Хто з кандидатів у президенти найкраще голосував за реформи протягом дев’яти сесій Верховної Ради | VoxUkraine

Хто з кандидатів у президенти найкраще голосував за реформи протягом дев’яти сесій Верховної Ради

5 Березня 2019
FacebookTwitterTelegram
6262

Центральна виборча комісія завершила реєстрацію охочих позмагатись за посаду президента України. Цього разу зафіксована рекордна кількість кандидатів в президенти — 44. Серед них 16 народних депутатів. На відміну від деяких кандидатів, чиї трудові біографії іноді важко знайти у публічному просторі, роботу та ефективність депутатів перевірити досить просто – достатньо проаналізувати їхні голосування.

З листопада 2017 VoxUkraine регулярно оцінює роботу депутатів парламенту за допомогою Індексу підтримки реформ (ІПР). Його завдання – показати, які законодавці зробили максимальний, а які – мінімальний внесок до прийняття реформ в Україні. ІПР розраховується на базі іншого показника — Індексу реформ , який відслідковує та оцінює найкорисніші для нашої країни закони. Таким чином, знаючи, як і за що голосували депутати, можна оцінити, діяльність кого з них була кориснішою для України. Загалом, за даними Індексу реформ, протягом 9-ти сесій восьмого скликання Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав 292 реформаторські закони.

Отже, в січні 2019 року закінчилася дев’ята сесія ВР, час підбивати підсумки. Чи голосували лідери Індексу підтримки реформ за нові зміни? Чи є серед найефективніших нардепів ті, хто балотується в президенти?

Загальні показники дев’ятої сесії

За дев’яту сесію парламенту 8 скликання (вересень 2018 – січень 2019) було проведено 1357 голосувань, тобто кожен депутат міг стільки разів натиснути кнопки «За», «Проти» чи «Утримався». Цей показник — участь у голосуваннях — більш красномовно описує роботу депутата у залі ВР, ніж просто відвідуваність.

Наприклад, найбільший «розрив» між відвідуваністю та участю у голосуваннях у Юрія Бойка, який нещодавно вийшов з Опозиційного блоку: він був присутній на 95% засідань, а голосував лише у 4% випадків. У середньому народні депутати присутні на 84% пленарних засідань та беруть участь у 50% голосувань.

Важливими та прогресивними для країни, за версією Індексу реформ, були лише 16 законів. У сумі ці закони за Індексом реформ набрали 21,5 бала (Індекс слідкує та оцінює законодавчі реформаторські ініціативи, ось методологія розрахунку). Для порівняння, протягом восьмої сесії парламентарі ухвалили 20 реформаторських законів із загальною вагою 41,5 бала, протягом сьомої сесії – 17 (30,5 бала). Тобто дев’ята сесія стала найменш ефективною з точки зору просування реформ в Україні порівняно з двома попередніми.

За усі 16 законів проголосували 42 народних депутати, відповідно їхня ефективність протягом 9-ї сесії — 100%. Для порівняння, максимальну ефективність протягом 8-ої сесії незважаючи на більшу кількість законів мали більше депутатів – 22. Але не всі з них посідають найвищі місця в рейтингу за результатами роботи всього скликання.

Ефективність депутатів парламенту VIII скликання

VoxUkraine уже вчетверте оновлює Індекс підтримки реформ, і щоразу найкращими депутатами-реформаторами стають або непублічні політики або новачки, які тільки-но прийшли працювати до Верховної Ради.

За 9 сесій восьмого скликання найбільш ефективними виявилися депутати-«новачки» від Народного фронту Михайло Побочіх та Іван Савка. Їхня ефективність за Індексом підтримки реформ становила 100%.

Побочіх працює в парламенті лише другу сесію і мав змогу проголосувати за 27 прогресивних законопроектів. Савка став нардепом у жовтні 2018 і застав 5 голосувань за реформаторські закони. Обидва підтримали усі можливі законопроекти.

У ТОП-3 депутатів-реформаторів з початку роботи 8 скликання увійшов постійний лідер рейтингу Іван Спориш (БПП) з показником підтримки реформ на рівні 95%. Його показник підтримки реформ не змінюється вже кілька сесій підряд. Інші прізвища з ТОП-10 за восьме скликання залишились незмінними, змінились лише позиції депутатів.

До речі, далеко не всі депутати починають активно голосувати за реформаторські закони щойно отримують статус законодавця. Наприклад, новачок від Радикальної партії Ляшка Олександр Гулак мав змогу підтримати п’ять прогресивних законопроектів, проте не проголосував за жоден із них. Гулак ділить останнє місце за рівнем підтримки реформ із Сергієм Клюєвим, який не з’являється в парламенті з моменту зняття з нього недоторканності у червні 2015.

Показники кандидатів у президенти

16 представників парламенту наразі балотуються на пост президента країни. Завдяки Індексу підтримки реформ ми маємо можливість оцінити їхню реформаторську активність протягом попередніх чотирьох років.

В середньому протягом дев’яти сесій Верховної Ради парламентарі, які балотуються в президенти, відвідали понад ⅔ засідань. Проте в середньому вони брали участь лише у 29% голосувань. Це гірше, ніж в середньому у Верховній Раді протягом дев’яти сесії: відвідування 84% засідань та участь у 50% голосувань. Серед кандидатів у президенти максимум участі у голосуваннях був зафіксований у позафракційного Дмитра Добродомова — 66%.

Також кандидатів у президенти, які сьогодні працюють народними депутатами, важко назвати найкращими реформаторами за показником підтримки реформ. Найвище місце за Індексом підтримки реформ — 62 серед усіх депутатів ВР з показником 85% голосувань за реформи — посідає Юрій Тимошенко. Найгіршим обранцем за рівнем реформаторства виявився Євген Мураєв. Він розташувався на 417 місці, а його індекс підтримки реформ становив лише 0,2%.

Найкраще кандидати-депутати підтримували законопроекти, які стосувались децентралізації (в середньому 43%), держзакупівель та державного управління (по 42%). Найвищий бал у сфері децентралізації та держзакупівель набрав Олег Ляшко (97% та 100% відповідно), а у законопроектах з державного управління — Ольга Богомолець (95%).

Висновки

  1. Підтримка реформ парламентом знизилась. Протягом минулої сесії Верховна Рада схвалила і президент підписав 16 законів, натомість протягом восьмої сесії парламентарі ухвалили 20 реформаторських законів із загальною вагою 41,5 бала, протягом сьомої сесії – 17 (30,5 бала).
  2. Лідером з підтримки реформ протягом 1-9 сесій роботи парламенту восьмого скликання залишився Михайло Побочіх. Депутат від Народного фронту працює лише другу сесію, проте він проголосував за всі реформаторські законопроекти, які застав під час своєї роботи у ВР. Лідерство з Побочіхом поділяє ще один новоспечений депутат — Іван Савка, який доєднався до нардепів у жовтні 2018. На третьому місці розташувався Іван Спориш, який працює з початку скликання і до 8 сесії був №1 у рейтингу.
  3. Кандидати в президенти виявилися не дуже ефективними реформаторами. Найвище місце за рівнем підтримки реформ посідає Юрій Тимошенко (68 місце), друге –  Дмитро Добродомов (156), а третє – Олег Ляшко (161). Кандидати в президенти найкраще підтримували законопроекти з децентралізації, держзакупівель та державного управління.
Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний