З 7 лютого 2019 року набрав чинності новий Закон «Про валюту», який відкрив шлях до поступового переходу до вільного руху капіталу в Україну та з неї. Навіщо потрібен цей закон і чому для України важлива валютна лібералізація, аналізує експерт.
Закон «Про валюту» наближає Україну до стандартів ЄС у сфері фінансових послуг і є частиною Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. На відміну від колишнього суворого контролю за рухом капіталу у пострадянському дусі, новий закон базується на фундаментальному принципі: «дозволено все, що не заборонено». В рамках виконання закону поступово будуть скасовані обмеження, прописані в окремих правилах Національного банку України, і розширені чинні ліміти на транскордонні операції. Раніше більшість операцій з валютою та її переміщенням через кордон потребували спеціального дозволу або ліцензії, за порушення валютних правил бізнес карали штрафними санкціями, а деякі операції взагалі були заборонені.
Попередній валютний контроль: що було не так?
До вступу в силу нового закону валютні операції в Україні регулювалися Декретом Кабінету міністрів про систему валютного регулювання і валютного контролю, прийнятим ще в 1993 році, який мав юридичний статус закону, та численними підзаконними актами і положеннями. Старі валютні правила де-факто забороняли інвестиції за кордон як фізичним, так і юридичним особам, бо умови ліцензування неможливо було виконати на практиці, і дозволяли купувати іноземну валюту лише для обмеженого переліку цілей. Порушникам валютного законодавства окрім штрафних санкцій загрожували призупинення всіх транскордонних платежів або переведення на режим індивідуального ліцензування кожної транзакції за незначне порушення правил. Тобто ведення зовнішньоекономічної діяльності з дотриманням усіх правил вимагало багато додаткових витрат, і це могли собі дозволити лише великі компанії.
В цілому контроль за рухом капіталу ускладнював ведення бізнесу в Україні, накладаючи додатковий тягар на здійснення транзакцій і, як наслідок, зменшуючи конкурентоспроможність українських компаній на зовнішніх ринках. Він також погіршував привабливість України для іноземних інвесторів, які не мали впевненості у можливості отримати дивіденди. Денні ліміти на валютообмінні та готівкові операції накладали обмеження на громадян, які здійснювали великі покупки чи виїжджали за кордон у період дії цих обмежень, що сприяло розвитку тіньового валютного ринку та використанню офшорних схем. Все це мало негативні наслідки для економічного зростання.
Нове валютне регулювання: що корисного для учасників ринку фінансових послуг?
Нове валютне регулювання позитивно вплинуло на умови ведення економічної діяльності та зменшило витрати на дотримання валютних правил як для бізнесу, так і для громадян.
Підприємства, які є експортерами та імпортерами, зраділи подовженню строків розрахунків за зовнішньоторгівельними контрактами до 365 днів (зі 180-ти). Це полегшило виконання угод на виготовлення чи закупівлю інвестиційних товарів, які іноді потребують тривалого часу з моменту укладання контракту. Наприклад, якщо уявити собі будівництво нового заводу чи фабрики, для якого треба купити спеціальне виробниче обладнання – для цього потрібно укласти контракт і розрахуватися за ним після виготовлення та доставки в межах встановлених регулятором строків. Буває так, що будівництво затрималось чи виготовлення обладнання з урахуванням побажань замовника потребує більше часу, ніж 180 днів, які раніше були граничними строками для виконання зовнішньоекономічних контрактів. За чинними правилами граничним строком є вже 365 днів, що істотно збільшує шанси на його дотримання, якщо йдеться про поставку товарів інвестиційного призначення (як з боку експортера, так і з боку імпортера). Хоч експортерів усе ще зобов’язують продавати свою валютну виручку, частка обов’язкового продажу зменшена до 30%.
Для фізичних осіб найбільш помітною зміною, яку принесла валютна лібералізація, є скасування контролю за транзакціями обсягом менше 150 тис. грн або еквівалента цієї суми в іноземній валюті. Це дозволило банкам запустити послугу обміну валюти в онлайн режимі без відвідування клієнтом банківського відділення та відкрити можливість переказу валютних коштів між своїми рахунками (раніше такої можливості не було). Також в українців з’явилася можливість інвестувати в іноземні активи та відкривати банківські рахунки за кордоном. Система електронних лімітів замінює індивідуальні ліцензії, що дозволяє українським юридичним і фізичним особам відкривати рахунки за кордоном і вільно інвестувати за кордон до 50 тис. євро та 2 млн євро на рік відповідно.
Загалом, нові правила валютного регулювання значно спрощують проведення транскордонних та валютообмінних операцій, як для бізнесу, так і для громадян. Це може дати поштовх зовнішній торгівлі та сприятиме залученню іноземних інвестицій, що позитивно позначиться на економічному зростанні.
