Новели Гройсмана. Що новий уряд пообіцяв зробити з країною

Уряд Володимира Гройсмана представив план пріоритетних дій на 2016-й рік. VoxUkraine з’ясував, чим програма новопризначеного прем’єр-міністра відрізняється від того, що обіцяв зробити попередній уряд, та виділив головні цілі нового Кабміну.  Які обіцяні Арсенієм Яценюком реформи не подобаються Володимиру Гройсману?

Уряду Володимира Гройсмана знадобилось 57 днів, щоб напрацювати, узгодити з громадськістю і затвердити програму дій уряду на 2016-й рік. Це майже вдвічі довше, ніж розраховував новопризначений прем’єр, – він обіцяв представити антикризовий план Уряду через місяць. Результатом стала доволі змістовна, але без революційних кроків програма, яку не можна назвати планом дій уряду реформаторів. В деяких розділах вона навіть менш амбітна, ніж у попереднього уряду.

14 квітня під час призначення Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв підготувати протягом місяця «чіткий план, операційний антикризовий план, який чітко помісячно визначить, що буде зроблено до кінця року і які будуть конкретні індикатори його виконання».

19 травня уряд оприлюднив для обговорення серед експертного та професійного середовища Проект плану пріоритетних кроків уряду на 2016. На позачерговому засіданні КМУ 27 травня уряд прийняв план пріоритетних кроків уряду на поточний рік. Під час виступу на позачерговому засіданні прем’єр-міністр В.Гройсман заявив про отримання пропозицій від експертного середовища. 10 червня Розпорядження КМУ “Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік” № 418-р було оприлюднено на офіційному сайті КМУ.

Ми спробували проаналізувати більш ніж 200 сторінок цього документу, щоб зрозуміти, яким курсом планує прямувати уряд цього року та чи варто нам чекати прискорення темпу реформ.

Можна говорити, що план дій уряду Гройсмана в цілому відповідає курсу, розпочатому попереднім урядом. Переважна більшість заходів спрямована на продовження започаткованих реформ. В той же час план не містить амбітних цілей, тому навряд чи можна сподіватись на прискорення темпу реформ. Плану бракує чіткості формулювання завдань та строків виконання.

7 переваг та 9 недоліків Плану уряду

Переваги:

• • уряд чи не вперше перед прийняттям Плану дій оприлюднив проект документу з метою отримання пропозицій та зауважень від громадськості та експертного середовища. Цим уряд продемонстрував відкритість, а також дав можливість критикам та опонентам уряду надати (в тому числі і публічно) реальні пропозиції щодо вдосконалення дій уряду; За словами Гройсмана, було отримано 12 сторінок правок від активістів;

• на відміну від попередніх аналогічних документів План уряду Гройсмана більше нагадує програму дій, оскільки окрім звичайного переліку заходів кожний розділ визначає проблему та містить мету, аналіз попередніх дій, таблицю з ключовими кроками з обґрунтуванням, термінами та відповідальними, а також бачення подальших дій на середньострокову перспективу;
• в цілому План дій відповідає курсу попереднього уряду Яценюка та містить кроки, спрямовані на подальше впровадження започаткованих реформ;
• в планах майже кожного міністерства містяться заходи щодо інтеграції інформаційних систем або створення електронних реєстрів, що свідчить про наміри розвивати електронне врядування;
• в розділі соціальної політики містяться заходи щодо монетизації пільг, щоправда, як приклад наведений лише “проїзд” (без подробиць, про який саме проїзд ідеться);
• план містить заходи, спрямовані на виконання рекомендацій МВФ, що свідчить про налаштованість уряду на подальшу співпрацію з фондом;
• уряд планує приділяти більше уваги коммунікаціям із населенням щодо впровадження реформ.

