Зеленський у Верховній Раді. Перевірка його виступу від VoxCheck

20 жовтня президент Володимир Зеленський вийшов до трибуни парламенту з посланням до Верховної ради. Можливо, це продовження традицій, адже останній його великий виступ відбувся майже рік тому – 10 жовтня 2019. 

Ми у VoxCheck також вирішили продовжити традицію – рік тому ми уважно слухали все, що говорив президент, і випустили матеріал «Президент. Їжа. Брехня. VoxCheck Зеленського на пресмарафоні». Цього року ми зробили те саме. Ми хотіли зрозуміти, наскільки був чесний очільник держави з Верховною радою та українцями. Наші висновки такі: 

1. На пресконференції в жовтні 2019 року (вона тривала з 10 ранку до пізньої ночі) Зеленський майже не говорив фактів. Тоді ми знайшли лише 14 тез, які можна було перевірити, – тобто менше одного факту на годину. Цього року за годину виступу президент озвучив 22 фактологічні цитати.
2. Володимир Зеленський потрапив у, як ми її називаємо, «пастку президентства». У подібну пастку потрапляв у свій час і Петро Порошенко. Коли замість того, щоб говорити про свої здобутки чи критикувати опозицію чесно та відкрито, починаються перебільшення та маніпуляції. Проте якщо Порошенку для цього знадобилося 4 роки, то Зеленському вистачило й одного.
3. І до найцікавішого: з 22 його висловлювань 10 було правдою (45%). Решта – перебільшення, брехня чи маніпуляції.

Нижче детальний фактчек слів Володимира Зеленського. Перший блок присвячений тим висловлюванням, де він не був чесним. Якщо вас цікавить, де Президент говорив правду – ви можете проскролити нижче до блоку 2 – «Правда Президента»

Блок 1. Перебільшення, брехня, маніпуляції Президента

По-перше, наявність у команді партії людей з досвідом державного управління не обов’язково є недоліком. 

По-друге, у партії «Слуга народу» також були люди з досвідом у сфері держуправління. Наприклад, Ганна Новосад, яка пізніше стала міністром освіти, до вступу в партію очолювала директорат МОН. Роксолана Підласа працювала радником у Міністерстві розвитку економіки та торгівлі, а Марина Бардіна та Арсеній Пушкаренко – помічниками народних депутатів. Владлен Неклюдов раніше працював прокурором у Дніпропетровській області. 

По-перше, не лише влада, а й приватні компанії та волонтерські організації допомагали подолати дефіцит засобів захисту. Наприклад, компанія «Нова пошта» виділила 25 млн гривень на обладнання та додаткові матеріали для лікарень для боротьби з COVID-19. Благодійний фонд «Повернись живим» передав захисні костюми медикам ЗСУ та закупив реагенти для ПЛР-тестів. Компанія «Моршинська» допомагала Стрийській лікарні. ІТ-компанія SoftServe придбала апарат ШВЛ для дитячої лікарні у Львові. І таких прикладів в Україні ще дуже багато. 

По-друге, дії влади супроводжували численні провали. 

Наприклад, ОПУ закупив ПЛР-тести, які не були верифіковані Центром громадського здоров’я (ЦГЗ). У квітні українці обурювались тим, що літак «Мрія», який мав доставити захист для українців, нібито виконував замовлення «Епіцентру». І лише згодом заступник голови ОПУ Кирило Тимошенко пояснив, що рейс повністю оплачував «Епіцентр», а літак доставляв як гуманітарний, так і комерційний вантаж. Під час перебування Іллі Ємця на чолі МОЗ захист для медиків закупили із 5-тижневим запізненням. Нарешті, вже під керівництвом Максима Степанова МОЗ проводило необґрунтовано дорогі закупівлі костюмів біозахисту. До того ж, станом на 21 жовтня, МОЗ досі не закупив жодного ШВЛ апарату за кошти Covid-фонду – договір на перші поставки був підписаний лише 30 вересня, а доставлені вони будуть наприкінці жовтня. 

Президент говорить неправду про відсоток смертності в інших країнах. Летальність від COVID-19 в Україні дійсно зараз становить 1,9%. Однак для Великої Британії вона становить 6%, 2,7% для Німеччини і 3,8% для Франції. До того ж, ці показники дуже залежать від методів збору даних, які можуть відрізнятися між країнами. 

