Індекс реформ. Випуск 31

Індекс реформ дає комплексну оцінку зусиль уряду України з проведення економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за п’ятьма напрямами. 

Випуск 31: Зелене світло приватизації та електронним деклараціям

До поточного випуску Індексу реформ потрапили два довгоочікувані закони – щодо вдосконалення процесу приватизації та закон про електронне декларування. Разом з тим, незважаючи на окремі позитивні кроки, у період 7-20 березня Індекс реформ знизився із +1,4 до +1,2 бала (можливий діапазон: від -5,0 до +5,0), адже загалом темп реформ залишається слабким.

До поточного випуску Індексу реформ потрапили два довгоочікувані закони. По-перше, закон щодо вдосконалення процесу приватизації, що дозволить запустити приватизацію стратегічних підприємств, на важливості якої експерти наголошують постійно. По-друге, закон про електронне декларування, який до останнього викликав багато зауважень та занепокоєнь як з боку суспільства, так і міжнародних партнерів України. Разом з тим, незважаючи на окремі позитивні кроки, 7-20 березня Індекс реформ знизився із +1,4 до +1,2 бала (можливий діапазон: від -5,0 до +5,0), адже загалом темп реформ залишається слабким.

Найважливіші позитивні нововведення

1) Закон щодо вдосконалення процесу приватизації: +4,3 бала

На думку експертів закон (1005-VIII від 16.02.2016) дозволить підвищити прозорість приватизації та залучити більше коло покупців, в тому числі відомі міжнародні компанії. Адже закон скасовує вимогу щодо обов’язкового продажу на фондових біржах пакету 5-10% акцій підприємств при проведенні їх приватизації. В умовах нерозвиненого фондового ринку та слабкого захисту прав акціонерів ця вимога фактично була перепоною для участі в приватизації міжнародних компаній.

Дане положення колись було задумано як механізм визначення вартості підприємства. В теорії, продавши невеликий пакет акцій на фондовому ринку, держава могла використовувати ціну проданого пакету за основу для визначення вартості всього підприємства. На практиці ж фондового ринку зараз немає, а в умовах корумпованої судової системи ця вимога створювала корупційні ризики.

Андрій Бойцун, Центр економічної стратегії

Крім того, закон дозволяє залучати радників для продажу великих державних підприємств не тільки за рахунок бюджету, але й за інші кошти, наприклад, міжнародних організацій. Також закон забороняє брати участь у продажу держкомпаній юридичним і фізичним особам-резидентам держав-агресорів та вводить вимогу про надання інформації про осіб, в інтересах яких здійснюється придбання державних об’єктів, в тому числі кінцевих бенефіціарів.

2) Закон про електронне декларування: +3,0 бали

Закон (1022- VIII від 15.03.2016) передбачає сувору, в тому числі кримінальну, відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у деклараціях майна чиновників, починаючи вже з 2016 року.

Закон має подвійний позитивний ефект: по-перше, він є важливим кроком у боротьбі з корупцією, по-друге, його прийняття є необхідною умовою для лібералізації візового режиму з боку ЄС. Експерти зазначають, що згідно з останнім звітом Єврокомісії щодо виконання Україною плану дій із візової лібералізації, Національне агентство з питань запобігання корупції має повноцінно запрацювати у першому кварталі 2016 року та негайно розпочати перевірки майна, що й вимагало якнайшвидшого запровадження цього закону.

3) Нова методика розрахунку концесійних платежів: +2,0 бали

Нова єдина методика розрахунків концесійних платежів за право на управління майном підприємств (Постанова КМУ 130 від 4.02.2016) замінює три різні методики, що існували раніше. Вона заснована на ринкових формулах, є прозорішою і відповідає міжнародним правилам, тому, на думку експертів, сприятиме розвитку концесій, тобто передачі в управління підприємств, доріг або інших активів, в першу чергу державних. До того ж розмір концесійного платежу стає одним із критеріїв визначення переможця концесійного конкурсу, що сприятиме більш ефективному відбору концесіонерів (управлінців) держмайном та поповненню бюджету.

4) Наказ МОЗ щодо забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками не більше 60 у розрахунку на 10 тисяч населення: +1,3 бала

У 2013 році в Україні кількість лікарняних ліжок на 10 тисяч населення становила 87,9, тоді як в країнах ЄС – всього 52,8. Це свідчить про неефективне використання ресурсів, адже замість додаткового ліжка кошти можуть бути виділені на лікування, медичну техніку, медичний транспорт тощо. Наказ МОЗ (51 від 1.02.2016) передбачає зниження цього показника до 60 (більше тут). Разом з тим експерти наголошують, що необхідний комплексний підхід до реформи.

Це рішення повинно було б ухвалюватись одночасно з рядом інших… зокрема, йдеться про необхідність зміни підходів до денних стаціонарів, зміни протоколів лікування (хоча затверджених протоколів в нас поки що мало). Рішення про автономію закладів також не ухвалено і існує ризик, що не буде ухвалено ще тривалий час через відсутність консенсусу між МОЗ та профільним комітетом Верховної Ради.

Олександра Бетлій, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за п’ятьма напрямками:

1. Державне управління і боротьба з корупцією
2. Державні фінанси та ринок праці
3. Монетарна політика та фінансові ринки
4. Ринкова політика і зовнішня торгівля
5. Енергетична незалежність

Детальніше про Індекс та методологію розрахунку можна дізнатись на сайті reforms.voxukraine.org