Озброєння України – це найкраща інвестиція у майбутнє цивілізованого світу, навіть у короткостроковій перспективі

Озброєння України – це найкраща інвестиція у майбутнє цивілізованого світу, навіть у короткостроковій перспективі

Photo: ua.depositphotos.com / wirestock_creators
18 Липня 2023
FacebookTwitterTelegram
1635

Спільні зусилля, яких доклали західні демократії для підтримки України після повномасштабного вторгнення росії на початку 2022 року, викликають захват. Наразі тридцять дві країни надали військову допомогу, деякі з них – в обсязі 0,5-1,0% свого ВВП 2022 року, аби допомогти Україні подолати агресора. Однак, деякі спостерігачі почали говорити про те, що партнери витрачають забагато коштів на військову підтримку України, тоді як їхня економіка страждає від прискорення інфляції та сповільнення економічного зростання. Наше дослідження показало, що міжнародна допомога Україні, крім наближення перемоги та, зрештою, забезпечення «дивідендів миру» для всього світу, коштує нашим союзникам набагато менше, ніж здається з першого погляду.

Військова допомога Україні: Марафон партнерства

В умовах агресивних дій росії, включаючи анексію Криму та окупацію частини Донбасу, військова допомога Україні з 2014 до 2021 року залишалася відносно скромною. До початку повномасштабної війни у 2022 році Сполучені Штати, наприклад, надали допомоги на підтримання безпеки України не більше ніж на 2,5  млрд дол. США (Arabia et al., 2023; Mackinnon and Detsch, 2021). Звіт парламенту Сполученого Королівства про військову допомогу Україні у 2014–2021 роках констатує, що  британський уряд за період 2015–2017 років, окрім різноманітного навчання, надав Україні нелетального військового обладнання на суму лише 2,2 млн фунтів. Уже після того, як росія у 2021 році почала активно накопичувати свої війська біля кордону, Велика Британія та Україна підписали Міжурядову рамкову угоду про сприяння спільним проєктам з розвитку військово-морських потужностей України, на які було виділено 1,7 млрд фунтів (Mills, 2022).

Ситуація докорінно змінилася після повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року, хоча західні партнери ще певний час звикали до думки про необхідність підтримання України зброєю. Відповідно до оцінок Кільського інституту світової економіки загальні зобов’язання з військової допомоги Україні протягом 2022 року досягли приблизно 66,5 млрд доларів США*. Ця сума охоплює вартість обіцяної зброї, навчання, допоміжних послуг та фінансування для закупівлі товарів військового призначення. Хоча цифри видаються вражаючими, особливо порівняно з розміром економіки України та попередніми пакетами допомоги, це становить лише близько 5% сукупних витрат на оборону країн-донорів у 2022 році за даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (далі – SIPRI). Водночас існує значна відмінність в обсягах допомоги Україні серед партнерів порівняно з їхнім валовим внутрішнім продуктом та оборонними бюджетами. Зокрема, країни, що відчувають безпосередню загрозу від росії, насамперед Латвія та Естонія, виділили значно більшу частину своїх ресурсів на військову підтримку України (Рисунок 1).

* Тут і далі ми використовуємо дані Кільського інституту світової економіки доступні на час написання дослідження. В міру надходження нової інформації Кільський інститут переглядає свої дані. Такий перегляд не змінює основних результатів нашого дослідження.

Ціна програшу України у війні буде величезною. Окрім мільйонів втрачених життів, це призведе до подальших війн у Європі та в інших частинах світу, оскільки мета росії – відновити російську імперію в кордонах СРСР, а, можливо, й поза ними. Інші авторитарні режими (із явною чи прихованою підтримкою росії та/або Китаю) також будуть заохочені нападати на своїх сусідів. З економічної точки зору це призведе до втрати “мирних дивідендів” та різкого падіння світового добробуту в майбутні десятиліття.

Отже, допомога Україні перемогти якнайшвидше сприятиме безпеці та економічному зростанню в довгостроковій перспективі. Втім, і в короткостроковій перспективі, як ми показуємо нижче, військова допомога Україні стимулюватиме економічне зростання, а відповідно, буде набагато менш витратною, ніж можна припустити, дивлячись на суми зобов’язань. 

Економічний ефект доміно: дослідження фіскальних мультиплікаторів військової допомоги для України

В економічній сфері прислів’я «як гукнеш, так і відгукнеться» справедливе в буквальному сенсі. Значна частина кожної гривні, витраченої урядом, як правило, осідає всередині країни, створюючи підґрунтя для концепції фіскального мультиплікатора – відношення зміни обсягів ВВП до обсягу державної інтервенції. Витрати на оборону також не ізольовані від економіки: деякі дослідники стверджують, що для цього виду державних витрат характерний додатний та тривалий мультиплікатор (див., наприклад, Sheremirov and Spirovska, 2022; Auerbach and Gorodnichenko, 2012; або Gerchet and  Will, 2012). Це означає, що кожна грошова одиниця, витрачена в оборонному секторі, має потенціал генерувати додатковий ВВП через різні канали.

У роботі Chebanova et al. (публікація очікується у 2023 році) ми кількісно оцінили вплив шоку військових витрат на ВВП країн, які надали військову підтримку Україні у 2022 році (згідно з даними, зібраними Кільським інститутом світової економіки). Наслідуючи методологію Sheremirov and Spirovska (2022), ми розширюємо аналіз, щоб охопити нещодавній період фіскальної експансії, пов’язаної з повномасштабною війною в Україні, а також довший період після першого російського вторгнення в Україну в 2014 році. Ми виявили, що збільшення військових витрат країн-донорів на 1 долар пов’язане зі збільшенням виробництва на 0,65 долара протягом того самого року, коли відбуваються військові витрати. Очікується, що найбільший вплив витрат на оборону виявиться за один-два роки і досягне 0,79–0,87 долара, хоча кумулятивний вплив повністю не зникне навіть через п’ять років після здійснення витрат. 

Деякі дослідження послідовно показують, що мультиплікатори, пов’язані з інвестиційними витратами, значно вищі, ніж мультиплікатори, пов’язані зі споживчими витратами (див., наприклад, Aschauer (1989), який оцінює позитивний довгостроковий вплив державних інвестицій на продуктивність). Передаючи зброю Україні, наші партнери оновлюють свій арсенал та розширюють військову інфраструктуру. Тому можна очікувати, що частка інвестицій в оборонних видатках партнерів буде значною. Більше того, численні дослідження підкреслюють існування вищих фіскальних мультиплікаторів у періоди економічної рецесії, яку багато прогнозистів розглядають як ключовий ризик для світової економіки в найближчому майбутньому. 

Отже, в економічному аспекті військова допомога Україні – це не втрати країн-донорів. Зростання військових видатків у країнах-партнерах у 2022 році очікувано генеруватиме додатковий ВВП щонайменше в наступні п’ять років, що частково компенсує їхні витрати на підтримку України.

Більше, ніж числа: додаткові  переваги посилення обороноздатності України

Існує ще низка прагматичних причин підтримати Україну зброєю та іншими товарами й послугами, пов’язаними з обороною. Ці ефекти другого порядку, можливо, складніше оцінити кількісно, але їхню значущість не варто недооцінювати.

Обмін військовим досвідом. Кілька високопоставлених військових із країн НАТО (1, 2) підкреслили, що українська армія стала найдосвідченішою військовою силою принаймні на європейському континенті. Партнери України розширили існуючі та відкрили нові навчальні програми для українських військових з початку 2022 року. Наприклад, місія військової допомоги ЄС, створена в листопаді минулого року, має на меті підготувати до 15 000 військовослужбовців Збройних Сил України протягом двох років. Під час таких навчальних програм відбувається й обмін досвідом, оскільки військові армії союзників також вчаться в українських захисників. Ці знання безперечно підвищать безпеку країн НАТО, що може знизити їхні премії за ризик. 

Кращий розподіл ресурсів в оборонному секторі після випробувань зразків озброєння в бойових умовах. Нещодавнє успішне перехоплення нібито «непереможних» ракет «Кинджал» системами протиракетної оборони Patriot, що були створені кілька десятків років тому, та інші подібні випадки надають коаліції західних країн цінну інформацію про переваги й обмеження їхнього арсеналу. Така інформація дає змогу постійно вдосконалювати й оновлювати майбутні оборонні стратегії. Зокрема, визначення найефективнішої зброї серед тієї, яку країни-партнери передають Україні, дозволить їм сконцентруватися на виробництві саме таких видів озброєнь під час модернізації їхніх армій. Це дозволить уніфікувати арсенали різних країн та скористатися відповідною економією на масштабах. 

Імпульс для великих експортерів зброї. Успіх на полі бою зброї, виробленої країнами НАТО та їхніми союзниками, може відіграти ключову роль у забезпеченні нових контрактів для відповідних компаній ВПК. Оскільки перевага цієї зброї стає все більш очевидною, ціни акцій великих виробників озброєння підскочили з початку повномасштабного вторгнення. Так, у період з 18 лютого 2022 року по 12 червня 2023 року ціни акцій найбільших компаній союзників відповідно до даних SIPRI виросли від 18% (Lockheed Martin Corp., США) до 62% (Leonardo S.p.a., Італія). Для порівняння, за той самий період S&P 500 знизився на 0,2%, а ключовий британський індекс FTSE 100 виріс усього на 0,8%.