Наголосимо, що точні показники смертності від COVID-19 поки невідомі: їх можна буде дізнатися лише після закінчення пандемії. 

Водночас слова президента про падіння економіки – правда. Влітку 2020 року падіння ВВП України прогнозували на рівні від 5,5% (Світовий банк) до 8,2% (МВФ). Зараз Світовий банк прогнозує Україні падіння 3,5%, МВФ – 7,2%. Це дійсно менше, ніж, наприклад, у Німеччині, Франції, Італії та Іспанії. За результатами ІІ кварталу падіння української економіки становить 11,4%, а, наприклад, Німеччини – 9,8%, Італії – 13%, Франції – 13,8%. Україна відносно менше постраждала через коронакризу через те, що у нас значну частину ВВП та експорту становить агросектор – а попит на цю продукцію стабільний.

Станом на 20 жовтня, в українських газосховищах є 27,1 млрд куб. м газу. Але це – не рекордний показник. На початок опалювального сезону 2007-2008 рр. у підземних сховищах газу (ПСГ) було 30,5 млрд куб. м газу, а у 2008-2009 рр. – 29 млрд куб. м.

За останніми даними Міністерства енергетики, на 15 жовтня запаси вугілля становили 2,8 млн т, але і це не найбільший показник. Наприклад, на кінець жовтня 2005 року залишки вугілля на складах у ТЕЦ і ТЕС становили 3,5 млн т, а не кінець жовтня 2006 року – 3 млн т. 

Бігборди «Армія, мова, віра» були у другій половині 2018 – на початку 2019 року. Тому порівняємо бюджети на армію 2018-2019 рр. з 2020-2021 рр.

На 2018 рік на Міноборони було закладено закладено 86,6 млрд грн, у 2019 році – 102,5 млрд грн, у 2020 році – 117,5 млрд грн. Тобто в номінальному вираженні різниця між 2020 та 2019 роком справді становить 15 млрд грн. Проте під час подібних розрахунків потрібно враховувати інфляцію. З таблиці нижче видно, що в реальному вираженні заплановані на 2021 рік видатки на оборону на 4 млрд вищі, ніж у 2019 році, та нижчі, ніж у 2020. 

Видатки на Міноборони, млрд грн

Проект Закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) був внесений до ВРУ ще в жовтні 2017р. за ініціативи Петра Порошенка. Пізніше ВРУ спрямувала цей законопроект до Конституційного Суду, який надав свої висновки 19 червня 2019 року. 

Новий парламент лише голосував за законопроект, а не проводив усі необхідні процедури перед винесенням на голосування. 

Цей закон, на думку експертів iMoRe, став однією з антиреформ кінця 2019 – початку 2020 року. Адже він не забезпечує ефективний процесуальний механізм притягнення до відповідальності народних депутатів. Натомість надає надмірні повноваження у цьому питанні генеральному прокурору, що може сприяти тиску на депутатів.

Проект нового Виборчого кодексу, який передбачав перехід до пропорційної виборчої системи з відкритими списками, ініціювала група депутатів 8 скликання у 2015 році. У 2017 Парламент ухвалив його у першому читанні, а наприкінці своєї каденції у липні 2019 – в цілому. Президент ветував Кодекс та надав свої пропозиції до нього. Пропозиції підтримала Верховна Рада 9 скликання (396-IX від 19.12.2019). При цьому, оскільки пропозиції були дуже розмитими, остаточний текст Кодексу значно змінився порівняно з ухваленим у липні.

Проект виборчого кодексу, ухвалений у першому читанні, більш-менш відповідав моделі відкритих списків. Однак в остаточній редакції документу ці списки фактично стали закритими. Так, хоча партії й мають готувати регіональні списки кандидатів (тобто шукати підтримку регіональних лідерів), проте місця у списку фактично визначають партійні лідери. Адже щоб переміститися вгору за списком, кандидат має набрати не менше 25% виборчої квоти (виборча квота – це кількість голосів, необхідних для отримання одного мандата, тобто кількість виборців, які проголосували за партії, які подолали 5% бар’єр, поділена на кількість мандатів. Залежно від явки та розподілу голосів, квота становитиме кілька десятків тисяч голосів). Таким чином, існує велика імовірність, що місця у регіональному списку будуть визначені партіями, і лише поодинокі кандидати зможуть переміститися вгору за списком.

