26 мільярдів за чотири роки. Як спрацювала платформа «Прозорро.Продажі» і що далі

«У 2016 році у нас було розуміння того, що нам потрібен прозорий механізм продажу держактивів. Prozorro-закупівлі ми на той момент запустили, а продаж держмайна був не найбільш профільним напрямком. Як завжди не вистачало часу і кадрових ресурсів», – так описує Макс Нефьодов у розмові з VoxUkraine період напередодні появи системи «ProZorro.Продажі». Сам Макс працював тоді заступником міністра економіки України.

Поштовхом стала ситуація, яка склалась на той момент з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

«У 2015-2016 Фонд шукав спосіб побудувати систему, яка б дозволила продавати активи банків-банкрутів. Фонд випробовував різні комерційні майданчики, але всі ці спроби завершувались корупційними скандалами», – згадує Олексій Соболев, теперішній в.о. директора «ProZorro.Продажі». 

Справа в тому, що майданчики конкурували між собою за активи Фонду. Один отримував на продаж квартири, другий – земельні ділянки, третій – інше майно і т.д. Пули на продаж формувались непрозоро, кожен з майданчиків домовлявся з чиновниками фонду і покупцями про те, яку транзакцію на чию користь провести.

«На початку 2016 року Ілля Михайлов, який на той момент працював у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, спробував “продати” команді Prozorro ідею створити “Prozorro-навпаки” – систему, яка б дозволяла не купувати, а продавати. Михайлов спілкувався зі Стародубцевим (Олександр Стародубцев – розробник IT-cистеми Prozorro) та Максом Нефьодовим», – згадує у розмові з VoxUkraine Соболев. 

Сам Соболев долучився до створення «Prozorro.Продажі» на самому старті. 

«Ми з Андрієм Мотовиловцем на той момент шукали собі нових пригод (посміхається), а якщо серйозно – шукали, чим зайнятися. На одній із зустрічей про майбутні реформи почув розповідь Макса про проблему на понад 500 млрд грн. Це оціночна вартість активів неплатоспроможних банків. Потім ми зустрілися. Макс розповів, у чому суть. Незабаром ми з Андрієм включились у роботу» – говорить теперішній очільник платформи. 

З того часу пройшло більше чотирьох років. VoxUkraine вирішив розібратися, які результати роботи «Prozorro.Продажі» і як платформа планує розвиватися далі.

Що продає «ProZorro.Продажі»

Зараз «Prozorro.Продажі» торгує якщо не всім, то майже всім. На платформі можна придбати нерухомість, право користуватися вагоном «Укрзалізниці», офісну техніку, акції збанкрутілого підприємства, земельну ділянку та багато іншого. 

Оголошена вартість майна на аукціонах усіх типів – понад 1,2 трлн грн, дохід від здійснених на платформі операцій – 26 млрд грн. До такого результату платформа йшла поступово. На Рис. 1 ми зібрали історію розширення напрямків, якими займається «Прозорро.Продажі».

Найбільшим напрямом і досі залишається продаж активів ФГВФО. (Рис 2)

Активи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

В 2014-2016рр до Фонду гарантування вкладів були передані 95 неплатоспроможних банків. Фонд тоді опинився у ситуації, коли потрібно було повертати депозити вкладникам цих банків, закривати зарплатні та інші зобов’язання фінустанов. За чотири роки продаж активів ФГВФО сформував 77,5% всіх доходів «Прозорро.Продажі». 

Продаж відбувався  нерівномірно. Зараз він на завершальному етапі –  (Рис. 3)

Перші успішні аукціони з продажу активів Фонду через Прозорро відбулися в листопаді 2016 року. А уже в 2017 році було фактично отримано 4,63 млрд грн доходів від продажів. Загалом же за 4 роки роботи Прозорро.Продажі від продажів активів ФГВФО отримано 18,7 млрд грн. доходу або 71% усього доходу платформи.

Торги на «Прозорро.Продажі» створили побічний ефект – після запуску ProZorro.Продажі збільшився рівень повернення за кредитами, що входять до портфелю активів ФГВФО. Коли стартувала ProZorro.Продажі, клієнти почали краще гасити ці кредити. 

Чому так? 