Попит на продукцію цих компаній виросте не лише через те, що союзники України модернізуватимуть своє озброєння одночасно із наданням не дуже нової зброї Україні, але також і через те, що деякі країни відмовляться від закупівлі російської зброї на користь західної. Наприклад, Індія у 2018-2021 роках закупила близько 44% своєї імпортної зброї у Росії (дані SIPRI). Оскільки деякі угоди щодо поставок зброї, які Росія уклала до повномасштабного вторгнення, значно протерміновані й потенційно навіть зупинені, Індія активно диверсифікує імпорт зброї. На нашу думку, вона радше перейде на зброю західного виробництва, а не китайську. Справді, кілька місяців тому Індія та Італія підписали меморандум про співпрацю. 

Вищі інвестиції в дослідження та розробки (R&D). Як влучно, хоча й дещо цинічно, зауважив британський журнал The Economist (2023), «війна стане  бойовою лабораторією для випробування нових ідей». Дійсно, необхідність оновити арсенал зброї має стимулювати науково-дослідницьку діяльність, яка може сприяти довгостроковому зростанню продуктивності – й не лише в оборонній галузі. Так, Steinwender  et al. (2019) показали, що для країн ОЕСР, до яких належать більшість союзників України, зростання досліджень і розробок у сфері оборони на 10% веде до збільшення витрат на дослідження і розробки у приватному секторі на 4% з ефектом перенесення (spillover) між країнами.

Багато науково-дослідницьких проектів реалізуються спільно кількома країнами. Наприклад, ракети Storm Shadow, які виявилися дуже ефективною зброєю в руках українських захисників, стали результатом співпраці Великої Британії та Франції. Раніше цього року Японія, Велика Британія та Італія оголосили про створення спільного проєкту з розроблення винищувачів нового покоління. Чим більше виникатиме таких ініціатив, тим потужнішим буде ефект перенесення технологій між країнами та галузями, що посилить економічні зв’язки та підвищить продуктивність. 

Висновки

Протягом багатьох років росія випробовувала наявну структуру світової безпеки на міцність, але 24 лютого 2022 року країна-агресор повністю зруйнувала цю структуру. З огляду на теперішній вирішальний етап в історії людства партнери України більше не можуть дозволити собі ігнорувати зміни в архітектурі світової безпеки. Перше вторгнення росії в Україну в 2014 році не надало необхідного поштовху для посилення обороноздатності у світі. Велика кількість країн членів НАТО, зокрема такі ключові країни, як Німеччина, Франція та Нідерланди, не досягали встановленого альянсом мінімального порогу витрат на оборону на рівні 2% ВВП протягом останнього десятиліття. Таке повсюдне самозаспокоєння щодо ризиків, які створює росія, також призвело до обмеженої військової допомоги Україні протягом 2014–2021 років. 

Ціна створення нової структури глобальної безпеки є надзвичайно високою. Згідно з моделюванням журналу The Economist, унаслідок вторгнення росії в Україну та зростання напруги між Китаєм і Тайванем глобальні витрати на оборону можуть вирости на 200–700 мільярдів доларів (9–32%) на рік. Однак ліберальні демократії можуть зменшити свої загальні майбутні витрати, надавши Україні зброю та фінансову допомогу в цей доленосний момент. Як влучно зауважив Gorodnichenko (2023), ціна стримування російських військ в Україні значно менша за ту, яку мав би заплатити Захід, якби Україна зазнала поразки. 

Фактично, наш аналіз показує, що вартість підтримки України для західних економік набагато менша за оголошені суми через ефект мультиплікатора та низку позитивних екстерналій. Наразі ключові партнери України, здається, почали це розуміти. Згадуючи звернення Президента Зеленського до парламенту США, спікер Конгресу Ненсі Пелосі наголосила, що надання підтримки Україні – «це не про благодійність; йдеться про безпеку». Дійсно, зміцнення спроможності України в цей вирішальний момент не лише гарантує довгостроковий мир на європейському континенті, а й може утримати інших диктаторів, особливо тих, які володіють ядерною зброєю, від ведення жорстоких війн проти своїх сусідів. Наразі перед Заходом постає таке запитання: якою є приведена вартість довгострокової безпеки для вас?

Застереження: погляди та думки, викладені в публікації, належать авторам і не обов’язково відображають офіційну позицію Національного банку України.

Автори
  • Марія Чебанова, керівниця з питань цифровізації фінансової системи Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ
  • Олександр Фарина, начальник відділу досліджень Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний