Facebook-гектар. Що пишуть депутати про земельну реформу

За оцінками експертів відкриття ринку землі може принести Україні до $10,57 млрд росту ВВП за 3-5 років і до 1,86% додаткового щорічного зростання ВВП протягом 5 років. Для порівняння, у 2017 і 2018 році ВВП загалом зріс на 2,47% та 3,36% відповідно. Але проти впровадження ринку землі в Україні виступають впливові групи інтересів, що організовують медійні кампанії, політичні та масові акції.

Останні тижні парламент розглядає понад 4000 поправок, поданих до «земельного» законопроекту. Така кількість поправок – один із методів якщо не «поховати» законопроект, то значно ускладнити його ухвалення. Чи є у парламенті критична кількість людей, які підтримують земельну реформу чи принаймні не проти неї? Ми спробували визначити за ФБ-дописами депутатів. 

У кожному пості ми намагалися визначити, чи його автор(ка) підтримує ринок землі. Якщо так, чи підтримує відкриття ринку землі для іноземців? Чи підтримує обмеження володіння землею для однієї особи? й таке інше. Детальніше про класифікацію постів читайте у розділі «Як ми рахували». 

Які депутати найбільше пишуть про землю?

До топ-3 «рупорів ринку землі» увійшли (рис. 1):

• Вадим Івченко, Батьківщина – 140 постів проти ринку землі (проте до внесення урядового законопроекту цей депутат підтримував ринок землі)
• Дмитро Костюк, Слуга Народу – 42 пости за ринок землі
• Наталія Королевська, ОПЗЖ – 33 постів проти ринку землі

Які фракції підтримують ринок землі?

Порівнюючи пости депутатів з позиціями «за» та «проти» ринку, можна визначити позицію фракції. Хоча рис. 2 демонструє, що у фракціях можуть бути «ренегати», загалом позицію фракції можна визначити досить однозначно.

Вони такі:

• Слуга Народу – за ринок
• ОПЗЖ – проти ринку (за те, щоб визначати запровадження ринку на референдумі)
• Батьківщина – проти ринку (за те, щоб визначати запровадження ринку на референдумі)
• Європейська Солідарність – за ринок (але проти законопроекту, який розглядає парламент)
• Голос – за ринок (але проти законопроекту, який розглядає парламент)
• Група «За майбутнє» – проти ринку (за референдум про запровадження ринку)
• Група «Довіра» – за ринок

Позафракційні депутати в більшості виступають проти ринку землі.

Проте були й винятки серед депутатів фракцій і груп:

1. Депутат від СН Степан Чернявський зі своїх 6 постів в одному заявив про необхідність референдуму щодо ринку землі. Хоча до цього і після цього не виступав за цю вимогу. У трьох постах він виступає за ринок землі.
2. Олександр Дубінський (СН) виступає за референдум щодо ринку землі (всупереч позиції фракції).
3. У Олексія Гончаренка (ЄС) суперечлива позиція щодо ринку – 12 його постів відносяться до категорії «проти» ринку, а 10 – «за».

До внесення до парламенту законопроєкту від КМУ про ринок землі Батьківщина не виступала проти чи навіть підтримувала ідею ринку, щоправда з відтермінуванням понад рік. Але після подачі законопроекту урядом її позиція змінилася на вимогу референдуму про запровадження ринку землі.

Реакція аудиторії

Для вимірювання взаємодії аудиторії з постами ми додали кількість лайків, коментарів і поширень постів про землю і порівняли з середнім показником на сторінці кожного депутата. Були відібрані тільки ті сторінки (всього 90), у яких кількість публікацій про землю перевищувала 3% від загальної кількості.

На 16 сторінках із 90 пости про землю набирали більше реакцій, ніж середній на сторінці, на 2 і більше відсотків. Із цих 16 сторінок 7 належать членам фракції Слуга народу, 4 – Батьківщина, 2 – ОПЗЖ, по 1 – ЄС, група «Довіра», Свобода.

Ми припускаємо наявність ботів на сторінках депутатів, але у цій статті їх не досліджували. Пости про землю не користуються особливою популярністю (рис. 3). Тому можна припустити, що навіть якщо хтось і користується послугами ботів, то не для постів про землю.