«Раніше діяла схема, за якою можна було викупити ці кредити з більшим дисконтом або вони не виходили на продаж узагалі. Коли ж запустились прозорі аукціони, то з’явилось розуміння, що можна залишитися без кредиту та свого майна, яким цей кредит був забезпечений. Краще погасити його», – говорить Соболев.

За даними заступника директора-розпорядника ФГВФО Ольги Білай, рівень recovery (всі кошти, які вдається повернути, як відсоток від загальної суми кредитів) становить 17%. У випадку з банкрутством юридичних осіб він складає в середньому 9%. Тобто наші кредитори отримують удвічі більше, ніж кредитори інших юридичних осіб. Для України, з її судовою та правоохоронною системою, Білай вважає це досить хорошим показником.

Майно державних та комунальних підприємств

Цим типом активів «Прозорро.Продажі» почала торгувати у березні 2017 року. Продаж державного майна склав 2 985 млн грн. (Рис. 4), або 12% обсягу успішних торгів системи.

В Україні налічується понад 3700 держпідприємств, і частина з них торгує через платформу. Продають все, що не використовується у виробничій діяльності – від металобрухту до нерухомості. Активні учасники – «Укрзалізниця», «Укрборонпром», «Укренерго» та інші. Після запуску продажів держмайна на «Прозорро.Продажі» «Укрзалізниця», наприклад, заробила 801 млн грн через систему на продажі металобрухту. «Укренерго» продало металобрухту та машин на 239 млн грн. 

З 1 лютого 2020 року також почався продаж необробленої деревини лісогосподарств через систему.

Мала приватизація

Перший успішний аукціон малої приватизації було проведено у другій половині 2018 року, через два роки після запуску «Прозорро.Продажі». Зараз доходи від малої приватизації становлять 1 935 млн грн або 8% від усього обсягу успішних торгів системи. (Рис. 5) 

Популярність цих аукціонів поступово підвищується. Як зазначає Дмитро Сенниченко, голова Фонду держмайна України, «якщо говорити про малу приватизацію, то за 2020 рік участь в аукціонах взяло  796 учасників. Середня конкуренція – 3,45 учасників на аукціон, а середнє зростання ціни становило 39,8%».

Для порівняння, у першому півріччі 2019 році середня кількість учасників приватизаційних аукціонів не перебільшувала 2,08, а середнє зростання вартості лотів становило 1,6%. 

За даними ФДМУ, рекордний показник середньої кількості учасників на прозорих аукціонах зафіксований у червні 2020 року на рівні 3,84 (1,82 в червні 2019), що забезпечило середнє зростання ціни на 208% (3,56% в червні 2019).

За даними «Прозорро.Продажі» станом на 17 червня, 206 із 1086 аукціонів малої приватизації було проведено за технологією голландських аукціонів. Проте за сумою вони становлять лише 3,3% приватизаційних доходів. 

Продаж відбувається так. Відповідно до закону, після визначення стартової ціни об’єкти виставляються англійському аукціоні (аукціон на підвищення ставок). У випадку відсутності попиту стартова ціна об’єкту знижується на 50%, і ще раз проводиться англійський аукціон.  Якщо і цей аукціон не визначає переможця, тоді об’єкт продається на голландському аукціоні. 

«Кожен голландський аукціон – це певна психологічна гра», – пояснює Ольга Білай із ФГВФО. Перший, хто зупиняє падіння ціни, має право останнім назвати ціну. Цей учасник бачить ставки усіх гравців та може запропонувати вищу ставку. 

Зниження ринкової ціни до мінімуму зовсім не означає, що актив буде за нею проданий. За словами Білай, низька ціна дуже приваблює покупців, і дуже часто після зниження починається її підвищення. Якщо говорити про типи активів, то підвищення ціни фактично завжди має місце на аукціонах з продажу нерухомості. Ціна також піднімається при продажі кредитів, які забезпечені житлом.

Для голландських аукціонів лоти відбираються за певним принципом. «Як правило на голландські аукціони потрапляють об’єкти, які мають балансову вартість, яка в декілька разів вища за їхню реальну ринкову [вартість], або об’єкти, які на ринку, на жаль, вже нічого не коштують», – говорить Сенниченко.