Недоліки:

• незважаючи на обіцянку Гройсмана підготувати помісячний чіткий план, оприлюднений План містить доволі розмиті строки виконання тих чи інших заходів, наприклад «ІІ-ІІІ квартал 2016 року», або формулювання «до прийняття (якогось) документу». Відсутній єдиний підхід до написання плану, а цільові показники за деякими напрямками сформульовані загальними фразами, так що їх виконання неможливо буде перевірити;
• дещо неузгодженою виглядає структура самого документа в частині розбивки на блоки, що може свідчити про поспіх при його підготовці . Зокрема, незрозумілим є включення до розділу «Модернізація інфраструктури» заходів із формування ринку газу, електроенергії, питань енергоефективності, вугільної промисловості, природоохоронної сфери, а також «Боротьби з корупцією та забезпечення прозорості діяльності Мінприроди»;
• багато заходів мають декларативний характер, як-от розробка стратегії або іншого документу. Такого роду заходи не гарантують вирішення існуючих проблем або реформування тієї чи іншої сфери;
• низка заходів передбачає розробку та супровід законопроектів. По-перше, через велику кількість таких заходів фактично буде оцінюватись не робота уряду, а робота парламенту. По-друге, такі заходи, як супровід законопроекту є прямим обов’язком працівників уряду (міністерств) і не мали би бути окремо передбачені у Плані дій;
• деякі блоки Плану є некомплексними і передбачають лише декілька заходів, зокрема у сфері розвитку патрульної поліції передбачене лише «Завершення навчання та доукомплектування особовим складом управлінь патрульної поліції». В свою чергу у плані дій попереднього уряду було заплановано реформувати поліцію загалом, цей розділ містив детальні пропозиції щодо структури органів МВС, функцій, запровадження нової системи оцінки діяльності поліції, створення підрозділів спеціального призначення КОРД (“Корпус оперативно-раптової дії”); реформування служби дільничних офіцерів поліції; створення служби прийому інформації та реагування на події “102” та ніші заходи. Крім того, в Плані роботи уряду Яценюка була передбачена судова реформа, якої немає в плані нинішнього уряду;
• податкова реформа виділена окремим параграфом, але містить переважно заходи щодо покращення адміністрування податків, у тому числі реформу ДФС. Змін до спрощеної системи оподаткування та інших фундаментальних кроків в цьому напрямі на 2016 рік не заплановано;
• уряд змінив свої наміри щодо скасування мораторію на купівлю-продаж земель с/г призначення та планує обмежити земельну реформу лише законодавчим забезпеченням довгострокової оренди с/г земель;
• в плані задекларований рішучий перехід до сучасної системи фінансування охорони здоров’я, але насправді заплановано лише два кроки, що стосуються супроводження законопроекту, що вже пройшов перше читання у Верховній Раді, та затвердження Концепції, що була розроблена попереднім урядом;
• зважаючи на поточний рівень індексу iMoRe, необхідним був більш амбітний та структурований план діяльності уряду з метою прискорити занадто повільний процес здійснення реформ.

Далі подано більш детальний аналіз Плану пріоритетних дій уряду.

Новий план уряду складається з 6 головних блоків:

1. Підвищення якості державного управління
2. Макроекономічна стабілізація та стале економічне зростання
3. Модернізація інфраструктури
4. Соціальна і гуманітарна політика
5. Забезпечення верховенства права та безпеки громадян, протидія корупції.
6. Захист суверенітету України і міжнародна політика

Держава та влада: Підвищення якості державного управління

Загалом відповідає плану уряду Яценюка та містить заходи, що спрямовані на впровадження розпочатих реформ. Має назву «ефективна держава» в Плані уряду Яценюка.

