57 економічних реформ: здобутки влади у 4 кварталі 2021 року

Серед усіх регулювань експерти Індексу реформ виокремили 57 тих, які потенційно змінюють економічні «правила гри» в країні. Це суттєво більше, ніж у попередньому кварталі, — тоді ми нарахували 39 важливих змін.

Серед 57 реформ 52 мають позитивну оцінку, чотири отримали від експертів нуль балів, ще одна виявилася антиреформою. Середня оцінка події у четвертому кварталі, як і в попередньому, +1 бал з діапазону від +5 до -5.

Ключові зміни

У четвертому кварталі лише одна подія перетнула позначку у +2,0 бали, яка, на нашу думку, відділяє суттєві реформи від менш вагомих. На думку експертів, закон про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві впливає і на монетарну систему, і на бізнес середовище в державі, тож загалом він отримав високу оцінку +3,3 бала. Ще сім реформ зупинилися на позначці +2,0 бали. Нижче про ключові реформи четвертого кварталу.

Ринок землі та підтримка аграріїв

Головною реформою останніх місяців 2021 року став закон про створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (Індекс реформ 173, +3,3 бала), який покликаний пожвавити кредитування аграріїв. З відкриттям ринку землі потреба фермерів у фінансових ресурсах збільшилася, але банки не поспішали видавати їм кредити через відсутність достатньої застави та залежність доходів аграріїв від погоди, шкідників та інших погано передбачуваних чинників. Новостворений Фонд надаватиме гарантії повернення на 50% суми боргу на строк до 10 років. Це знизить ризики видачі кредитів для фінустанов і, за очікуваннями, збільшить обсяги кредитування. 

Ще однією довгоочікуваною зміну став закон 1720-IX про одночасний перехід права на землю і нерухомість (Індекс реформ 175, +2,0 бала). Він вирішує поширену проблему, коли об’єктом продажу є приватна нерухомість, що знаходиться на комунальній чи державній землі. Раніше новий власник нерухомості за складною процедурою мав ініціювати припинення оренди землі своїм попередником та оформити оренду на себе. Тепер новий власник автоматично набуватиме право користування чи володіння землею, на якій розташована нерухомість. 

Фінансові послуги та Нацбанк

Наприкінці року парламент ухвалив закон про страхування (Індекс реформ 175, +2,0 бали), який оновив попереднє застаріле регулювання, яке було ухвалено понад 25 років тому. З переходом страхових компаній під нагляд НБУ внаслідок прийняття закону про спліт у 2019 році виникла потреба уточнити правила їхньої діяльності. Новий закон впроваджує вимоги до корпоративного управління, управління ризиками, прозорості структури власності, оцінки стійкості та платоспроможності страховиків у відповідності з положеннями євродиректив Solvency 1 та Solvency 2.

Важливою зміною стала постанова НБУ, що вимагає від небанківських фінансових установи розкривати повну інформацію про вартість споживчих кредитів на вебсайті та в рекламі (Індекс реформ 170, +2,0 бала). Це актуальна регуляція, адже за «нестрашною» денною ставкою може ховатися річна ставка у 15000%.

Також у четвертому кварталі 2021 був ухвалений закон про вдосконалення діяльності НБУ (Індекс реформ 173, +2,0 бала), який врегульовує низку питань функціонування та взаємодії Ради та Правління НБУ, доповнює кваліфікаційні вимоги до членів цих органів та уточнює їхні повноваження, уповноважує Правління НБУ розробити Кодекс етики працівників. Також закон «скасовує обов’язок НБУ надавати уряду прогноз обмінного курсу гривні – це повністю відповідає загальній логіці політики гнучкого курсоутворення, якої дотримується НБУ останніми роками», пояснює Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень ICU.

