Розподіл субвенції на соціально-економічний розвиток є непрозорим та нерівномірним, а власне субвенція стала інструментом, за допомогою якого уряд забезпечує лояльність з боку мажоритарників до політики, яку він реалізує. Таких висновків доходять аналітики Київської школи економіки та аналітики Громадянської мережі ОПОРА. А як щодо ситуації із розподілом коштів Державного фонду регіонального розвитку? Про те, чи є такий розподіл ефективнішим за розподіл субвенції розповідає аналітик Громадянської мережі ОПОРА Анатолій Бондарчук.
Як відбувається розподіл коштів Державного фонду регіонального розвитку?
Почнемо з того, що головна мета Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) – це прискорення соціально-економічного розвитку регіонів. Відповідно до норм Бюджетного кодексу щорічний обсяг ДФРР має складати не менше 1% від доходів загального фонду Держбюджету. У Державному бюджеті на 2020 рік було закладено 9,5 млрд гривень на ДФРР. У ДФРР існує чіткий порядок розподілу коштів і проєкти, які пропонуються для фінансування, визначаються на конкурсній основі.
Для кращого розуміння цього процесу, його варто розділити на декілька етапів:
Етап 1. Попередній конкурсний відбір проектів
До 1 травня Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації подають Міністерству регіонального розвитку пропозиції з переліком та описом інвестиційних програм і проєктів, що пройшли попередній конкурсний відбір та можуть реалізовуватися за рахунок ДФРР у наступному бюджетному періоді.
Для проведення оцінки та попереднього конкурсного відбору утворюються відповідні регіональні комісії. До їх складу входять представники органів влади та місцевого самоврядування, неурядових організацій, наукових установ та профільних асоціацій.
Регіональні комісії приймають рішення щодо відбору на основі ряду критеріїв. Зокрема, для проєктів будівництва має бути затверджена проєктна документація; календарний план реалізації має складати від 1 до 3 років; співфінансування з місцевих бюджетів має бути на рівні 10%; загальна вартість проєктів будівництва має бути понад 5 млн гривень, а для інших проєктів – понад 1 млн гривень.
Етап 2. Формування узагальненого переліку проєктів
Далі в рамках ДФРР відбувається формування узагальненого переліку інвестиційних програм і проєктів. Це здійснюється місцевими органами виконавчої влади на основі оцінки та відбору, проведених регіональними комісіями.
Етап 3. Оцінка проектів
Для оцінки відповідності інвестиційних програм і проєктів вимогам законодавства Мінрегіон утворює комісію. 50% місць у її складі відводиться членам Бюджетного комітету (з 38 осіб, 19 є народними обранцями). Інші члени комісії – представники різних міністерств.
Комісія з розподілу коштів ДФРР здійснює оцінку та відбір програм на конкурсних засадах з дотриманням таких критеріїв розподілу:
- 80% коштів – відповідно до чисельності населення, яке проживає у регіоні;
- 20% коштів – з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів.
Розподіл коштів по областях за 4 роки
Якщо брати до уваги обсяг фінансування на одного жителя області, то розподіл коштів ДФРР буде значно більш збалансованим у порівнянні із субвенцією на соціально-економічний розвиток територій. Математична кореляція для такого розподілу буде позитивною – 0,87. Тобто кількість виділених коштів для кожної з областей є доволі наближеною до пропорційної суми у 436 грн на одного жителя області.
Загалом за 2015 – 2019 роки проаналізовано 3 730 об‘єктів загальною вартістю понад 18 млрд 689 млн грн. Не вдалося встановити місцезнаходження в межах округу для 156 об’єктів/заходів. За цей період найбільше коштів ДФРР було спрямовано у Донецьку, Луганську, Дніпропетровську області та в місто Київ. У Донецьку область було направлено 2 млрд 33 млн гривень, у Луганську – 1 млрд 242 млн гривень, у Дніпропетровську – 1 млрд 178 млн гривень, у м. Київ – 1 млрд 29 млн гривень. Найбільше об’єктів профінансовано у Донецькій (313), Закарпатській (302), Луганській (268) та Львівській (263) областях.
Найменше коштів за останні 5 років було спрямовано у Черкаську, Кіровоградську та Миколаївську області. Черкащина отримала 487 мільйонів гривень, Кіровоградській та Миколаївській було виділено по 388 мільйонів. Разом з тим на 13 округів надано менше 10 мільйонів гривень. Ще 22 округи не отримали коштів взагалі.
Основні висновки
В ході дослідження розподілу коштів ДФРР можна дійти таких висновків:
- Інструмент розподілу ДФРР більш прозорий, у порівнянні з інструментами, за якими відбувається розподіл субвенцій на соціально-економічний розвиток. У ДФРР існує чіткий порядок розподілу коштів та конкурсний підхід.
- Розподіл коштів ДФРР відносно рівномірний. Кількість виділених коштів ДФРР для кожної з областей є доволі наближеною до пропорційної суми у 436 грн на одного жителя області. Проте є 22 виборчі округи, на території яких протягом п’яти останніх років кошти ДФРР з невідомих причин не виділялися.
- ДФРР передбачена мінімальна сума коштів на один об’єкт, який може бути профінансований (1 мільйон гривень). Це дозволяє уникнути дрібних придбань, наприклад, принтерів, які часто купуються за кошти субвенцій на соцеконом та згодом використовуються в медійних та агітаційних цілях.
- На офіційній сторінці Мінрегіону опублікований перелік проєктів, які плануються фінансувати або які профінансовані за кошти ДФРР. Також на цьому ресурсі є інформація про стан реалізації проєктів. Для порівняння, подібної інформації про перелік об’єктів, на які спрямовані кошти субвенцій, відсутній.
- Водночас, аудити Рахункової палати свідчать, що частина коштів ДФРР витрачається з порушенням вимог бюджетного законодавства або неефективно – через порушення, допущені при плануванні, відборі та затвердженні інвестиційних програм і проєктів, а також при управлінні й використанні коштів.
- Кошти ДФРР використовуються в агітаційних та медійних цілях, але їх кількість незначна та у декілька разів менша, ніж кількість таких випадків щодо субвенції на соціально-економічний розвиток (лише 2,8% від усіх випадків «піару» на бюджетних ресурсах).