У грудні 2019 року АМКУ ухвалив обов’язкові до виконання рекомендації зі зниження цін на пальне. Головною причиною цього стало зниження курсу долара. Однак, уже з липня 2020 року ціни на пальне почали зростати через послаблення гривні.

Загалом, формування цін на пальне залежить від світових цін на нафту та від курсу долара, а закриття нелегальних заправок мало з цим пов’язане.

НБУ справді знизив облікову ставку з 17,5% у квітні 2019 року до 6% з квітня 2020. Це стало можливим через значне зниження інфляції за результатами 2019 року. Іншим наслідком впровадження політики інфляційного таргетування стало зміцнення курсу гривні наприкінці 2019 року, що Зеленський вважав негативним явищем.

За програмою «5-7-9» справді видали понад 9 млрд грн кредитів. Але кредити за програмою «5-7-9» – це субсидовані державою кредити, а не ринкові. Ринкові кредити для бізнесу в національній валюті коштують зараз близько 8% (короткострокові) та 15% (довгострокові). 

10% ставки за іпотекою – номінальні. Реальні ефективні ставки лежать в діапазоні 14-18%. Наприклад, у ПриватБанку базова ставка по іпотеці – 9,99% на перший рік кредитування. Далі, залежно від умови придбання нерухомості (первинний, вторинний ринок або нерухомість банку) ставка розраховується за індексом ставок за депозитами фізичних осіб + 4%. Є і додаткові платежі: 0,5% від тіла кредиту за особисте страхування, 0,5% від вартості нерухомості за страхування іпотеки та комісія банку. 

Нещодавно Верховна Рада призначила членів комісії для відбору голови САП. Однак, в обраних кандидатів немає досвіду в антикорупційній сфері, а також вони не мають бездоганної ділової репутації, високих професійних та моральних якостей. 

Це призначення ставить під загрозу незалежність САП. Крім того, Посол ЄС в Україні, Група Послів G7 та кілька депутатів нагадували, що доброчесна комісія для обрання голови САП є умовою для безвізу та отримання фінансової допомоги ЄС.

НАБУ також заявляло про політичний тиск на нього, «який полягає у постійному ініціюванні різноманітних змін до законодавства, які ускладнювали операційну діяльність Національного бюро і процес притягнення до відповідальності за корупційні дії». Саме тому забезпечення незалежності НАБУ та САП увійшло до умов Меморандуму з МВФ, за яким Україна отримала 2,1 млрд дол. у липні цього року.

Незважаючи на це, депутати від партії «Слуга народу» нещодавно зареєстрували законопроект, який дозволить Генпрокурору втручатись у справи НАБУ та САП. 

НАЗК справді було «перезавантажене», однак, Transparency International вказувала на ризики нової системи організації цього органу.

Про закриття лікарень, тубдиспансерів та психлікарень президент повторює в унісон з міністром охорони здоров’я Степановим ще з травня. Ми вже спростовували подібні заяви щонайменше тричі: тут, тут і тут. Тож нагадуємо ще раз. 

