Контрнаступ України офіційно розпочався. Під час розгортання подій багато людей запитують, як завершиться війна Росії проти України, начебто це фільм із заздалегідь визначеним фіналом. Натомість ми маємо ставити інше запитання: «Як має закінчитися війна і що ми можемо зробити, щоб досягти цього?» На щастя, є дуже проста відповідь на обидві частини цього запитання. Війна має закінчитися відновленням територіальної цілісності України (включно з виходом Росії з Криму) та наданням надійних гарантій безпеки Україні для стримування нападів з боку Росії в майбутньому. Щоб досягти цього, потрібна значна, систематична та своєчасна військова допомога Україні та військова поразка Росії в тій чи іншій формі.
Щоб зрозуміти, чому необхідна повна перемога України, давайте розпочнемо з альтернативного «рішення». Росія постійно стверджує, що Захід «підливає олії у вогонь», надаючи Україні зброю. Люди, які вірять у цю версію, вважають за потрібне зменшити або повністю припинити військову допомогу Україні. Вони приховано чи відкрито припускають, що без підтримки Заходу Україна та Росія вестимуть переговори, прийдуть до якогось болючого, але необхідного, компромісу й мир буде відновлено. Інші з табору «нічого крім переговорів» просто стверджують, що боротьба ніколи не є відповіддю, тож Україна має понад усе прагнути переговорів із Росією. Оскільки війна відбувається на українській території а, отже, Росія може її завершити в будь-який час, просто вивівши свої війська, люди з табору «боротьба ніколи не є відповіддю» неявно перекладають відповідальність на Україну, щоб та зробила будь-які поступки зі свого боку, необхідні, щоб Росія припинила атаки.
Сценарій, в якому Україна та Росія роблять взаємні поступки та в ході перемовин досягають тривалого миру, є нереалістичним з двох ключових причин. По-перше, українці не припинять боротьбу за свободу навіть якщо Захід перестане надавати військову допомогу. Росія скоїла занадто багато воєнних злочинів і проявила себе надто жахливим сусідом, щоб більшість українців замислювалися про капітуляцію. Збройний опір радянським військам на заході Україні тривав принаймні 10 років після 1945 року, і тому навіть якщо якісь території будуть передані Росії, партизанська війна триватиме. Справжній мир за такого сценарію є малоймовірним. І хто може закинути українцям небажання здаватися? Спроби досягти миру, примушуючи Україну робити поступки Росії, подібні до тиску на жертву зґвалтування, щоб вона одружилася зі своїм ґвалтівником, щоб потім стверджувати, що проблему вирішено. Це огидно, неетично і, в найкращому випадку, відбілює ситуацію, залишаючи фундаментальне правопорушення безкарним.
Друга, важливіша, причина, чому такий сценарій не втілиться в осяжному майбутньому, полягає в тому, що Росія не виявляє жодних ознак готовності відмовитися від своїх максималістських цілей щодо України. Крім амбіцій відновити імперію, Кремль фундаментально боїться ідеї демократичної, прозахідної України. Те, що внаслідок війни Росія може здобути фактичний контроль над країною з 40-мільйонним населенням, має викликати жах у кожного, хто стежить за злочинами Росії в Україні та її репресивною внутрішньою політикою. Однак за відсутності зовнішнього опору чи радикальних внутрішніх змін немає жодних ознак того, що Росія погодиться на менше. Наприклад, єдиними відкритими критиками в Росії, яким не затуляють рота, є ультранаціоналістичні блогери та інші особи, які стверджують, що Росія не робить достатньо, хто бажає, щоб Росія формально оголосила війну, провела повномасштабну мобілізацію а подекуди й використала ядерну зброю. Пропаганда, яка роками отруювала російські мізки, взяла все під повний контроль з лютого 2022 року, тож більшість росіян наразі або є «істинно віруючими», або занадто бояться висловлювати свою думку. Росія мілітаризує свою економіку, що свідчить про підготовку до тривалої війни. Немає жодних ознак деескалації заявлених цілей Росії в Україні, і ніхто не визначив реалістичний спосіб змусити Росію змінити свою риторику, яка не передбачає військової поразки Росії.
Тому існує величезна прірва між тим, чого вимагає Росія для досягнення миру (по суті, повної капітуляції України) та тим, що було б прийнятним для України (виведення всіх російських військ з міжнародно визнаної української території). Світ не має бути байдужим до того, який із цих сценаріїв реалізується. Будь-що менше, ніж цілковита перемога України, буде дуже небезпечним, оскільки це стане сигналом для потенційних агресорів, що вони можуть «виграти» щось, якщо лише будуть наполегливими та достатньо нахабними. Те, як ідуть справи у Росії, і яку підтримку отримує Україна, має значення для розрахунків Китаю щодо можливості вторгнення на Тайвань, тобто сценарію, який може легко спровокувати Третю світову війну. Надання Україні більшої кількості зброї зробить ядерну конфронтацію менш (а не більш!) імовірною.
Всупереч думкам деяких людей, цю війну продовжує не те, що світ надає Україні забагато зброї, а те, що зброю надають недостатньо швидко. Так, Росія напевно сподівається, що Трамп переможе на виборах у США 2024 року та розверне політику підтримки України в протилежний бік. Заклики до України відмовитися від своєї боротьби заради того, щоб укласти угоду з Росією, не принесуть тривалого і справедливого миру, а лише збільшить імовірність війни в Україні та в інших регіонах.
Як можна досягнути поразки Росії на полі бою? Найчистішою перемогою було б вигнання Україною російських військ з української території силою, і це – найлегший шлях до перемоги, яку світ може допомогти забезпечити. Цілком можливо, однак, що Росія здасться або буде змушена здатися навіть до того моменту, коли нога останнього російського солдата покине українську землю. Якою саме Росія постане після такої поразки, незрозуміло. Але вона, безумовно, буде кращою Росією з точки зору співіснування, аніж Росія-переможець.
Хоча всі, включно з українським народом, бажали б закінчення війни, те, як вона завершиться, є надзвичайно важливим. Не забуваймо, що Росія безсоромно порушувала й продовжує порушувати безліч міжнародних угод, яких вона обіцяла дотримуватися. Не забуваймо, що війна в Україні не є громадянською війною, коли часом є невизначеність щодо того, хто правий. Пам’ятаймо, що перемога України зрештою буде перемогою і для звичайних росіян. Єдиними, хто програє в разі поразки Росії, будуть ті, хто є частиною кримінального російського режиму, та інші потенційні агресори.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
