Коментар є особистою експертною оцінкою автора та може не збігатися з офіційною позицією НБУ.
Минулого тижня на Всесвітньому економічному форумі в Давосі презентували Індекс інклюзивного розвитку 2018. Україна посідала 78 місце зі 103 країн. Перша у рейтингу – Норвегія, остання – Мозамбік.
ВВП був і залишається основним показником виміру розвитку країни. Водночас, у цього показника є ціла низка обмежень – те, скільки умовних гривень чи доларів припадає на людину згідно з показником ВВП жодним чином не показує як ці кошти розподілені та яку якість життя вони забезпечують.
Індекс інклюзивного розвитку (ІІР) є розширеною оцінкою економічного розвитку країн. Окрім оцінки ВВП, цей Індекс вимірює 11 додаткових параметрів.
ІРІ складається з 12 показників, вони розбити на 3 великі групи:
- Зростання та розвиток (ВВП на душу населення в доларах США, продуктивність праці, здорова тривалість життя, зайнятість).
- Інклюзивність (нерівність доходів, рівень бідності, нерівність багатства, медіанний дохід доларів на день (за паритетом купівельної спроможності) на душу населення).
- Рівність між поколіннями та стійкість (чисті заощадження, викиди СО2 на одиницю ВВП, державний борг, співвідношення населення працездатного віку до непрацездатного).
Для зручності порівняння у рейтингу країни розділено на два сектори – розвинуті (30 країн) та ті, що розвиваються (79 країн) серед яких Україна.
У своєму секторі Україна посідає 47 місце. Для порівняння, Молдова – 31 місце, Росія – 19, Польща – 5, Туреччина – 16.
Де ж в України ситуація значно гірша за інших, а де краща?
У першій групі у нас проблема з зайнятістю – 51 місце.
По групі, що відповідає за інклюзивність, у нас досить високі показники – загальне 17 місце та перше (!) місце серед країн, що розвиваються за показником нерівності доходів та рівня бідності. Водночас за показником нерівності багатства Україна на одному з останніх місць (73 з 79). Це може означати, що навіть за концентрації багатства у руках небагатьох родин воно не працює на них і не генерує достатніх доходів для впливу на нерівність доходів. Інше ймовірне пояснення – є певні проблеми зі збором даних, що використовуються.
По стійкості Україна має дуже погані показники, загальне місце – 75 з 79. Єдине більш-менш позитивне, це співвідношення населення працездатного віку до непрацездатного (10 з 79).
Детальний звіт з оцінки України можна переглянути тут.