1. Щодо закриття лікарень. 332 лікарні згідно з даними НСЗУ дійсно могли отримати на 50% менше коштів. А загалом нижче фінансування, ніж минулого року, може бути у 617 лікарень. Натомість 954 медзаклади отримають більше, ніж минулого року. Але, по-перше, завданням медичної реформи було почати оплачувати конкретну роботу, а не лікарняний простір. То ж це не «перекос» у фінансуванні, а відображення якості роботи кожного медзакладу. По-друге, фінансування від НСЗУ – не єдине джерело доходу медичних закладів. Власники лікарень – місцеві ради – зобов’язані, як і раніше, інвестувати у їхній розвиток. Або ж можуть перепрофілювати їх – наприклад, у хоспіси чи соціальні заклади. У місцевих бюджетах на 2020 рік передбачено близько 20 млрд гривень для фінансування закладів охорони здоров’я на їхній території.
2. Щодо звільнення лікарів. Навіть якщо місцева влада все ж вирішить закрити лікарні, це не означає, що 50 тисяч медичних працівників залишаться без роботи. Адже у багатьох закладах відчувається брак кадрів. Отже, частина лікарів та медсестер зможуть знайти роботу в інших медичних закладах. Уряд разом з місцевою владою мають розробити програми підтримки лікарів, які залишаться без роботи – наприклад, допомогти з переїздом чи підвищенням кваліфікації. Але підтримка неефективних закладів лише заради збереження робочих місць – це «покарання» для ефективних закладів, які не отримають додаткових коштів, а також для пацієнтів, які не отримають якісної медичної допомоги.
3. Щодо тубдиспансерів. НСЗУ вже уклала договори з 45 тубдиспансерами. В кожній області, окрім Луганської, є заклад, де надаватиметься допомога хворим на туберкульоз. Однак, нова система фінансування не стимулюватиме невиправдано тривалі госпіталізації, коли пацієнта тримають місяцями в лікарні незалежно від того, чи потрібно йому це. Тривале лікування в стаціонарі не лише збільшує витрати бюджетних коштів на лікування пацієнта, але й спричиняє внутрішнє інфікування хворих та викликає стійкість до протитуберкульозних препаратів. У розвинених країнах пацієнти з туберкульозом лікуються в стаціонарі від двох тижнів, залежно від складності випадка, далі – амбулаторно. ВООЗ рекомендує Україні впроваджувати нові форми лікування, наприклад, через амбулаторний прийом ліків. Цей та інші міфи детальніше спростовані тут.
4. Щодо психіатричних лікарень. Спеціалізовані психіатричні заклади є комунальними підприємствами. Тож рішення про їх закриття чи незакриття може ухвалювати тільки місцева влада. Зокрема, місцева влада може перепрофілювати лікарню на заклад соціальної підтримки. Більше про зміни у психіатричних лікарнях – тут. 

Реформування професійно-технічної освіти розпочала ще попередня влада. Тоді в рамках децентралізації розпочалось «перезавантаження» системи освіти. Навчальні заклади отримали більшу автономію у використанні коштів, і тепер можуть залучати додаткове фінансування на інфраструктуру, а також самостійно формувати навчальні програми. Фінансування професійно-технічної освіти з державного та місцевих бюджетів зростало з 2015 року.

У 2016-2019 роках за кошти Уряду на базі закладів професійної освіти було створено 145 навчально-практичних центрів.

Проте кількість осіб, прийнятих на навчання до закладів професійно-технічної освіти, зменшується з 2010 року. Кількість навчальних закладів теж поступово зменшується – з 2011 року.

Уряд Гончарука запустив пілотний проект з фінансування професійно-технічної освіти. Це продовжило реформи, розпочаті попередньою владою.

Блок 2. «Правда Президента»

З початку режиму припинення вогню 27 липня до 19 жовтня СММ ОБСЄ зафіксувала понад 1700 випадків порушення «тиші». Це значно менше, ніж у схожий час минулого року. 

Закон справді ухвалили, але його реалізація викликає питання.

Наприклад, експерти IMoRe переважно негативно оцінили цей закон. У законі є слабкі місця, які можуть створити проблеми під час імплементації. Складання вступних іспитів в університетах має суттєві корупційні ризики. Брак часу та фінансування можуть погіршити якість підготовки процедури прийому в університетах.

В цілому, саміт Україна-ЄС на початку жовтня 2020 року минув без критики української влади через небажання Євросоюзу ставити під загрозу діалог із нею. Водночас, Жозеп Боррель, Високий представник з питань зовнішньої та безпекової політики, зробив заяву про те, що Україна не може сприймати ЄС «як банкомат». Згодом на сайті Європейської служби зовнішніх дій цю фразу прибрали зі статті високопосадовця. 

Підвищення мінімальної зарплати – це зростання видатків бізнесу на оплату праці та оподаткування. Найбільш відчутним це буде для малого бізнесу. Також підвищення мінімальної зарплати призведе до пришвидшення інфляції, від чого більше постраждають найбідніші громадяни. Іншим наслідком може бути перехід ще більшої частки бізнесу в тінь, аби уникнути вищих податків.

