Сьогодні, коли Україна понад три роки живе в реальності повномасштабної війни, міжнародна співпраця вже не є відповідальністю винятково уряду чи дипломатичних відомств. Велику роль у формуванні зовнішньої політики відіграють міста. Громади, які щодня стикаються з наслідками війни — руйнуванням інфраструктури, хвилями переселенців, економічними викликами, — стали активними акторами міжнародних відносин. Розвиток міжнародних зв’язків на багатьох рівнях дозволяє отримати додаткову допомогу та обмінятися досвідом, а також сприяє впізнаваності України у світі.
Київ, Львів, Харків та Одеса демонструють різні виміри такої «муніципальної дипломатії»: столиця — як центр політичного тяжіння та символ опору, Львів як гуманітарний хаб і міст між Україною та ЄС, Харків як місто-форпост під постійними обстрілами, Одеса як стратегічні «морські ворота» країни.
Одним із ключових показників активності муніципальної дипломатії є кількість міст-побратимів чи міжнародних партнерів. Такі міста (рис. 1) не лише символізують дружбу, а й активно підтримують українські громади у різних сферах — від гуманітарної допомоги до спільних проєктів відновлення.
Рисунок 1. Міста-побратими чи партнери Києва, Харкова, Одеси та Львова
Як працюють ці партнерства на практиці? Розглянемо кілька прикладів
Київ вибудовує партнерства, спрямовані на ключові національні пріоритети, такі як відновлення, безпека та фінансова підтримка. Наприклад, у вересні 2023 року Київ підписав угоду про партнерство, яка передбачає передачу з Берліну громадського транспорту та комунальної техніки, а також створення муніципального центру протезування для військових, що є критично важливим напрямком у країні, що воює.
З початком повномасштабного вторгнення Варшава взяла на себе роль ключового логістичного хабу для збору, зберігання та доставки гуманітарної допомоги до Києва від інших міст-партнерів. Завдяки цьому механізму українська столиця отримала понад 3500 тонн гуманітарних вантажів, які доставлялися зворотними евакуаційними рейсами. Крім того, Варшава відіграла значну роль у забезпеченні прихистку для українців. Завдяки співпраці протягом весни 2022 року понад 4500 осіб, евакуйованих спеціальними рейсами з Києва та Київської області, знайшли безпечне місце в польських містах.
У рамках більш довгострокової співпраці київські підприємства за підтримки КМДА взяли участь у промисловій виставці у Варшаві.
Львів з перших днів війни перетворився на головний гуманітарний хаб заходу України, координуючи допомогу для шести областей. ООН створила у Львові спеціальний офіс для координації роботи міжнародних гуманітарних організацій, що підкреслює стратегічне значення міста. Важливою віхою в міжнародній співпраці Львова стала розбудова Національного реабілітаційного центру «Unbroken», до якого долучилися міста-партнери Фрайбург та Вільнюс. Завдяки їхній фінансовій підтримці будівлю центру вдалося відновити й відкрити (а отже, почати приймати поранених) усього за три місяці. Це партнерство не обмежується лише допомогою Україні: тепер європейські лікарі приїжджають сюди, щоб переймати український досвід лікування та реабілітації у воєнних умовах. Окремої уваги заслуговує культурно-символічна дипломатія Львова. Місто активно комунікує свою ідентичність через фестивалі, створюючи образ України як європейської держави з глибокою культурною спадщиною.
Харків через своє розташування поблизу лінії фронту стикається з особливими викликами. Постійні обстріли унеможливлюють швидку та безпечну реалізацію великомасштабних відновлювальних робіт. Тому співпраця з іноземними партнерами орієнтована на фінансування проєктів, які підвищують стійкість критичної інфраструктури, а також на підготовку необхідної документації та технічних планів для майбутньої відбудови. Місто отримало шість когенераційних установок від міжнародних партнерів, що є ключовим елементом у створенні децентралізованих мікромереж. Також Харків отримав 35 мільйонів євро від міжнародних партнерів на модернізацію та децентралізацію критичної інфраструктури, включаючи енергетичний комплекс і системи водопостачання
Міжнародна роль Одеси визначається її геополітичним значенням як ключових «морських воріт» України. Адміністрація морських портів України (АМПУ) підписала меморандуми про співпрацю з Портовою адміністрацією Східного Адріатичного моря (порт Трієста) та Портовою адміністрацією Західного Лігурійського моря (порт Генуї). Це партнерство спрямоване на налагодження нових логістичних маршрутів для українських вантажів та компаній. Воно відкриє нові можливості для інтеграції української портової системи в європейські транспортні коридори. Ще одним яскравим прикладом є співпраця Одеси з містом Йокогама. Крім культурного обміну, Йокогама надає допомогу, наприклад, 300 ПК для дітей та підтримку реконструкції дитячого садка за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН).
Досвід українських міст (не лише тих, що розглянуті в цьому дописі) показує, що в умовах війни вони формують різні моделі муніципальної дипломатії. Побудова прямих каналів комунікації з міжнародними донорами та партнерами дозволила оперативно отримувати гуманітарну та фінансову підтримку, а також налагоджувати культурні зв’язки. Загалом подібні партнерства створюють мережу локальних «точок сили», які підсилюють міжнародну суб’єктність України.
Фото: depositphotos.com/ua
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
