Незважаючи на пакет фінансової підтримки від західних кредиторів у розмірі 27 млрд доларів США, затверджений в квітні 2014р., Україна знову опинилась на межі фінансової кризи. В наступному році країна потребуватиме 12-15 мільярдів доларів додаткового зовнішнього фінансування, на додачу до 16 млрд доларів, які залишились в рамках діючого дворічного пакета підтримки.
Чи можна сказати, що українська влада одноосібно відповідальна за різке погіршення ситуації? Не цього разу. Уряд і Національний банк задовольнили практично всі вимоги МВФ та інших офіційних кредиторів, включаючи перегляд бюджету, збільшення тарифів на газ та заходи для оздоровлення фінансової системи. Найголовніша причина полягає у тому, що затверджений у квітні 2014 р. пакет фінансової підтримки передбачав, що військовий конфлікт на Сході України, який ще в той час не перетворився на повномасштабну війну, швидко закінчиться і не завдасть значних збитків. Втім, реальність виявилася менш райдужною. Україна фактично втратила контроль над 7% своєї території в цьому році, включаючи анексований Крим та територію на Сході, яка контролюється російськими повстанцями.
Але західні донори, схоже, ставлять під сумнів доцільність надання додаткового фінансування Україні, яка намагається впоратись із зовнішнім агресором та внутрішніми реакціонерами, зацікавленнями у збереженні існуючих правил гри. Їх побоювання обґрунтовані, але позитивні зміни почалися. Національний банк, яким керує команда професіоналів з приватного сектора, активно проводить внутрішню реорганізацію, поетапне скорочення чисельності своїх працівників, позбувається бюрократичних перепон і непрофільних активів. Незважаючи на тривалий опір впливових зацікавлених осіб, відбувається очищення банківської системи від установ, які займалися виключно відмиванням грошей, та від нежиттєздатних банків.
Без суттєвої зовнішньої підтримки Україна не зможе просуватись на шляху реформ. Якщо Захід хоче, щоб Україна рухалася вперед, він повинен забезпечити достатнє додаткове фінансування, але надавати його тільки при виконанні Україною широкої та радикальної програми реформ, яка включатиме протидію корупції, дерегуляцію бізнесу та інших сфер. Насправді, західні кредитори ризикують відносно невеликою сумою грошей. З урахуванням додаткових потреб України у фінансуванні, загальний пакет помочі складає близько 40 млрд доларів, що є невеликою крихтою у порівнянні з 300 млрд доларів (240 млрд євро), виділених на підтримку Греції.
Проте ціна бездіяльності може бути набагато вищою, хоча буде оцінюватися не в грошовій формі. Без додаткової допомоги Україні буде важко уникнути фінансової економічної кризи, що може спричинити нову хвилі соціального невдоволення. Це надасть Росії ще одну безперечну можливість відновити свій контроль над Україною і в кінцевому підсумку здобути перемогу у своєму геополітичному поєдинку із Заходом.
Повний текст опубліковано Financial Times (вільний доступ при реєстрації)
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний