До 246 випуску Індексу реформ за період з 26 серпня по 8 вересня потрапило 6 реформ. Ключовою реформою випуску стала ратифікація Римського статуту, яка отримала від експертів +4 бали. Експерти також високо оцінили закон, який забороняє РПЦ в Україні та постанову, яка розширює повноваження Держаудитслужби для боротьби із шахрайством. Загальна оцінка Індексу реформ склала +1,6 бали (у минулому випуску його значення становило +0,4 бали).
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
Ратифікація Римського статуту, + 4 бали
24 серпня 2024 року Президент підписав закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). Цей крок дозволяє Україні стати повноправним учасником МКС.
Ратифікація статуту дасть можливість Україні впливати на роботу МКС. Так, українська сторона зможе брати участь у роботі Асамблеї держав-учасниць суду, впливати на формування порядку денного, обирати суддів та прокурорів (з можливістю висувати своїх кандидатів на ці посади), затверджувати розподіл бюджету для належного розслідування воєнних злочинів та впливати на розподіл коштів з Цільового фонду захисту постраждалих. Окрім того, українська сторона зможе використовувати механізми МКС для розслідування воєнних злочинів, пов’язаних з російською агресією.
Водночас закон містить застереження, за яким МКС забороняється притягати наших військових до відповідальності наступні сім років.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Коментар експертки
Онисія Синюк, правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA
«Шлях України до ратифікації Римського статуту був суперечливим та супроводжувався численними мітами. Одним із найпопулярніших був міт про те, що одразу після ратифікації Римського статуту Міжнародний кримінальний суд почне масово переслідувати українських військовослужбовців. Однак насправді МКС міг робити це відтоді, коли Україна заявами визнала його юрисдикцію про можливе вчинення злочинів на своїй території, починаючи з листопада 2013 року і надалі. В межах цієї юрисдикції МКС весь цей час міг розслідувати міжнародні злочини, вчинені на території України, незалежно від того, чи вчинили їх громадяни РФ, чи України.
Підстав вважати, що ситуація кардинально зміниться з ратифікацією немає. Окреме питання — подання Україною разом з ратифікацією заяви за статтею 124 Римського статуту, за якою протягом семи років після набрання статутом чинності для України вона не визнає юрисдикції Суду щодо воєнних злочинів, які могли бути вчинені громадянами України. Це неоднозначний крок і з точки зору рівності та неупередженості правосуддя, і в тому, як ця заява буде в результаті трактуватися Судом.
Для України ратифікація означатиме повноцінний статус держави-учасниці Статуту, з правом впливати на прийняття рішень в Асамблеї держав-учасниць, зокрема, щодо внесення змін до Статуту (наприклад, щодо злочину агресії), голосувати за кандидатів на посади судді, та навіть номінувати кандидатів. Але також це означає і подальшу роботу над гармонізацією українського кримінального законодавства з міжнародним кримінальним правом, і цей процес вже розпочатий імплементаційним законом, який приймався разом із ратифікаційним».
Заборона російської церкви в Україні,+3,5 бали
Закон 3894-ІХ спрямований на заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних із російською православною церквою (РПЦ).
Документ визначає, що на території України забороняється діяльність іноземних релігійних організацій, які мають керівний центр в рф або підтримують збройну агресію проти України. Під заборону потрапляють і релігійні організації, які діють в Україні і мають керівний центр в росії, входять в структуру РПЦ чи афілійовані з нею.
Відтепер законодавство містить перелік ознак, які підтверджують афілійованість релігійної організації з РПЦ. Якщо виникатимуть підозри, що певна церква має зв’язок із РПЦ Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) зобов’язана дослідити чи є конкретна релігійна організація афілійованою з РПЦ відповідно до передбачених законодавством ознак. Якщо буде виявлено хоча б одну із ознак, ДЕЕС видає припис на усунення виявлених порушень. На усунення порушень організація матиме 30 днів (60, якщо організація звертається з вмотивованим проханням продовжити термін). Якщо порушення усунуті, припис відкликається, якщо ж ні, то ДЕСС подає позовом про припинення діяльності такої організації.
Такі позови можна буде подати лише через 9 місяців із дня оприлюднення закону. Тому церкви мають час аби розірвати зв’язки з РПЦ.
Коментар експерта
Дмитро Вовк, кандидат юридичних наук, директор Центру дослідження верховенства права і релігії
«Закон ухвалений на тлі консенсусу серед українців щодо необхідності заборони чи суттєвих обмежень діяльності Української Православної Церкви (УПЦ), історично і канонічно пов’язаної із Московським Патріархатом. Попри те, що він трактується як захід захисту національної безпеки (концепція «духовної незалежності»), він скоріше орієнтований на внутрішню українську аудиторію і є продовженням заходів із позбавлення українського публічного простору зв’язків з Росією (таких як перейменування топонімів чи зміни у шкільних програмах).
Головна проблема закону у тому, що він не відповідає міжнародним стандартам у сфері прав людини, які унеможливлюють заборону релігійних організацій через релігійні (канонічні) зв’язки. Натомість передбачають, що заборона можлива, як реакція на протиправну поведінку такої організації. При цьому держава має довести факт інституційної протиправної поведінки, а не правопорушення окремих членів організації.
На сьогодні, українські суди ухвалили близько 50 вироків щодо чинних чи колишніх священиків УПЦ, більшість яких пов’язані із протиправним самовираженням – поширенням мови ненависті чи виправданням російської агресії. Звичайний сценарій – поширення певних меседжів у приватному чаті чи у розмові з віруючими. Хоча є і декілька вироків, які доводять колабораційну діяльність. За таких умов застосування повної заборони УПЦ, яка нараховує біля 8000 громад (на території під контролем українського уряду) і 10000 священиків не виглядає пропорційним заходом, хоча держава може і повинна переслідувати окремих священиків чи віруючих за вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, в сфері нацбезпеки. Тому закон вже зазнав критики з боку міжнародних організацій, які займаються свободою релігії або переконань.
Закон також містить низку проблемних положень у сфері верховенства права (наприклад, спрощена судова процедура ліквідації релігійних громад) і призведе до суттєвого посилення дискреційної влади держави у регулюванні релігії. Крім того, у випадку ліквідації УПЦ суттєво зміниться релігійний ландшафт України. Утворення єдиної Православної Церкви, якщо воно відбудеться, може посилити тиск на релігійні меншини, який у тій чи іншій мірі присутній в усіх країнах з православною більшістю і який Україна уникала завдяки розколу і конкуренції всередині Православної Церкви. Вже зараз також очевидно, що закон слугує своєрідним сигналом для місцевої влади і громадських активістів, що громади УПЦ фактично вже заборонені, і посилює конфлікти в релігійному середовищі. Ці конфлікти теж можуть бути суттєвим викликом для держави».
Розширення повноважень Держаудитслужби, +2 бали
Уряд розширив повноваження Державної аудиторської служби задля посилення боротьби із шахрайством. Відтепер Держаудитслужба буде виконувати функції Служби координації боротьби із шахрайством (AFCOS) у взаємодії з Європейським управлінням із запобігання шахрайству (OLAF). Орган отримав повноваження опрацьовувати заяви та скарги, які стосуються шахрайства, корупції та інших порушень, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС.
Відтепер Держаудитслужба уповноважена брати участь у створенні та реалізації Національної стратегії захисту фінансових інтересів ЄС, що включає оцінку ризиків та підготовку законодавчих пропозицій. Орган також сприятиме адміністративним розслідуванням ініційованим OLAF (зокрема, перевіркам на місцях та інспектуванням). Це дозволить забезпечити кращий контроль за державними та міжнародними коштами, які надходять в Україну.
Ілона Сологуб, наукова редакторка «Вокс Україна»
«Постановою 1031 уряд визначив Держаудитслужбу головним державним органом із виявлення та попередження шахрайства з коштами ЄС (в т.ч. Ukraine Facility) та взаємодії з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF). Посилення контролю за використанням коштів було однією з умов Ukraine Facility.
Держаудитслужба збиратиме усі повідомлення про можливе шахрайство з коштами ЄС, зокрема й від інших органів влади, та проводитиме перевірку цих повідомлень, за потреби із залученням НАБУ, Генеральної прокуратури, БЕБ та інших правоохоронних органів. Крім того, ДАСУ забезпечуватиме проведення адміністративного розслідування повідомлень про шахрайство Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству. Перевірки OLAF будуть можливими без інформування суб’єкта перевірки, а також суб’єкт буде зобов’язаний надавати OLAF усю необхідну для розслідування інформацію.
ДАСУ публікуватиме щорічний звіт за результатами розслідування повідомлень про можливе шахрайство з коштами ЄС. Також ДАСУ зможе розробляти зміни до нормативних актів для запобігання шахрайству та проводити тренінги для органів державної влади, що залучені до запобігання шахрайству з коштами ЄС.
Іншими словами, ДАСУ стане тим органом, який не лише забезпечуватиме розслідування можливого шахрайства, але й збиратиме усю інформацію про таке шахрайство від інших правоохоронних органів та систематизуватиме її для того, щоб запровадити законодавчі зміни, які закриють можливості для експлуатації виявлених шахрайських схем».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
| Державне управління | +4,0 |
| Закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду | +4,0 |
| Державні фінанси | +2,0 |
| Кабмін розширив повноваження Держаудитслужби | +2,0 |
| Монетарна політика | +1,0 |
| Врегульовано порядок виявлення безліцензійної діяльності на ринку небанківських фінансових послуг і платіжному ринку | +1,0 |
| Бізнес середовище | 0,0 |
| Енергетика | 0,0 |
| Людський капітал | +2,8 |
| Кабмін врегулював діяльність біобанків | +1,0 |
| Експериментальний проект із підготовки фахівців з реабілітації у сфері охорони здоровʼя за дуальною формою здобуття освіти | +1,0 |
| Закон про заборону російської церкви в Україні | +3,5 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Фото: depositphotos.com/ua
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
