Рік Роботи Уряду: Оцінка від VoxUkraine

098766 (1)

Автори: Редколегія VoxUkraine*, Світлана Русакова (Dragon Capital, VoxUkraine), Ярина Басистюк (Пенсильванський університет, VoxUkraine)

VoxUkraine дякує Вадимові Бізяєву (Київська школа економіки) за збір даних, THERESPO за допомогу в підготовці опитування експертів, Дмитрові Остапчуку та Дмитрові Кулішу за допомогу в підготовці опитування громадськості, а також Ксенії Алеканкіній (VoxUkraine), Олегові Іванову, Ларисі Григор’євій, Сергієві Кізяну, Андрієві Пилипенку, Антонові Марчуку, Аліні Зубкович, Наталі Русановській, Світлані Гузич, Вікторії Ільченко, Володимирові Шевченку.

Застереження: Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язані


VoxUkraine підготував оцінку роботи уряду за рік роботи (03.12.2014 – 03.12.2015). Найвищу оцінку здобули Міністерство економічного розвитку і торгівлі, НБУ, Міністерство фінансів та Міністерство юстиції. Найнижча оцінка у Міністерства екології і природних ресурсів, Міністерства інформаційної політики, Міністерства охорони здоров’я та Міністерства освіти і науки – міністерств, які перебувають у «підвішеному стані» після відставки (прийнятої або ні) міністрів.


Повна таблиця з розрахунками

Відповіді міністерств на запити

VoxUkraine підготував оцінку роботи уряду за рік роботи (03.12.2014 – 03.12.2015). Загальна оцінка складається з декількох параметрів:

  1. Оцінка експертів
  2. Оцінка громадськості
  3. Законотворча діяльність
  4. Виконання програми КМУ

За кожним параметром міністерство могло набрати від -2 до 2 балів. Крім того, міністерства, що відповіли на запит VoxUkraine на отримання публічної інформації, отримували по додатковому балу за відкритість.

Pic1-ua

Загальна оцінка за п’ятьма категоріями представлена на діаграмі 1 та у таблиці 1. Як бачимо, найвищу оцінку здобули Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Національний банк України, Міністерство фінансів та Міністерство юстиції. Найнижча оцінка у Міністерства екології і природних ресурсів, Міністерства інформаційної політики, Міністерства охорони здоров’я та Міністерства освіти і науки – міністерств, які перебувають у «підвішеному стані» після відставки (прийнятої або ні) міністрів.

Таблиця 1. Загальний рейтинг міністерств

Tab1

*Для НБУ оцінювалося виконання Комплексної програми розвитку фінансового сектора України до 2020 року.

Розглянемо оцінку міністерств за компонентами.

Оцінка експертів

Одним з етапів оцінки роботи міністерств було опитування експертів дослідницьких (think tanks) та громадських організацій. В опитуванні взяло участь 15 експертів, яким було запропоновано оцінити п’ять найбільш значущих подій, що відбулися завдяки міністерству, а також назвати три головні провали й досягнення кожного міністерства. Крім того, експерти оцінювали, як міністерства боролися з корупцією, спілкувалися з суспільством, виконували свої найважливіші функції та проводили внутрішні реформи.

Pic2-ua

За результатами експертного опитування у трійці лідерів опинилися Міністерство інфраструктури, Міністерство оборони та Міністерство внутрішніх справ. До аутсайдерів експерти віднесли Міністерство інформаційної політики (символічно, що воно має мінімальну оцінку за комунікацію серед усіх міністерств), Міністерство соціальної політики та Міністерство охорони здоров’я (два останніх отримали найгірші оцінки за внутрішні реформи).

На думку експертів, активніше за всіх протягом року боролися з корупцією Міністерство інфраструктури та Міністерство оборони, а зусилля Міністерства соціальної політики, Міністерства фінансів та Міністерства охорони здоров’я в цьому напрямі були недостатніми.

Краще за всіх спілкуватися з суспільством вдавалося Міністерству оборони, Міністерству культури та Міністерству інфраструктури, а зовсім не вдавалося це робити Міністерству інформаційної політики, Міністерству соціальної політики та Міністерству регіональної політики і ЖКГ.