Наприклад у лютому 2020 ФДМУ продав базу відпочинку Нацбанку. Очільник Фонду розповідає, що  у 2010-2013 рр (коли головою Нацбанку був Сергій Арбузов – VoxUkraine) НБУ витратив 60 млн грн на будівництво для своїх членів правління шикарної бази відпочинку «Прикарпаття» в місті Яремче Івано-франківської області. Це будівля на 8 номерів сумарною площею понад 2 тис. кв. м, з броньованими вікнами, люстрами з крокодилової шкіри та  ліфтами з першого на другий поверх. Проблема в тому, що в ній не було гідроізоляції, та комунікацій  – електроенергії, газу та каналізації. 

Цей об’єкт виставлявся на продаж на англійських аукціонах за 60 та 30 млн грн., але не викликав жодного інтересу з боку інвесторів. В результаті, його продали на голландському аукціоні за 17,3 млн грн. 

Оренда держмайна

Оренда державного майна становить зовсім невелику частину доходів «ProZorro.Продажі» – 254 млн грн (Рис. 6), чого не скажеш про кількість аукціонів. На оренду припадає 1757  успішних завершених аукціонів.  Середня фінальна ціна ставки оренди на місяць – 12 000 грн. Крім того, в системі провели 3381 аукціон4 з оренди вагонів, отримавши 3,5 млн грн5 прибутку. В середньому дохід від оренди 1 вагона на добу склав 1027 грн.

Державні підприємства почали  підключались до «ProZorro.Продажі» фактично в рік запуску платформи. 

«В 2016 році я працював в “Укрпошті” директором з управління нерухомим майном та інфраструктурою. Ми тоді запустили процес здачі в оренду надлишкової нерухомості Укрпошти через “Prozorro.Продажі”», – згадує Сенниченко. 

Оскільки «Укрпошта» здає в оренду 1,2 млн кв. м нерухомості по всій країні та склади на залізничних вокзалах, то майданчик «Prozorro.Продажі» став інструментом, який допоміг компанії суттєво підвищити надходження від оренди.  За майже два з половиною роки компанія збільшила дохід від оренди з 11 млн грн до 69 млн грн. Все завдяки тому, говорить Сенниченко, що «Prozorro.Продажі» забезпечила суттєву конкуренцію учасників і зростання ціни оренди на аукціонах.

Найбільший орендодавець після «Укрпошти» за сумою платежів – це «Укрзалізниця» (31 млн грн за менше ніж 2 роки продажів), котра здає в оренду не лише порожні приміщення, а й вагони.

Також значний дохід з оренди приміщень у різних містах України отримує Національна суспільна телерадіокомпанія України (30,2 млн грн за майже 3 роки роботи через Прозорро.Продажі). 

В майбутньому все держмайно має здаватись в оренду через «Prozorro.Продажі».

Наприкінці 2019 року був прийнятий закон про оренду державної та комунальної власності. З 1 лютого мала початись робота з передачі об’єктів державної та комунальної власності в оренду виключно через майданчик «Prozorro.Продажі».

Для того, щоб все запрацювало, Кабмін мав прийняти три підзаконних акти. «Станом на початок липня було ухвалено тільки один акт із трьох. Для запуску ринку оренди ми очікуємо затвердження Кабміном типового договору та методики розрахунку вартості», – говорить голова Фонду держмайна.

Інше. Серед інших цікавих напрямків можна виділити продаж нафтогазових ділянок (організатор – Геонадра), що розпочався в березні 2019 року, і вже приніс за фактом 503 млн грн (Рис. 7). Це доволі крупні лоти: середня сума одного такого аукціону – 14,4 млн грн, тоді як загалом по системі середня сума аукціону – 1,1 млн грн. Підняття ціни на цих лотах відбувається в середньому на 63%.

Скарги на аукціони та відсутність «тієї самої» кнопки

На відміну від сфери державних закупівель у «Prozorro.Продажі» немає окремого органу, який відповідає за оскарження результатів аукціонів.  Для розгляду скарг на ДП створена Комісія з розгляду скарг та підготовки пропозицій стосовно організації і проведення відкритих торгів. Процедура оскарження залежить від типу активів. З приводу аукціонів з продажу майна неплатоспроможних банків можна звертатися до Фонду гарантування вкладів. 

«В середньому скарг на аукціони продається менше 1%. З них скарг, які реально мають якесь підгрунтя, – близько 0,5%. Це дуже-дуже мало», – розповідає Олексій Соболев. Раніше, говорить він, до запуску ProZorro.Продажі, майже кожен другий аукціон оскаржувався в судовому порядку, зривався через політичні мотиви. Зараз процес набагато спокійніший. СБУ бачить, що інформація є в системі, і реагує на тендери не так агресивно, не втручається в торги чи підписання контрактів. 

Коли у «Prozorro.Продажі» надходить судова ухвала з приписом «зупинити торги», платформа фізично не може цього зробити. «Такої кнопки просто не існує. Іноді нам погрожують судовими позовами. Ці погрози нічим не завершуються, бо через нас торги зупинити неможливо, і в жодному законі не написано, що ми можемо це зробити», – говорить Соболев. Система спеціально спроектована таким чином, щоб обмежити можливіть впливу на аукціони.

Найбільш проблемні активи – паркувальний бізнес. Через систему продаються права на експлуатацію паркувальних майданчиків для КМДА та інших мерій. «Ці аукціони проходять дуже конфліктно. Учасники, які програли, намагаються часто їх оскаржити. Другий проблемний сектор – аукціони з продажу металобрухту», – говорить в.о. директора ДП.

Основна підстава для оскарження – начебто некоректна чи неповна інформація, представлена у системі. Бувають суперечки через зміну умов поставок, через те, що покупцеві не подобається його покупка. 

«Prozorro.Продажі» після карантину

За даними «Prozorro.Продажі» з  початком карантину у березні-квітні різко (з 81% у лютому до 31% у березні) знизилась динаміка збільшення оголошеної ціни. Відсоток успішних торгів теж скоротився з 15% та 9%  у січні та лютому до 5-6% у березні-травні. З червня ситуація почала поступово вирівнюватися.

«В період кризи обсяги продажів та кількість лотів, які ФГВФО виставляє на продаж, не постраждали. Є інша тенденція. Зараз у нас падає конверсія – співвідношення ціни, за якою ми продали лот, до його номінальної вартості. Це відбувається з цілком природніх підстав»,  – констатує Ольга Білай.

На самому старті у Фонду купували активи з найкращою вартістю. До таких можна віднести, приміром, кредит, у заставі якого працюючий завод. 

У цьому році Фонд фактично закінчив з індивідуальним продажем, і продає пули кредитів. За словами Білай, індивідуальний продаж активу низької якості може призвести до зниження ціни до 20% номіналу. Зараз кількість проданих активів низької якості  у Фонду збільшується, а ціна – саме через те, що вони гірші – знижується.

З активами фонду держмайна інша ситуація. На період карантину Фонд переорієнтувався з продажу держпідприємств на продаж об’єктів нерухомості. 

«Карантин вплинув на можливість проведення на державних підприємствах процесів аудиту, інвентаризації. До того ж, пандемія могла негативно вплинути на ринкову вартість таких активів, оскільки потенційним інвесторам було доволі важко протягом періоду максимального карантину проводити  “due-diligence” даних об’єктів», – резюмує Сенниченко. 

27 березня він звернувся з офіційним листом до регіональних відділень Фонду з пропозицією скасування аукціонів за методом покрокового зниження ціни через пандемію COVID-19 і вжиття заходів з виставлення цих об’єктів на аукціони у майбутньому.

В наступні два роки «Prozorro.Продажі» чекає дві основні зміни. 

Перша – завершення роботи з лотами неплатоспроможних банків – На цей рік припадає завершення реалізації активів великих Дельтабанку та банку «Надра». 

Друга – заведення на платформу інших активів, а саме:

• Прав на оренду комунальної та державної власності. У держави є десятки тисяч об’єктів, які здаються в оренду. Про оренду комунальної власності наразі відомо дуже мало – дані розрізнені, масштаб цього сегменту незрозумілий. «Ми гадаємо, що він сумарно десь такого ж розміру, як і державний. Є розуміння, що вартість оренди дуже часто занижена», – говорить Соболев. 
• Земель сільськогосподарського призначення після запуску ринку землі. Для запуску земельних аукціонів потрібно змінити закон і оновити порядок їх проведення.
• Проблемних активів держбанків. Мова в тому числі, про безнадійні борги Привату та Ощадбанку, які вони передадуть до Фонду гарантування. Для запуску цього механізму потрібно уточнювати законодавство. 

Додаткові напрямки – підключення до платформи аукціонів з продажу арештованого майна та повноцінний запуск аукціонів з продажу деревини.