Робоча Сила в Україні: Поганий ККД за Умови Якісної Освіти, або Чому Необхідні Комплексні Реформи | VoxUkraine

Робоча Сила в Україні: Поганий ККД за Умови Якісної Освіти, або Чому Необхідні Комплексні Реформи

Photo: www.ua.depositphotos.com
10 Вересня 2015
FacebookTwitterTelegram
3407

Згідно зі Звітом про глобальну конкурентоспроможність за версією Всесвітнього економічного форуму, Україна посідає 31-е місце (з 144 представлених країн) за рівнем охоплення початковою освітою, 41-е за рівнем охоплення середньою освітою, а також 13-е місце за рівнем охоплення вищою професійною освітою. Однак середня заробітна плата в Україні низька і складає близько 4000 грн. на місяць, що робить Україну країною з найнижчою заробітною платою в Європі. Том Купе переконаний, щоб талановиті українці могли повністю реалізувати свій потенціал в Україні, необхідні всеосяжні, а не секторальні реформи.

Якість української робочої сили часто згадують як одну з головних конкурентних переваг країни. Наприклад, у доповіді ОЕСР від липня 2012 «Україна: Стратегія галузевої конкурентоспроможності» кваліфікована робоча сила виділяється в якості однвєї з 4-х конкурентних переваг України, і при цьому наголошується, що «Україну відрізняє загальна грамотність і високий відсоток відвідуваності загальноосвітніх шкіл: відношення кількості учнів обох статей до загального числа населення шкільного віку в 2009 році склало 90%, тобто більше, ніж у деяких країнах ОЕСР »

Так само, нещодавно знятому презентаційному відеоролику «Ukraine. Open for U» («Україна. Відкрита для вас»), який демонструє потенціал країни, робиться наголос на якість робочої сили в Україні. З 25 наведених у ньому аргументів на користь України, 7 мають відношення до якості робочої сили: «16 000 випускників в галузі ІТ на рік», «третя країна в світі за кількістю професійних фахівців в області інформаційних технологій», «рівень грамотності 99, 7%», «4-а найосвіченіша нація в світі», «130 000 випускників інженерних факультетів», «640 000 випускників вищих навчальних закладів на рік», «5 000 фахівців у галузі авіапромисловості на рік».

Дійсно, за деякими показниками оцінки української робочої сили досить високі. Згідно зі Звітом про глобальну конкурентоспроможність за версією Всесвітнього економічного форуму, Україна посідає 31-е місце (з 144 представлених країн) за рівнем охоплення початковою освітою, 41-е за рівнем охоплення середньою освітою, а також 13-е місце за рівнем охоплення вищою професійною освітою. Це відносно хороші показники, якщо порівнювати Україну з іншими країнами, і особливо в порівнянні з 76-м місцем України в загальному рейтингу конкурентоспроможності.

Хоча, як свідчать ці показники, українці вчаться багато і довго, дані по продуктивності праці українців досить невтішні.

В Україні низька середня заробітна плата і в даний час складає близько 4000 грн. на місяць, що, згідно з наведеною у Вікіпедії таблицею, робить Україну країною з найнижчою заробітною платою в Європі.

Інші показники продуктивності праці також не вражають: за оцінками Світового банку, ВВП України на душу населення становить приблизно 3000 доларів США, а валовий національний дохід України – близько 3500 доларів США. Такий рівень ВВП на душу населення дозволяє Світовому банку класифікувати Україну як «країну з рівнем доходів нижче середнього», прирівнюючи її до таких країн, як Мавританія, Болівія і Монголія.

Замість вивчення показника внутрішнього валового продукту на душу населення для порівняння продуктивності праці в різних країнах деякі дослідники пропонують брати до уваги ВВП в розрахунку на годину відпрацьованого часу, оскільки середня кількість робочих годин на рік і рівень зайнятості в різних країнах відрізняються. Однак таке уточнення не покращує показники України: з 63-х країн, класифікованих за таким принципом, Україна посідає 56-е місце, виробляючи приблизно 5 доларів вартості на годину (Завантажити дані). 5 доларів за годину роботи – це приблизно стільки ж, скільки в Китаї, але в три рази менше вартості, виробленої в годину в Польщі чи в Росії, і близько 5% від вартості, виробленої за годину роботи в Швейцарії.