Найвищі оцінки від експертів за виконання завдань протягом року отримали МВС, Міністерство юстиції та Міністерство інфраструктури. Найгірше зі своїми завданнями впоралися Міністерство інформаційної політики, Міністерство соціальної політики та Міністерство охорони здоров’я.

Таблиця 2. Експертна оцінка за компонентами

Tab2

Зеленим кольором відмічені три найкращі оцінки, червоним – три найгірші

Крім того, експерти визначили найбільші провали й досягнення міністерств за минулий рік (таблиця 3).

Таблиця 3

Міністерство Досягнення Провали
Міністерство фінансів ●      реструктуризація зовнішніх боргів

●      запровадження системи e-Data

●      комунікація міністерства щодо Державного бюджету та змін до податкового кодексу
МЕРТ ●      запровадження системи електронних тендерних закупок

●      підвищення рівня комунікацій (зокрема, публікація звітів про топ-100 державних підприємств)

●      гідне представництво України на міжнародній арені

●      здійснені кроки в галузі дерегуляції (зменшення кількості сертифікатів та ліцензій)

●      брак цілісного бачення економічної політики

●      відмова від регуляторної гільйотини

●      невиконання плану приватизації

Міністерство юстиції ●      запровадження онлайн-сервісів

●      відкриття реєстрів

●      неготовність міністерства сприяти реформі судової системи

●      брак ефективних комунікацій у структурі самого міністерства

Міністерство соціальної політики ●      не відзначено ●      популістський характер діяльності, зокрема пов’язаний з підвищенням соціальних стандартів

●      непроведення ефективної пенсійної реформи

●      неефективне надання субсидій населенню

Міністерство науки і освіти ●      запровадження автономії вищих навчальних закладів

●      скасування застарілих галузевих стандартів

●      створення нормативного поля для вільної конкуренції навчальних програм різних університетів

●      прийняття законів, що сприяють реформі наукового середовища

●      запуск Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
Міністерство інфраструктури ●      початок реформування залізничного транспорту

●      якість кадрового складу керівників міністерства

●      міністерство не має можливості призначати керівників державних підприємства
Міністерство інформаційної політики ●      інформаційні кампанії з повернення Криму до складу України із залученням кримчан ●      немає блокади російських та сепаратистських медіа на Донбасі

●      немає стратегії інформаційної безпеки

●      немає інформаційної політики на державному рівні

Міністерство енергетики ●      значне зменшення залежності від Росії та окупованих територій в енергетичній сфері

●      формування громадської думки щодо потреби використання енергоефективних технологій

●      стабільна робота енергетичної системи в достатньо складних умовах

●      ігнорування зв’язків з громадськістю та експертами

●      торгівля енергоносіями та електроенергією з окупованими територіями

●      негативний імідж міністра в суспільстві

МВС ●      створення нової поліції ●      ухилення від відповідальності за вбивства на Майдані колишніх працівників МВС

●      безкарність та втечі за кордон колишніх чиновників

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ ●      спроба запровадити децентралізацію

●      ефективна співпраця з МЕРТ у сфері фіскальної децентралізації

●      брак комунікації з суспільством
НБУ ●      перехід до гнучкого курсоутворення

●      очищення банківської системи від неплатоспроможних банків

●      підсилення команди НБУ

●      велика кількість адміністративних обмежень

●      регулювання валютних операцій

●      емісія гривні на покриття видатків держбюджету

●      недостатня комунікація з суспільством (хоча в цьому напрямі є покращення порівняно з минулими періодами)

Дослідження громадської думки

Для дослідження громадської думки на онлайн-ресурсах та в соціальних мережах було розміщено анкету. Користувачам запропонували оцінити п’ять найважливіших подій, що сталися за рік завдяки міністерству (ті ж події, що в опитуванні експертів), за двома критеріями – «чув/не чув про таку подію» (такі відповіді склали оцінку ефективності комунікації міністерств), а також «оцінюю подію як зраду/перемогу». За кожну «зраду» міністерство отримувало -2 бали, за перемогу +2 бали. Кожне міністерство отримало 405 оцінок. Середній бал міністерств, а також поінформованість суспільства про роботу міністерства представлені на діаграмі 3.

