«У нас, серед абсолютно легальних схем, є схема, коли за допомогою так званого “поліпшення”, орендар може придбати приміщення за дуже приємною ціною. Інколи мова йде про ціну в 4 – 5 разів нижче за ринкову». – координатор Центру публічних розслідувань Валерій Болган.
З листопада VoxUkraine у партнерстві з локальними ЗМІ проводить 12 онлайн-зустрічей з громадами різних міст України на важливі теми місцевого самоврядування. Дев’ята зустріч – із громадою Одеси за підтримки видання “Ізбірком” про те, як в місті відбувається продаж та оренда комунального майна.
Ми поспілкувались з політиками та активістами міста про те, як в місті йде приватизація та оренда, щодо чого є зловживання та що необхідно зробити, щоб перезапустити процеси.
У дискусії взяли участь Олексій Соболєв, директор ДП «Прозоро.Продажі», Валерій Болган, координатор Центру публічних розслідувань, Вячеслав Голинський, експерт Громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!» та Олег Звягін, член Постійної комісії з питань планування бюджету і фінансів Одеської міської ради. Модерувала дискусію лідерка проєктів VoxUkraine Юлія Мінчева.
Подивитись запис дискусії можна за посиланням.
Головні висновки. Одеса приватизує значно менше комунального майна, ніж інші великі міста, і отримує значно менше грошей – через те, що контракти йдуть через процедуру права пріоритетного викупу. Це право використовують для придбання майна через оренду і в обхід аукціонів. Приватизація об’єктів не була на порядку денному міської ради, проте в цьому році для приватизації саме через аукціони готують близько тисячі об’єктів.
«Всі бачать все». Держава навчилася продавати, органи місцевого самоврядування – не дуже
Реформі приватизації потужний поштовх дали перезапуск уряду в 2018 році та зміна керівництва Фонду держмайна. Правила приватизації та оренди стали однакові як для держави загалом, так і для органів місцевого самоврядування, а усі контракти мали відображатись в системі Prozorro.продажі. “До того ці контракти в якихось містах були на сайтах чи просто сховані по різних відділах. Їх ніхто не бачив. Тепер все можна подивитись” – каже Олексій Соболєв.
Він додає, що органи місцевого самоврядування не використовують можливості реформи на повну. Наприклад, у 2020 році держава отримала дохід від приватизації та оренди майже на три мільярди гривень. Натомість, органи місцевого самоврядування отримали лише мільярд. “Тобто покупці є, держава навчилася продавати, а ОМСи (органи місцевого самоврядування – ред.) – не дуже.”
Одеса приватизує значно менше порівняно з іншими великими містами. Так, Львів минулого року отримав від приватизації сто сорок мільйонів гривень. Харків – сорок шість мільйонів гривень. Одеса отримала в 2020 році тільки дев’ятнадцять мільйонів гривень.
У чому причина таких низьких надходжень? Олексій Соболєв зауважує, що Одеса здебільшого користується не аукціонами для того, щоб приватизовувати майно, а правом викупу. За минулий рік в системі Prozorro.продажі було 120 таких процедур по Одесі. До прикладу, у Києві відбулося тільки 43 викупи.
Що таке «схема» викупу
Місто може приватизувати майно двома шляхами. Перший – виставити його на аукціон.
Аукціон має йти через систему Prozorro.продажі, до якої підключено сорок різних майданчиків. Учасники приходять на аукціон з сорока різних місць, і лот викупає той, хто запропонував найвищу ціну. Другий шлях – приватизація через пріоритетне право викупу. Цим правом можуть зловживати – для того, щоб за нижчу ціну викупити майно.
Це відбувається так. Спочатку майно здають в оренду, орендар робить там дорогий ремонт, це зараховується як невід’ємні поліпшення, потім замовляють оцінку, і, таким чином, люди приватизують те майно, яке вони орендували, за ту ціну, яку сформував оцінювач. Можливостей для корупційних зловживань тут безліч на кожному етапі.
«Ця процедура лишилася в законі, але зі змінами від серпня 2020 року. Якщо майно віддали в оренду не через аукціон, то не можна робити викуп, тому що ціна була сформована неконкурентна. Якщо оренда була набута через аукціон, то можна робити викуп і погоджувати це». – говорить Олексій Соболєв.
Він додає, що зараз міська влада, завдяки відкритим даним, може порахувати, скільки додаткових грошей можна було б залучити, якщо виставляти майно на прозорі аукціони, а не викупати.
Не тільки викупи. Скільки можна отримати на суборенді?
Валерій Болган зазначив, що Центр публічних розслідувань в Одесі знає про викупи і про деякі з цих схем уже навіть встиг опублікувати матеріали. «Квадратний метр на вулиці Дерибасівській дешевше ніж за $1000 ви точно не знайдете, однак у нас були випадки, коли продавали за $250 – 300. А земля в самому центрі міста, буквально в 300 метрах від мерії, і земля в Аркадії для будівництва приватного будинку одному з відомих одеських бізнесменів коштувала приблизно $100 і $115 за квадратний метр відповідно».
Окрім викупів, багато проблем є саме з орендою міської та комунальної власності, яка проводиться абсолютно без аукціонів. Тому дуже часто навіть депутати міськради не знають, що певний об’єкт здали в оренду. Наприклад, ярмарок на Дерибасівській планувався як тимчасовий захід, а став постійним. «Щомісяця орендарі, яка на цьому ярмарку вже є суборендарями, платять за один лише павільйон приблизно 30 – 40 тисяч грн. А місто отримує приблизно 3000 грн на рік».
Пляжі, які приносять офіційно до 18 млн гривень на рік в бюджет міста, орендарям можуть приносити до 100 млн гривень.
За підрахунками Центру публічних розслідувань, зараз бюджет Одеси щороку недоотримує приблизно 50% від свого розміру. На думку Болгана, це пов’язано, серед іншого, з тим, що реєстр комунальної власності неповний і його немає у вільному доступі.
З ним погоджується В’ячеслав Голинський. На його думку, щоб перезапустити в Одесі приватизацію й оренду, перш за все потрібно провести прозору інвентаризацію комунального майна. “І, безумовно, приватизацію і здавання в оренду комунального майна ми маємо робити виключно через процедуру відкритих торгів.” – додав він.
Олег Звягін висловив надію, що в цьому році Одеса приватизує більше: «Цього року на сесії звучали навіть цифри — близько тисячі об’єктів, котрі мають бути приватизовані через аукціони. Це великі кошти, котрі можуть зайти до бюджету міста. В мене є сподівання, що так і буде».
Дякуємо за допомогу у підготовці статті стажеркам VoxCheck Катерині Сорочинській та Аліні Тропиніній.
Захід організовано в рамках програми Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
