Індекс реформ: Квартальний огляд, І квартал 2019

Темп реформ у I кварталі 2019р. був найнижчим за весь час існування індексу (з початку 2015 року). Позитивні зміни правил гри відбулися у сферах регулювання бізнесу (скасування регулювання цін на медичні вироби, запровадження електронних рецептів) та державних фінансів (монетизація субсидій). Антиреформу (скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення) зафіксовано за напрямком «боротьба з корупцією».

Найважливіші події кварталу

• скасування регулювання цін на медичні вироби (Індекс реформ №105), +3,0 бала,
• запровадження реімбурсації ліків за допомогою електронних рецептів (Індекс реформ №105), +2.0 бала
• монетизація житлових субсидій (Індекс реформ №103), +2.0 бала,
• ратифікація конвенції MLI (Multilateral Instrument) щодо протидії розмиванню бази оподаткування (Індекс реформ №106), +2.0 бала.
• скасування статті про незаконне збагачення (-3,0 бала, Індекс реформ №105)

У цьому кварталі була зафіксована одна антиреформа — Конституційний Суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення.

Згідно з цим рішенням, набуття посадовою особою державного органу у власність активів за відсутності доказів, які можуть підтвердити законність цього, не може бути підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення була запроваджена в Україні у 2011 році. Парламент декілька разів уточнював фомулювання відповідної статті (368-2) Кримінального Кодексу.

В редакціях 2014 та 2015 року норма про незаконне збагачення була приведена у відповідність до міжнародних рекомендацій (1, 2). Зокрема, такі зміни закону були частиною зобов’язань, які Україна взяла на себе в межах співпраці з МВФ у меморандумі 2014 року.

У грудні 2017 група з 59 народних депутатів звернулася до Конституційного суду з конституційним поданням, в якому стверджується, що частина 1 статті 368-2 Кримінального кодексу (КК) суперечить низці конституційних принципів. Зокрема, захист від самозвинувачення, презумпція невинуватості, право на справедливий судовий розгляд і рівність сторін, принцип законності, принцип «non bis in idem» (особа не може бути притягнута до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення – ред.) і принцип відсутності зворотної дії закону в часі.

У лютому 2019 Конституційний Суд ухвалив Рішення, яким визнав, що стаття КК про незаконне збагачення є такою, що не відповідає Конституції України.

Водночас Консультативна місія ЄС в Україні аналізувала статтю 368-2 КК та зробила висновки, що вона сумісна з нормами Конституції.

Всього в НАБУ і САП розслідували 65 кримінальних проваджень щодо незаконного збагачення, проте жодного підозрюваного не було притягнуто до відповідальності. Після рішення Конституційного суду усі ці справи, які розслідували НАБУ та САП, були закриті, а 4 справи, які вже були передані до суду, будуть закриті на найближчих засіданнях.

Всього у І кварталі 2019 було ухвалено 15 нормативних актів, які експерти оцінили як реформаторські. Середня оцінка Індексу реформ цих законів та постанов склала +1,4 бала (у попередньому кварталі було ухвалено 34 нормативних акти, їхня середня оцінка становила +1,2 бала).

Основні напрямки реформ у І кв 2019:

Регулювання бізнесу

Ключові події за цим напрямком – постанова, що скасовує регулювання цін на медичні вироби, спрощення акредитації медичних закладів, скасування обов’язкового застосування «книги відгуків та пропозицій» та закон про маркування харчових продуктів.

Скасовано регулювання цін на медичні вироби (iMoРe №105)

Ціни на медичні вироби, які закуповуються за рахунок державного бюджету, не повинні були перевищувати оптово-відпускну ціну плюс 10% надбавки.

Це регулювання було запроваджено у 2008 та створювало суттєві бар’єри для входу на ринок провідних світових виробників. Ця надбавка часто була недостатньою для покриття витрат постачальників. Ціна на такі вироби часто повинна включати послуги з їх встановлення, навчання персоналу, надання програмного забезпечення тощо. Постачальники також повинні відкривати пункти для обслуговування придбаного медичного обладнання. Всі ці витрати часто перевищували 10% встановлених законодавством. Тому постачальники або використовувати тіньові схеми та завищували ціну імпортних виробів або відмовлялися від роботи з державними лікарнями.  

Постановою від 6 березня 2019 р. № 184 це регулювання було скасоване. Це сприятиме залученню нових постачальників на цей ринок. Також можна очікувати, що зникне потреба у тіньових схемах, які постачальники використовували для завищення імпортних цін.

Для того щоб зрозуміти, як це рішення впливатиме на закупівельні ціни, МОЗ буде здійснювати моніторинг. До 1 березня 2020 МОЗ повинен буде надати Кабміну інформацію про результати моніторингу та пропозиції щодо вдосконалення регулювання.

