Чого чекати від нового закону “Про освіту”? ТОП-5 основних змін

5 вересня 2017 року Парламент ухвалив закон “Про освіту”, яким дав старт реформі освіти. Закон повістю трансформує систему освіти. Які зміни чекають на суспільство у зв’язку з прийняттям закону? Аналітик Асоціації міст України, кандидат педагогічних наук Людмила Мозгова назвала VoxConnector п’ять основних змін, які стосуються різних учасників навчально-виховного процесу, та роз’яснила наслідки майбутніх новацій.

Для здобувачів освіти (учнів, вихованців, студентів)

• З’явилась можливість здобувати освіту за індивідуальною освітньою траєкторією. Причому робити це можна трьома способами. Перший – навчаючись за освітніми програмами із одержанням документа про здобуті компетентності (формальний варіант). Другий – інформальна форма (самоосвіта). Третій – неформальне навчання, коли освіта здобувається за освітніми програмами та не передбачає одержання документа.
• Створюється можливість підтвердити у системі формальної освіти результати навчання, здобуті шляхом неформальної та інформальної освіти.
• З 1 вересня 2018 року запроваджується 12 річне навчання: з 6 років початкова освіта (4 роки), базова середня (5 років), профільна академічна/базова профільна освіта (3 роки). При цьому зменшується кількість років (до 3 років) на здобуття бакалаврського рівня вищої освіти.
• Запроваджується інститут освітнього омбудсмена, який має забезпечувати права особи на освіту, розглядати порушення таких прав і приймати відповідні рішення.
• Вводиться поняття академічної доброчесності. Це означає відсутність академічного плагіату, списування, фабрикації досліджень, обману та хабарництва.

Для педагогічних працівників

• Керівника навчального закладу призначатиме засновник або уповноважений ним орган за результатами конкурсного відбору та за контрактом не більш, ніж на 2 строки, що дозволить оновлювати управлінські кадри. Сам керівник навчального закладу за результатами конкурсного відбору призначатиме педагогічних працівників, а отже, самостійно формуватиме власну команду.
• Запроваджується до обов’язкової атестації педагогів проходження сертифікації (зовнішнє оцінювання компетентності вчителів). При цьому термін дії сертифіката становитиме 5 років, а сам педагог матиме протягом цього терміну щомісячну доплату у розмірі 20% посадового окладу. Окрім того, освітянин, який успішно пройде сертифікацію, звільняється від атестації.

• Передбачено підвищення посадового окладу педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії на 10%, надбавки за вислугу років: понад три роки – 10%, понад 10 років – 20%, понад 20 років – 30%. А також посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії сягатиме 9600 грн (хоча варто зауважити, що це питання на сьогодні потребує збалансування Державного бюджету).
• Відтепер будуть оприлюднені критерії оцінювання освітньої діяльності педагогів, що відповідатимуть професійному стандарту. До цього часу публікувались лише критерії оцінювання знань школярів. Передбачено заборону залучати педагогічних працівників закладу в релігійних та політичних заходах.
• Освітяни мають щорічно планувати певну кількість часу на підвищення своєї кваліфікації (сукупно протягом 5 років – не менше 150 годин), що відповідає вимогам часу. Дотепер вони проходили курси підвищення кваліфікації всього, як правило, 1 раз на 5 років.

Для засновників навчальних закладів, зокрема органів місцевого самоврядування

• Надано право органам місцевого самоврядування різних адміністративно-територіальних одиниць приймати спільне рішення щодо організації здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти, а також підвезення здобувачів освіти.
• Мають створювати ресурсні центри з інклюзивної освіти, щоб забезпечити права на фаховий супровід дітей із особливими освітніми потребами.
• Збережено права засновників щодо створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів, затвердження установчих документів закладів освіти, призначення їх керівників.
• Передбачено можливість надання субвенції з Державного бюджету на розвиток дошкільної та позашкільної освіти, що до цього часу не здійснювалось, а також освіти осіб з особливими освітніми потребами.
• Органи місцевого самоврядування забезпечують безоплатним гарячим харчуванням лише дітей пільгових категорій, а також забезпечують пільговий проїзд учнів, вихованців і студентів у громадському транспорті.

Для навчальних закладів

• Закладу освіти відтепер надається фінансова, академічна, організаційна та кадрова автономія.
• За результатами ЗНО чи низьких результатів навчання здобувачів освіти запроваджується форма інституційного аудиту, за результатами якого готуватиметься висновок про якість освітньої діяльності як рекомендаційна для засновника закладу освіти.

• Нормативно запроваджується можливість усіх закладів освіти надавати платні освітні послуги, інформацію про які вони мають оприлюднювати на офіційному сайті. Поряд із тим зароблені кошти не можуть бути вилучені до місцевого чи Державного бюджетів. Їх спрямування визначатимуть установчі документи закладу освіти.
• На офіційному сайті закладів освіти відтепер оприлюднюватиметься інформація про заклад, керівника, його заступників, педагогічних працівників, рівень їх освіти та кваліфікації, досвід педагогічної діяльності та інші відомості.
• Запроваджується громадська акредитація закладу освіти – визнання якості освітньої діяльності закладу освіти з метою формування його позитивного іміджу та репутації, що здійснюється добровільно за запитом закладу освіти.

Отже, можна критично оцінювати нововведення, однак вони свідчать про свіжі європейські тенденції в освітньому просторі України, значне підвищення професійного та соціального рівня педагогів, створення нових якісних умов для здобувачів освіти.