1. Новий уряд запланував оптимізацію процедур розробки та прийняття урядових рішень та ставить за мету покращити координацію всередині КМУ, а також відмовитись від формального підходу та приділяти більше уваги консультаціям з громадськістю. Уряд планує зробити плани міністерств чіткими та зрозумілими і впровадити показники оцінки їх ефективності за єдиними стандартами, а також делегувати невластиві КМУ повноваження органам виконавчої влади нижчого рівня.
2. Уряд Гройсмана планує продовжувати працювати над реформою державної служби та знову ставить за мету формування Комісії вищого корпусу державної служби. Також заплановано створення єдиного веб-порталу для державних вакансій та проведення конкурсів на призначення держсекретарів у міністерствах. В середньостроковій перспективі планується підвищення рівня оплати праці держслужбовців, але в плані на 2016 рік заходів для цього не передбачено.
3. Запланована оптимізація структури органів виконавчої влади та ліквідація зайвих управлінських ланок, але наскільки саме заплановано провести скорочення, не вказано.
4. Окремим пунктом виділене впровадження електронного документообігу з планом підключити цього року до електронної взаємодії не менше 60 пріоритетних державних реєстрів. Також уряд Гройсмана планує запровадити у 2016 році 10-15 електронних послуг, на відміну від уряду Яценюка, який обіцяв 20. Перелік таких послуг не наведено, але до реалізації цього пункту плану залучені Мінекономрозвитку, Мін’юст, Держгеокадастр, Держархбудінспекція та Мінсоцполітики.
5. Є намір продовжити роботу за напрямком відкритих даних. Уряд планує відкриття не менше 3000 наборів державних даних у 2016 році.
6. Заплановано низку дій із розвитку територіальних громад, що включають в себе передачу повноважень з метою контролю за використанням земель, надання адміністративних послуг через центри адмінпослуг (видача паспортів, посвідчень водія, реєстрація транспортних засобів тощо).
7. Уряд визнає існуючу проблему комунікаційної підтримки реформ та планує 3 пілотних проекти щодо єдиного офісу комунікацій в міністерствах та 5 комплексних комунікаційних компаній на підтримку ключових реформ КМУ (децентралізація, енергоефективність, електронні послуги для населення, реформа освіти та системи охорони здоров’я).

Економіка: Макроекономічна cтабілізація та стале економічне зростання

В економічному блоці Плану уряд переважно запланував заходи, що спрямовані на подальшу імплементацію започаткованих реформ, включаючи пункти, які були рекомендовані МВФ у частині реформи ДФС. Уряд не планує кардинально змінювати податкову реформу, натоміть має намір зосередитись на покращенні адміністрування податків, яке наразі є однією з найбільших перешкод розвитку бізнесу. Завершити земельну реформу уряд планує лише відкриттям ринку обігу довгострокової аренди. Сільське господарство може розраховувати на додаткове фінансування у 2016 році. Приватизація очікується без сюрпризів – відповідно до раніше затвердженого плану продажу. Уряд Гройсмана  планує перейти до середньострокового бюджетного планування та сформувати передумови для цього вже 2016 року

