До 215 випуску (номер випуску до аудиту — 208) Індексу реформ за період з 19 червня по 2 липня потрапило 7 реформ. Загальна оцінка Індексу реформ склала +0,9 бала з діапазону можливих значень від -5 до +5 (у минулому випуску його значення було +0,3 бала). Три нові регуляції отримали від експертів оцінку +2 бали, яка відділяє більш значні зміни від менш помітних.
Закон щодо обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції з рф, Білорусі та тимчасово окупованої території України, + 2 бали
Наприкінці червня президент підписав закон 2309, який забороняє імпорт видавничої продукції з держави-агресора рф, а також Білорусі і тимчасово окупованої території України. До речі, є шанси, що скоро і Білорусь визнають державою-агресором, депутати вже подали до Ради законопроект про це.
Внесені зміну у закон про видавничу справу. Раніше видавнича продукція з вищеназваних країн могла розповсюджуватися за наявності дозволу Держкомтелерадіо. Тепер обмеження стали суворішими – заборонено ввезення такої продукції, а також видань, що містять твори авторів, які після 1991 року були громадянами рф, окрім тих, хто потім отримав громадянство України і відмовився від російського.
У березні минулого року схоже обмеження було запроваджено наказом Держкомтелерадіо. Згідно з ним в Україні зупинили дію чинних та видачу нових дозволів на ввезення видавничої продукції з території держави-агресора.
Натомість російськомовні видання, які не підпадають під вищенаведені обмеження, можуть ввозитися за наявності дозволу. Всі ці правила не стосуються ввезення у багажі до 10 примірників видавничої продукції, якщо вона не включена до Реєстру видавничої продукції антиукраїнського змісту.
Наразі закон перебуває на розгляді у ЄС для оцінки його впливу на виконання зобов’язань України у сфері захисту прав національних меншину контексті заявки України на членство в Європейському Союзі.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Коментарі експертів
Роман Головенко, керівник правових проєктів ГО «Інститут масової інформації»:
«Логіка законодавця в тому, що видавнича продукція з країни-агресора з високою ймовірністю може містити російську пропаганду. Те саме стосується видавничої продукції російських авторів і з дещо меншою імовірністю — російськомовної продукції загалом. Це наслідок того, що не лише російська держава воює з Україною, а й російське суспільство ставиться до нас як до людей “другого сорту”. Тому прийняття законопроєкту можна вважати виправданим.
Але є кілька проблем. Загальна — це перехід аудиторії в мережу Інтернет, де вона й надалі може споживати російський контент, хоча чимало сайтів з рф у нас заблоковані. Конкретно в даному Законі проблема з широким поняттям видавничої продукції. Адже під нього може підпадати й преса, і книги. Якщо брати аспект саме російськомовної продукції, то в Законі варто було б уточнити, що він або не поширюється на пресу, або щодо неї застосовується окрема процедура оцінки змісту. Для отримання дозволу на ввезення в Україну видавнича продукція російською мовою має не містити антиукраїнського змісту. Проте зміст книги оцінити простіше, тоді як зміст газети чи журналу в кожному випуску буде іншим. Закон не містить конкретики щодо процедур надання дозволу на ввезення в Україну російськомовної преси й чітко не виводить пресу з-під своєї дії».
Микола Гринишак, адвокат, юрист Громадської організації «Платформа прав людини»:
«19.06.2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України».
В пояснювальній записці до законопроєкту, його ініціатори зазначили, що держава зобов’язана надійно захистити свій культурно-інформаційний простір від російської пропаганди та загалом негативного впливу росії.
Звичайно в умовах широкомасштабної збройної агресії, впровадження заборон чи обмежень щодо агресора є цілком логічним та обґрунтованим.
Що ж до змін – даним законом було викладено статтю 28-1 в новій редакції, відповідно до якої, забороняється ввезення та розповсюдження в Україні видавничої продукції, що має походження або виготовлена чи випущена у світ (та/або ввозиться з території держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України), а також книжкових видань, що містять твори, автори яких є або були у будь-який період після 1991 року громадянами держави-агресора.
Дана заборона не розповсюджується на твори колишніх громадян держави-агресора, які є (або на момент смерті були) громадянами України і не мають (або на момент смерті не мали) громадянства держави-агресора. Також, під заборону не підпадає продукція, що має походження або виготовлена та випущена у світ на тимчасово окупованій території України до її окупації.
Окрім того, цим Законом також чітко передбачається, що під вказані обмеження не підпадає видавнича продукція, яка ввозиться фізичними особами не з метою розповсюдження, та обов’язково, за умови дотримання сукупності таких вимог: 1) ввезення видавничої продукції здійснюється в ручній поклажі або супроводжуваному багажі; 2) загальна кількість видавничої продукції не перевищує 10 примірників; 3) видавнича продукція не включена до Реєстру видавничої продукції антиукраїнського змісту.
