Бюджетний барометр – листопад 2025

Що вийшло?

• У листопаді вдалося отримати 293,3 млрд грн (в еквіваленті 6,9 млрд дол. США) зовнішньої підтримки – на 21,1% більше, ніж планувалося[1], зокрема:

1. 4,1 млрд євро від ЄС в рамках механізму ERA, 
2. 1,8 млрд євро від ЄС за механізмом Ukraine Facility,
3. 100 млн євро від Банку розвитку Ради Європи (БРРЄ) в рамках проекту HOME.

• Наприкінці листопада МВФ та Україна досягли угоди на рівні персоналу щодо нової чотирирічної програми в межах Механізму розширеного фінансування на суму 8,1 млрд дол. США. За цією програмою Уряд України бере на себе зобов’язання посилювати політики, що забезпечують фіскальну, зовнішню, цінову та фінансову стабільність, а також підтримувати економічне відновлення.
• 3 грудня Європейська комісія представила нове рішення для підтримки України у 2026-2027 роках, яке в тому числі містить “Регламент про створення Репараційної позики”. Це новий формат позики, що має бути погашена за рахунок репарацій виплачуваних росією. На своєму наступному засіданні 18-19 грудня Європейська Рада визначатиме подальші зобов’язання та дії. В разі погодження механізму Україна матиме доступ до нового інструменту підтримки, що дозволить отримати до 210 млрд євро до 2030 року.

Що не вийшло?

• Доходи загального фонду не досягли плану – в листопаді бюджет недоотримав 49,1 млрд грн (17,6%). Головний фактор – менші за очікувані обсяги надходжень майже за всіма ключовими податками і нижча за очікувану грантова допомога. Заплановані Урядом обсяги збільшення податкових надходжень, які переважно були збільшені літніми змінами до бюджету, залишаються недосяжними. Загалом зміни до бюджету ухвалювалися тричі протягом року, і щоразу плани щодо надходжень податків зростали. 
• Суттєво невиконаний план і за видатками – вони становили 380 млрд грн, що на 18,3% менше від плану. При тому що значна частина зовнішнього фінансування в цьому місяці була спрямована на оборонну діяльність, загального фінансового ресурсу не вистачило аби покрити всі планові потреби, в першу чергу через менші від очікуваних податкові надходження.
• У листопаді відбувалися активні перемовини щодо реструктуризації ВВП-варантів. Раунд перемовин 6 листопада завершився без результату через завищені вимоги Комітету власників, які Україна не могла прийняти. Однак уже 1 грудня Мінфін оголосив про старт офіційної пропозиції обміну: власникам запропонували конвертацію ВВП-варантів у комбінацію нових єврооблігацій та грошової виплати. Чи вдасться фіналізувати реструктуризацію до кінця року, стане зрозуміло вже найближчим часом.

Що далі?

• Попри найскладнішу за час повномасштабної війни політичну ситуацію, на початку грудня Верховна Рада ухвалила Державний бюджет на 2026 рік. Доходи виростуть до 2,9 трлн грн – на 446,8 млрд грн більше, ніж заплановано у 2025 році, а видатки збільшаться до 4,8 трлн грн, що на 134,5 млрд грн більше, ніж цього року. Граничний дефіцит становитиме 1,9 трлн грн, що на 0,3 млрд грн менше граничного обсягу дефіциту, передбаченого Законом про Держбюджет-2025 (загальний та спеціальний фонди).
• Запровадження електронної акцизної марки та електронної системи обігу підакцизних товарів буде відтерміновано на 10 місяців – до 1 листопада 2026 року. Відповідні зміни закладено в законопроєкті №14097. Причинами перенесення називають необхідність додаткової підготовки ринку, зниження ризиків для легального бізнесу та допрацювання нормативної бази і відповідної ІТ інфраструктури.

Ключові ризики

• Невиконання плану податкових надходжень цього року через надмірно оптимістичні прогнози та завищені плани, закладені під час внесення змін до бюджету, а також нестабільна безпекова ситуація, пов’язана в тому числі з постійними атаками росії по енергетичній та залізничній інфраструктурі, створює ризик недоотримання доходів, посилює тиск на фіскальну стабільність і може ускладнити фінансування видатків (високий ризик).
• Атаки на об’єкти енергетики, що тривають, несуть ризик нових пошкоджень, які можуть спричинити збої в роботі енергосистеми, зростання витрат на імпорт енергоносіїв та погіршення умов для ведення бізнесу, що надалі обмежуватиме податкову базу й відповідно може знизити надходження до бюджету (високий ризик).
• Невизначеність щодо надання Україні репараційного кредиту створює ризик недоотримання вчасно значного обсягу доходів наступного року, що може обмежити ресурсну базу для ключових видатків, у тому числі військових. Враховуючи масштаб потенційного фінансування, його вчасне неотримання становитиме суттєву загрозу для макрофінансової стабільності України (низький ризик).

Загальне виконання державного бюджету

У листопаді 2025 до загального фонду державного бюджету надійшло 229,3 млрд грн доходів (на 17,6% або 49,1 млрд грн менше за план). Видатки становили 380 млрд грн, що на 18,3% менше від плану. Обсяг залучених на фінансування дефіциту державного бюджету кредитів становив 332,5 млрд грн (97,8% плану).

Доходи державного бюджету

• Доходи загального фонду державного бюджету в листопаді становили 229,3 млрд грн, що на 17,6% або 49,1 млрд грн менше за план. Основною причиною недовиконання плану стали менші, ніж очікувалося, обсяги надходжень фактично за всіма ключовими податками та грантової допомоги. Найімовірніше, за майже усіма платежами (крім податку на прибуток) в Уряду були дещо завищені очікування під час внесення змін до бюджету влітку. Загалом в результаті змін до бюджету 2025, які цього року ухвалювалися тричі, податкові надходження було збільшено на 116,8 млрд грн до 2,1 трлн грн, у тому числі за загальним фондом – на 92,3 млрд грн до майже 2 трлн грн. 
• Доходи загального фонду державного бюджету від податку на прибуток підприємств у листопаді становили 53 млрд грн (+3,4% або +1,7 млрд грн до плану). В листопаді — реченець декларування і сплати цього податку за третій квартал 2025 року. Прибуток банків, який у 2025 році оподатковується за ставкою 50%, у третьому кварталі становив 39,9 млрд грн, що на 1,6 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2024 року. 
• Надходження від ПДФО та військового збору до загального фонду державного бюджету склали 31,6 млрд грн (-18,5% або -7,2 млрд грн від плану). Основна причина – оптимістичні річні планові показники після внесених змін до бюджету, коли очікувані надходження за цими платежами лише за загальним фондом були підвищені на 51,8 млрд грн. Це призвело до розриву між плановими та фактичними показниками. Наприклад, у червневому розписі очікувалося 29,6 млрд грн на листопад, тоді як у листопадовому – вже 38,8 млрд грн. Фактичні надходження з ПДФО та військового збору зростали стриманіше, ніж було закладено в оновлених планах: за січень-липень перевиконання становило 24,1 млрд грн, або близько 3,4 млрд грн на місяць. За збереження цієї динаміки планові показники на серпень–грудень можна було підвищити приблизно на 41,3 млрд грн, тоді як у змінах до бюджету вони були збільшені на 51,8 млрд грн. Отже, очікування щодо надходжень ПДФО та військового збору були дещо завищеними. 

• Чисті надходження внутрішнього ПДВ у листопаді становили 22,6 млрд грн (що аж на 25,7% або 7,8 млрд грн менше від плану). Це можна обґрунтувати тим, що, як зазначають в НБУ, в жовтні, через обстріли росією енергетичної інфраструктури, спостерігалося зниження виробництва та відповідно споживання в Україні. Водночас у листопаді було зафіксовано рекордну від початку року суму відшкодованого платникам ПДВ – 18 млрд грн, що на 1 млрд грн більше, ніж у жовтні поточного року, й на 3 млрд грн більше, ніж у листопаді 2024 року. Таке зростання можна обгрунтувати збільшенням експорту товарів, який у вересні виріс на 100 млн дол. США, а в жовтні на 500 млн дол. США до попереднього місяця. Найбільше приріст експорту в жовтні пов’язаний зі збільшенням продажів за кордон продовольчих товарів – на 400 млн дол. США у порівнянні до вересня. Зі зростанням експорту зростають і суми заявленого до відшкодування ПДВ. Залишки заявлених, але не відшкодованих, сум ПДВ на кінець кожного місяця протягом 2025 року перебувають у межах 30 млрд грн і не зростають.
• Надходження імпортного ПДВ становили 46 млрд грн (-22,6% до плану). Імовірно причиною недовиконання плану, як і в попередні періоди, є менші за очікувані обсяги оподаткованого імпорту протягом 2025 року – 76% від загальних обсягів імпортованих товарів. У 2024 році за такий самий період цей показник становив 83%. У грошовому еквіваленті ця різниця в імпорті лише в жовтні 2025 року становила 539 млн дол. США або 22,4 млрд грн (весь імпорт України у жовтні становив 7,7 млрд дол. США). Водночас у жовтні порівняно з вереснем у 2,5 рази виросли обсяги імпорту електроенергії, що могло дещо пом’якшити негативну динаміку надходжень імпортного ПДВ й водночас негативно вплинути на динаміку внутрішнього ПДВ. Зростання імпорту електроенергії пов’язане зі скороченням генерації електроенергії в Україні через постійні руйнування мережі російським агресором.
• Надходження від акцизу до загального фонду бюджету становили 22,4 млрд грн, що на 16,3% менше, ніж планувалося. Недовиконання планових показників частково може бути пов’язане зі скороченням споживання електроенергії, що простежується через аналіз балансу експорту та імпорту електроенергії у жовтні. Зокрема, у жовтні обсяги експорту електроенергії скоротилися на 85% порівняно з вереснем і становили 90,8 тис. МВт·год проти 635 тис. МВт·год у попередньому місяці. Водночас імпорт електроенергії хоча і зріс у 2,5 рази, однак у абсолютному вимірі залишався відносно невеликим – 360 тис. МВт·год. Такий стан зумовлений агресивними атаками на енергетичну інфраструктуру, в результаті яких побутові й промислові споживачі отримували електроенергію в обмеженій кількості. Іншою ймовірною причиною є нестабільний ринок тютюнових виробів, який забезпечує приблизно 68% надходжень внутрішнього акцизу. За деякими оцінками, незважаючи на певну стабілізацію нелегального ринку тютюну, зростає обсяг торгівлі тютюновими виробами із підробленими акцизними марками, що могло негативно вплинути на надходження цього платежу до бюджету країни. 
• Сплачені суми ввізного й вивізного мита в листопаді становили 4,4 млрд грн (-14,5% або приблизно -700 млн грн від плану), що можна пояснити завищеними очікуваннями при плануванні надходжень від цих платежів. 
• Від рентної плати за користування надрами до загального фонду держбюджету надійшло 4,7 млрд грн (-20,3% до плану). Причиною таких скромних надходжень рентної плати в листопаді, як і в попередні місяці, й, імовірно, до кінця активної фази війни, залишатимуться значні ризики обстрілів і руйнування видобувної інфраструктури по всій країні, зокрема в регіонах, де такі потужності зосереджені. Особливо ця проблема загострилася після регулярних обстрілів газовидобувної інфраструктури України протягом останніх місяців.
• У листопаді до загального фонду державного бюджету надійшов грант у розмірі 34,3 млрд грн (810,4 млн дол. США) від Світового банку в рамках проекту PEACE in Ukraine. Проте такі надходження на 34,8% менші, ніж планувалося. Причиною невиконання плану за грантами стало ненадходження очікуваного у листопаді гранту від ЄС в розмірі 14,6 млрд грн або 300 млн євро в межах Ukraine Facility, який не надійшов через невиконання реформ, передбачений Планом України. Проте ці кошти ще можуть надійти протягом наступних 12 місяців. 

Видатки державного бюджету

• Касові видатки загального фонду державного бюджету в листопаді становили рекордні в цьому році 380 млрд грн, що на 18,3% менше від плану. Водночас протягом місяця уряд вніс чергові зміни до місячного розпису: план видатків підвищили на 20,3 млрд грн, але навіть відносно попереднього плану рівень недовиконання був би значний.
• Високий рівень планових видатків (460-480 млрд грн у листопаді-грудні) став можливим завдяки ухваленим у жовтні змінам до бюджету, які передбачили додаткові 303 млрд грн за загальним фондом для фінансування секторів оборони та безпеки (кошти від ЄС вперше дозволили використати на сектор безпеки та оборони). 
• Фінансування сектору оборони та безпеки в листопаді залишається найбільшим, а його основні розпорядники – Міноборони та МВС – мали за планом профінансувати 240,1 та 61,9 млрд грн відповідно. У цивільній сфері найбільше фінансування мало отримати Мінсоцполітики – 34,8 млрд грн, в першу чергу на виплату пенсій та доплат до них (21,8 млрд грн). МОЗ мало планово отримати 17,5 млрд грн, із яких 14,6 млрд грн на програму державних медичних гарантій. А на обслуговування боргу мали б спрямувати 45,3 млрд грн.