Спрощено акредитацію медичних закладів

Раніше всі заклади охорони здоров’я, крім аптечних, повинні були проходити процедуру акредитації. Перша акредитація проводиться через два роки від початку діяльності закладу, наступні – кожні три роки. Цю процедуру проводила Головна акредитаційна комісія при МОЗ.

Постанова від 13 березня 2019 р. № 215 змінила це правило. Акредитація тепер є добровільною, проте наявність акредитаційного сертифікату надає закладам низку переваг. Заклади, які не мають сертифікату, не зможуть видавати лікарняні листки, надавати послуги у сферах допоміжних репродуктивних технологій і трансплантації, робити аборти, проводити клінічні випробування.

Тепер заклади заклади можуть проходити акредитацію одразу після отримання ліцензії та не чекати два роки. Скоротиться набір документів, які подаються для проходження акредитації. Для закладів, які змінили свій юридичний статус — з бюджетних установ перетворилися на комунальні некомерційні підприємства (КНП) — дія акредитаційного сертифіката буде продовжена без проходження акредитації.

Скасовано обов’язкове застосування «книги відгуків та пропозицій»

«Книга скарг та пропозицій» – архаїзм з радянських часів, який вже давно не відігравав жодної ролі в захисті прав споживачів. Проте заклади торгівлі та харчування були зобов’язані вести ці книги. Постановою від 6 березня 2019 р. № 168 цю вимогу скасовано.

Ухвалено нові правила маркування харчових продуктів

Законом 2639-VIII від 06.12.2018 правила маркування харчових продуктів гармонізовано з нормативними документами ЄС. Ці зміни імплементують положення Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Закон встановлює загальні вимоги до інформації, яку виробники харчових продуктів повинні надавати споживачам. Зокрема, споживачам повинна надаватися інформація про вміст харчових добавок, допоміжних речовин чи продуктів, які можуть спричиняти алергічні реакції або непереносимість.

Соціальний захист

Монетизація субсидій

Постановою від 06 лютого 2019 р. № 62 уряд визначив порядок надання грошової допомоги від держави на оплату житлово-комунальних послуг (Індекс реформ #103).  

Згідно з нею, монетизовану субсидію мають отримувати 4 млн домогосподарств, 70% з яких – це пенсіонери. Вони отримають допомогу разом із пенсією. Працівники бюджетної сфери, які обслуговуються в «Ощадбанку», можуть отримати кошти на свої картки. Інші громадяни можуть отримати субсидію в будь-якому відділені «Ощадбанку».

Процес надання монетизованих субсидій запущений 1 лютого 2017.

Очікується, що отримувачі монетизованої субсидії будуть зацікавлені економити на споживанні житлово-комунальних послуг. Це у свою чергу повинно сприяти більшій енергоефективності. Зекономлені кошти споживачі можуть витратити на свій розсуд.

Один із найбільших ризиків монетизації субсидій – можливе збільшення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг домогосподарствами, які отримують субсидії. За даними профільного міністерства, станом на кінець квітня 2019 лише 75% домогосподарств, які отримали субсидії, сплатили за послуги ЖКГ вчасно. Громадяни, які отримали кошти, але вчасно не сплатити за послуги ЖКГ, ризикують залишитися без субсидії, доки не сплатять борг.

Підготовка до президентських виборів суттєво позначилася на темпі реформ – він сповільнився до найнижчого за всю історію існування індексу рівня. Політичні сили в парламенті, який ще буде працювати лічені місяці у поточному складі, мають можливість продемонструвати виборцям свою корисність через проведення важливих реформ.

Ініціатори реформ

За ініціативи уряду було ухвалено 11 законів та постанов, які змінюють правила гри в економіці, із середньою оцінкою +1,5 бала. Найважливіші з них скасовують регулювання цін на медичні вироби (Індекс реформ #105), запроваджують реімбурсацію ліків за допомогою електронних рецептів (Індекс реформ #105), запроваджують монетизацію житлових субсидій (Індекс реформ #103), ратифікують конвенцію MLI щодо протидії розмиванню бази оподаткування (Індекс реформ #106).

У попередньому кварталі Кабмін ініціював 16 прогресивних змін законодавства із середньою оцінкою +1,0 бал.

Парламент у І кварталі ініціював 2 прогресивні закони (середня оцінка +1,3 бала) – про маркування харчових продуктів (Індекс реформ #103) та про імпорт продукції оборонного призначення (Індекс реформ #103). У попередньому кварталі за ініціативи народних депутатів було ухвалено 10 реформаторських законів із середньою оцінкою +1,6 бала.

Національний банк ухвалив 2 постанови із середньою оцінкою +1,0 бал. У попередньому кварталі постанов було 8 із середньою оцінкою +1,5 бала.