Чим ж насправді є Митниця для держави?
Якщо ж звернутись до визначень в законодавстві України, то знайдемо наступне:
“Україна як суверенна держава самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу.
Митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України.
Митна справа включає в себе встановлення порядку та організацію переміщення через митний кордон України товарів і предметів, обкладення митом, оформлення, здійснення контролю та інших заходів щодо реалізації митної політики в Україні.
Забезпечення митної безпеки держави, як головної складової захисту економічних інтересів та економічної безпеки, покладається на митні органи України”.
Якщо поглянути на історію розвитку митниці незалежної України, то ми побачимо різні періоди її трансформації: від спадщини Радянського Союзу з 2000 тисячами митників у 25-ти митницях, до пікової кількість митниць (майже сотні) в 1995-1996 рр., та 27 митниць (з чисельністю близько 10000 працівників в сучасних реаліях).
Але якби не реформувалась митниця, вона була, є і залишатиметься одним із основних інституційних елементів державності.
На останньому засіданні уряд прийняв (з доопрацюванням) постанову про реорганізацію територіальних органів ДФС. Вона передбачає, що з 1 січня 2018 року всі митниці України, а їх сьогодні 27, будуть об’єднані в одну – Міжрегіональну митницю.
Що ж, давайте разом детально розбиратись з наслідками.
Наслідок 1. Створення однієї юридичної особи – Міжрегіональної митниці ДФС.
На сьогодні, за таким принципом працює Енергетична митниця – одна юридична особа в Києві (в центрі), і 8 митних постів, відокремлених структурних підрозділів митниці, по всій Україні.
Митна система України вже неодноразово проходила подібний шлях. В 1995-1996 роки майже зі ста митниць, як окремих юридичних осіб, залишилось 69.
Скорочення кількості юридичних осіб-митниць не призводило до колапсу роботи митниць.
Водночас, передбачається розширення оперативних митних повноважень для митних постів, які залишаться на своїх місцях.
В обласних центрах будуть створені відокремлені представництва митниць без статусу юридичної особи. Вони виконуватимуть організаційно-адміністративні функції.
Які переваги такої структури?
В першу чергу – це струнка керованість системою органів та відмова від зайвої ланки керівництва митним процесом. Цього вдасться досягти шляхом переходу від існуючої структури: “керівництво та центральний апарат з митних питань ДФС – начальник митниці – начальник Митного поста – інспектор” до “Міжрегіональна митниця – начальник Митного поста – інспектор”.
Серед інших переваг: однакові та прозорі правила митного оформлення та контроль за їх дотриманням, прийняття єдиних управлінських рішень з врахуванням специфіки митного оформлення, як от морське чи повітряне, внутрішнє оформлення чи на кордоні.
Ще один наслідок: однакове тлумачення норм законодавства і єдиний підхід в застосуванні визначених ризиків. Це, в свою чергу автоматично створить систему гарантій захисту інспектора від різних “контролерів”.
Наслідок 2. Розподіл сплачених при митному оформленні коштів зміститься на рівень Міжрегіональної митниці
Кошти суб’єкта будуть надходити на єдиний депозитний рахунок Міжрегіональної митниці ДФС. Через системи зв’язку інспектор, який проводить митне оформлення, в базі даних отримуватиме необхідну інформацію. В кінці дня на підставі інформації з митних постів Міжрегіональна митниця готуватиме платіжні документи і розподілятиме належні бюджету кошти в розрізі областей, в яких фактично проводилось митне оформлення.
Для бізнесу не потрібно буде проводити окремі розрахунки з кожною митницею в зоні якої здійснюватиметься митне оформлення.
Наслідок 3. Зміна умов для оплати праці митників
З впровадженням реформи рівень оплати праці для митників переглянуть. На сьогодні вивчається досвід інших державних органів, які перейшли на нові відмінні від ЦОВВ умови оплати. Також опрацьовується нова система заохочень, яка базуватиметься на системі “бонусних” виплат за результатами КРІ (показників ефективності – ред.).
Також, з впровадженням такої структури, буде чітко розділено групи працівників митного напрямку, на тих, хто оформляє і контролює, і на адміністративно-управлінський персонал. Чіткий розподіл відповідальності створить прозорість у взаємодії. І об’єктивний контроль, як наслідок.