Висновки

1. Особисті публікації депутатів не відрізняються від загальних позицій партій, крім поодиноких винятків: О.Дубинський (СН), С.Чернявський (СН), О.Гончаренко (ЄС). 
2. Батьківщина виступала за ринок землі, але після реєстрації законопроєкту від Кабміну перейшла в опозицію до СН з цього питання.
3. Пости про земельну реформу не користуються особливою популярністю. Із 90 сторінок, де було щонайменше 3% постів про ринок землі, лише на 17 сторінках публікації набирали більше реакцій (лайки+коментарі+поширення), ніж в середньому на сторінці.

Як ми рахували

За понад 120 днів своєї роботи – з 29 серпня 2019 по 10 січня 2020 – депутати опублікували близько 26 тис. постів на своїх сторінках у ФБ. Ми проаналізували 322 приватні верифіковані та публічні сторінки депутатів. За фракціями/групами ми взяли: СН – 173 сторінки, ОПЗЖ – 12, Батьківщина – 10, ЄС – 15, Голос – 17, Група «Довіра» – 9, Група «За майбутнє» – 15, позафракційні – 15.

Із 26 тис постів ми виділили 1133, які так чи інакше пов’язані з темою ринку землі. У середньому, депутати опублікували 6,2 дописи про ринок землі на кожного (публікації включно з відео).

Для аналізу позиції депутатів бралися публікації та прикріплені статті. Не потрапили до аналізу відео, з тексту-підводки яких не можна було чітко визначити підтримку певної ідеї. Отже, аналіз позицій депутатів було зроблено на основі 965 публікацій, які ми поділили так, як представлено у таблиці 1.

Щоб легше читати таблицю, варто уявити, що кожен пост «заходить» до неї згори й далі потрапляє в одну з комірок, дорогою «відповідаючи» на питання

Всередині категорії «за ринок землі» публікація може мати кілька кодувань, наприклад, людина може одночасно підтримувати продаж землі іноземцям та не підтримувати поточний законопроект.

Ключові характеристики умовних груп ФБ-постів (класифікація за табл. 1)

Група підтримки ринку землі

Депутати цієї групи найчастіше просто висловлюють підтримку ринку землі (62% від групи «за ринок») та не вказують позицію щодо іноземців або ліміту в одні руки. 

23% «проринкової» групи виступають за заборону іноземцям у будь-якій формі купувати землю або за винесення цього питання на референдум (який скоріше за все принесе негативний результат).

12% тих, хто підтримує ринок, виступають за дозвіл іноземцям принаймні в якійсь формі купувати землю, наприклад, якщо іноземець – кінцевий бенефіціар української компанії. Одночасно такі депутати можуть виступати й за референдум із дозволу іноземцям володіти землею.

Постів, де пропонувалися обмеження по кількості гектарів в одні «руки» до 10 тис. га включно було 6,5%, понад – 2,3%. У 3,5% постів депутати виступали за зниження концентрації в одні руки, але не вказували, до якого саме значення.

У 12% постів депутати виступали за ринок землі, проте не підтримували урядовий законопроект.

Група противників ринку землі

Сюди ми відносили пости, в яких депутати були проти ринку, вимагали винести це питання на референдум або відкласти питання на потім (більше, ніж на рік, або ж після виконання складних умов, наприклад, таких як «налагодити роботу судової та правоохоронної системи»). 

Опис подій без вказання позиції

Опис подій навколо ринку землі. Такі пости можуть стосуватися проходження законопроектів щодо ринку землі, обговорення його зі своїми виборцями та ін. Депутати часто звітують, що поспілкувалися з людьми на тему ринку, але при цьому не вказують свою позицію.

Важко визначити

У цій категорії постів депутати висловлюють думки, пов’язані з ринком землі, але точну позицію з таких дописів визначити складно. 

Пости-клони

Деякі депутати періодично копіюють пости зі сторінок інших депутатів, партій чи інших органів без указання авторства. Таких постів про землю було 16 (тут ми не враховуємо частково скопійовані пости з додаванням власних міркувань або скопійовані з указанням авторства). Найчастіше копіює пости з інших сторінок (переважно зі сторінки Слуги Народу) депутат Дмитро Любота (СН) – у нього таких постів виявилося 11. Два пости скопіював Олександр Пасічний (СН), по одному – Нестор Шуфрич (ОПЗЖ) і Андрій Богданець. Ми також знайшли однакові пости написані як особисті (тобто від першої особи) у депутатів Касая та Колєва (у останнього пост з’явився майже на 4 години пізніше):