11994124_ua

Вищенаведені статистичні дані свідчать про те, що Україна не в змозі трансформувати «тривалість навчання» в «заробітну плату» і в «вихід продукції». Така ситуація пояснюється комбінацією декількох факторів.

По-перше, в Україні частина продукції не враховується в офіційній статистиці. Але навіть якщо припустити, що тіньова економіка України має такий же обсяг, як і офіційна економіка, це означатиме, що в Україні на годину виробляється 10 доларів, і якщо припустити, що в інших країнах немає тіньової економіки, то це лише виведе Україна на 52-е місце серед 63 країн.

Тиждень Людського Капіталу

Ольга Купець: Якість Української Робочої Сили є Досить Низькою (Ольга Купець, доцент кафедри економічної теорії, НаУКМА)

Марія Алексинська: Низька Продуктивність Праці в Україні: Хто Дійсно Винен (Марія Алексинська, економіст, Міжнародна організація праці)

Які Справи в Української Науки (Максим Січ, Шеффілдський університет, Том Купе, Київська школа економіки, Олександр Талавера,Шеффілдський університет)

Між Текстом і Контекстом Публікації «Які Справи в Української Науки» (Світлана Благодєтєлєва-Вовк, к.е.н, доцент, керівник проекту «Антикорупційні ініціативи Києва»)

По-друге, не дивлячись на те, що українці витрачають на освіту багато років, незрозуміло, скільки вони встигають дізнатися за ці роки, оскільки показники України, що стосуються якості освіти, не дуже високі. Згідно зі Звітом про глобальну конкурентоспроможність за версією Всесвітнього економічного форуму, Україна посідає 40-е місце (з 144 представлених країн) за якістю початкової освіти, але лише 72-е за якістю системи вищої освіти і 88-е за якістю викладання науки управління. Крім того, Україна займає надзвичайно низьке місце за показником утримання талантів (132-е): Ян Кум і Макс Левчин, показані в промо-ролику «Україна. Відкрита для вас »в якості тих, хто« народився і виріс у Києві », обидва поїхали з України в Сполучені Штати у віці 16 років.

Однак, незважаючи на посередню якість освіти і на еміграцію багатьох талановитих людей, відсутність кваліфікованого персоналу рідко визначається як головна проблема у веденні бізнесу в Україні: менше 5% опитаних вказали, що це є найбільш проблематичним фактором в Україні. Більш того, компанії в Україні вкладають не так вже й багато зусиль та коштів в освіту своїх співробітників (Україна посідає 92-е місце за цим критерієм). Це говорить про те, що недостатні навички не є головною причиною низької продуктивності праці в Україні.

Ймовірно, найбільш важливою причиною того, що наявність освіти не веде до створення вартості, є погані показники України в тій області, яка у Звіті про глобальну конкурентоспроможність називається «основні вимоги» і в якій Україна посідає лише 87-е місце, що включає в себе якість інституцій (тут Україна посідає 130-е місце) і макроекономічне середовище (де Україна займає 105-е місце). Навіть високоякісна робоча сила навряд чи буде продуктивною у ворожому середовищі

Такі взаємодоповнюючі фактори, що впливають на економічне зростання, також вимагають взаємодоповнюваності різних реформ. Це означає, що реформи в одній галузі економіки (такої як інституції) можуть вплинути на ефективність реформ в інших областях (таких як освітні реформи), але також і те, що відсутність реформ в одній області може зробити реформи в іншій області неефективними. Наприклад, вдосконалення системи освіти в Україні навряд чи дасть значний поштовх продуктивності праці, якщо водночас не буде покращена інституційна структура. Тому для отримання хоча б незначного помітного прогресу України необхідні комплексні реформи.

Примітки

ВВП на годину відпрацьованого часу розраховується на основі даних Світового банку

Коефіцієнт зайнятості населення віком понад 15 років розраховується на основі даних

Загальна чисельність населення – на основі даних

Загальна чисельність населення віком менше 15 років – на основі даних

Дані про середню тривалість робочого часу базуються на даних The Conference BoardУкраїна не включена в цю базу даних. Я оцінив цю цифру для України в 1800 годин на рік.

У Звіті ЄЕК ООН згадується норма в 1920 годин. В той час як МОП у своєму Звіті про гідну працю в Україні в 2008 році вказує цифру в 1700 годин.

1800 годин також відповідає показникам інших країн Східної Європи. У будь-якому випадку, +1700 або +1900 годин не робить великої різниці при розрахунку.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний