У рамках конференції «ЄС. АЛЕ Є ОДНЕ АЛЕ» відбулася панельна дискусія «Співтворці змін: міжнародна співпраця в час великих трансформацій», присвячена ролі неурядових організацій у процесах європейської інтеграції України. У дискусії взяли участь Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», та Олеся Залуська, директорка з розвитку економічного співробітництва Mercy Corps в Україні. Модерувала панель Тетяна Пасова з Укрінформу.
Дякуємо Богдану Максимцю, комунікаційному менеджеру, та Дарії Колодяжній, дата-аналітикині «Вокс Україна», за підготовку матеріалу на основі виступу Інни Підлуської та Олесі Залуської.
Подію організувала ГО «Вокс Україна» за підтримки The National Endowment for Democracy (NED) 23 травня 2025 року. Переглянути запис конференції можна за посиланням.
Розмова почалася з нагадування Інни Підлуської про одне із важливих досягнень України на початку повномасштабної війни. «Україна здивувала весь світ і, мабуть, себе, консолідувавши свої зусилля і заповнивши опитувальник [для отримання статусу кандидата до ЄС] за місяць», — сказала пані Інна.
Секрет цього успіху — в потужній роботі громадянського суспільства. «Внесок громадянського суспільства у те, щоб Україна провела реформи, необхідні, щоб одержати таку можливість, величезний. Його дійсно складно переоцінити», — підкреслила представниця міжнародного фонду.
Саме тому Міжнародний фонд «Відродження» запустив нову програму з промовистою назвою: «Вступаємо в ЄС разом», або англійською «Whole-of-Society Accession» — «Вступ усім суспільством».
Філософія маленьких змін
Олеся Залуська з Mercy Corps підхопила цю думку, розповівши про практичну роботу з тими, хто найбільше потребує допомоги. «Mercy Corps — це міжнародна гуманітарна організація, яка працює в 40 країнах. В Україну ми повернулися після початку повномасштабного вторгнення й одразу скерували свої зусилля на найбільш постраждалих».
Організація реалізує аграрну програму на 65 млн доларів за підтримки фонду Говарда Г. Баффета: «Ми надаємо підтримку від 3 до 150 тис. доларів як зовсім малим фермерам, які виробляють продукцію для себе, так і трохи більшим», — пояснила Залуська.
Але головне не в цифрах, а в філософії: «Великі трансформації складаються з маленьких змін». Як приклад представниця Mercy Corps навела маленький косметичний бренд, який релокувався з Бучі до Львова і нещодавно отримав сертифікацію для експорту на європейський ринок.
Коли фермери бояться реєструватися
Один із головних викликів — психологічний опір змінам, особливо в традиціоналістському аграрному секторі. Залуська розповіла про державний аграрний реєстр, який допомагають запроваджувати європейські проєкти:
«Такі реєстри існують в усіх європейських країнах. Але в Україні такий реєстр тільки впроваджується, і реєстрація в ньому для фермерів добровільна. Звісно, є певний опір новому, коли фермери не розуміють, для чого їм там реєструватися. Є й страх, що реєстрація може принести більше проблем, ніж користі».
Проте є і позитивні зрушення: «Коли ми видаємо гранти і допомогу фермерам, то вони оновлюють свої бізнес-плани. І тут починається зміна менталітету і гра вдовгу».
Три дорожні карти до Європи
Поки одні працюють на місцях, інші готують системні зміни на національному рівні. Інна Підлуська поділилася новиною: «Минулого тижня [14 травня] Україна зробила надзвичайно важливий крок. Уряд України затвердив і передав Європейській комісії три дорожні карти за надзвичайно важливими напрямками: верховенство права, реформа державного управління і зміцнення демократичних інституцій».
І знову не без участі громадянського суспільства. «Коли були сформовані 36 робочих груп на рівні уряду з підготовки до проходження скринінгу, в усіх групах були представники організацій громадянського суспільства».
Правило «4С» та вихід USAID
Підлуська сформулювала принцип роботи з підготовки вступу до ЄС: «Все, що ми намагаємося підтримувати в напрямку європейської інтеграції, можна описати так: системність, стратегічність, синергія, співпраця».
Але є й виклики. Залуська відверто визнала проблему, про яку переважно мовчать: «Міжнародна допомога вже зменшується. Мені здається, що всі відчули це з колапсом USAID. Тепер треба більше розраховувати на себе. Організаціям варто переходити до самозарадності (self-reliance)».
Бізнес зараз дещо пасивний
На думку Залуської, сьогодні бізнес не дуже цікавиться, як на нього вплине євроінтеграція. «Я би рекомендувала [підприємцям] приділити ресурси і увагу тому, які негативні наслідки можуть бути. Варто розуміти як позитивні, так і негативні наслідки вступу», – порадила вона.
А для тих, хто готується до вступу до ЄС, є «пряник»: «Сьогодні я була на зустрічі з одним із європейських проєктів. Вони кажуть, що орієнтовно в 2028 році прийде допомога Європейського Союзу. Бізнес, що не зареєстрований і не готовий отримати ці гроші, не зможе їх отримати миттєво».
Отже, європейська інтеграція — це не абстрактний політичний процес, а щоденна робота тисяч людей від Києва до найвіддаленіших сіл. І успіх залежить від того, наскільки вдасться об’єднати зусилля держави, бізнесу та громадянського суспільства.
Фото: Катерина Лащикова
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