1. Уряд планує бюджетну реформу, яка полягає у дотриманні середньострокового бюджетного планування. Модель має бути сформована до кінця року з метою проведення передбачуваної державної політики. Власне запровадження середньострокового бюджетного планування відбудеться за планами уряду лише у 2018 році. Є плани утримувати дефіцит державного бюджету у 2016 році на рівні 3,7% від ВВП, 2017 – 3%, 2018 – 2,5%, 2019 – 2,3%.
2. В напрямку податкової реформи заплановані зміни до Податкового кодексу для створення єдиного публічного реєстру заяв про відшкодування ПДВ та врегулювання існуючих неузгодженостей при адмініструванні цього податку. Так само, як і в уряду Яценюка, залишаються плани створити «кабінет платника податків». З декларації платника ПДВ планують виключити зайві дані. Також до цього розділу знову включені рекомендації МВФ щодо реформування ДФС та оптимізування її територіальних органів.
3. Проте реформа ДФС ще й виділена окремим параграфом, в якому заплановані наступні кроки: скорочення до липня 2016 року чисельності працівників до 41178 осіб (на кінець 2015 року близько 58 тисяч осіб) – це відповідає новій організаційній структурі, затвердженій урядом Яценюка. Крім того заплановане проведення повного аудиту ДФС з метою оптимізації та усунення дублювання функцій, проведення переатестації персоналу щодо ризиків корупції (за рекомендацією МВФ), інтеграція інформаційних систем податкової і митної служб, ліквідація податкової міліції та створення служби фінансових розслідувань, інтеграція баз даних ДФС, Мінфіну та Казначейства. Уряд планує більше не вимірювати ефективність роботи ДФС лише планами зборів.
4. В напрямку приватизації та реформи корпоративного управління уряд планує до кінця року максимально скоротити перелік підприємств, що не підлягають приватизації, проте жодних кількісних показників не наводиться. Заплановано вдосконалення приватизації підприємств агропромислового комплексу шляхом розробки відповідного законопроекту. Передбачені заходи з приватизації підприємств, зазначених у відповідному плані на 2016 рік. У сфері корпоративного управління планується врегулювання процедури утворення наглядової ради, конкурсний відбір незалежних членів наглядових рад, оприлюднення інформації щодо діяльності державних підприємств, затвердження концепції та плану дій з утворення державної холдингової компанії.
5. Уряд планує подальшу роботу щодо створення сприятливого бізнес-клімату та розвитку МСП та ставить за мету протягом 2016 року усунути не менше 50 адміністративних бар’єрів для бізнесу та увійти до перших 50 країн світу за сприятливістю умов для підприємницької діяльності у 2017 році.
6. В процесі реформи державних закупівель планується економія у 2016 році 5 млрд. гривень, розробка методики ризик-менеджменту, створення веб-порталу для моніторингу публічних закупівель, інтеграція системи закупівель з державними реєстрами, утворення пілотної центральної закупівельної організації, уніфікація стандартних закупівель та запровадження курсів з питань публічних закупівель.
7. Розвиток та підтримку експорту планується здійснювати шляхом розробки Національної експортної стратегії, формування інституційної бази, інформаційної та промоційної підтримки, кроків у напрямку створення зони вільної торгівлі Україна-ЄС та заходів, що спрямовані на спрощення процедур міжнародної торгівлі.
8. Уряд визнає проблему із залученням іноземних інвестиції та окремим параграфом виділив заходи, спрямовані на активізацію такої політики, ставлячи за мету до кінця 2016 року збільшити на 3 кількість проектів державно-приватного партнерства та на 30% – кількість індустріальних парків.
9. Промислове виробництво планується збільшити не менш як на 1,2% до кінця року. Для цього уряд запланував прийняття низки законодавчих актів.
10. Забезпечувати розвиток інновацій уряд планує шляхом створення офісу високих технологій (High Tech Office) із залученням Світового банку до його діяльності.
11. Є плани концептуально реформувати державну систему охорони інтелектуальної власності шляхом створення нового державного органу.
12. На реформування системи державної підтримки сільського господарства уряд планує додатково виділити не менше ніж 450 млн. гривень фінансування. Кошти підуть насамперед товаровиробникам з площею земель до 500 гектарів.
13. В плані уряду передбачена низка заходів щодо наближення законодавства України до ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.
14. Уряд Гройсмана планує завершити земельну реформу шляхом вирішення питання щодо запровадження обігу прав довгострокової оренди на землі с/г призначення, їх продажу та застави. До кінця року планується розробка законопроекту, проте строків відкриття земельного ринку не зазначено. План Яценюка передбачав початок продажу земель с/г призначення державної власності з 1 січня 2017 року, а продаж с/г земель приватної власності з 1 січня 2019 року.
15. Для розвитку ринку органічної с/г продукції уряд планує створити відповідну нормативно-правову базу.

Модернізація інфраструктури

Розділ містить невластиві для поняття інфраструктури напрямки: окрім реформування та удосконалення у сфері транспорту (автомобільного, вантажного, залізничного, авіа, морського, річкового), включає реформи на ринку газу, електроенергії, вугільної промисловості, а також боротьбу з корупцією та забезпечення прозорості діяльності Мінприроди.

Переважна більшість заходів відповідає плану попереднього уряду в сферах ринку природного газу, вугільної промисловості, транспорту, енергоефективності та енергозбереження (щоправда строки виконання заходів у плані уряду Гройсмана подовжено). Суттєвих змін зазнала природоохоронна сфера, де план заходів скоротився з 53 кроків до 8. Розділ складається із 12 підрозділів: реформа ринків природного газу, електроенергії, реформа вугільної промисловості, енергозбереження та енергоефективність, відновлення мережі доріг та формування якісно нової системи управління та фінансування дорожнього господарства, контроль за рухом вантажного транспорту на дорогах загального користування, реформування залізничного транспорту, приєднання України до Європейського авіаційного простору, удосконалення системи державного управління на морському і річковому транспорті, гармонізація українського природоохоронного законодавства із законодавством ЄС, боротьба з корупцією та забезпечення прозорості діяльності Мінприроди, підвищення рівня екологічної безпеки в зоні відчуження.