Закон запроваджує також дозвільну процедуру на ввезення і розповсюдження видавничої продукції випущеної державною агресором, та передбачено виключний перелік документів, необхідний для отримання такого дозволу. Встановлено 10-денний строк на видачу дозволу (або на відмову у видачі дозволу), з моменту отримання уповноваженим державним органом необхідних документів від заявника.
Разом з тим, за ввезення чи розповсюдження продукції що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України (а також антиукраїнської продукції), без відповідного дозволу, про який йдеться вище, передбачається накладення штрафу у розмірі десяти мінімальних заробітних плат (на сьогодні це 67000 грн.) за кожен наступний такий випадок, а сама продукція вилучається з обігу».
Світлана Остапа, заступниця шеф-редактора «Детектор медіа»:
«Цей закон має захистити українське книговидання і книгорозповсюдження від російського впливу.
Раніше видані дозволи на ввезення і розповсюдження такої продукції скасовуються. Для видань, виданих мовою держави-агресора, що ввозяться з інших країн, запроваджується дозвільний порядок ввезення, який досі діяв для видань, що ввозяться з рф.
Дозвільна процедури передбачає контроль відповідності цих видань вимогам законодавства України, перш за все їх перевірятимуть на наявність антиукраїнської пропаганди.
Забороняється випуск, ввезення, розповсюдження в Україні книжкових видань, що містять твори авторів – громадян рф. Ця заборона не поширюватиметься на книги, видані в Україні до 1 січня 2023 року.
В Україні з 1 січня 2023 року книги видаватимуться і розповсюджуватимуться державною українською мовою, мовами корінних народів України і офіційними мовами Європейського Союзу. Книги іншими мовами можуть видаватися і розповсюджуватися, якщо вони видані мовою оригіналу.
Перекладна література має видаватися і розповсюджуватися в перекладах на українську мову або будь-яку офіційну мову Європейського Союзу чи мову корінного народу України.
Головним органом виконавчої влади, який буде виконавцем закону став Держкомтелерадіо. До повномасштабного вторгнення і вступу в дію закону, який забороняє імпорт книг з росії та Білорусі та видання творів російських авторів, Держкомтелерадіо мав справу з імпортом та розповсюдженням видавничої продукції держави-агресора. Тепер предмет регулювання зміниться. Комітет матиме справу з імпортом та розповсюдженням видань, випущених у світ державною мовою держави-агресора, що ввозяться з території інших країн, незаконно ввезеною продукцією держави-агресора та Республіки Білорусь, продукцією антиукраїнського змісту.
На Держкомтелерадіо покладається ведення Реєстру видавничої продукції антиукраїнського змісту. Реєстр формуватиметься за результатами реалізації дозвільної процедури.
Загалом для українських книговидавців і книгорозповсюджувачів це дуже хороший закон. Таким його визнав і Президент України Володимир Зеленський, не зрозуміло тільки, чому він його підписав аж через рік після ухвалення».
Постанова, яка спрощує сертифікацію насіння, + 2 бала
Постанова 637 є частиною євроінтеграційних зобов’язань України у сфері проведення оцінки відповідності насіння і садівного матеріалу.
Зокрема зміни торкнулися польового оцінювання насіння. Воно стало більш конкурентним. Агропідприємствам дозволили за договором надавати послуги із польового оцінювання насіннєвих посівів та садівного матеріалу (насаджень багаторічних рослин) з приватним аудитом (агрономом-інспектором) без участі державного органу з сертифікації. Аудитори мають дотримуватися конфіденційності щодо інформації, отриманої під час оцінювання насіння чи насаджень, та не мати конфлікту інтересів під час роботи. Також на аудитора покладена персональна відповідальність за достовірність інформації, що внесена до актів польового оцінювання та бракування насіння чи насаджень.
Коментар експертки
Анна Матвіїв, Координаторка комітету захисту рослин та насіння, Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ):
«У постанову внесені деякі зміни для виконання євроінтеграційних зобов’язань України, а саме – вдосконалення процедури оцінки відповідності насіння і садивного матеріалу при визначенні їхніх сортових якостей.
Зокрема йдеться про спрощення умов ведення насінництва та розсадництва і реалізації конкурентної політики під час польового оцінювання (складової процедури сертифікації).
Постанова включає такі норми:
- Суб’єктам насінництва та розсадництва можна укладати договір про надання послуг польового оцінювання насіннєвих посівів або насаджень садивного матеріалу з незалежним аудитором із сертифікації (агроном-інспектор), без залучення державного органу з сертифікації.