Pic3-ua

Найвище громадськість оцінила роботу Міністерства внутрішніх справ. Зокрема, завдяки реформі поліції, виконанню умов запровадження безвізового режиму, звільненню 47000 працівників правоохоронних органів, заміні МРЕВ на Центри адмінпослуг. Серед лідерів також Міністерство інфраструктури, Національний банк України, Міністерство фінансів та Міністерство юстиції. Найгірше оцінили Міністерство охорони здоров’я – зокрема, через провал закупки вакцини від поліомієліту. Низькі бали від громадськості отримали Міністерство освіти, Міністерство інформаційної політики, Міністерство культури, Міністерство молоді та спорту. Дивною здається низька оцінка роботи Міністерства освіти, проте лише на перший погляд. Більшість їхніх нововведень – такі як просування реформаторських законів, запровадження нових навчальних програм, нові правила вступу у виші та інші – стосуються порівняно невеликої кількості людей. Крім того, що менше респонденти були проінформовані про роботу міністерства, то нижчу оцінку воно отримувало (кореляція -0,77).

Зазначимо, що загалом поінформованість інтернет-спільноти про роботу міністерств доволі висока – для всіх міністерств вона перевищує 70%. Найкраще респонденти були обізнані з роботою МВС (85%), НБУ та Міністерства аграрної політики (по 84%), Міністерства інфраструктури (82%), МЕРТ (80%). Найгірше – про роботу Міністерства освіти, Міністерства інформаційної політики, Міністерства соціальної політики, Міністерства регіонального розвитку та ЖКГ (усі по 71%).

Законотворча активність міністерств

Важливою складовою роботи міністерств є подача пропозицій про зміни до законодавства. При цьому міністерство може як розробляти законопроекти самостійно і вносити їх на розгляд у парламент через Кабмін (попередньо узгодивши їх з іншими держорганами), так і розробляти законопроекти у співпраці з народними депутатами (чи підтримувати законопроекти депутатів). Іноді закон, розроблений у міністерстві, може подавати у ВР президент.

На діаграмі 4 показано кількість законів, які міністерства підготували та «провели» через парламент за минулий рік [1].

Pic4-ua

Найбільше законопроектів розробили Міністерство фінансів та Міністерство юстиції (хоча значна частина цих законопроектів – технічні).

Найефективнішими – за співвідношенням прийнятих законів та поданих на розгляд у парламент – стали МЗС, Міністерство оборони та МВС – більш ніж 60% поданих законопроектів було прийнято. Ми не знайшли жодного законопроекту, підготованого в Міністерстві екології і природних ресурсів, а також у Міністерстві молоді та спорту. Лише 22-25% з тих законопроектів, що подали Міністерство юстиції, МЕРТ та Міністерство аграрної політики, було прийнято.

Однак, враховуючи кількість поданих законопроектів, на першому місці за законотворчою активністю – Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Міністерство фінансів, на другому – Міністерство юстиції та Міністерство соціальної політики. Найгірший показник у Міністерства екології та природних ресурсів. Невисока ефективність також у Міністерства освіти, Міністерства аграрної політики, Міністерства інфраструктури, Мінздоров’я, МЗС та Міністерства молоді та спорту. Але транспорт і агросектор – це галузі, де дуже інтенсивні конфлікти як ідеологічного, так і матеріального характеру, тому не дивує те, що будь-які зміни (незалежно від якості цих змін) відбуваються там із великими труднощами.

Діаграма 5 показує, що більшість (у середньому 77%) законопроектів міністерства розробляли самостійно. Найвищий рівень співпраці з іншими гілками влади – в НБУ, Міністерства інформаційної політики, МЕРТ, Мінагрополітики, МВС, Міністерства культури і Мінздоров’я. Лише 6 із 17 міністерств практично не співпрацювали з іншими гілками влади в своїй законотворчій діяльності [2].

Pic5-ua

Виконання програми Кабінету міністрів

Для оцінки використано програму КМУ на сайті Кабінету міністрів http://program.kmu.gov.ua/organizations [3]. Ми враховували завдання, які мали були бути виконаними до 3 грудня 2015 року, а також ті, які були виконані достроково [4]. Міністерство отримувало бал від -2 до +2 залежно від того, наскільки сильно відрізнявся результат виконання програми від результату лідера [5]. Для Національного банку України [6] враховувалося виконання Комплексної програми розвитку банківського сектора до 2020 року.

Лідерами у своєчасному виконанні програми – понад 60% – стали Міністерство соціальної політики, МЗС, Міністерство регіонального розвитку та ЖКГ, МЕРТ та Міністерство фінансів. Відстають Міносвіти, Міненерго, Міноборони. При цьому, як і група лідерів вчасного виконання, Міносвіти, Міноборони, Мінінфраструктури, Міністерство молоді та спорту, Міністерство юстиції та Міністерство аграрної політики – виконали більш ніж 80% програми (Діаграма 7). Тільки Міністерство фінансів виконало 100% своїх завдань. У середньому міністерства виконали 86% програмних завдань, зокрема 46% завдань вчасно.

Діаграми 6 і 7 показують абсолютне та порівняне виконання програми КМУ. На діаграмі 6 міністерства розміщені в порядку лідерства у виконанні програми.

Pic6-ua

Pic7-ua


Примітки

[1] Розглядалися лише законопроекти, розроблені в міністерствах або НБУ протягом 03.12.2014 – 03.12.2015. Джерело даних – відповіді міністерств на запити VoxUkraine щодо отримання публічної інформації, а також інформація з сайту program.kmu.gov.ua, який відображає прогрес у виконанні програми уряду. Розробленими вважаються лише ті законопроекти, що були подані на розгляд КМУ та схвалені в уряді. Окремим показником роботи міністерства можна вважати ефективність роботи з парламентом, тобто «проведення» законопроектів, у яких зацікавлене міністерство. Показник законотворчої активності міністерств було розраховано таким чином: 1) розрахували відхилення від лідера за кількістю розроблених законопроектів і відхилення від лідера за % поданих у ВРУ відносно розроблених; 2) розрахували суму двох показників, виведених у 1); 3) бали розставили від -2 до 2 залежно від позиції між максимумом та мінімумом.

[2] Чи через природу діяльності цих ЦОВВ, чи з інших причин.

[3] В минулих рейтингах VoxUkraine ми використовували програми, що були отримані з сайтів міністерств та за допомогою запитів до міністерств. Але у зв’язку з тим, що ці плани містили багато неточностей (змін завдань та термінів виконання), які було важко врахувати, ми перейшли до використання цього недавно створеного сайту, який в багатьох випадках містить більш актуальну інформацію.

[4] Ми не враховували завдання, які називаються «супроводження».

[5] Процедура підрахунку: 1) Нормалізація по максимуму: загальна кількість виконаних завдань (не враховуючи «супроводження»), % виконаних (не враховуючи «супроводження»), % виконаних вчасно (не враховуючи «супроводження»); 2) Бали розставляли від -2 до +2 залежно від позиції між максимумом та мінімумом.

[6] НБУ здобув максимальну оцінку за свою роботу, але ми не показуємо банк у загальному заліку разом із міністерствами, оскільки програма банку все ж відрізняється від Програми Кабінету міністрів.

*Редколегія VoxUkraine:

Олена Білан (Dragon Capital),

Володимир Білоткач (Університет Ньюкасла),

Том Купе (Київська школа економіки),

Юрій Городніченко (Університет Каліфорнії, Берклі),

Вероніка Мовчан (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій),

Тимофій Милованов (Університет Піттсбурга),

Ілона Сологуб (Київська школа економіки),

Олександр Талавера (Університет Шеффілда),

Олександр Жолудь (Міжнародний центр перспективних досліджень),

Наталя Шаповал (Київська школа економіки),

Алекс Нікольсько-Ржевський (Університет Ліхая).


Підписатися на щотижневу розсилку статей від VoxUkraine

Tweet about this on TwitterShare on Google+Email this to someoneShare on FacebookShare on TumblrShare on LinkedIn

3 Responses

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *