Фейки щодо системи охорони здоров’я: перебої з електроенергією та водопостачанням призведуть до епідемій в Україні. Випуск №128

Дезінформація: Через перебої з електроенергією та водопостачанням в Україні зростає ризик епідемій

Російські телеграм-канали, посилаючись на неназвані українські медіа, поширюють інформацію, нібито через перебої з електроенергією, водопостачанням, зростання антисанітарії, падіння якості медицини в Україні зростає ризик епідемій. У дописах також вказують, мовляв, взимку ситуація буде набагато гіршою — через дефіцит електроенергії у містах можуть відключити каналізаційні насоси. А це призведе до поширення інфекційних захворювань, як-от тиф та чума. 

Як насправді?

Ці твердження не відповідають дійсності. Нам не вдалось знайти публікації в українських медіа, у яких би йшлося про значні ризики поширення інфекційних захворювань через тимчасові відключення електроенергії. Перше поширення цих чуток ми зафіксували в анонімному телеграм-каналі «Легитимный» 29 травня, який, за даними СБУ, координують російські спецслужби. Цей ресурс повідомляє нібито інсайдерську інформацію про рішення української влади, посилаючись на неназвані джерела. Вказаний телеграм-канал раніше поширював дезінформацію про Україну, зокрема про медичні реформи.

У червні 2024 року головний державний санітарний лікар Ігор Кузін в інтерв’ю «Укрінформу» зазначав, що в Україні немає спалахів кору, поліомієліту, дифтерії, правця, грипу, ГРВІ чи COVID-19.  До того ж в Україні є достатня кількість вакцин від перелічених хвороб. Інформацію щодо поширення хвороб, кількості інфікованих та запасів вакцин можна переглянути на сайті Центру громадського здоров’я. Кузін назвав кілька інфекційних захворювань, які циркулюють в Україні, однак вони не пов’язані з відключенням водопостачання чи електроенергії. 

Упродовж епідемічного сезону 2023-2024 років Міністерство охорони здоров’я України проводило моніторинг всіх наявних типів вірусів, зокрема вірусів грипу або інших респіраторних захворювань, які циркулюють у країні. Рівні захворюваності на ГРВІ, грип, COVID-19 у цьому епідсезоні були на 38% менші від епідемічного порогу, розрахованого для України в середині 2023 року. Детальну статистику захворюваності дивіться на інфографіці.

За словами Кузіна, причиною того, що за епідсезон захворіло менше українців, є незначна щільність населення, зменшення кількості контактів, адже багато закладів почали працювати дистанційно.

Він додав, що в Україні зберігається проблема сказу, оскільки через військові дії проведення оральної вакцинації диких тварин ускладнене. У разі укусу чи навіть контакту зі слиною хворої тварини варто звернутись до лікаря. 

Крім того, в Україні фіксують зростання випадків ботулізму (важкого харчового отруєння), спричинених порушенням епідеміологічних вимог. Зокрема до цього призводить практика, коли люди купують продукти на стихійних ринках, неправильно готують чи зберігають домашню консервацію. Можливе збільшення інфікування вірусним гепатитом A, оскільки це сезонне захворювання. Існує і загроза поширення лептоспірозу, адже у деяких регіонах через воєнний стан чи інші причини неможливо провести дератизацію (позбавлення територій від гризунів, щурів). У зоні ризику — працівники сільськогосподарських угідь, які працюють у польових умовах. 

Також з 1 червня в країні почнеться щорічний посилений епіднагляд за холерою. В усіх областях України проводитимуть забір матеріалу з водойм та раз на тиждень тестуватимуть їх на наявність холери. Як каже головний санлікар, в Україні оновлені алгоритми реагування, коли є підозра на встановлення холери, наявна достатня кількість діагностичних й лікувальних наборів. 188 медзакладів законтрактовані за пакетом НСЗУ на готовність до надзвичайних ситуацій. Ці установи відводять певну кількість ліжок для госпіталізації пацієнтів з особливо небезпечними інфекційними захворюваннями (холера, черевний тиф тощо).