Поруч із приватними підприємствами від підвищення мінімальної зарплати можуть постраждати державні. Рятувати їх доведеться платникам податків. Показовим є приклад УкрПошти. У 2017 році, після подвоєння мінімальної зарплати, видатки підприємства виросли неспівмірно з доходами, оскільки основна частка видатків підприємства – це саме оплата праці. Компанія миттєво стала збитковою. У 2018 році збитки оцінили у мільярд гривень, через що підприємство мусило скоротити персонал на 30%. У 2019 році уряд вперше виділив 500 млн грн на покриття збитків Укрпошти. 

Від підвищення мінімальної зарплати найбільше виграють ті, хто отримував мінімальну плату за свою роботу, працівники бюджетних установ та пенсіонери, оскільки їхні оклади та пенсії відповідно пов’язані з розміром мінімалки. 

Під час кризи доцільніше було б підтримати домогосподарства, які повністю втратили доходи, а не пенсіонерів, у яких є хоч і невеликий, але гарантований дохід. З макроекономічної точки зору також доцільніше підтримувати людей, які втратили заробіток, а не пенсіонерів. Це матиме більш значний вплив на економіку. 

Запровадження ринку землі – це надзвичайно важливий крок. Однак, низка обмежень (заборона купувати землю юридичним особам до 2024 року та іноземцям) робить ринок менш ефективним економічно та несправедливим. Саме компанії можуть об’єднувати фінансові, інтелектуальні та технологічні ресурси та створювати більше доданої вартості. У більш ліберальному вигляді реформа мала б вищий економічний ефект.

У жовтні 2019 року ВРУ дійсно ухвалила зміни до закону «Про політичні партії в Україні», чим закріпила право на державне фінансування лише за парламентськими партіями (такими, що подолали 5% бар’єр). 

До цього право на держфінансування мали партії, які набрали 2% голосів виборців. 

Голова «Слуг» Олександр Корнієнко наприкінці березня заявив про те, що його партія відмовилася від передбачених їм дотацій з бюджету. Водночас офіційна заява від партії до НАЗК надійшла лише наприкінці квітня. 

Для того, щоб відмовитись від фінансування партії на III i IV квартали 2020 року, «Слуги народу» вносили зміни до «Закону про Державний бюджет». Раніше партії могли відмовитись від фінансування лише на весь період парламентської канденції. 

Дійсно, 11 липня Конгрес США схвалив презентований Пентагоном план із надання Україні $250 млн в рамках військового партнерства. 

А 7 жовтня міністри оборони України та Британії підписали меморандум про співпрацю, який також передбачає залучення фінансування британського експортно-кредитного агентства на вказану суму. Тобто якщо бути точними, то у випадку США йдеться про безповоротну допомогу, а у випадку Британії – про кредит.

Дійсно, 4 грудня 2019 року Верховна Рада ухвалила документ, який зокрема вніс зміни до закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

А 12 червня 2020 Україна отримала статус члена Програми розширених можливостей НАТО. Втім, про участь у переговорах із цього питання українське МЗС повідомляло ще у 2018 році. 

29 травня 2019 року Верховна Рада VIII скликання зареєструвала законопроект про особливу процедуру усунення Президента з поста. Однак депутати цей документ до порядку денного не включили. Ухвалила його вже нова Рада IX скликання – 29 серпня Зеленський вніс аналогічний законопроект №1012 в парламент. Документ ухвалили 245 голосами, його підписав президент. Втім, деякі парламентарі зауважували, що процедура імпічменту не стала простішою. До ухвалення окремого закону процедура імпічменту була прописана в Законі про регламент Верховної Ради.

Україна справді стала однією з перших країн у світі, що реалізувала цифрове посвідчення у смартфоні. Електронні версії ID-картки та закордонного паспорта доступні у мобільному застосунку «Дія». 

Наприклад, в Естонії з 2018 року діє також система електронно-цифрового посвідчення особи – е-резидентство (e-residence). Однак воно не є дійсною формою фізичної ідентифікації особи та не може бути використане як проїзний документ – на відміну від української «Дії». Е-резидентство переважно розраховане на підприємців і надає їм змогу оформлювати електронні декларації, створювати та керувати компанією з будь-якої точки світу, підписувати цифровим підписом договори.