато видобувних і промислових підприємств, розташованих на сході, входили до загальнорадянської виробничої мережі. До 2014 року багато з них розглядали росію як свій основний ринок, та й перевозити товари до росії було набагато легше, ніж транспортувати їх деінде. Війна явно зміщує експорт українського бізнесу зі сходу на захід. Це може вплинути на рішення щодо розміщення виробничих потужностей, зокрема капіталомістких великих заводів. Водночас, підхід «відбудувати краще», який використовуватиметься для відновлення України, вимагає не просто відбудови виробничих об’єктів, а відбудови з використанням новіших і чистіших технологій. Це означає, що вартість реконструкції, ймовірно, буде вищою за оцінку збитків, наведену в цій статті. Тому реконструкцію слід ретельно планувати задля забезпечення ефективного використання ресурсів.

Повномасштабне військове вторгнення росії в Україну з масштабними руйнуваннями, колосальними економічними та людськими втратами триває вже понад півроку. Київська школа економіки із партнерами з перших днів російського вторгнення розпочала системний підрахунок збитків та втрат завданих Україні військовими діями. Для студентів економічних магістратур КШЕ (програми з економічного аналізу та економіки бізнесу та фінансів), оперативно був запроваджений окремий прикладний курс – Військова дослідницька лабораторія, в рамках якого студенти підраховували збитки, втрати та необхідні ресурси для відновлення для окремих секторів економіки. Результатом роботи стала і ця аналітична записка.