Дефіцит і борг

• У листопаді дефіцит загального фонду державного бюджету планувався в розмірі 185 млрд грн. Фактичну суму дефіциту загального фонду державного бюджету Міністерство фінансів у оперативній інформації не оприлюднило. За нашими приблизними оцінками (припускаємо, що у листопаді були надані та повернуті всі передбачені планом суми кредитів із загального фонду державного бюджету, а це 2,6 млрд грн повернутих та 855,5 млн грн наданих кредитів), ймовірно, державний бюджет у листопаді за загальним фондом виконано з дефіцитом у розмірі 149 млрд грн, що становить 80,5% від запланованого. Зменшення фактичного дефіциту порівняно з очікуваним пояснюється тим, що в листопаді розмір недовиконання плану за видатками був більшим, ніж за доходами – 85,1 млрд грн та 49,1 млрд грн відповідно. 
• Загалом за одинадцять місяців 2025 року до державного бюджету надійшло 1,8 трлн грн (43,8 млрд дол. США в еквіваленті) зовнішньої допомоги у вигляді позик та грантів – 1,4 трлн грн (34,7 млрд дол. США) – позики і 381,1 млрд грн (9,1 млрд дол. США) – гранти. 

• У листопаді до державного бюджету надійшло 293,3 млрд грн зовнішньої допомоги, зокрема: 200,2 млрд грн (4,1 млрд євро) від Європейського Союзу, в рамках механізму ERA (це останній транш із загального пакету допомоги в розмірі 18,1 млрд євро за цією програмою від ЄС), 88,2 млрд грн (1,8 млрд євро) від Європейського Союзу за механізмом Ukraine Facility. Також у листопаді Україна отримала 4,9 млрд грн (100 млн євро) від БРРЄ в рамках проекту HOME – «Підтримка внутрішньо переміщених осіб в Україні». Вся остання допомога за програмою ERA від ЄС, імовірно, буде спрямована на фінансування потреб оборони, тоді як допомога в рамках Ukraine Facility – на фінансування пріоритетних видатків державного бюджету соціального та гуманітарного характеру.
• Листопад відзначився активними перемовинами щодо реструктуризації ВВП-варантів. 1 грудня 2025 року Міністерство фінансів України офіційно оголосило про запуск пропозиції обміну та запиту на згоду зміни умов щодо ВВП-варантів після завершення третього раунду переговорів зі Спеціальним комітетом власників[2]. Власники можуть обміняти чинні ВВП-варанти на нові єврооблігації серії C та грошову виплату; голосування з бонусом за ранню участь триває до 12 грудня, період обміну — до 17 грудня, розрахунки очікуються 29 грудня. Усі власники варантів, включно з членами Спеціального комітету, запрошуються до участі в транзакції. 
• У листопаді на фінансування дефіциту державного бюджету надійшло 39,2 млрд грн від розміщення ОВДП[3], з яких 35,2% або 13,8 млрд грн залучено від розміщення ОВДП номінованих в іноземній валюті. Кошти від продажу бенчмарк-ОВДП, які банки можуть включати в покриття обовʼязкових резервів, у листопаді не залучалися. У листопаді дохідність гривневих ОВДП становила 17,16%, що на 0,67 в.п. вище, ніж у жовтні, й була найвищою від початку року, що зумовлено необхідністю залучення більших сум для виконання плану за внутрішніми запозиченнями. План на 2025 рік становить 764,1 млрд грн, що на 19,7% більше, ніж вдалося акумулювати у 2024 році (638,4 млрд грн). За підсумками 11 місяців вдалося залучити лише 67,1% від запланованого на рік.
• Протягом листопада сума ОВДП в обігу, якими володіють банки, виросла на 5,5 млрд грн, і на кінець місяця становила 923,5 млрд грн, а це 48,4% від усієї суми облігацій в обігу (1,9 трлн грн). Банки залишаються найбільшими власниками ОВДП в Україні. На другому місці – НБУ, якому належать 34,9% ОВДП в обігу на загальну суму 666,3 млрд грн, із яких 400 млрд грн – це військові облігації, куплені НБУ напряму в уряду в 2022 році. Протягом листопада частка ОВДП у власності фізичних осіб порівняно з жовтнем не змінилася і становила 5,6% усіх ОВДП в обігу. Портфель ОВДП, якими володіють фізичні особи, виріс до 107,2 млрд грн на кінець листопада проти 106 млрд грн на кінець жовтня.
• За 11 місяців 2025 року чисті запозичення від розміщення ОВДП становили 39,1 млрд грн: надійшло 512,7 млрд грн, погашено 473,6 млрд грн (у листопаді надходження від розміщення ОВДП на 5,9 млрд грн перевищили витрати на погашення внутрішнього боргу). Сумарно витрати на погашення і обслуговування внутрішнього державного боргу за 11 місяців 2025 року на 187,6 млрд грн перевищили суму залучених коштів.
• Всього у листопаді на погашення та обслуговування боргу витрачено 81 млрд грн, із яких 80,9% (65,5 млрд грн) припадали на внутрішній борг. Загалом надійшло на 251,5 млрд грн більше коштів, ніж витрачено на погашення та обслуговування державного боргу. За 11 місяців 2025 року сума залучених коштів на 1064,2 млрд грн перевищила суму витрат на погашення та обслуговування державного боргу (залучено 1955 млрд грн, витрачено 890,9 млрд грн). 

Місцеві бюджети

• За листопад 2025 року до загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло майже 45,7 млрд грн, що на 2,9 млрд грн більше, ніж у листопаді попереднього року. Основними джерелами коштів були: 

1. 26,2 млрд грн від ПДФО (+14,6% до попереднього року), 
2. 7,5 млрд грн від єдиного податку (+7%), 
3. 3,2 млрд грн від акцизного податку (+22,7%).

• Міжбюджетні трансферти становили 18,2 млрд грн (з яких загальний фонд – 16,8 млрд грн – 100% плану), зокрема базова дотація 2,1 млрд грн, додаткова дотація для постраждалих від війни ОМС перерахована в сумі 2,1 млрд грн, освітня субвенція – 8,5 млрд грн.

Соціальні фонди

• У листопаді 2025 року надходження від сплати ЄСВ становили 55,8 млрд грн, що на 6,7 млрд грн (+13,6%) більше, ніж у листопаді 2024 року. На збільшення обсягів надходжень вплинуло декілька факторів:

1. з 1 січня 2025 року сплату ЄСВ запроваджено для всіх категорій ФОП[4];
2. максимальна база нарахування ЄСВ підвищена з 15 до 20 мінімальних зарплат (до 160 тис. грн) для цивільного населення та з 1 серпня 2025 року встановлена на рівні 15 МЗП для військових і поліцейських;
3. середня заробітна плата, з якої сплачується ЄСВ, виросла на 19,5% – передусім внаслідок дефіциту робочої сили.

• У листопаді 2025 року доходи Пенсійного фонду України, включно з трансфертами з держбюджету на фінансування пенсійних виплат, субсидій та інших соціальних допомог, досягли 89,7 млрд грн, що на 16,8 млрд грн (+23,0%) більше, ніж у листопаді 2024 року (рис. 8, 10). Загальний обсяг трансферту з державного бюджету до ПФУ на всі виплати, що він адмініструє, становив 29,3 млрд грн (+23,2%). На значне зростання бюджету ПФУ вплинуло те, що з другого півріччя 2025 року ПФУ виплачує понад 40 видів соціальної допомоги, які раніше адміністрували органи соцзахисту.

Основну частину доходів ПФУ становили надходження, спрямовані на виплату пенсій. Із них трансферт з державного бюджету становив 18,5 млрд грн (-6,6%)[5], а власні надходження – 53,5 млрд грн (+13,1%). На фінансування виплат соціальної допомоги ПФУ отримав з держбюджету 8,3 млрд грн, а на житлово-комунальні субсидії та пільги – 2,5 млрд грн (-7,4%). На виплати за соціальним страхуванням за рахунок власних надходжень (ЄСВ та інших джерел) ПФУ залучив 3,6 млрд грн (+14,1%).

• Видатки Пенсійного фонду в листопаді 2025 року виросли на 13,6 млрд грн (+19,5%) порівняно з аналогічним періодом 2024 року й становили 83,5 млрд грн (рис. 9, 10). Із цієї суми пенсійні виплати становили 67,1 млрд грн, що на 4,4 млрд грн (+7,0%) більше, ніж у листопаді 2024 року, що зумовлено проведенням індексації пенсій у поточному році. Видатки на соціальне страхування виросли до 3,0 млрд грн (+6,0%), тоді як фінансування субсидій і пільг на оплату житлово-комунальних послуг скоротилося на 202 млн грн (-15,4%) до 2,5 млрд грн (рис. 9). Обсяг соціальних виплат становив 8,3 млрд грн.