- Аудитор несе відповідальність за повну конфіденційність інформації, яку він отримує в процесі виконання роботи. Він має персональну відповідальність за достовірність відомостей, внесених до виданих актів польового оцінювання або актів бракування, а також веде їхній облік.
- На підставі акту польового оцінювання з урахуванням відомостей, зазначених в акті вибіркового оцінювання (у разі здійснення робіт аудитором із сертифікації, який проводив свою діяльність як незалежний експерт), орган із сертифікації, до якого заявник подав заявку на визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу, оформлює Сертифікат, який засвідчує сортові якості насіння або садивного матеріалу та вносить відповідні дані до Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал.
Варто звернути увагу на те, що:
- Заявки на сертифікацію на сортові якості, де залучаються аудитори з сертифікації (агрономи-інспектори), подаються навесні до кінця травня, в той час як зміни до постанови ми отримали пізніше – в червні.
- Реєстр аудиторів із сертифікації (агрономів – інспекторів) закритий з початку воєнного стану, і субʼєкти насінництва не мають доступу до нього, відповідно не можуть ним користуватися.
Сподіваємось, що ця постанова сприятиме чіткому та прозорому механізму процедури сертифікації насіння і садивного матеріалу».
Закон про окремі питання, пов’язані із проходженням військової служби під час дії воєнного стану, + 2 бала
Закон 3161-IX змінює грошове забезпечення військових та правила надання відпусток.
Військовослужбовцям, які беруть участь у бойових діях, виплачується додаткова винагорода від 30 до 100 тис. грн. Військовим, які перебувають на лікуванні або потрапили у полон, щомісячно виплачуватимуть 100 тис. грн.
Також було врегульоване питання виплат військовим, які були визнані обмежено придатними чи непридатними з переглядом через 6-12 місяців. Перші 2 місяці їм виплачуватимуть повну суму забезпечення, наступні місяці 20,1 тис. грн.
Також збільшена тривалість відпусток під час воєнного стану. Військовослужбовець може отримати 30 днів основної щорічної відпустки та ще 10 днів відпустки за сімейними обставинами. Основну відпустку потрібно брати частинами, кожна з яких не більше 15 днів. Отримати відпустку можна, якщо одночасно відсутні не більше 30% від військовослужбовців відповідної категорії у цьому підрозділі.
Коментар експертки
Юлія Маркуц, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління при Київській школі економіки:
«Відповідно до Закону без змін залишаються додаткові виплати у розмірі 100 тис. грн військовослужбовцям із пораненням, які перебувають на лікуванні, родичам полонених, безвісно відсутніх, інтернованих, загиблих.
Законом не передбачені додаткові виплати всім без винятку військовослужбовцям. Проте тим військовим, які беруть безпосередню участь у бойових діях та виконують інші визначенні завдання, залишають додаткову винагороду у розмірі від 30 до 100 тис. грн на місяць на період виконання цих завдань.
Додатково запроваджена винагорода військовослужбовцям строкової служби у розмірі 6 тис. грн на місяць, курсантам – 2350 грн, військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах, від 15 до 30 тис. грн.
Важливе нововведення закону – військовослужбовцям, які у зв’язку з пораненням визнані обмежено придатними або непридатними до військової служби та зараховані у розпорядження їхніх командирів, протягом двох місяців виплачується грошове забезпечення за останньою займаною посадою.
З третього місяця і до закінчення перебування у розпорядженні командирів вони щомісячно мають отримувати оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років та додаткову винагороду в розмірі 20100 грн.
Остаточний висновок про всі перелічені додаткові виплати військовослужбовцям можна буде зробити, коли Уряд встановить перелік умов та порядок нарахування цих виплат, що має відбутися до кінця липня».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Державне управління | +1,0 |
Закон про відновлення великої приватизації й оптимізацію структур Фонду держмайна | +1,0 |
Державні фінанси | +1,0 |
Монетарна система | 0,0 |
Бізнес середовище | +2,0 |
Зміни до Закону «Про рекламу» | +1,0 |
Постанова, яка спрощує сертифікацію насіння | +2,0 |
Зміни, що сприятимуть однаковому з ЄС застосуванню підходів щодо класифікації товарів | +1,5 |
Енергетика | 0,0 |
Людський капітал | +2,3 |
Україна приєднується до Мінаматської конвенції про ртуть | +1,0 |
Закон щодо обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, яка стосується рф, Білорусі та тимчасово окупованої території України | +2,0 |
Закон щодо окремих питань пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану | +2,0 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал.
За підтримки
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний