Жахливий стан української економіки просто зобов’язує проявляти надзвичайну кмітливість, придумуючи, як повернути її на траєкторію зростання. Наприклад, в Україні пропонують вирощувати марихуану. Безперечно, ідея новаторська. Але, можливо, все ж є інші рішення? У проміжку між 1 і 9 травня багато українців, за традицією, йдуть у відпустку. Логічно було б задуматися над тим, скільки днів в Україні припадає на вихідні та свята. Може, ще один творчий вихід із ситуації − поменше відпочивати?
У різних країнах − різна кількість вихідних, підрахували укладачі рейтингу Doing Business зі Світового банку. У США, наприклад, роботодавець зовсім не зобов’язаний оплачувати співробітникам неробочі дні. У Китаї мінімальна оплачувана відпустка − 5 днів на рік, у Канаді − 10, у Швеції − 25. У Франції цілих 30. До відпусток можна сміливо додавати державні свята: їх кількість коливається від семи в Мексиці до 18 в Колумбії. В Австрії та Мальті, наприклад, за рік може бути до 38 оплачуваних неробочих днів.
Україна, де працівники мають право на мінімальну оплачувану відпустку 18 днів на рік, наближається до середньосвітових показників − 17,2 дня. Додамо до цього 8-10 державних свят − і все одно вийде, що Україна добряче відстає і від країн-лідерів за тривалістю відпусток, і від країн, де відпочивають мало.
Спроби стимулювати економіку, варіюючи тривалість гарантованої відпустки, вже робилися. Деякі країни, наприклад, Китай, кількість вихідних збільшували. У жовтні 1999-го уряд КНР встановив тижневі вихідні на честь річниці приходу до влади компартії. Потім китайцям виділили тиждень в лютому на святкування китайського нового року. Пізніше вони отримали ще тиждень відпочинку − до свята 1 травня.
Приклад Китаю запровадили й Філіппіни. День, що випадає на проміжок між двома святами, там оголошують неробочим. Обидві ці країни вирішили покластися на так званий ефект «святкової економіки». З його допомогою вони сподівалися стимулювати споживчі витрати: у вихідні люди можуть більше витрачати на подорожі, ремонт житла чи просто походи по магазинах.
Деякі інші країни, навпаки, зменшували кількість вихідних у році. Так, на початку 1960-х уряд Сінгапуру скасував п’ять із 16 офіційних свят «з метою підвищення продуктивності». То був «час невизначеності, коли нація Сінгапуру на етапі свого зародження очікувала економічних потрясінь і високого рівня безробіття». З тією ж метою − простимулювати зростання економіки − у 2014-му уряд Пуерто-Ріко зменшив кількість національних свят з 19 до 15.
Але чи існує взагалі таке поняття, як оптимальна кількість вихідних? Мабуть, так. Якщо рівень внутрішнього споживання низький, то потрібно шукати баланс між зниженням продуктивності праці і зростанням витрат населення. А якщо робочі навантаження надмірно високі, то після додаткових вихідних продуктивність може навіть зрости.
Так чи інакше, оптимальної кількості вихідних поки що встановити не вдалося: авторитетних досліджень на цю тему мало. За одним із них, кількість вихідних не надто впливає на економічний розвиток країни.
Автори найповнішого дослідження спробували оцінити економічний ефект від відпусткого, який уряд Великобританії в 2012-му приурочив до 50-річчя царювання Єлизавети II. Висновки вчених про вплив цього святкового дня на економіку неоднозначні: цифри варіюються від приросту в 1,2 млрд фунтів (оптимістична оцінка) до втрат у розмірі 3,6 млрд фунтів.
Якщо вже за кількістю неробочих днів Україна порівняно з іншими країнами знаходиться десь посередині, а дослідження на цю тему туманні, пошуки нестандартних способів пожвавити економіку краще продовжувати. Будемо сподіватися, травневі свята надихнуть нас на творчість.
Стаття також опублікувана на сайті Forbes.ua.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