Ні Ігор Кузін, ні Міністерство охорони здоров’я України або Центр громадського здоров’я не згадували про ризики тифу або чуми. Окрім цього, інформація, нібито взимку через відключення електроенергії не буде працювати каналізація, неправдива. Адже об’єкти водовідведення належать до критичної інфраструктури, тож забезпечуються електроенергією в першу чергу. 

До того ж росія атакує енергооб’єкти України з жовтня 2022 року. За цей час не було ситуацій, коли б цілі міста залишались без водопостачання та водовідведення. Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко повідомляв, що нині багато мерів українських міст уже розпочали підготовку до зими 2024-2025 років. Зокрема вони заживляють генераторами насоси водоканалів та системи опалення. У попередніх випусках ми вже спростовували схожий фейк, нібито через відсутність електроенергії каналізація перестане працювати, що начебто спричинить спалахи тифу та чуми.

Дезінформація: Міністерство охорони здоров’я України «приховало» від українців дані про шкоду м’яса

У мережі поширюють інформацію, нібито Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та Оксфордський університет оголосили результати дослідження м’яса — воно викликає рак та має такий самий рівень канцерогенної дії, як і цигарки. Водночас користувачі заявляють, що Міністерство охорони здоров’я України проігнорувало ці факти та не повідомило їх українцям.

Як насправді?

Останній аналіз щодо м’яса, яке може викликати рак, ВООЗ опублікувала спільно з Міжнародним агентством з дослідження раку ще у 2015 році. Однак користувачі соцмереж перекрутили інформацію. Насправді науковці з 10 різник країн досліджували ризики не всіх видів м’яса, а лише червоного — яловичини, свинини, баранини, конини та козлятини. А також оброблене м’ясо, яке готують за допомогою соління, в’ялення, ферментації тощо. У документі не згадують про необроблене біле м’ясо, наприклад, курки або індички. 

У звіті пишуть, що лише у разі збільшення споживання обробленого м’яса підвищується ризик захворюваності на рак. Серед обробленого м’яса виділяють хот-доги, шинку, м’ясні консерви тощо. Якщо щодня їсти 50-грамові порції такого продукту, то ризик виникнення колоректального раку (товстого кишківника) збільшується на 18%. Оброблене м’ясо дослідники справді віднесли до першої категорії канцерогенних продуктів, серед яких є і тютюнові вироби. Проте це не означає, що тютюнопаління й оброблене м’ясо однаково небезпечні. Організація лише визначає можливі причини появи раку, але не оцінює ступені ризику кожного продукту на організм. 

Звичайне червоне м’ясо відносять до групи 2А канцерогенів (ймовірні канцерогени). Зокрема через те, що дослідження зроблене на основі «обмежених» доказів. Тобто науковці справді зафіксували певний зв’язок між червоним м’ясом та раком, але не виключають й інших причин його виникнення.

До того ж це загальне дослідження, у якому не вказують, чи відрізняються ступені ризику для різних вікових груп. ВООЗ і сама пише, що вживання м’яса має певні переваги для здоров’я, але деякі установи радять людям з хворобами серця обмежити споживання червоного та обробленого м’яса. 

Також Міністерство охорони здоров’я України не приховувало факти про можливу шкоду м’яса.  Ще у 2018 році воно опублікувало статтю про вживання червоного та обробленого м’яса. У матеріалі описують, що червоне м’ясо є хорошим джерелом заліза, цинку, амінокислот. Але люди, які постійно вживають великі порції червоного та обробленого м’яса, частіше хворіють на серцево-судинні хвороби та рак. У 2023 році в Центрі громадського здоров’я теж повідомляли, що споживання червоного м’яса збільшує ризик раку товстого кишківника, інсульту, ішемічної хвороби серця тощо.

Щоб зменшити ризики цих захворювань, варто їсти не більше 70 грамів червоного м’яса на день, правильно його обробляти (тушкувати, запікати, відварювати), додавати до нього більше рослинної їжі. Разом із цим варто надавати перевагу м’ясу птиці, кролятині, телятині, рибі.