1. Метою реформ на ринку природного газу є «створення умов для стійкого розвитку галузі власного газовидобування та впровадження прозорих правил для всіх учасників ринку. Продовження реформи з лібералізації газового ринку України згідно з європейськими нормами. Забезпечення прибутковості газового сектору, скерування прибутку для наповнення Фонду енергоефективності для фінансування проектів скорочення споживання енергії через об’єднання співвласників багатоквартирних будинків чи енергосервісних компаній.» Цей підрозділ частково відповідає заходам, передбаченим у Плані дій Яценюка. Деякі заходи повторюються, зокрема «обрання (у Гройсмана – визначення) моделі відокремлення для газотранспортної системи», тільки Яценюк це планував здійснити до 1 березня, Гройсман – у 2-3 кварталі). Також «створення умов для торгівлі природним газом на біржах» Яценюк планував здійснити до 1 грудня, Гройсман – у 4 кварталі.
2. Більше заходів уряд Гройсмана запланував у реформуванні ринку електроенергії. Зокрема, декларується подальша лібералізація ринку електричної енергії, створення конкурентних умов, запровадження двосторонніх договорів, ринку «на добу наперед», внутрішньодобового балансуючого, роздрібного ринків та ринку допоміжних послуг, інтеграція енергосистеми України в європейські ринки електричної енергії та ін. На відміну від плану дій Яценюка, у Гройсмана не передбачено жодних дій у сфері ядерного палива.
3. У сфері вугільної промисловості і нинішній, і попередній уряди запланували небагато заходів і задекларували лише створення умов для початку реформ.
4. У сфері енергозбереження та енергоефективності уряд Яценюка передбачав більше заходів, а строк їх виконання обмежувався 1 півріччям 2016 року. Зокрема Яценюк планував створити Фонд енергоефективності у 1-му кварталі, а Гройсман запланував зробити це протягом року.
5. Реформування у сферах транспорту (дорожнього, залізничного, авіаційного, морського та річкового) було передбачене у плані Яценюка у підрозділі «Розвиток інфраструктури». Деякі заходи в обох програмах збігаються, особливо ті, які мають загальний характер, як-от реформування Укрзалізниці чи приєднання до Спільного авіаційного простору.
6. У природоохоронній сфері, (у Плані дій Яценюка – «безпечне довкілля»), попередній уряд більш комплексно підходив до вирішення проблем: на відміну від 8 пунктів заходів у Плані дій Гройсмана, у Яценюка було передбачено 53 кроки. Деякі заходи в нинішній план перемістилися із попереднього. Зокрема, такі як: розробка та подання КМУ законопроекту «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», супроводження проектів Законів України «Про стратегічну екологічну оцінку», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про відходи», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом» та ін.
7. Обидва уряди планували реформувати систему державного нагляду (контролю) через усунення розпорошеності та дублювання функцій між органами виконавчої влади та визначення єдиного контролюючого органу у цій сфері та передачі йому всіх контрольних функцій.

Соціальна і гуманітарна політика

Загалом відповідає курсу реформ, обраному попереднім урядом. Містить  заходи, спрямовані на поглиблення започаткованих реформ, але подальших революційних кроків не заплановано.

1. В цьому розділі уряд запланував запровадження ефективного адресного надання соціальної допомоги. Планується запровадити нові програми для автоматизації процесів призначення допомог, пільг, субсидій та створити 5 пілотних центрів надання соцпослуг у форматі «Прозорий офіс». Окремі види пільг планується монетизувати (наприклад, “проїзд”). До кінця року Мінсоцполітики планує запровадити електронний документообіг.
2. Уряд також планує посилити соціальний захист працюючих громадян шляхом розширення бази платників ЄСВ, зміни методології визначення мінімальної з/пл, реформування системи управління фондами соцстрахування.
3. Реформування системи пенсійного забезпечення передбачає звільнення солідарної системи від невластивих для неї видатків, відновлення диференціації розмірів пенсій залежно від заробітку. Підвищення пенсійного віку в плані уряду не зазначено.
4. Цього року уряд планує децентралізацію системи соціальних послуг та їх розвиток на рівні територіальних громад – розмежування повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, подальшу стандартизацію соцпослуг, реформування інтернатних закладів, оптимізацію мережі комунальних закладів та установ, що надають соціальні послуги в процесі об’єднання територіальних громад.
5. У 2016 році уряд планує зробити “рішучий крок” до сучасної системи фінансування охорони здоров’я, але на 2016 рік заплановано лише два заходи в цьому напрямі: супроводження проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я” та прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження Концепції реформи фінансування охорони здоров’я”.
6. Розвиток системи громадського здоров’я планується за рахунок створення інституційних та законодавчих засад: забезпечення функціонування Центру громадського здоров’я та розробки відповідного законопроекту, запровадження спеціальності «громадське здоров’я» у ВНЗ, розробки та пілотування електронної інформаційної системи спостереження за захворюваннями.
7. Для реорганізації системи первинної та вторинної медичної допомоги планується затвердження нормативно-правової бази для забезпечення доступності первинної медичної допомоги у територіальних громадах, розроблення нормативно-правових актів щодо удосконалення системи надання спеціалізованої (вторинної) медичної допомоги, поліпшення її якості, формування госпітальних округів.
8. Окремо виділена боротьба з серцево-судинними захворюваннями, що ставить за мету створення регіональних реперфузійних мереж та збільшення доступності лікарських засобів, що планується досягти за рахунок запровадження системи відшкудування вартості основних лікарських засобів (пілотний проект на 2016-2017 роки), дерегуляції ринку лікарських засобів та реформування принципу регулювання цін на ліки.
9. Дерегуляція та дебюрократизація управління системою освіти передбачає заходи зі спрощення ліцензійних умов та звітності навчальних закладів.
10. Модернізація професійної (професійно-технічної) освіти передбачає утворення регіональних рад профосвіти, наглядових рад у навчальних закладах, забезпечення фінансування профосвіти, упорядкування мережі профтехнічних закладів, розробку 15 державних стандартів профтехосвіти, реалізацію пілотного проекту з модернізації підготовки робітників найбільш дефіцитних професій.
11. Уряд планує оприлюднення звіту про результати проведення аудиту науково-інноваційної системи України з рекомендаціями незалежної групи європейських експертів; затвердження Положення та персонального складу Національної ради з питань розвитку науки і технологій; забезпечення початку виконання Національною радою з питань розвитку науки і технологій своїх функцій, передбачених Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”
12. Уряд планує осучаснити місцеві культурні заклади у рамках децентралізації: провести інвентаризацію і оцінку стану наявних культурних закладів у селищах, селах, селищах міського типу та впровадити нові моделі їх функціонування. Планується розробити 3-5 типових моделей та запустити їхні пілотні проекти.
13. В плані уряду передбачена низка заходів щодо наближення законодавства України до ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.
14. Також у 2016 році уряд планує створити електронний реєстр культурної спадщини України, утворити Український фонд культури, представляти Україну у міжнародних спортивних змаганнях, займатись національно-патріотичним вихованням, надавати молоді можливості для самореалізації шляхом залучення до різноманітних проектів (в т.ч. шляхом обміну з іншими країнами, грошовими заохоченнями, проведеннями тренингів) та провести дерегуляцію та децентралізацію сфери фізичної культури та спорту (збереження чисельності осіб, що залучені до зайнять спортом в ДЮСШ).

Забезпечення верховенства права та безпеки громадян, протидія корупції

Цей розділ у Плані дій уряду Гройсмана відповідає декільком блокам, які були представлені у плані уряду Яценюка. Однак, у плані Яценюка більш комплексно підходили до вирішення проблем. Зокрема, було заплановано реформувати поліцію загалом, цей розділ містив детальні пропозиції щодо структури органів МВС, функцій, запровадження нової системи оцінки діяльності поліції, створення підрозділів спеціального призначення КОРД (“Корпус оперативно-раптової дії”); реформування служби дільничних офіцерів поліції; створення служби прийому інформації та реагування на події “102” та ніші заходи. Крім того, в Плані роботи уряду Яценюка була передбачена судова реформа, відсутня в плані нинішнього уряду.

Деякі блоки перемістилися із Плану дій уряду Яценюка до плану дій уряду Гройсмана, зокрема: утворення та забезпечення роботи п’яти міжрегіональних правопросвітницьких ресурсно-комунікаційних платформ у Києві, Дніпрі, Львові, Одесі та Харкові. Також із попереднього плану уряду було запозичено схвалення Стратегії реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, зокрема передбачивши в ній поетапну передачу базових функцій з гасіння пожеж на рівень територіальних громад та інші заходи.

Антикорупційній реформі попереднім урядом також приділялося більше уваги, ніж нинішнім. Зокрема, урядом Яценюка передбачалося: удосконалення практичного застосування механізмів захисту свідків; зменшення можливостей для корупції шляхом посилення прозорості прийняття рішень та надання доступу до інформації; забезпечення здійснення очищення влади та інші заходи.

Планом передбачено декілька підрозділів, а саме:

1. Розвиток підрозділів патрульної поліції, де передбачено завершення навчання та доукомплектування особовим складом управлінь патрульної поліції у 32 містах, у тому числі в тих, що розташовані в районі проведення антитерористичної операції. Крім того, заплановано впровадити новий порядок державної реєстрації транспортних засобів.
2. Спрощення процедур надання послуг у сфері МВС. В цьому розділі передбачено вдосконалення процедури обов’язкового технічного контролю транспортних засобів шляхом введення обов’язкової фотофіксації цієї процедури з подальшою передачею даних до загальнодержавної бази даних, а також зменшення періодичності проведення обов’язкового технічного контролю для окремих суб’єктів.
3. У підрозділі реформування системи ДСНС заплановано схвалення Стратегії реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, запровадження заходів, апробованих під час реалізації пілотних проектів з питань організації здійснення заходів цивільного захисту спроможних територіальних громад у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Львівській та Тернопільській областях, в інших регіонах України. Також уряд планує здійснити реформування державних пожежно-рятувальних та аварійно-рятувальних формувань ДСНС.
4. Окремим підрозділом виділено розширення доступу до безоплатної правової допомоги та покращення її якості, де передбачено утворення близько 400 бюро правової допомоги у структурі місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у районах та містах обласного значення; забезпечення переходу до змішаної моделі надання безоплатної вторинної правової допомоги – здійснення захисту в кримінальних справах та представництва в суді як адвокатами, які працюють в системі безоплатної правової допомоги, так і штатними адвокатами та юристами центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
5. Реформування системи примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Заплановано утворення тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців та тимчасової дисциплінарної комісії приватних виконавців.
6. У реформі пенітенціарної системи України передбачено ліквідацію ДПтС, створення нової міжрегіональної структури із шести управлінь замість 24, підвищення мотивації праці співробітників; зменшення кількості установ виконання покарань до економічно обґрунтованого рівня.
7. Антикорупційна реформа передбачає створення умов, матеріальне та фінансове забезпечення роботи, формування штатів НАЗК, ДБР, а також Створення та забезпечення функціонування Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Захист суверенітету України і міжнародна політика

Заходи у цьому розділі переважно збігаються із заходами, передбаченими у Плані дій попереднього уряду: в умовах військової агресії влада має дбати про військових, їх матеріальне забезпечення і військове забезпечення ЗСУ. Серед пріоритетів залишається співпраця з НАТО.

1. завершення розробки документів щодо оборонного планування;
2. реформування Міноборони, Збройних Сил та органів військового управління з урахуванням принципів та цінностей, які застосовуються в державах-членах НАТО;
3. підвищення рівня соціальних і правових гарантій військовослужбовцям, зокрема забезпечення житлом та упорядкування системи грошового забезпечення;
4. оновлення підходів до інтеграції з НАТО;
5. підвищення ефективності виконання Національною гвардією завдань із забезпечення національної безпеки і оборони;
6. створення ефективної моделі для інституційної основи діяльності з координації вирішення проблемних питань на територіях, що зазнали негативного впливу внаслідок тимчасової окупації або збройного конфлікту;
7. створення Цільового фонду багатьох партнерів для України для залучення коштів міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги для фінансування заходів, проектів і програм з відновлення та розбудови миру;
8. зміцнення соціальної стійкості, розбудова миру та громадська безпека;
9. інформаційна реінтеграція східних, південних областей України та Автономної Республіки Крим;
10. завершення реформи іномовлення України і започаткування роботи щодо популяризації (брендування) України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі;
11. модернізація консульської служби для захисту інтересів громадян України за кордоном.