Міністерство фінансів за підтримки урядів Німеччини та Великої Британії через GIZ впровадило просвітницький проект про державні фінанси. Представники Міністерства фінансів прочитали серію лекцій для журналістів про деталі складання й виконання державного бюджету. VoxUkraine публікує найцікавіші моменти.
Керівник проекту Е-Data Олександр Щелоков розповів про те, коли з’явились відкриті дані, як користуватися E-Data і в яких виданнях роботи пишуть тексти замість журналістів. Запис лекції можна переглянути за посиланням.
Конспекти попередніх лекцій:
- Бюджетне питання: що фінансова децентралізація принесе регіонам у 2018 році
- Про мільярди від МВФ під 1%, вибори, які нервують інвесторів, та імовірність дефолту в Україні
- «44 000 директорів в Україні отримували мінімальну зарплатню», – держсекретар Мінфіну Євген Капінус
- «Народження», «життя» та «смерть» бюджету України
Як з’явилися відкриті дані?
У ХVII cторіччі в одній із крамниць Англії працював галантерейник Джон Грант. Він продавав гудзики та нитки. А ще він був першим, хто почав відслідковувати, скільки людей і за яких обставин помирає, а скільки народжується. Він звів усі дані разом і надав цю інформації уряду Великобританії. Уряд почав використовувати ці дані. Англія була першою країною, яка використовувала відкриті дані для прогнозування чисельності армії. Уряд знав, скільки народжується дітей, скільки з них хлопчиків і скільки доживають до віку 17-18 років.
Пройшло 350 років. Можна порівняти, як виглядала табличка Джона Гранта і як сьогодні виглядає табличка порталу e-data. Нічого не змінилося: все, що люди навчились за 350 років – це робити колонки. Єдине, що змінилось – це технології. Якщо раніше ця інформація друкувалась у книжці один раз на рік, то тепер вона доступна нам онлайн.
Відкриті данні є будь в якій країні, але є нюанси… В Сомалі доступ до відкритих даних мають 1,7% людей. На першому місці за рівнем доступу до інформації – Данія. 96,3% людей мають змогу користуватися данними. Середня тривалість життя в Данії – 80 років, в Сомалі – 55,4 роки.
Які бувають дані?
Розрізняють такі типи даних: закриті, відкриті та публічні.
- Закриті дані – це дані доступні обмеженому колу осіб. На сьогодні закритою залишається інформація для службового користування, дані про банківську та державну таємниці. Вони не підлягають широкому розголосу.
- Відкриті дані – це дані, які перебувають у постійному доступі в інтернеті. Нам не потрібно запитувати у когось дозволу, щоб їх використати.
- Публічні дані – дані, які доступні нам завдяки законам, нормативно-правовим актам, відповідям на офіційні запити телефоном, поштою або на e-mail.
Основні джерела даних про публічні фінанси України
1. Державні портали
- Портал E-data — офіційний державний інформаційний портал у мережі інтернет, на якому оприлюднюється інформація про використання публічних коштів та реалізується ідея «прозорого бюджету».
- Портал системи державних закупівель ProZorro — відкритий ресурс, який пропонує доступ до всієї інформації з центральної бази даних про електронні тендерні торги, які були оголошені з 31 липня 2016 року.
- Урядовий портал даних — єдиний державний веб-портал відкритих даних, створений на вимогу закону «Про доступ до публічної інформації».
- Портали державних органів влади, у тому числі Нацбанку, Міністерства фінансів, Державної казначейської служби, Державної фіскальної служби та ін.
2. Електронні сервіси — сервіси, які шукають та систематизують дані за заданими користувачем параметрами.
- Opendatabot — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів. Opendatabot збирає інформацію з відкритих державних реєстрів та інших джерел і висилає повідомлення на месенджери Telegram, Facebook Messenger, Skype або Viber.
- Пошуково-аналітична система .007 — web-ресурс на основі відкритих даних про використання публічних фінансів. Проект шукає та візуалізує дані з відкритих джерел про використання державою бюджетних коштів.
3. ЗМІ, особливо журналістські розслідування. Справа в тому, що яку б базу даних уряд не відкрив і який би сервіс пошуку інформації не створив – допоки журналіст не напише, про ці дані ніхто не дізнається.
Скільки даних у E-Data
E-Data – найбільший портал відкритих даних про публічні фінанси. З 15 вересня 2015 року на порталі оприлюднюються всі транзакції Державної казначейської служби. Також на ньому доступна інформація про використання коштів державного і місцевих бюджетів. Згодом інформацію почали розкривати суб’єкти господарювання державної і комунальної власності, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
На сьогодні через E-Data звітують 52% державних підприємств, і близько 70% – комунальних.
Що можна дізнатися за допомогою E-Data?
Наприклад, можна «зайти» на свою область і побачити які трансакції проводили місцеві органи влади або державні підприємства. Можна шукати інформацію про проведені платежі за розпорядниками бюджетних коштів або ЄДРПОУ.
В минулому виникали затримки з проведенням казначейством платежів. Платежі могли затримуватись від 30 до 180 днів. Лікарні не могли зробити ремонт, або закупити інсулін. E-Data дозволяє відслідковувати, коли саме казначейство провело платіж. На сьогодні таких великих затримок не виникає. Платежі проводяться вчасно – день в день, або на наступний день. Залишились випадки, коли проводяться з затримкою в тиждень або більше. Наприклад, на сьогодні платежі найбільше (до п’яти днів) затримуються у Вінницький, Івано-франківській областях.
Функціонал АРІ дозволяє збирати всю інформацію про компанію, яка є на E-Data, за заданими критеріями пошуку.
В реєстрі розпорядників, які сьогодні повинні звітувати на E-Data, 80 тисяч організацій і окремі експерти можуть сказати, що на E-Data звітує лише половина з них. Коли ми розбирались з цим питанням, то з’ясували, що 9 тис таких організацій не отримали ні копійки з державного бюджету, 7 тис знаходяться на окупованій територій і 12 тисяч – це тимчасові виборчі комісії, яких уже давно немає.
За останні два з половиною роки Україна зробила платежів на 4,6 трлн грн. І якщо порівнювати не за формальною кількістю розпорядників, а за обсягом витрат, то на E-Data присутні дані про 90% бюджетів.
Укрзалізниця – перша структура, яка хоче відкрити всі платіжки. Законодавча колізія у чому? Усі операції які проводить держказначейство – є на E-Data. Але якщо платіж проходить, наприклад, через держбанки, то це складно проконтролювати.
Про PrоZorro і DoZorro
PrоZorro – найвідомійший і найінформативніший портал про державні закупівлі. Аналітична система PrоZorro дозволяє отримати інформацію про те який з державних органів що у кого закупив і на яку суму. У порталу дуже багато функцій: можна порівнювати обсяги закупівель в різні періоди, аналізувати закупівлі кожного розпорядника бюджетних коштів та ін.
Платформа PrоZorro.Продажі. з’явилася трохи пізніше. Через неї продаються активи неплатоспроможних банків, які зараз знаходяться в стадії ліквідації. Тут можна купити що завгодно: від Maserati до старого комп’ютера.
Моніторинговий портал DoZorro – це платформа, де кожен учасник системи (постачальник, замовник, контролюючий орган, громадянин) може дати зворотній зв’язок державному замовнику чи постачальнику. Тут можна обговорити та оцінити умови конкретної закупівлі, поскаржитись, якщо закупівля була проведена з порушеннями і отримати оперативний відгук, або допомогу.
Про роботів
Є три види роботів – чат-боти, спам-боти, боти-павуки
- Чат-боти – програми, створені людиною для взаємодії з людиною, програми для автоматичного діалогу у чатах.
- Спам-боти, боти-павуки – програми для виконання великої кількості одноманітної роботи, як от розсилки пошти, спаму та збору інформації. Наприклад, вони можуть збирати інформацію в соціальних мережах про наш улюблений колір, марки одягу і передати ці дані маркетингово-рекламним компаніям.
Уже створені боти, які можуть писати статті замість журналістів.
- Syllabs – в 2015 році за чотири години система з газетою Le Monde підготувала 150 тисяч текстів про результати регіональних виборів у Франції.
- Quill – складний алгоритм, який працює зі статистикою та фінансовою звітністю. Пише статті для Los Angelles Times з 2014 року.
- Heliograf – працює з Washington Post. Під час виборів у 2016 році підготував понад 500 публікацій. Може готувати новини трьома мовами: іспанською, англійською та німецькою. Washington Post здає свого бота в оренду іншим виданням.
Існує також китайський бот, розроблений спеціалістами Пекінського університету. Він написав новину з 300 слів для газети Southern Metropolis Daily всього за одну секунду.
За своїм функціоналом боти поділяються на такі типи: 23% – це «добрі» боти, тобто програми, які допомогають нам щось вирішити. 29% – «погані» боти, які запускають віруси, влаштовують DDoS-атаки. На сьогодні лише 48% всіх статей, які ми бачимо з вами в Інтернеті, написані людиною. Половину усього того, що ми з вами бачимо і читаємо, пишуть роботи.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
