Як влаштований тіньовий ринок спирту і чи можна його “відбілити”

Українська спиртова галузь є сильно тінізованою та неефективною. Для зниження тінізації потрібно запровадити електронні акцизні марки, а для підвищення ефективності – закрити невеликі заводи та значно (принаймні в 100 разів) скоротити зайнятість у цій галузі. Для уникнення суспільного невдоволення, частину коштів, отриманих від запровадження нової системи моніторингу та детінізації ринку, потрібно спрямувати на здійснення інвестиційних проектів у регіонах (наприклад, ремонт доріг).

Ключовою проблемою спиртової галузі є тіньовий ринок. Його існування приводить до значних втрат державного бюджету через недоотриманий акциз, занижених офіційних продажів та завищених витрат державних спиртових заводів (отже, недоотримання податку на прибуток та дивідендів), а також несе ризики для здоров’я населення через неякісну продукцію.

Значною перепоною на шляху до приватизації та реформування галузі є те, що лібералізація ринку спирту знищить велику кількість неефективних робочих місць (більше 6 тис), які є ключовими для багатьох місцевих громад (як видно з карти, більшість спиртзаводів знаходиться у невеликих містах або селах).  Адже весь обсяг українського ринку спирту (без окупованих територій 20-25 млн.дал на рік), включаючи тіньовий, із великим запасом здатен забезпечити один сучасний завод із персоналом меншим у 100 разів.

Єдиним незалежним індикатором стану ринку, яким неможливо маніпулювати, є офіційний обсяг випуску. Крім того, саме від нього залежить обсяг податків, який дає галузь у державний бюджет.

У 2010 році обсяг внутрішнього ринку харчового спирту оцінювався у понад 30 млн.дал на рік. З того часу офіційне виробництво впало більш ніж у 2,5 рази. Нелегальний спирт та алкогольні напої не тільки вільно реалізуються у торговельній мережі, а навіть відкрито рекламуються та продаються через інтернет.

Шляхи вирішення основних проблем спиртової галузі

Електронні акцизні марки – єдиний спосіб контролю ринку алкоголю

У західному світі ключовим елементом контролю ринку підакцизних товарів є контроль роздрібного продажу через використання акцизних марок. Але навіть там, при низькому рівні корумпованості податкових органів, є нелегальні алкоголь та тютюнові вироби. В реальному житті ідеальні підробки паперових акцизних марок з’являються вже через три тижні після запровадження державами нових марок.

В Україні ще з 2013 року є напрацювання і протестована робота з електронними марками за технологією Codentify, і за наявності бажання уряду та податкової цей проект можна запустити за кілька місяців. На перехідний період електронні акцизні марки можна запровадити паралельно до поточних марок, тобто вони не несуть ризиків для державного бюджету.

Принцип їх дії у тому, що прямо на готовий виріб, а також на ящик наноситься унікальний код, у якому зашифровано інформацію про товар. Цей код має 12 символів (цифр та букв). Він дає можливість прослідкувати весь рух товару від виробника до магазину. Але головною особливістю є те, що за допомогою цього коду кожен покупець коли завгодно (через програму в смартфоні, безкоштовний СМС чи дзвінок) може перевірити легальність походження виробу, на який його нанесено. Отже держава отримує величезний штат добровільних та мотивованих контролерів. Дуже важливо, що цей метод забирає покупців у контрафактників – адже люди зазвичай не купують свідомо контрафактні ліки, їжу та напої, на відміну від промтоварів (оскільки перші можуть завдати значно більшої шкоди здоров’ю).

Оскільки за оцінками, “в тіні” знаходиться більше 50% ринку, із впровадженням електронних акцизних марок річні державні доходи можна збільшити більш ніж на 18 млрд грн (і це без урахування втрат за іншими підакцизними товарами).

Нові робочі місця – розвиток місцевих економік та громад

Реформування спиртової галузі вимагає її повної лібералізації для різкого зменшення собівартості, підвищення якості продукції та розширення асортименту. З іншого боку, це призведе до втрати тисяч робочих місць, які є базовими для місцевих громад, в яких знаходяться дрібні неефективні державні спиртові заводи. Відповідно, це створює ґрунт для протестів, якими користаються противники реформ – бенефіціари нелегального ринку спирту.

Для протидії цьому, в рамках підготовки до приватизації спиртової галузі для цих громад можна підготувати програму створення компенсуючих робочих місць, спрямованих на необхідні для економіки проекти за ринковими цінами, наприклад, інфраструктурні та енергозберігаючі. Джерелом фінансування програм буде компенсуючий акциз (внаслідок лібералізації ринку та виходу на нього ефективних виробників собівартість виробництва має знизитись, тому стане можливим підвищити акциз без значного підвищення ціни готової продукції).

Висновки

За роки незалежності в Україні сформувалась стійка асоціація, що реформи – це дуже довго і, крім того, ведуть до зубожіння населення та втрати робочих місць. Тим не менше, є варіанти реформ, які дозволяють у короткі терміни суттєво збільшити надходження до державного бюджету з одночасним паралельним створенням продуктивної та ефективної зайнятості.