Лекція радника міністра інфраструктури України Андрія Пивоварського, на якій він розповів, як розпочалась реформа Укрзалізниці, коли і хто її закінчить, і що бажано отримати в результаті реформи.
Коли ми почали думати про реформу Укрзалізниці, ми повинні були проаналізувати, який вплив буде мати кожен наш крок на економічний розвиток країни. Адже УЗ – одна з найбільших залізниць світу (більше 45 тис. км колій, 180 тис. одиниць рухомого складу, 280 тис. працівників), порівнювана лише з РЖД та залізницями кількох латиноамериканських країн. Тому вона справляє значно більший плив на нашу економіку, ніж залізниці, наприклад, країн ЄС на відповідні країни.
Сьогодні Укрзалізниця – це найдешевший вид транспортування в Україні, нею перевозяться майже все вугілля, руда, метали, переважна більшість зернових.
Тому ми уважно вивчали усі галузі економіки, щоб зрозуміти, який вплив залізниця справляє на кожну. І дійшли висновку, що вся інфраструктура залізниці має залишитись у державній власності. А от рухомий склад та супутні підприємства, такі як будівельні компанії чи будинки відпочинку, можуть бути приватизовані.
Вивчивши проблеми УЗ, ми розробили дуже детальний план її реформування, який може бути виконаний за 5-7 років.
Проблеми Укрзалізниці. Три рівні
В технічному плані Укрзалізниця керується практично як годинник.
Протягом трьох місяців група експертів вивчала проблеми УЗ і сформувала три рівні проблем: системний, організаційний та базовий.
Коротко результат цієї роботи можна сформулювати так: найвищої якості технічне управління та дуже низька якість менеджменту. Усе управління – від формування тарифів до системи прийняття рішень (коли абсолютно все вирішує генеральний директор) – проводилося радянськими методами. Це все потрібно було змінювати.
Що зроблено?
Ми не стали вигадувати колесо, а вирішили впровадити сучасну модель управління.
Для цього знадобилося змінити юридичну форму – приблизно за рік ми трансформували державне підприємство Укрзалізниця в ПАТ Укрзалізниця, 100% якого належать державі. Після цього було сформовано Правління з 5 осіб та Наглядову раду (щоправда, її склад дуже скоро буде змінюватись, наразі вона є суто бюрократичною).
Таким чином, ми вивели УЗ з-під прямого управління Мінінфраструктури. Це було зроблено для того, щоб унеможливити “змову” контролюючого органу (міністерства) та підприємства, яке цей орган контролює. Наразі Міністерство формує політику в сфері транспорту, тоді як управлятиме Укрзалізницею буде Кабмін.
Наступним кроком який суттєво змінить управління Укрзалізницею, стане прийняття Закону про залізничний транспорт України, який розроблявся спільно з найкращою експертною спільнотою.
Відповідно до цього закону, монопольним власником інфраструктури та близько 40-50 відсотків вагонів залишається Укрзалізниця. Решта активів будуть приватизовані. Разом із тим, усі гравці ринку перевезень отримають повний та вільний доступ до інфраструктури за економічно обґрунтованими тарифами.
Тарифоутворення
На сьогодні тарифи утворюються наступним чином:
- Укрзалізниця приймає рішення, що не вистачає грошових потоків, тому необхідно підняти тарифи на 10%.
- Таке рішення погоджує Міністерство інфраструктури, Міністерство фінансів та Міністерство економіки.
- Питання виноситься на Кабінет Міністрів. А Кабінет Міністрів каже, чому на 10%? Чому не на 15%? А можливо, потрібно і на 100 % підняти?
Для того, щоб такої дискусії не відбувалося, Законом пропонується створення незалежного органу ціноутворення на транспорті, який робитиме економічний аналіз та на його основі формуватиме тарифи.
Міфи навколо реформування Укрзалізниці
У реформи УЗ багато противників. Вони з великим ентузіазмом вигадують і розповсюджують міфи щодо реформування УЗ. В суспільстві зараз існує декілька міфів, які потрібно спростувати.
Міф №1. Укрзалізницю готують до приватизації
Як я вже зазначив, це навіть не обговорюється. На мою думку, приватизація Укрзалізниці в тому стані, в якому вона зараз є – вбивча для економіки України.
Законопроект про залізничний транспорт чітко прописує заборону на приватизацію інфраструктури. Проте, дуже часто доводиться чути, що корпоратизація – це приватизація. Це не так. Корпоратизація – це юридична зміна форми власності і корпоративного управління. Інфраструктура має лишатися виключно в державній власності.
Міф №2. Активи Укрзалізниці недооцінять, щоб приватизувати
Для оцінки Укрзалізниці була найнята компанія Delloite, яка оцінила активи Укрзалізниці у 245 389 980 594 гривень, що більш ніж утричі перевищує балансову вартість (це без урахування окупованих територій, які було оцінено за балансовою вартістю). Фонд держмайна надав позитивну рецензію цій оцінці.
Разом з тим, рівень зношеності основних фондів дуже високий. Справедлива вартість УЗ (245 млрд. грн.) складає менше 20% відновлювальної вартості, яка становить 1 трильйон 253 мільярди гривень. В інших країнах рівень зносу основних фондів залізниці значно нижчий.
Міф №3. Будуть масові звільнення
Розмови про те, що нововведення передбачають масові звільнення, безпідставні. Можна оптимізувати чисельність працівників через виділення зі структури УЗ неосновних активів. Наприклад, в УЗ є будівельна компанія, в якій працює понад десять тисяч чоловік. Ця компанія займається не тільки інфраструктурою УЗ – вона будує різні об’єкти. Може, краще вивести її із структури “УЗ” в окрему компанію, яка працюватиме не лише на “Укрзалізницю”. Вона може як залишатися у власності держави, так і бути приватною.
Можна суттєво скоротити адміністративний апарат, якщо навчитися працювати ефективніше, за сучасними технологіями. Тоді знадобиться менше бухгалтерів та IT-фахівців.
Проте переважна більшість лінійного персоналу – на своєму місці. Без машиністів, провідників, тих, хто відповідає за безпеку, “УЗ” неможлива, і це розуміють усі.
Тому ми поступово підіймаємо зарплати працівникам залізниці.
Міф №4. Реформа відбувається раптово, ніхто не знає про неї
Про цю реформу говорили дуже багато. Її публічне обговорення триває з 2006 року.
10 років йшла мова про корпоратизацію, 5 років про новий Закон.
За останні півтора року для інформування суспільства було проведено понад 100 спеціальних заходів на експертному рівні. Де ми тільки не були – в Американській торговій палаті, Європейській бізнес-асоціації, транспортному комітеті Верховної Ради.
Ми об’їхали всі регіональні філії УЗ, спілкувалися з людьми, запустили програму “Агенти змін”, щоб дійти до кожної залізниці і пояснити, що відбувається.
Міф №5. Експерти не брали участі у підготовці реформи
Насправді, над реформою УЗ працювали провідні консалтингові компанії та галузеві експерти.
Міф №6. Ніхто не знає, що робити після корпоратизації
Насправді існує п’ятирічний план дій щодо подальшого реформування залізниці. Потрібно виконувати цей план, але потрібно розуміти: нова модель управління може додати ефективності в господарській діяльності, але суттєво змінити бізнес-модель можна лише після прийняття двох базових законів: про залізничний транспорт і про національну комісію з регулювання у сфері транспорту. Якщо їх не приймуть, реформа “Укрзалізниці” та усієї галузі буде заморожена. Тому зараз продовження реформи залежить від Верховної Ради України.
Звіт з 2-денного семінару «Мікроекономіка від перших осіб: фірми, ринки та державне регулювання» з фотографіями, відео і конспектом лекцій можна знайти тут.
Лекция Макса Нефьодова “ProZorro: Революция в Госзакупках”
Лекція Володимира Білоткача “З Добрими Намірами, або Чому Уряди Прагнуть Регулювати Ринки і до Чого це Призводить”
Лекція Тимофія Милованова “Аукціон для Кожного: Чи Треба Українцям Обирати між Економічним Зростанням і Справедливістю”
Лекція Володимира Вахітова “Фірма: Останній Кордон”
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