Судова та правоохоронна система

Наприкінці року влада продовжувала долати наслідки одіозного рішення Конституційного суду 2020 року про неконституційність положень антикорупційного законодавства щодо декларування доходів та майна, яке стало найбільшою антиреформою за всю історію Індексу. Так, у листопаді президент підписав закон про приведення статусу НАБУ у відповідність із Конституцією (Індекс реформ 173, +2,0 бали). Зокрема статус органу було змінено з «державного правоохоронного органа» на «центральний виконавчий орган зі спеціальним статусом», а призначати його директора тепер буде не Президент, а Кабмін.

Кроком вперед стало ухвалення закону про медіацію (Індекс реформ 175, +2,0 бала), яка має стати альтернативою судового розгляду спорів. Тепер за взаємною згодою сторін медіацію можна буде застосовувати у будь-яких спорах, зокрема у кримінальних провадженнях.

Діджиталізація

Високу оцінку отримало полегшення зміни реєстрації місця проживання (Індекс реформ 174, +2,0 бала). Після ухвалення всіх підзаконних актів зареєструвати місце проживання можна буде онлайн або через додаток «Дія».

По нулях

За останні три місяці чотири документа отримали від експертів суперечливі оцінки та сумарну оцінку 0 балів. Серед них три закони – про запобігання надмірному впливу олігархів, про оподаткування резидентів «Дія Сіті» та зміни до закону про індустріальні парки – і одна постанова Кабміну.

✓ Зміни до закону про індустріальні парки (Індекс реформ 170, 0,0 бала) розширюють перелік стимулів для їхніх резидентів. Так, впроваджується повна або часткова компенсація відсоткової ставки за кредитами  для ведення діяльності у межах території парку та можливість отримати з бюджету безповоротну допомогу на будівництво доріг, ліній зв’язку, організацію водо-, електро-, газопостачання. Також  збільшений можливий діапазон розміру парку (з 15-700 до 10-1000 га). Експерти вважають, що цей закон може призвести до неефективного витрачання бюджетних коштів, як це неодноразово було раніше.

✓ Закон про запобігання надмірному впливу олігархів (Індекс реформ 172, 0,0 балів) передбачає створення реєстру олігархів та вимагає від олігархів щорічного подання електронних декларацій. Бізнесменам, які потрапили до реєстру, забороняється купувати об’єкти Великої приватизації та фінансувати політичні партії. Однак Руслан Сидорович, партнер Ario Law Firm, член Асоціації правників України, зазначає, що закон створює можливості для зловживань: «Спірним є покладення на РНБО функції прийняття рішення про визнання особи олігархом та внесення її до відповідного реєстру. Дискусійним є й питання віднесення особи до такої, що не має бездоганної ділової репутації. Зокрема через застосування до такої особи санкцій України. Виходить замкнене коло. Наприклад, РНБО вживає щодо людини санкції, і після цього застосовує до неї наслідки закону «про олігархів».  

✓ Закон про умови оподаткування резидентів «Дія Сіті» (Індекс реформ 176, 0,0 балів) визначає, що підприємства-учасники режиму можуть обрати одну з двох опцій сплати корпоративного податку — податок на виведений капітал 9% або податок на прибуток — 18%. Для працівників цих компаній діють спеціальні ставки податків: податок на доходи фізичних осіб — 5%, єдиний соціальний внесок — 22% від мінімальної зарплати, військовий збір — 1,5%. «Потенційні проблеми регуляції — це інституціоналізація галузевого підходу до оподаткування та нейтралізація найсильніших політекономічних гравців, які захищали можливість співпраці з ФОП 3 групи. Це може бути підготовкою до знищення фрілансу в інших галузях», – застерігає Володимир Дубровський, cтарший економіст та член Наглядової Ради CASE Україна.

✓ відмова від використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) підприємцями, що працюють в селах (Індекс реформ 176, 0,0 балів) є «логічним кроком, зважаючи на те, що оборот підприємців там рідко перевищує 167 мінімальних зарплат на рік, а якість інтернету не завжди достатня для застосування РРО», пояснює Ілона Сологуб, науковий редактор «Вокс Україна».

Антиреформа

У четвертому кварталі ми зафіксували лише одну антиреформу — постанову, що ліквідовує диспропорцію між зарплатами працівників і керівників медзакладів (Індекс реформ 175, -0,5 бала). Попри шляхетну мету — зниження нерівності та підвищення зарплат медпрацівників, вона має істотні недоліки — втручається у автономію медичних закладів та підриває ідею медичної реформи про самоуправління лікарень.

Що змінилося у ключових сферах?

У четвертому кварталі 2021 року ми зафіксували зміни у всіх сферах спостереження. Найбільше їх відбулося у бізнес середовищі — 17, найменше в енергетиці — 6. А ось за важливістю ухвалених нормативних актів попереду монетарна система.

Далі подивимось на сфери з найбільшим прогресом реформ.

Монетарна система

Наприкінці року ми зафіксували 15 важливих змін у монетарній сфері. 10 із них ініційовані Національним банком України, чотири — Верховною Радою, ще одна  — Кабінетом Міністрів України. 

Окрім згаданих вище регуляцій, у цій сфері відбулося ще кілька важливих змін. Зокрема Кабмін розширив програму «Доступні кредити 5-7-9%» на угоди фінансового лізингу (Індекс реформ 173, +1,5 бала) та надаватиме малому та середньому бізнесу підтримку у вигляді часткової компенсації фактичних витрат на сплату базової винагороди за такими договорами. 

НБУ врегулював розрахунки з використанням цінних паперів (Індекс реформ 174, +1,0 бал) та встановив вимоги до учасників ринку, які забезпечують такі розрахунки. Операції здійснюються за принципом «поставка цінних паперів проти оплати» з використанням Системи електронних платежів НБУ. Також Нацбанк ухвалив низку документів, що регулюють діяльність банків та інших фінансових установ. 

Були оновлені правила ліцензування та реєстрації (Індекс реформ 176, +1,3 бала), складання та подання звітності (Індекс реформ 174, +1,3 бала) небанківськими фінустановами, а також підходи до нагляду за небанківськими фінансовими групами (Індекс реформ 175, +1,0 бала). 

Банки отримали нові вимоги до перевірки джерел формування регуляторного капіталу (Індекс реформ 176, +1,3 бала), розрахунку мінімального розміру ринкового ризику (Індекс реформ 176, +1,8 бала), отримання права відкривати рахунки в іноземній валюті для Центрального депозитарію та клірингових установ (Індекс реформ 175, +0,5 бала). Також НБУ уточнив правила розкриття банківської таємниці (Індекс реформ 170, +1,0 бала) та впровадив вимоги щодо уникнення дискримінації при виплаті винагороди у банках (Індекс реформ 175, +0,5 бала).

Бізнес середовище

Тут ми виділили 17 важливих змін. Цього разу вісім реформ ініціювала Верховна Рада, сім — Кабінет Міністрів, по одній — НБУ та Міністерство інфраструктури. 

Низка реформ стосуються транспортної сфери. У грудні президент підписав закон про мультимодальні перевезення (Індекс реформ 175, +1,8 бала), який дозволяє за єдиним перевізним документом здійснювати перевезення кількома видами транспорту. Для покращення контролю за перевізниками Мінінфраструктури запустило штрихкодування всіх дозволів для перевізників (Індекс реформ 176, +1,0 бала). Раніше водії самостійно заповнювали дозволи, тепер дозвіл видаватиметься відразу з назвою перевізника, транспортного засобу та нанесеним штрихкодом. Наприкінці року також був підписаний закон, що змінює принципи ціноутворення у дорожній галузі (Індекс реформ 175, +1,0 бала). Держава відмовилася від людино-годин та радянських нормативів, натомість передавши право створити власну систему ціноутворення Міністерству інфраструктури, яке відповідає за будівництво доріг. 

У цій сфері ми зафіксували і кілька секторальних змін.

Закон про реформування підприємств оборонно-промислового комплексу (Індекс реформ 170, +1,0 бала) перетворює Державний концерн «Укроборонпром» на акціонерне товариство, а підприємства, що входять до його складу — на господарські товариства. Також він запроваджує принципи корпоративного управління оборонними підприємствами відповідно до рекомендацій ОЕСР. 

Закон про прискорену реєстрацію ліків (Індекс реформ 173, +1,3 бала) дозволяє таку реєстрацію лікарських засобів, вакцин та інших препаратів для екстреного застосування під час надзвичайних ситуацій та карантину. 

Закон про гармонізацію законодавства у сфері виробництва дитячого харчування (Індекс реформ 173, +1,3 бала) встановлює вимоги до якості дитячого харчування, зокрема забороняючи використовувати при його виробництві ароматизатори, барвники, консерванти, описує значення термінів, що стосуються дитячого харчування, а також обмежує можливості для його реклами: після введення закону в дію така реклама буде дозволена лише у спеціалізованих виданнях за умови наукової обґрунтованості тверджень у рекламі. 

Зміни у закон про рекламу (Індекс реформ 170, +1,0 бала) дають визначення понять «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі» і забороняють використовувати таку рекламу.

Державне управління

За три місяці влада ухвалила дев’ять реформ у сфері державного управління. Сім з них ініціювала Верховна Рада, по одній — Кабінет Міністрів і Президент. Серед ключових змін, — окрім вищезгаданих законів про медіацію та НАБу, а також онлайн реєстрацію місця проживання, — закони про електронні реєстри, а також про механізми повернення майна власнику у випадку скасування його арешту та передачі в управління Національному агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

Закон про публічні електронні реєстри (Індекс реформ 175, +1,0 бала) впроваджує поняття «базові реєстри» (тобто ті, що містять ключову інформацію про українців) та розділяє їхні «зони відповідальності». Наприклад, першоджерелом коректного імені, прізвища, віку людини буде Єдиний демографічний реєстр. Цей закон є важливим для переходу України на цифровий перепис, який уже був анонсований Кабміном. 

Зміни до закону про АРМА (Індекс реформ 176, +0,5 бала) усувають існуючі неточності та створюють можливість повернення майна власнику, у разі якщо прокурор чи суд скасував арешт майна та його передачу Національному агентству з розшуку та менеджменту активів.

Хто більший реформатор?

У четвертому кварталі лідером в ухваленні реформ стала Верховна Рада — 23 регуляції, на другому місці Кабінет Міністрів — на його рахунку 20 важливих постанов, на третьому місці НБУ — 11 постанов, по одній реформі — на рахунку Президента, Міністерства освіти та науки і Міністерства інфраструктури. 

У порівнянні з попереднім кварталом у четвертому кварталі 2021: 

• кількість важливих нормативних актів збільшилася на третину (з 39 до 57 за квартал);
• середня оцінка раунду збільшилася з 0,7 до 0,8 бала; 
• середня оцінка події лишилася на позначці +1 бал з діапазону від -5 до +5. 

Наприкінці року урядовці та парламентарі ініціювали багато секторальних реформ. У фокусі уваги опинилися фінансова сфера, ринок землі, транспортна сфера, де ми зафіксували найбільший поступ. Однак були і провали. Суттєві ризики зловживань владою і державними коштами несуть у собі закони про запобігання надмірному впливу олігархів та нові стимули для створення індустріальних парків. Спроба запровадити для малого бізнесу реєстратори розрахункових операцій поки зіштовхується з інфраструктурними та технічним проблемами, тож пом’якшення вимог до їх використання виглядає необхідним, але недостатнім кроком. М’яка спроба інституалізувати діяльність IT-спеціалістів через «Дія Сіті» також викликає перестороги у експертів, адже надмірний тиск на цю сферу може призвести до еміграції спеціалістів замість додаткового наповнення бюджету. 

У 2022 році владі важливо не втратити баланс між посиленням вимог до бізнесу задля зменшення тіньового сектору і створенням комфортного регуляторного середовища для підприємців.