«Зелені» аукціони, опорні школи та інститут банкрутства – узгоджено та запроваджено

Президентські та парламентські вибори поки що не сприяли прискоренню реформ – їхній темп залишався повільним уже п’ятий квартал поспіль. 

Серед #перемог другого кварталу 2019 року – вирішення проблем із банкрутами, скасування обмежень щодо термінів розрахунків для експортерів та імпортерів, врегулювання створення опорних шкіл та впровадження «зелених» аукціонів для виробників зеленої енергії.

Надприбуткам від сонячної енергії – ні

Для стимулювання відновлюваної енергетики в Україні в 2008 році запровадили «зелений» тариф. Вартість виробництва електрики з енергії сонця, вітру, біомаси тощо висока – переважно через коштовне обладнання. Тариф мав дозволити інвесторам повернути вкладені кошти. Але вартість виробництва такої енергії поступово знижується, в першу чергу через зменшення собівартості сонячних панелей, а «зелений» тариф в Україні – досі один із найвищих у Європі. 

Через високі «зелені» тарифи інвестори почали отримувати надприбутки – за кошт споживачів. Щоб уникнути неконтрольованого зростання витрат на відновлювальну енергію (зараз ця оплата складає 9% обороту енергоринку, тоді як частка «зеленої» енергії у загальному обсязі виробництва всього 2%), потрібна інша модель стимулювання розвитку сектору. 

Як буде тепер?

Законом від 25 квітня 2019 року «зелений» тариф замінили на «зелені аукціони» для вітрових електростанцій потужністю понад 5 мВт та сонячних потужністю понад 1 мВт. Інвестор, який на аукціоні запропонує найнижчу ціну, матиме право на побудову виробничих потужностей, а держава забезпечить виплати за цим тарифом на найближчі 20 років. 

Для домогосподарств запровадили нові правила – з 2020 року «зелений тариф» буде знижено на 10%. Стосовно сонячної енергії «зелений тариф» мав застосовуватися лише у випадках, коли панелі були встановлені на дахах або фасадах будівель. Проте у серпні 2019 року ці обмеження на встановлення панелей для домогосподарств було знято. 

Тариф на електроенергію, отриману від біомаси та біогазу, залишиться на поточному рівні.

Єдиний реєстр для лікарняних

Наразі видача та облік лікарняних листів відбувається на рівні лікарень – це створює можливості для викривлення інформації (фальшиві лікарняні), маніпуляцій та корупційних ризиків. Постановою від 17 квітня 2019 року уряд врегулював процедури ведення реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього. Тепер цей реєстр буде формувати та вести Пенсійний фонд, використовуючи інформацію реєстру застрахованих осіб та наповнюватися даними з електронної системи eHealth, потім дані автоматично передаватимуться Фонду соціального страхування.

Кращі можливості для навчання дітей у громадах

У 2017/2018 роках в Україні кожна четверта школа була малокомплектною – у паралелі був принаймні один клас, де вчилося до 10 дітей. В таких школах один вчитель викладає декілька предметів, класи не оснащені сучасним обладнанням, а діти мають обмежені можливості для спілкування з однолітками та розвитку «м’яких» навичок. Також це створює навантаження на місцевий бюджет – вартість навчання одного учня малокомплектної школи у 2018 сягала 58 тис грн, в той час як середній показник по країні становить 15 тис грн. Наразі місцевій владі потрібні нові інструменти для організації освіти та розвитку дітей в громадах – таким інструментом може бути створення освітніх округів та опорних шкіл. Постановою від 19 червня 2019 уряд врегулював питання їх організації та функціонування.

Як буде тепер?

Тепер місцева влада громад чи районів отримала можливість організовувати навчання дітей з різних ОТГ в одній опорній школі, що фінансується спільним коштом. Діти, які не мають можливості відвідувати певний освітній заклад у своїй громаді чи районі, зможуть відвідувати його у сусідній громаді в межах свого освітнього округу. І хоча це не завжди означає економію (створення освітніх округів потребує забезпечення підвезення, покращення оснащення опорних закладів тощо), але точно означає зростання можливостей для розвитку і самореалізації для кожної дитини.

Ні в сих, ні в тих – що робити, коли банкрут?

Коли боржник не виконує свої зобов’язання, кредитор має дуже обмежене коло інструментів для повернення своїх коштів – здебільшого, неефективних. Кредитори можуть тільки тиснути, нагадувати та погрожувати – але, якщо людина просто не може погасити всі борги, то ситуація заходить у глухий кут. У компаній схожа ситуація – відповідно до Doing Business-2019, у середньому процедура банкрутства триває 2,9 року, вартує 40,5% майна, а отримати назад вдається лише 9,6 центів з кожного долара. 

Для вирішення цих проблем запроваджено Кодекс з процедур банкрутства, що набере чинності у жовтні 2019 року.

Як буде тепер?

Людина може визнати себе банкрутом, якщо має прострочені зобов’язання у розмірі не менше 30 мінімальних заробітних плат (125 190 грн станом на 2019), і через суд домогтися реструктуризації боргу. З моменту відкриття справи штрафи та інші санкції перестають нараховуватися. Але ця процедура впливає на ділову репутацію – банкрут зобов’язаний письмово повідомляти про свою неплатоспроможність під час укладання кредитного договору, договору позики та договору поруки протягом 3 років після визнання банкрутом.

Для юридичних осіб з’явилася можливість отримувати кошти від продажу не лише застави, але й іншого майна, якщо отриманої суми не вистачає для покриття боргу. 

Без зайвих обмежень

Раніше при експорті та імпорті українські компанії повинні були завершити розрахунки протягом року – щоб не порушувати це правило, вони переукладали договори із контрагентами щороку. Це обмеження було одним із найболючіших для підприємств, що виробляють складні товари – наприклад, для космічних ракетних комплексів, авіації та ВПК, надають послуги чи спеціалізуються на закупівлі лікарських засобів – розробка та виготовлення таких товарів чи надання послуг цілком може перевищувати рік, і обмеження для них надто суворе.

Як буде тепер?

Тепер розрахунки за такими контрактами не потрібно завершувати протягом року – розрив між датою постачання товару/послуги та датою оплати не регламентується та може встановлюватися на розсуд сторін контракту. Відповідну постанову ухвалив НБУ у травні 2019 року.

***

До кінця третього кварталу залишився місяць – і нова Верховна Рада та новий Кабмін цілком можуть прискорити реформи протягом цього часу, якщо одразу візьмуться до справи.

Впродовж п’яти кварталів Індекс реформ був у діапазоні від 0,46 до 0,61 пунктів та у ІІ кварталі 2019 становив 0,56 пунктів. Найбільш активні реформи були зафіксовані у І-ІІІ кварталах 2015, коли Індекс реформ сягав 1,2-1,4 пунктів.